17 Травня, 2022

Потрібна модернізація інфраструктури: українці придумали, як обійти блокаду морських шляхів

Потрібна модернізація інфраструктури: українці придумали, як обійти блокаду морських шляхів

Через війну Україна практично не може експортувати зерно морським шляхом – українські порти заблоковані росіянами. Наразі в Україні є 25 мільйонів тонн зерна на експорт. Тому було вирішено більшу частину перевозити через один з найбільших портів у Чорному морі – через Констанцу, Румунія. Поки що виробники намагаються перевезти свій врожай до Констанці вантажівками та баржами.

Але уряд Румунії вже оголосив про масштабний розвиток залізниці в регіоні, щоб полегшити транспортування продукції з України, пише угорське видання Telex.

зерно2

Вже третє вантажне судно, яке перевозить виключно українське зерно, вийшло із порту Констанца в Румунії. Ці кораблі доставлять із зони військових дій понад 100 тисяч тонн вирощеного в Україні зерна. Вантаж буде доставлено у порти Європи, Північної Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.

Україна та Росія є основними постачальниками зерна для більшості країн з цих регіонів, і з початку війни Єгипет, Марокко, Індонезія, Туреччина, Китай та Ємен вже відчули труднощі з постачанням зерна, що може викликати жорстоку продовольчу кризу.

Вже через кілька днів після початку війни Україна ввела заборону на експорт зернових та олійних культур, таким чином світові ціни на цю продукцію відчутно зросли. Навіть у сусідній Угорщині фуражна кукурудза в травні цього року на 60% дорожча, ніж за аналогічний період минулого року.

Рішення українського уряду зрозуміле: влада не знала, як війна вплине на країну, і найважливіше було забезпечити себе продукцією, щоб народ України не голодував. Проте вже з середини квітня стало зрозумілим, що Україні потрібні гроші на відбудову країни, тому заборону на експорт почали пом’якшувати , і країна тепер готова до реекспорту продовольства.

25 мільйонів тонн українського зерна застрягли 

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO ) в Україні “застрягло” 25 мільйонів тонн зерна, призначеного для світового ринку. Проблема лише в тому, що в Україні наразі немає безпечних портів, де можна було б перевантажити зерно на судно.

Портові міста Азовського моря Бердянськ і Маріуполь наразі під російською окупацією, а п’ять основних портів Чорного моря , а саме Чорноморськ, Херсон, Південний, Миколаїв та Одеса, – усі непридатні для експорту зернових. Порт у Херсоні також окупований, порти Миколаєва заблоковані або пошкоджені, Одеса готується до російської облоги, а Чорноморськ і Южний замалі, аби використовувати їх, і це дуже ризиковано.

Минулої п’ятниці глава Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі звернувся до Путіна з проханням розблокувати українські порти, інакше смерть мільйонів голодуючих по всьому світу буде на його совісті.

 


Утім президента Росії ці слова не розчулили.


 

Але вихід з ситуації було знайдено. Нині десятки українських зернотрейдерів намагаються перевезти своє зерно до невеликих придунайських портових міст південно-західної України Ізмаїл та Рені. Звідти потягами, вантажівками та баржами вантаж везуть до румунської Констанци.

зерно3

Перше судно, яке перевозило українське зерно, вийшло з порту Констанца наприкінці квітня з 71 тис тонн кукурудзи, а друге – на початку травня з вантажем 26 тис тонн.

“Підтримка українського експорту зерна рівнозначна запобіганню величезного глобального голоду, який був би спровокований через закриття українських портів”, – про це повідомив Віорел Панайт, керівник зернового терміналу Convex в порту Констанца.

Із охопленої війною країни потрібно вивезти в 250 разів більше зерна, ніж за три тижні на межі квітня і травня. Такими темпами на завантаження та транспортування всього українського зерна, призначеного на експорт, знадобилося б понад 14 років.

Запущені кілька проектів постачання зерна до інших країн

Найважливішим є розвиток широкомасштабної транспортної мережі на південно-східному краю Румунії, щоб зерно з України якомога легше дісталося Констанци. До морського порту можна дістатися по воді з Ізмаїла і Рені, використовуючи Дунай і систему річкових каналів. Це важливо, оскільки кораблі не йдуть через Чорне море, де можуть зустрітися з російським флотом.

зерно4

Окупаційна російська армія грабує та перевозить з України до Росії сільськогосподарську техніку та врожай, який тут зберігався. Їхня очевидна мета – зруйнувати місцеве сільське господарство як найважливішу галузь української економіки.

 


За міжнародними оцінками, близько 30 відсотків українських фермерів не зможуть засіяти поля цього року, а велика кількість ріллі з російськими мінами і ракетами, що не вибухнули, також є значною проблемою.


 

Проте лише річковий транспорт зерна все ще недостатньо швидкий, тому необхідно розвивати мережу залізниць. Уряд Бухареста вже оголосив про Програму реконструкції залізниці на суму приблизно 200 мільйонів леїв. Планується задіяти для перевезення також старі вагони, ще радянського часу.

зерно

Кардинальним елементом проєкту буде відкриття 5-кілометрову залізничну гілку за 200 кілометрів на північ від Констанці. Ця залізнична лінія з’єднує Джурджулешти в Молдові з портовим містом Галац в Румунії і, як очікується, буде завершена влітку.

“Дунайський порт Галац разом з Констанцою стане головним регіональним транзитним пунктом для українських товарів і сировини”, – повідомив міністр транспорту Румунії Сорін Гріндяну.

Слід зазначити, що через Румунію також експортується інша сировина з України – наприклад, залізна руда.

Інші європейські порти також готові перевозити українське зерно. Наприклад, порт Клайпеда у Литві, наприклад, готовий до перевантаження 8-9 мільйонів тонн української сільськогосподарської продукції у разі вирішення проблем із залізничною логістикою.

До речі, українське зерно тепер транспортують до Європи і через Угорщину – залізницею. Однак потужності перевізника Rail Cargo Hungaria нині суттєво обмежені. В тому числі через поточне оновлення інфраструктури угорської залізниці.

 


Отже, війна вплинула на розвиток прикордонної інфраструктури України з європейськими сусідами.


 

Російська агресія після повномасштабного вторгнення змінила тактичні пріоритети розвитку прикордонної інфраструктури, не змінивши, але загостривши стратегічні цілі. Саме з Румунією це вкрай помітно та важливо.

При цьому не менш важливим і з гуманітарної, і з економічної, і з військової точки зору є “карпатська” ділянка кордону, яка пролягає через Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку області.

Мова йде, в першу чергу, про КПП “Дяківці” та “Красноїльськ”. Обидва ці пункти пропуску мали відкрити за кошти ЄС у рамках програми, запущеної в 2014-ому році для 6 КПП на загальну суму 29,2 млн євро. На кінець 2017 року жоден з проектів не був завершений, відтак програму зупинили, а залишки коштів повернулися в ЄС. Детально про важливість інфраструктури на україно-румунському кордоні ми розповідали в окремому матеріалі Як і для чого розбудовувати інфраструктуру українсько-румунського кордону під час війни.

Щодо закарпатської частини українсько-румунського кордону, то саме КПП “Солотвино – Сігету Мармацієй”, відкритий у 2007-ому, є лише одним з двох нових пунктів пропуску, які були відкриті за часи незалежної України.

Водночас, 31 січня цього року відбулася зустріч керівників Закарпатської області із консулом Румунії у Солотвині, на якій як пріоритетне обговорювалося питання відкриття КПП “Біла Церква – Сігету Мармацієй” (поруч з КПП “Солотвино”).

Попередньо, КПП “Біла Церква-Сігету Мармацієй” має мати автомобільне вантажно-пасажирське та пішохідне сполучення.

Разом з тим, є ще один проєкт українсько-румунського прикордоння в межах Закарпатської області, який вартий уваги в умовах війни. Йдеться про залізничне сполучення широкою колією з Ужгорода через Тересву (КПП “Тересва — Кампулунг ла Тиса”) до румунського Сігет Мармацієй, а звідти до Рахова (через Ділове) та Івано-Франківська, Чернівців та Львова.

КПП “Дяково”, “Солотвино” та “Біла Церква” вкрай важливі для України в час війни. В тому числі для доступу до залізничних маршрутів, що критично важливі для постачання летального та оборонного озброєння з Заходу.

Звісно, все це потребує чималих коштів, інвестицій, у першу чергу, міжнародних. І позитивні сигнали вже надходять – ЄС готовий фінансово підтримувати відбудову України навіть до закінчення війни.

Нагадаємо, що Словаччина також обіцяє активізувати будівництво магістралі до українського кордону – саме для допомоги подальшої відбудови України.

 

InfoPost.Media

Фото: Telex


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі