Аналітика 17 Грудня 13:58

Угорці, роми та чехи: як у Словаччині отримують освіту представники національних меншин

Для будь якої держави важливим фактором є збереження мови титульної нації. Останнім часом в Україні ведеться посилена робота з метою поширення української мови. Можна пригадати багато законодавчих актів, в тому числі й про освіту. Це і збільшення квот українських виконавців на радіо, і реклама виключно українською мовою, обов’язковість обслуговування клієнтів у закладах всіх форм власності українською мовою.

Але чи не найбільш скандальним виявився закон “Про освіту”, однією зі статтей якого передбачено перехід на викладання предметів у школах нацменшин українською мовою. Саме через цей закон у нас виникли великі неприємності з Угорщиною.

Study Sk

Власне, угорська меншина є найбільшою і в Словаччині, тому ми дізналися, як відбуваються освітні процеси у цій сусідній країні.

Власне, тут немає проблем з викладанням в освітніх закладах всіх рівнів мовами нацменшин. Якщо до 1989 року лише угорська та українська національні меншини мали можливість здобувати освіту рідною мовою, то з 1989 року це стосується німецької, русинської та ромської національних меншин. Але насправді саме угорська національна меншина є найбільшою і на всіх рівнях освіти в Словаччині ми можемо зустріти в закладах освіти лише угорську мову і, за винятком університетів, ще й українську.

Відразу ж варто зазначити, що у Словаччині не існує якоїсь окремої шкільної системи навчання для національних меншин. Тобто, всі школи з навчанням мовами національних меншин мають такі самі програми, що і решта словацьких шкіл, та сама кількість годин з усіх предметів, ті самі навчальні плани. Тобто такі школи є частиною загальнонаціональної мережі та підпорядковуються центральним нормативним актам міністерства.

Словаччина стала Словаччиною

Якщо пригадати історію, то Словаччина не мала своєї держави, а словаки аж до 1918 року були національною меншиною в Угорщині. При цьому, словаки зіткнулися з сильною національною асиміляцією.
Все помінялося після створення Чехословацької Республіки. Словаки отримали статус державної нації, а решта національностей — стали меншиною. У книзі “Угорці в Словаччині” йдеться про те, що словакам довелося формувати власну політику в освіті. Тоді сталися часткові перегиби, бо тоді закривалися школи з угорською мовою навчання, або в угорських школах просто почали викладати предмети словацькою мовою.

Однак згодом Департамент освіти і народної просвіти Чехословаччини з довіреністю на адміністрацію Словаччини ухвалив рішення про збереження угорських шкіл. Але не надовго.

Друга світова війна знову внесла корективи і угорці поновлювали права. Однак наприкінці війни умовний чехословацький уряд під назвою Національний фронт чехів і словаків прийняв у Кошице урядову програму, яку так і називають Кошицька урядова програма. Ця програма складалася з допомогою Кремля, була прорадянською і одним із пунктів було позбавлення чехословацького громадянства жителів німецької та угорської національностей. Тоді Чехословацький уряд домагався закриття всіх угорських та німецьких шкіл, керуючись засадами саме Кошицької програми.

Словацька освіта часів соціалізму

Ситуація помінялася лише у 1960 році, коли було прийнято Конституцію. Саме Конституція Чехословаччини гарантувала навчання мовами національних меншин, – йдеться в тій таки книзі “Угорці в Словаччині”. Але тоді було визначено, що це стосується угорської, української та польської національностей.

Фактично, навіть в період соціалізму в Словаччині закріпилося толерантне відношення до нацменшин і, зокрема, угорці мали доступ до освіти та були під захистом держави.

“У той період угорці Словаччини здобували освіту рідною мовою, вони мали свої години на радіо та телебаченні, виходили угорські газети та журнали. Зокрема, окрім кількох щотижневих видань, виходила щоденна газета Új szó (“Нове слово”). І все це реалізовувалося за кошти держави. Активною була угорська культурно-просвітницька організація Csemodok”, – розповів нам директор словацького Аналітичного Comenius Analytica Владімір Бачишин.

Зі слів Бачишина, угорці перебували під захистом держави, а про якісь міжнаціональні конфлікти і мови не могло бути.

На початку 1990-х років почав активізуватися русинський рух, який мав на меті відновлення русинської національної освіти. Русини доводили, що вони не українці і мають право на освіту рідною мовою. Нарешті їм це вдалося і 27 січня 1995 року в Братиславі було урочисто проголошено кодифікацію русинської мови. Про це йдеться в книзі Маріана Гайдоша “Українська та русинська шкільна освіта в Словаччині”.

У свою чергу, ромська мова була стандартизована в 2008 році, але на практиці вона не використовується як мова навчання і до сьогодні. Ромська меншина недостатньо емансипована, щоб ретельніше захищати свої національні права. У Словаччині є лише одна школа зі словацькою та ромською мовами навчання. Це восьмирічна приватна гімназія ZJ Mill у Кремниці.

Наскільки поширені національні меншини в Словаччині

Щоб зрозуміти проблему з національною освітою в Словаччині, то потрібно знати, що кожен п’ятий громадянин Словаччини є представником національної меншини. І варто зауважити, що, до прикладу, ромська нацменшина є значно більшою, просто під час переписів населення багато ромів записують себе словаками.

Громадяни національних меншин мають право на освіту рідною мовою. Але насправді лише угорська, українська, русинська та німецька національні меншини адекватно використовують це право.

Здавалося б, чому у цьому переліку немає чеської меншини. Адже раніше це була єдина держава і однозначно, що в Словаччині чехи, за логікою, могли б спокійно претендувати на право здобувати освіту власною мовою.

У Словаччині цього року пройшов перепис населення і вже скоро будуть відомими його результати. Але навіть за результатами останнього перепису в 2011 році чехів у Словаччині було понад 30 тисяч, що майже стільки ж, скільки русинів і втричі більше, ніж українців. Але чехи не претендують на те, щоб здобувати освіту власною мовою. І головна причина – близькість мов. І тут на думку спадають паралелі з російською та українською мовами в Україні. Чому серед росіян України виник такий супротив прийняттю законів “Про мову” та “Про освіту”. При бажанні, росіяни могли б легко вивчити українську мову. Інша справа з угорцями.

Дані у відсотковому відношенні представників національностей у Словаччині за переписом населення 2011-го року

 

Національність частка (%)
словаки 80.7
угорці 8.5
роми 2
чехи 0.6
русини 0.6
українці 0.1
німці 0.1
поляки 0.1

 

Зараз на всіх рівнях системи освіти (крім університетів) у національних меншин як мови навчання використовуються лише угорська та українська мови. На рівні середніх професійних шкіл частка національних шкіл меншин нижча. Угорська меншина має найбільшу частку національних шкіл. Причиною є велика частка населення, сильне політичне представництво, а також історичний контекст, згідно з яким, як ми розповідали вище, до 1918 року освіта в Словаччині була здебільшого угорською.

Наразі у Словаччині є 264 угорськомовних дитячих садків, 227 початкових шкіл з угорською мовою викладання, 10 так званих середніх професійних шкіл та 19 гімназій з угорською мовою навчання. Окрім того, у Словаччині є 78 дитячих садків, 28 початкових шкіл, 30 середніх професійних шкіл та 7 гімназій зі змішаним словацьким та угорським навчанням.

Для порівняння: у Словаччині всього 5 україномовних дитячих садків, 5 початкових шкіл і одна гімназія з українською мовою навчання. Є також одна середня професійна школа і 3 початкові школи зі змішаним словацько-українським навчанням.

Форми власності освітніх закладів Словаччини

В Україні з прийняттям закону “Про освіту” для угорців виникло питання створення приватних закладів освіти, на які не поширюються норми мови викладання. У Словаччині цих проблем немає. Що стосується власності, то більшість освітніх закладів є державними. Всього у Словаччині гімназій зі словацькою мовою навчання 107, приватних – 24 та церковних – 43. З угорською мовою навчання державних гімназій 13, приватна – одна і 5 церковних. Міксовані (зі словацькою та угорською мовами навчання) всі 7 гімназій є державними.

Що стосується середніх шкіл, то зі словацькою мовою навчання їх 352, ще 82 приватні і 19 церковних. Угорською мовою навчання середніх шкіл – 5 і приватних – 5. Церковних немає. Так само немає церковних словацько-угорських середніх шкіл. Державних середніх шкіл зі словацькою та угорською мовою навчання 27 і приватних – 3.

Як навчання нацменшин регулюється державою

І Словаччина, і Угорщина є членами Євросоюзу з відповідними адаптованими законодавчими актами, які стосуються національних меншин. Тому, якщо між цими державами ще можуть виникати спори щодо подвійного громадянства, то по освіті тут все чітко. Ось нормативно-правове середовище, яке нині регулює освіту національних меншин:

  • Конституційний акт c. 460/1992 зб. ст. 34, абз. 2: “Громадянам, які належать до національних меншин або етнічних груп, окрім права на вивчення державної мови, гарантується право на освіту своєю мовою на умовах, встановлених законом”;
  • Акт № 596/2003 зб. Про державне управління освітою та шкільне самоврядування;
  • Акт № 245/2008 Зб. Про виховання та освіту (закон про школу).

Відповідно до так званого “Закону про освіту” (Повна назва закону – “Закон про систему головних та середніх шкіл”) діти та учні, які належать до національних меншин, мають різну можливість навчання. Вони можуть навчатися або у школах і класах, в яких навчання повністю здійснюється мовою відповідної національної меншини, або ж у школах і класах, де деякі з предметів викладаються на мові національної меншини, а мова навчання інших предметів – державна. У таких школах і класах деякі предмети можуть викладатися мовою національної меншини, зокрема художня освіта, музична освіта, фізкультура.

Відповідно до закону, освіта, отримана в національних школах, прирівнюється до навчання в школах зі словацькою мовою навчання.

Що стосується вивчення словацької мови у школах національних меншин, то закон про освіту визначає, що в початкових і середніх школах з мовою навчання нацменшин, вивчення словацької мови та літератури є обов’язковим. При цьому, як зазначено в законі, викладання словацької мови та літератури повинно бути таким, щоб предмет засвоїли в необхідному обсязі.

Закон про освіту також регулює використання географічних назв у підручниках і робочих зошитах. Назви, які є загальноприйнятими і звичайними в мові національної меншини, подаються двомовно. Спочатку мовою національної меншини, а потім у дужках державною мовою.

Педагогічна документація, а також документи про здобуту освіту також ведуться двомовно.

Якщо учень початкової школи з мовою навчання національних меншин вступає на навчання до загальноосвітньої школи зі словацькою мовою навчання, то він може складати вступний іспит мовою національної меншини, окрім словацької мови та літератури. Але умовою є, щоб учень вказав таку вимогу в заяві на навчання.

Не все так гладко

Першим комплексно підготовленим документом у сфері освіти та навчання національних меншин є Концепція освіти та навчання національних меншин, затверджена урядом Словацької Республіки у 2007 році.
У ньому наголошується на розвитку трьох основних напрямів: зміна змісту освіти, підвищення якості освіти та покращення матеріально-технічного забезпечення.

Під час ухвалення Закону про освіту уряд Роберта Фіцо (при його першій каденції 2006-2010 р.р) приділяв велику увагу тому, щоб представники національних меншин також знали державну мову і, таким чином, могли легше знайти роботу на ринку праці. Це дуже знайомо і в Україні, де автори та прихильники закону про освіту також наполягають на тому, що нацменшини в Україні повинні знати державну українську мову настільки добре, щоб легше потім їм було знайти роботу та адаптуватися в суспільстві.

Звичайно, що тоді в Словаччині заяви уряду Фіца про необхідність посилення статусу словацької мови навіть в освітніх закладах з мовою викладання національних меншин викликали критику з боку угорських політиків та кількох угорських національних організацій, які протестували проти скорочення кількості уроків рідної мови.

Після того, як закінчилася перша каденція уряду Роберта Фіцо у 2010 році, уряд очолила Івета Радічова. При ній освітній закон також переглядався, але тоді в урядовій коаліції була й угорська партія Most-Híd, тому найбільш суттєвою зміною в законі стало обов’язкове викладання англійської мови як іноземної. Угорську мову не чіпали, хоча й тоді акцентувалася увага на посиленні статусу словацької мови.

Вища освіта у Словаччині

Наразі в Україні є великою проблемою підготовка вчителів для шкіл з викладанням мовами національних меншин. Особливо це стосується підготовки вчителів з української мови для угорських шкіл. Проблему ж підготовки вчителів з інших предметів на угорській мові у таких школах наразі успішно перекриває Закарпатський угорський інститут імені Ракоці в Берегові. У Словаччині ж є достатньо університетів на мовах нацменшин.

Зокрема, підготовка вчителів мови меншин для початкової та середньої освіти відбувається в кількох державних університетах:

  • Університет Яноша Сельє в Комарно (з 2004). Викладання ведеться переважно угорською мовою, але професійна термінологія також дублюється словацькою чи англійською мовами.
  • Угорська мова та культура – кафедри угорської мови та літератури Університету Костянтина Філософа в Нітрі, Університету Коменського в Братиславі та Університету Матея Бела в Банській Бистриці (кафедра угорських студій).
  • Російська, українська та русинська (частково польська) мова та культура – Університет Матея Бела в Банській Бистриці (кафедра європейської культурології та слов’янських мов та кафедра слов’янських мов), Пряшівський університет (Інститут російської, української мов та славістики). ), Університет Коменського в Братиславі (кафедра російської мови та літератури) та Університет Костянтина Філософа в Нітрі (кафедра російської науки).
  • Німецька мова та культура – Університет Матея Бела в Банській Бистриці (кафедра європейської культурології та слов’янських мов та кафедра німецьких студій), Пряшівський університет (Інститут німецьких студій), Університет імені Павла Йозефа Шафарика в Кошице (кафедра німецьких студій ), Університет Коменського в Братиславі (кафедра німецьких студій, голландських та скандинавських студій), Університет Костянтина Філософа в Нітрі (кафедра німецьких студій), Католицький університет Ружомберока (кафедра німецьких студій) та Університет св. Кирила і Мефодія в Трнаві (кафедра німецьких студій).
  • Навчання про ромську культуру та мову забезпечує Університет Костянтина Філософа в Нітрі, де з квітня 1990 року існує Інститут ромських досліджень.

Варто додати, що питанню освіти для національних спільнот в Україні приділяється чимало уваги. Наприклад, у ході ІІ-го форуму ідей та рішень “Re:Open Zakarpattia” експерти визначили, що більше впливає на освіту нацменшин на Закарпатті. За висновками спікерів, рівень освіти на Закарпатті швидше залежить від місцевості та типу населеного пункту, де проживають учні, ніж від етнічного походження. Мовне ж питання має скоріше штучне походження та часто політизується в контексті питання інтеграції національних спільнот в українське суспільство.

 

Петро Гойс спеціально для InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі