Колонки 12 Січня 09:05

Суб’єктивний погляд на мультикультуралізм у Німеччині

В Україні якось так усталилося, що все, що має приставку “євро”, одразу трактується як класне, передове, краще за вітчизняне. 

І не важливо, чи мова про ремонт, чи про законодавство. 

Часто “європейськість” в публічному дискурсі ототожнюється з лібералізмом. Не хочу вдаватися зараз в дискусію, що це лиш демонструє провалля у політичній освіті населення, бо таким чином “все змішалося, коні, люди…”  Але, дійсно, факт – ми орієнтуємося на Європу. 

Але чи знаємо ми насправді, що відбувається за кордоном? І що значать “європейські цінності”, за які виступають партії на кожних виборах. А точніше як виглядає буденність.

Я хочу зосередитися на питанні так званого мультикультуралізму, полікультурних спільнот – тобто на улюблених темах різних фондів та громадських організацій, які постулюють мету – політична освіта населення та молоді. Спробую просто поділитися досвідом та спостереженнями, як викладач німецької мови для біженців в одному з освітніх центрів Німеччини. 

Антоніна Стряпко

Перше враження – вау! Все як книжка пише. З точки зору законодавства – справді, не придерешся. 

У всіх інстанціях є інструкції великою кількістю іноземних мов, іспит з водіння, наприклад, можна здавати без жодного слова німецькою. 

У школах, де є велике скупчення дітей-іноземців, батьки мають право за заявою просити школу забезпечити окремий фах “рідна мова”, для цього варто лише зібрати підписи 6 сімей, і тоді навіть найекзотичніша мова, теоретично, може бути в якості предмету, щоб діти не забували рідну мову та культуру. 

Щовихідних відбуваються різні фестивалі, на яких представники різних культур спільно чи то куховарять, чи співають пісень, чи ходять у національних костюмах. 

Гуляючи у великих містах, повсюди бачиш справжню суміш мов, розрізів очей та кольорів шкіри. 

При прийомі на роботу кожен працівник підписує додаток до договору, в якому гарантується захист з метою недопущення дискримінації  жодного штибу. 

Далі більше – серед пропозицій підвищення кваліфікації педагогічних працівників – “1000 та 1 спосіб розпізнати неонациста”, “як боротися з правим екстремізмом”, “як впроваджувати толерантність, починаючи з дитячого садочка”. Чим не казка? 

Проте, це лише картинка – для ЗМІ, які не допускають іншої, крім “лівацької”, точки зору в публічний простір та формують порядок денний у друкованих та електронних ЗМІ. 

Це те, що в свою чергу споживають українські організації, іноді самі не розібравшись, а як все виглядає насправді.  

І хоча мета є благородна – створити суспільство, комфортне для всіх незалежно від форми носа/черепа, кольору шкіри та віросповідання, але ця система чим далі, тим менш ефективно функціонує. 

Я би стверджувала, що успішна інтеграція мігрантів, що прибули ще в 60-х роках, заміщена паралельними структурами, які утворюються в суспільстві.

Познайомити Вас з моїми учнями? Одразу хочу зазначити, що мова йтиме не про висококваліфікованих працівників, які потрібні передовій економіці Європи, але являють собою дуже дрібний процент всіх іноземців, які проживають в країні. 

Також не зачіпатиму африканців, які вже в третьому поколінні живуть в Німеччині, бо це окрема не менш складна тема.  

На прикладі своїх учнів з Палестини, Афганістану та Сирії хочу продемонструвати, як відбувається “інтеграція”. 

 

Читай також:

Як зрозуміти сусідів: 5 книжок про угорців, румунів, чехів та нацменшини

 

Перша група – молодь до 35 років. Багато з них перебувають в Німеччині вже 5-7 років, прийшли ще з першою хвилею, коли пав Алеппо. Багато з них травмовані самим шляхом, коли треба було добиратися пішки через гори, річки, кордони, часто з грудними дітьми на руках. 

З того часу вони пройшли всі сходинки курсів, які доступні біженцям – від алфабетізації, бо, особливо афганці, школи як такої у себе вдома не бачили, до різних інших курсів. Зараз ми на рівні а2 і рухаємося дуже повільно. Вони почувають себе, на пересічний український погляд, чудово – отримують суттєву соціальну допомогу, не працюють, отримують можливості вчити мову, всі бонуси соціальної держави. 

В чому ж проблема, що за стільки років вони так і не опанували мову, не вийшли на роботу і при питанні “а про що ти мрієш?”, відповідають “переїхати у більше місто, бо там більше арабів або просто “своїх”. Це перший дзвіночок. Пошук своїх. 

А якщо копнути далі, то пазл складається – приїхавши в Німеччину, вони опиняються у хаймах, де чекають оформлення документів. Подекуди це триває роками. Багато можна навчитися, коли навколо всі говорять арабською? Чи дарі? Далі, навіть отримавши документи, вони відселяються в квартири, але сусіди так само не німці, а такі самі вихідці з Сирії, Палестини чи Афганістану. І коло замикається. Це двосторонній процес – вони шукають житло з “одноплемінниками”, а німці відселяються у райони без іноземців. Більше того, обіцяні “молочні ріки”, про які розповідають у них на батьківщині, виявляються зовсім не тим, на що очікували. 

Кажуть, старші заможніші люди навіть скидаються коштами, щоб на їхній вулиці не селили іноземців – проте, це не підтверджена інформація. 

Коли я жартую, що найефективніший спосіб вивчити мову – знайти собі німецького бойфренда, вони лише пожимають плечима. Жодна мусульманська жінка не може, навіть на території Німеччини, обрати собі вільно чоловіка. Авжеж, це особливості культури, скажуть ліберали, які, певно відчують себе в певній інтелектуальній пастці – що первинне: свобода індивіда, чи права меншини? 

Адже, коли я на занятті сказала, що переді мною всі рівні – жінки та чоловіки – першим ділом чоловіки, відчувши, що я заділа їхню маскулінність,  побігли жалітися. І мене попросили уникати таких чутливих тем.

Що вже казати про тему “Первісні люди” на історії, коли на мене дивилося 12 пар здивованих очей “це мавпи?”. Ні, кажу, це первісні люди. Завдяки археології та сучасним технологіям вдалося відновити приблизний зовнішній вигляд наших предків. “Нас створив Аллах”. От і вся історія. 

І знову цуг цванг – нести науку (в моєму розумінні цивілізацію) чи мати повагу до релігійних почуттів і допустити, що крім корану в цьому житті не буде прочитана жодна інша книга?

Не всі такі, скажете ви. Не треба узагальнювати, скажете ви. Погоджуюся. 

Але вираз “в нашій комьюніті” я чую чи не найчастіше. В чому небезпека – дуже просто – відчуття відчуженості та несприйняття суспільством переходить у захисну реакцію – шукати почуття спільноти серед “своїх”. По суті, тут на інтеграції можна ставити крапку. Утворюється паралельне суспільство. Яке німецькою мовою знає лише набір основних служб, які надають фінансову допомогу, та документи, які треба заповнити. 

Чи є бажання вирватися? Ні. Коло замкнулося. В той же час, соціальна держава продовжує забезпечувати достатній рівень життя, при наявності великої кількості дітей на руки виходить досить пристойна сума. І тут вмикаються праві партії, які отримують можливість для власної пропаганди, мол, дивіться – Німеччина перетворюється на відділ соціальної допомоги для світу*

В такій системі, коли навіть за умов “невдалої інтеграції” можна все життя жити-не тужити на соціалі (чим, до речі, дуже люблять користуватися вихідці з “совка”, ті, “чиї дєди ваєвалі”), але за гострої потреби у робочій силі – загострюється почуття соціальної несправедливості, яке починає протиставлятися почуттю гуманізму, яке так довго плекалося у поколінь після Другої світової війни.

 Але ж діти, які вже народжені в Німеччині, інтегровані в шкільну освіту мають шанс, скажете ви. 

 

Читай також:

Як залишитись німкенею в Україні і залишитися в Україні

 

Так, але виникає цікавий парадокс конфлікту поколінь, коли батьки починають залежати від дітей, а не навпаки, як це мало б бути. 

Ця залежність створює, зрозуміло, психологічний дискомфорт, що так само іноді призводить до намагань “вилучити” власну дитину з соціуму через суворі релігійні заборони вдома. Плюс, коли в школі, скупчується велика кількість іноземців, то різко падає результативність навчання, адже на перервах, на групі продовженого дня вже не почути німецьку.

Йдемо далі. Питання повсякденного расизму, з яким зустрічаються всі іноземці, незалежно від того чи приїхали вони з Лівії, Афганістану, чи України, Македонії чи Молдови. Це те, що фіксують всі мої учні. Навіть іранці, які являють окремішню групу академіків – тобто політичних біженців, які у себе в країні були доцентами, бізнесменами чи юристами. 

Найрозумніші з них вириваються з кола своїх “одноплемінників”, не утворюють етнічних гетто, і більш менш адаптуються в соціумі. Проте ловлять на собі відверто ворожі погляди щоразу виходячи на вулицю. І якщо запитати їх, чи допомагають їм в повсякденному житті численні репортажі, які розказують про іранців, які досягли успіху в Німеччині, чи численні ведучі на телебаченні, які є представниками близького Сходу – то однозначно вони цього ніяк не відчують. 

Один з моїх учнів – неймовірно симпатичний та освічений хлопчина, сходий скоріше на героя якогось серіалу – каже, що на нього дивляться, як на якогось екзотичного птаха, в найкращому випадку. І всі сходяться на думці, що мені особисто має бути легше лиш через те, що маю… руде волосся.

Якби заходи, які декларуються в законодавстві, та на які виділяються гроші численними фондами, мали б якісь практичні наслідки – Альтернатива для Німеччини не набирала б до 25% у східних областях, як мінімум. Бо “нема диму без вогню” – ігнорування настроїв суспільства лише підбурює місцеве населення занурюватися в націоналізм. Опитування давно фіксують зростання ворожого ставлення до іноземців. За понад 10 років з 2006року, коли фонд Фрідріха Еберта провів вперше дослідження та “діагностував” 30% населення Німеччини, що вороже ставиться до іноземців (це було задовго до кризи 2015 року), до 2017, коли той саме фонд провів повторне дослідження – кількість зросла вдвічі. Вдвічі, Карл! 

Лише соціальна мімікрія, дозволяє упередити відверте публічне висловлювання відкрито ворожих сенсів. Дослідженнями цим процесів займаються в Лайпцигу вже десятиліттями. І завдяки спеціально розробленій шкалі з 18 питань тестується прихильність чи неприхильність до авторитарних/ворожих до іноземців ідей. 

Але ворожість до іноземців вже давно перекочувала з “маргінесу” суспільства у саме його серце.

До чого я веду? Як на мене багато програм давно застарілі і є просто інструментом забезпечення “хлібом з маслом” численних референтів та так званих наукових співробітників. Як залізний закон бюрократії по Веберу. Бюрократія продукує сама себе. Так і в цій сфері, при таких об’ємах міграційних процесів, система не справляється.

Перший можливий підхід – суто прагматичний. Треба поставити питання: а чи можлива інтеграція в принципі? І чи потрібна? 

Якщо розглядати іноземців виключно як робочу силу, яка має замістити покоління, яке не спромоглося народити собі заміну, – тоді не треба жодних сентиментів. 

У такому разі, треба чітко ставити умови – рік на вивчення мови – і вперед на роботу, бо переважна більшість відкритих вакансій не потребують бозна якого рівня мови. При цьому легалізувати статус тих вихідців з неєвропейських країн (Україна мені болить тут найбільше, і , так, Україна – не європейська у формальному розумінні, країна, бо не входить в ЄС), які вже працюють на території Німеччини. 

 

Читай також:

Думати українською, говорити угорською, писати російською

 

Бо виходить парадокс, що купа українців працює без жодних договорів, страхівок та допомоги, в той час, коли є ті, хто по 7 років «робить вигляд», що вчить мову та має всі бенефіти соціальної держави. 

В такому разі, є небезпека утворення не просто паралельного суспільства, що і так вже наявно, але перетворення суспільства на касти, коли є “обслуговуючий персонал”, що говорить іншою мовою, сповідує іншу релігію, але чітко виконує свою роботу та сплачує податки.

Другий підхід, може здатися не сильно гуманним, але, якщо задуматися, саме таким і є. 

Інтеграція можлива лише тоді, коли: а) іноземці розпорошено розселяються та отримують чітку вказівку не просто опанування мови, але й засвоєння основних цінностей суспільства, яке їх прийняло. 

І не треба кричати Гвалт! Бо користуючись формальною свободою волі – консервативні мігранти продовжують вести стиль життя, який вели у себе вдома – і тут ми чуємо знову про дитячі шлюби, жіноче обрізання та хіджаб. 

б) складніше з визнанням професій, коли навіть освічені іноземці змушені йти на перекваліфікацію, бо їхній досвід не визнається. Авжеж це питання глибше – довіри до системи освіти в тих країнах, звідки вони приїхали. Але лікар має бути лікарем, а вчитель-вчителем. 

Отримавши соціальне визнання, прийде й інтеграція.

 

*Сама фраза “Німеччина – не відділ соціальної допомоги для світу” належить Горсу Зеегоферу, який її промовив ще в 2009 році, будучи міністр-президентом Баварії. Проте її підхопили праві партії, і на цих виборах у вересні 2021 року її можна було побачити на плакатах NPD, ультраправої та неонацистської партії Німеччини.

 

Антоніна Стряпко, кандидат політичних наук,
2012-2018 доцент кафедри міжнародної політики УжНУ,
засновниця школи іноземних мов “TOP School” в Ужгороді.
На даний момент педагогічний співробітник Kreisvolkhochschule Weimarer Land
спеціально для InfoPost.Media

 

** Цей текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки, насамперед, заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі
Теги
128 бригада AIN.ua Aldi Andrej Babiš ANO Auchan AUR Baltic Pipe Bees Airline Boeing 787 Dreamliner BY ME Cernăuți Charmsove Deti China-CEE Institute COVID COVID-19 Csillag D1 DC Comics Diaľnica D4 DIO e-hranica Ecaterina Teodoroiu Ed Sheeran eHranica ELLE Ukraine ETIAS Facebook fake fake news Falcon 9 Fidesz Free Svydovets Gaz-System GLOBSEC GoCamp GoGlobal GPS GRUBB Grupa Lotos György Schadl Henley Henley & Partners Hofer Homonnay Gergely Hungarikum Igor Matovič Infopost IT Ivan Korčok Juraj Jánošík Karpaty KISS KMKSZ KÜRTŐSKALÁCS Latvia Lidl Liga.net Liget Liget Budapest LOT Ľudovít Štúr Luzhanka Maia Sandu Malé Karpaty Malenykij robot Marie Claire MÁV media Mercedes-Benz Milan Rastislav Štefánik Mistrál MOL Most-Híd Nagyberegi National Geographic Netflix Nicolae Ciucă OLO Omega Omicron Pál Völner Panic Button Pegasus Penny Market Pentaxim PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN PKN Orlen PKP LHS Playboy Ukraine Podzemne Hnutie Pomozi Sándor Pretty Loud QR Rail Baltica Re:Open Zakarpattia RegioJet Rolling Stones Romania Rongyos Gárda Rosia Montana RT Russia Today Ryanair S19 SaS Scorpions Sinopharm SIS Skoda Škoda Auto SkyUp SMK SpaceX Spar SPD SPOLU Spotify Sputnik Tatra Ice Dome TEN-T TEN-T CORE Tesco Tetraxim Tid(y)Up Timothy Snyder Tokai Tokaj Tungsram Turkish Airlines UCEF Ukraїner Unicum Urban Balkan Beats USSR V4 Verorab Via Carpatia Viplak Attila VUC Vujity Tvrtko WIND ROSE windrose wizz air Zemplin Museum ZEVO аварії аварія авіакомпанія авіалінії авіарейс авіасполучення авіація австрія Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина авто автобан автобукс автобус автогігант Škoda автозавод автомагістраль Автомагістраль D4 автомобілі автомобіль автомобіль в Угорщині автопром автострада агресія агрохолдинг адвент Адер аерозйомка аеропорт аеропорт Львів аеропорт Ужгород АЕС азартні ігри Азов АЗС айкідо активіст актор акциз акція Албанія Александр Колб алкоголь алфавіт Альберт Газда Альянс американські гірки Анатолій Ткачук Ангелус англіцизми Анджей Дуда Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Воргола Андрій Любка Андрій Макаревич Андрухович аномалія анонім антивакцинатори антисемітизм античність армія архів архітектура асоціація асоційоване тріо АТБ атеїсти АТО атомна енергія аукціон б/у авто Бабель Бабіш Бабкіна Баганич Базанов Байден Байстрюк сатани бал Балкани Балканський оглядач Балтика Банік банк банкнота барель Батьківщина батяр Бая Маре безвіз безпековий форум безробіття Безславні кріпаки Бела Ковач Белград бензин Берегово Берлін Бернадетт Сель Бесарабія Бетмен бетяр бібліобус бібліотека бідність Бідовце біженці бізнес білборд Білецький білінгвальність Білорусь благодійність Блінкен блокування Богатинь Богдан Хмельницький богослужіння бограч Бодрог болгари Болгарія Болонья Большая рыба Боррель Борша борщ Боснія Боснія і Герцеговина ботанік ботсад Бразилія Братислава Брензович Брюссель Будапеш Будапешр Будапешт Будапештський кінофестиваль будинок будівлі будівля будівництво Бузарест Буковель Буковина Бундестаг бур Бураш Бурштинська ТЕС бустерна доза Бухарест бюджет В'єтнам в'язниця в'язні ваакцина вагони Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вакцинація ромів вакцинація Угорщина Валерій Залужний Валеріу Ківер валюта вантаж вантажівка вартість Варшава Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Вашингтон вбивство Велика Добронь Великі Береги Великобританія велодоріжка велосипед велосипедист велоспорт Вельке Капушани Венера Верховина Ветеранська миля вживані авто взуття вибори вибори в Угорщині виборчий туризм видавництво Комора видання викладання Винничук вино Виноградів виплада виробництво виручка виселення Високі Татри вистава виш Вишеградська група Вишеградська четвірка Вишиваний Вишиваний. Король України вишивка Вишне Немецке Вишнє Нємецке Віденський бал Відень відкрите небо відкрити бізнес відкрити бізнес у Словаччині відпочинок Відродження відходи віза візит війна війська військо військова база військова угода вікенд Віктор Орбан Вікторія Нуланд Вільгельм фон Габсбурґ вільна торгівля Вільнюс віньєтка Віола фон Крамон віросповідання Віталій Портников ВНЗ вода водії водій вокзал Володимир Зеленський Ворожбит вплив Вроцлав ВУЗ ВЦИОМ вчителі вчитель вчителька Габсбург Габсбурґа газ газ у Словаччині газета газопровід газосховище Газпром галичани Галичина Ганг гастрономія Геґер Гей гектар Гельсінкі Генасамблея генконсульство генсек генсек НАТО геотермали Герцеговина ГЕС гірлянди гірськолижний курорт Гітлер глемпінг Гобітхіл Гогольфест Гойс Головко голодомор Голокост голосування Гомонай Гергей гомосексуаліхм гонведи госпіталізація ГРА гральні заклади грант Греція грип громадянство громадянство України Грузія ГТС Гуйяш ГУЛАГ гумор Гуморина гунгарікум гурт Давід Сассолі дамба Данілов Данніган Данте Аліг'єрі ДахаБраха двигуни Дебрецен дезінформація Делі Дельта демографія демократія демонтаж депортація депутат дерева держава Держдеп держдума держзрада Держмитслужба ДЕСС дефіцит дефіцит кадрів децентралізація Дещиця джинси Джо Байден Джон Кірбі дзьодо диверсант диверсія дизель диктант диплом дипломат дипломна робота дипустанова диригент дисидент дискаунтер дискримінація дистанція дифтерія діаспора Діброва діджиталізація діти Діти Хармса Дія Дмитро Кулеба Дмитро Тужанський Дні України Дніпропетровщина ДНР Добрая додаток Долежал Дональд Туск Донбас донор донорство допомога дорога дослідження дотація ДПСУ драма дрон Друга світова війна ДТП Дубровник Дуда Дулеба Дунай Дюрчань Дяківці е-вибори е-демократія Еган Еде Ед Ширан Еде Еган Едуард Гегер Едуард Хегер екологія економіка експати експерт експорт експрес електрика електроенергія електромобілі електронна комерція емігрант емігранти еміграція Емінеску Еммануель Макрон Енді Воргол енергетика епідемія Ернст Нойбауер Ерош Пішта Естонія етнополітика є ЄБРР Євангеліє євреї євро євроасоціація євроінтеграція Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз європейськість Євросоюз ЄІБ ЄП ЄС Жешув Жиліна житло житло в Угорщині життя жінка жінки жовтень Жозеп Боррель Жолт Немет журнал журналіст журналісти Забруднення Забужко завод Загайкевич Загонь зайнятість Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту Закрапаття залізниця Залужний замки замок заправка заробітна плата заробітчани зарплата застава Західні Балкани Захонь заява збірка зброя звалище згуртованість Зеленський Земан землетрус земля Земплін Зимовий сад зірки зливи зловмисник злочин ЗМІ змова знижки Ryanair знижки на квитки ЗНО золотий паспорт Золтан Бабяк Золтан Мігай Нодь Золтан Мігаль Нодь Золтан Нодь зона Зоя Казанжи Зріні зростання ЗСУ Игорь Померанцев іайдо Івано-Франківськ ігри ігроманія ідентичність Ізмаїл Ізраїль Ілдіко Орос Ілон Маск ілюмінація іммігранти імміграція імпорт імпорт газу інвестиці інвестиції Індія інклюзія іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інфляція інформація інфраструктура іпотека Ірак ірландець Ірландія Іспанія історія італійське вино Італія Іштван Ійдярто Іштван Сабо Йоббік Йоже Плечник Кабмін кава кадри Казанжи казки Калуська ТЕЦ Канада канал канал Верке канікули канцерогени карантин Карен Донфрід Карл IV Карпатська Україна карта поляка картка Катанлін НОвак Катерина Бабкіна каток католики Каунас квартира у Будапешті квитки квитки Ryanair квитки в кіно квитки до Молдови квитки до Польщі квитки на Wizz Air квитки на літак квитки на поїзд квитки на потяг квитки потяг КГБ Кенія кепм Кетрін Винник Кечкемет Київ Київ-Одеса Київська Русь Китай китайські товари кібератака кібербезпека кіно кінорежисер кінотеатр кінофестиваль Кіпр Кіра Рудик Кішварда класик Клаус Йоганніс Клепало клімат кліматолог Клуж КМЄС КМКС КМУ книга книги КНР КНУ ім. Шевченка коаліція Коболєв Ковачевські ковід козаки колонка колорит Колумб Колхідські тропічні ліси Комаром компанії компенсація композитор комунізм комуністи комфорт Конгрес США конкуренція Конституція консульство контрабанда конфесії конфіскація конфлікт концерт кордон коробка передач Королівське Євангеліє коронавірус коронаірус Корчок Косеуць Косино коснпірологія Косово коференція Кошице Кошицький край КПП краантин Краків Красноїльськ кредит Кремль Кривий Ріг криза Крим Кримська резолюція кримські татари Крістіан Форро Кубраков куди поїхати на Різдво Кулеба культура купити автомобіль купити віньєтку купити житло купівля купівля в інтернеті купюра курйоз курорт курси курси словацької кухар кухня Кюртешколач Лаборець Лавров лазні Ласло Зубанич Ласло Палкович Ласнамяє Латвія латиниця ЛГБТ ЛГБТІ ЛГБТК Легинь Ленінград летовище лижі липовани листівки Литва лід лікар лікарі лікарні лікарня Лілія Гриневич літак література літка ЛНР Логвиненко логістика логогтип локдаун Лорінц Ночо лоукост лоукостер лоукостери Луганськ Лукашенко Лукойл Лунік Лунік IX Лунык Львів Львівщина Любка Люблін Людовит Велислав Штур Ляшко Магда магістраль Майя Санду Майяленд Маккартні Макрон Мале Карпатське коло Мальта маніпуляція Марго-2021 Маріуполь Маріуполь-Рахів маркетплейс Маркі-Зай Марсель Онисько марш маршрут маска Матович машиніст машиністи Меджилабірці медик медики медицина медична сестра медіафорум медперсонал медсестра медсестри Мей Маск меморандум меморіал менталітет меншина меншини мер Меркель МЗС Минай Мирослав Жбірка митниця мито Мишка Япончик мігрант мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Мілан Растіслав Штефаник Міллер Мілош Земан Мінінфраструктури міністр Міноборони Мінрегіон Мінськ Мінфін Мінцифри місіонери міст місто місцеві вибори Міхай Емінеску Мішкольц МКС мова МОЗ МОК Молдова молодь Молотов Москва музей музика музичний гурт Мукачево мультикультуралізм муніципалітет Мустафа Найєм Мюнхенська угода навчання нагорода надзвичайний стан найменшина наративи народжуваність населення НАТО нафта Нафтогаз нацизм національні меншини національні спільноти національність нація нацменшина нацменшини НВ Недитячі казки недоторканість нелегали нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Никон Нідерланди Ніжна революція Ніїредьгаза Ніколае Чаушеску Ніколає Чуке Ніколенко Німеччина НКВС Нова Зеландія Новий рік новини Новоросія Нолан НУШ Нью-Йорк ОАЕ об'їзна обгін область обмеження обмеження шивидкості оборона обсерваторія ОБСЄ обшуки овочі ОДА Одеса Одещина озера Оксана Линів окупація Олександра Саєнко Олексій Резніков Олена Богдан олімпійські ігри Ольга Кобилянська Омікрон Онисько онлайн Онтаріо ООН ООС опади опалення опера оператор ГТС опитування опозиція Орбан освіта освітній закон отримати побит Офіс президента Охрид пакт палац паленка паливо палинка палінка пам'ятка пам'ятник пандемія Папа Римський паприка ПАР Пардубіце парк парламент партизан партія пасажиропотів паспорт паспорт Болгарії паспорт Угорщини паспорт України паспорт Чорногорії паспортизація ПДВ Пекін пендлер пенсійна система пенсія Пентагон Первый балтийский канал перевезення переговори переклад перекриття Перемишль перепис перепис населення переробка Перечин персонал Петер Саган Петер Сійярто Петер Фіала петиція Петков Петро Мідянка Печ Пийтерфолво письменник письменниця Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підприємці підробка підтримка пісня пістолет плагіат Пласт пластик ПЛР ПЛР-тест побит повітря повстання податки податок події подорож подорожі подорожчання поезія пожежа пожертви поїзд покарання покупки Полачек поліомієліт політик політика політики політінформація поліція пологи польори Польща поляки Померанцев понтифік Попасна Портников Португалія послуги посол посольство посуха посуха у Словаччині Потапі потяг похмілля похорон поштовх правила Прага Прайс Праліси Карпат працевлаштування працевлаштування в Польщі праця презентація президент президент Угорщини президент Франції прем'єр прем'єр-міністр премія прибуток прикордонники проби продажі продукти проект проживання промисловість пропаганда протест протидія дезінформації професійно-технічна освіта профспілка Прудентополіс Пряшів Псакі пункт пропуску Путін Рада Європи Радек Матула радіо радіодиктант Радянський Союз ракета Ракоці ранов-над-Топльоу Растіслав Трнка ратифікація Рахів революція регіон режим Лукашенко Резніков рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг рейтинг забруднення реклама реконструкція рекрутинг релігія реліквія ремонт ресторан Реткозі реформа Рига Ріббентроп рівень життя ріелтор Різдво різдвяні знижки річки рішення РНБО Роберт Фіцо робітники робота робота в Польщі робота в Угорщині робота в Чехії робота у Словаччині роботи робоча сила родовище Роза Вітрів розваги розвиток розкол ром роман роми ромська школа Росвигово російська мова Росія Рошія-Монтане рробоча сила румуни Румунія русини Русь РФ С14 Сабо Сабольчверешмарт салямі саміт самоізоляція Самош Санду санкції САП Сассолі Сату Маре Саудівська Аравія СБУ Свидівець Свидовець свята святкова ілюмінація свято Сегед сегрегація Сейм сейсмологи секонд-хенд секретар село Сенат США Сенцов сепаратизм Сербія Сергій Жадан Сергій Квіт сертифікат сигарети символ СІань Сібіу Сійярто Сікура сіль сім'я Сімоньян Сіярто сказ сканер Скоп'є скульптор скульптура скульптури Слобожанський експрес слова словак словаки словацька культура Словачина Словаччина Словенія слоган смаколики смертність сміттєзвалище сміття смог собор Соваччина соколи! Солідарність Солотвино сортувальна лінія сортування Софія соцдослідження соціалізація соціологія соцопитування Союз спад спадщина спецслужба спецслужби спиртне співпраця Спліт Спутник СРСР ССО ССС СССР ставлення стагнація Стамбульська конвенція Станіца Старай старіння стартап статистика стереотип стерилізація стічні води столиця Столтенберг страви страйк студенти сувенір Сулік Суми супермаркет супкультура Сучава Схід Опера Східне партнерство США Тhe Guardian табір табори Тайвань Таллін Таллінн тара Тарас Качка тариф тарифи Тарту Татри тварини Твртко Вуйіч театр Теб та НС телебачення телеграм телеканал теорія тепло теракт Теребле-Ріцька ГЕС термальні води термінал Тернопіль тероризм терористичний акт ТЕС тестування технологі Тиса Тімішоара Тімоті Снайдер ткацтво товари товари в Інтернеті товари з Китаю товарообіг Томаш Фіала ТОП торгівля традиції трамвай транзит транзит газу Трансильванія трансляція трансплантація транспорт транспортний коридор тренер тривалість трилер Триль Тріанон Трнава трубопровід трудова міграція трудові мігранти Тужанський ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік Туреччина туризм турист Туро Руді Туров Тюнде Грівнак Тячів УГКЦ угода угорська угорська мова угорське вино Угорське королівство угорські вибори угорці угорці Закарпаття Угорщина Ужгород Ужгород-Одеса УжНУ Україна українська мова українці Укренерго Укрзалізниця університет УПА Урсула фон дер Ляєн уряд утилізація учні фабрика Факти фактчекінг фарцовщики Федерація футболу Білорусі Федір Корятович Федоров феєрверк фейк Фенешлітке Ференц ІІ Ракоці Ференц Лість фестиваль Фіала Фідес фільм фінансування Фінляндія Флорін Роман Фльонц фольклор фонд Фонд Бетлена Габора фортеця форум фото фото Словаччина фотограф Франц Йосиф Франциск Франція фрукти футбол хакери Харі Крішнан Харків Хегер Херсонський хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія Хуст Це дитя Цензор.нет Центральна Європа церква цигарки цифровізація ціна ціни цінності Цісар ЦПТО Чапутова Чаушеску Чебі-Погань чемпіонат червона зона черга черги Чернівці Чеська республіка четвірня Чехія Чехословаччина чиновники Чоп Чорне море Чорногорія Чубай Чубаров Шандор Петефі Шанта Шарль Мішень шахрайство шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість Шенген Шенгенська зона Шеремета Шкода школа школярі Шкураков Шмигаль Шовковий шлях Шойгу Шон Пенн шосе шпигунство штам штраф штрудель штучний інтелект щеплення Юдіт Йожа Юморина ЮНЕСКО Юрай Яношик юрист Юрій Андрухович Юрій Винничук Ялта Ямпіль Ямпіль-Косеуць Яніка Мерило Янош Адер Янош Кобор ярмарка ярмарки ярмарки у Європі ярмарок Ярослав Грицак Ярузельський