16 Травня, 2022

Прокремлівські хакери та тролі: Країни Вишеграда потрапили під інформаційну атаку

Прокремлівські хакери та тролі: Країни Вишеграда потрапили під інформаційну атаку

Війна з Росією наразі обмежена територією України, однак хакерські атаки, які пов’язують з Росією, поширились далеко за її межі. Та й інформаційна війна теж не обмежується одними атаками на ІТ-інфраструктуру країн Європи, адже основною ціллю проросійських тролів є свідомість європейців. 

З моменту початку російського вторгнення в Україну 24 лютого всі чотири країни Вишеграда (Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина) відчули різке зростання активності фейкових профілів у різних соціальних мережах. Про це йдеться у травневому дослідженні National Endowment for Democracy, опублікованому BIRN.

фейки Європа

Поки російські чоботи та танки спустошували українські населені пункти, у коментарях під публікаціями про війну в соціальних мережах розгорталася інша паралельна, менш помітна війна. Але хоча це нетрадиційне поле бою присутнє у всіх країнах V4, його характеристики відрізняються в межах регіону. Рівень проникнення, поширеності та підтримки державою поширення проросійських пропагандистських повідомлень різниться між ними.

Дослідження NED показує, що інформаційна війна, як правило, була найсильнішою в перші дні війни, коли громадську думку було легше впливати через “ефект першого враження”, який поступово згасав у міру затягування вторгнення.

 

Читай також:

Угорщина назвала “фейковими новинами” намір анексії Закарпаття

 

З відчуттям втоми від війни, які повільно підкрадалися після цього, неавтентична поведінка в Інтернеті дещо вщухла, але все ж вона залишалася помітною. Профілі в соціальних мережах мали певні чітко визначені якості, що продовжували боротьбу суперечливих наративів.

Важливо те, що переважаюча розповідь не була однаковою в чотирьох країнах. У той час як у Чехії та Угорщині прокремлівські повідомлення явно домінують у соціальних мережах, підозрілі польські коментатори видавали себе за антиросійських воїнів клавіатури.

Однак, незважаючи на такий прогнозований імідж, ці коментатори намагалися посіяти розбрат і посилити напругу всередині країни за допомогою нападів на польських політичних лідерів та союзників країни. Ця поведінка за своєю суттю суперечлива, оскільки Польща посилила свою роль країни, яка має величезне геостратегічне значення як в ЄС, так і в НАТО з її стійкою проукраїнською політикою.

 


Словаччина, навпаки, може похвалитися найбільш прозахідним ландшафтом соціальних мереж.


 

Тут переважають часто повторювані коментарі, переважно нейтральні або посилюючі повідомлення щодо США та ЄС. Більше того, словацькі коментатори часто проактивно засуджують військову агресію Росії, що узгоджується з публічними заявами словацького уряду щодо війни в Україні.

Координація

Виходячи з ряду спільних характеристик і дуже схожої стратегії, яку використовують фейкові профілі в соціальних мережах, можна зробити висновок, що розповсюдження цих наративів вимагає певної попередньої координації, ймовірно, на закритих каналах Facebook або Telegram. Не дивно, що підроблені профілі або профілі, схожі на ботів, для копіювання одних і тих самих повідомлень існують у всіх чотирьох країнах, з деякими явними відмінностями в їхньому способі роботи.

 

Читай також:

Росія лякає поляків фейками, щоб зменшити їх підтримку переселенців з України

 

По-перше, імовірно, працюють професійні тролі, які повторюють певні повідомлення як свою щоденну роботу, рідко взаємодіючи з іншими коментаторами, натомість покладаючись на стратегію килимового бомбардування сайтів соціальних мереж із їх прописаним наративом.

По-друге, у всіх країнах V4 є армія ентузіастів-коментаторів-активістів, які сумлінно намагаються переконати свою аудиторію в абсолютності своєї істини, часто спочатку розповсюдженої в закритих групах у соціальних мережах перед широким опублікуванням.

Нарешті, пересічні користувачі соціальних мереж також залучені до поширення повторюваних розповідей про російську агресію в Україні, а також фейкової активності, вдаючись лише до періодичного поширення повторюваних дописів та повідомлень, які їм подобаються.

Серйозна загроза

Незалежно від складності, логіки чи ракурсу повторюваних текстів чи коментарів, неавтентична поведінка в Інтернеті становить серйозну загрозу для медійного середовища у всіх чотирьох країнах. Оскільки розділи коментарів переповнені текстами, вставленими копіпастом, які часто використовують провокаційну мову, шляхи змістовного та продуктивного обговорення закриті, а користувачі, які щиро зацікавлені в здоровому діалозі про поточні події, заблоковані.

На жаль, Facebook та інші великі соціальні мережі, схоже, не можуть або не бажають стримувати організоване поширення дезінформації на своїх платформах. Зрозуміло, що цифрова ера вимагає ретельно розробленої, цілеспрямованої політики, щоб зупинити це явище. І хоча дослідження NED проливає світло на те, як фейкові профілі працюють у соціальних мережах у країнах V4, необхідні подальші дослідження, щоб сформулювати конкретні рекомендації щодо протидії їх зловмисній діяльності.

До завершення бойових дій на території України це стає все більш актуальним викликом для того, щоб прокремлівські пропагандистські повідомлення були усунені з публічного дискурсу.

Радимо також ознайомитись із нашою аналітикою щодо впливу прокремлівської риторики на свідомість словаків. Адже енергетична залежність Словаччини від Росії підсилилась проросійськими гаслами опозиційних політиків та призвела до шквалу фейків про події в Україні.

 

InfoPost.Media

Фото: BIRN


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі