ПДВ, замороження цін та соцвиплати: як уряди Центральної та Східної Європи борються з ростом цін

Уряди Центральної та Східної Європи працюють над тим, щоб спинити різке зростання цін на продукти харчування. Інфляція спричинила зростання цін на сировину в Європі та за її межами. Але проблема особливо серйозна в Центральній та Східній Європі, де заробітна плата загалом нижча, ніж на Заході.

За даними Євростату, у листопаді минулого року середня ціна на продукти харчування та безалкогольні напої в ЄС зросла на 2,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У багатьох країнах у цій сфері зростання було вдвічі вищим – від 5,4% в Угорщині до 6,1% в Польщі, 6,2% в Румунії та 6,8% в Болгарії. Про це повідомляє Politico Europe.

Підвищення цін для частини урядів стали справжнім головним болем ще й тому, що ситуація виникла під час активної політичної боротьби. Так, наприклад, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан планує переобратися у квітні і веде жорстку політичну боротьбу з об’єднаною опозицією, яка прагне його усунути.

Як уряди країн Європи борються з цінами

Найпростішим рішенням, яке могли розглядають або вже ввели лідери країн Центральної та Східної Європи став державний контроль за цінами.

Так, наприклад, в Угорщині минулого тижня ціни на цукор, борошно, молоко, олію, свинину та курячу грудку знизили до жовтневого рівня. За словами угорського прем’єра, це допоможе захистити угорські сім’ї.

Кандидат угорської опозиції Петер Маркі-Зай негайно розкритикував оголошення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана за контроль цін. Він заявив, що цей крок надто запізнілий, щоб послабити кризу, а економіка Угорщини вже перебуває у “критичному стані”.

Таким рішенням скористались і Сербія та Північна Македонія, які хочуть приєднатися до ЄС. Тут теж тимчасово заморозили ціни на такі продукти, як хліб, цукор та соняшникова олія.

Однак не всі представники влади вважають такі рішення сучасними і такими, що відповідають реаліям сьогоднішньої економіки.

У Польщі член правлячої партії ПіС (Право і справедливість) Казімеж Смолінський запропонував уряду Варшави регулювати ціни на такі товари, як хліб, цукор та борошно. Однак зустрів шквал критики з боку уряду. Цим скористалась польська опозиція, яка почала просувати нове гасло “PiS = високі витрати”.

У Румунії держсекретар з питань сільського господарства Маріус Міку торік заявив, що уряд “розглядає питання про втручання”. Та в той же час, на його думку, “втручання у вільний ринок є досить складним”.

Кому в Європі важче за всіх?

Хоча криза загострюється, національні лідери обмежені у важелях, які вони можуть використовувати для боротьби з інфляцією цін на продукти харчування. На це впливає складність багатьох факторів – від погоди до ускладнень глобального ланцюга поставок. Водночас експерти прогнозують, що у найближчі місяці ситуація може погіршитися.

Ціни на продукти харчування в країнах Центральної та Східної Європи є одними з найнижчих в ЄС. Однак, за даними Євростату, люди там витрачають більшу частину своєї заробітної плати на продукти харчування. Так у жителів Польщі та Угорщини на продукти йде понад 16 % заробітку, 19 % – у Болгарії та 25,1 % у Румунії. Насправді, серед європейців найбільше витрачають на їжу румуни.

“Зростання цін на продукти харчування має більший вплив на Румунію, де дохід на душу населення нижчий, ніж в інших європейських країнах”, – сказав Іонут Думітру, головний економіст Райффайзен Банку Румунія.

Він зазначає, що вплив сильніше відчувається в Румунії, тому що середній споживач тут витрачає більшу частину свого доходу, щоб наповнити свій кошик у магазині.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН повідомила, що світові ціни на продукти харчування досягли найвищого рівня за 10 років у 2021 році. Це пояснюється збільшенням попиту та обмеженою пропозицією певних продуктів, часто викликаних хворобами тварини. Іншою причиною такого високого рівня цін на продукти харчування були екстремальні погодні умови в основних країнах-виробниках, а також різка нестача робочої сили, пандемії.

“У Центральній та Східній Європі їжа, як правило, дешевша. Тож якщо вартість сировини зросте, то автоматично відсоток зростання ціни буде вищим у цьому регіоні”, – сказав Якуб Оліпра, старший економіст польської дочірньої компанії Crédit Agricole.

Енергетична криза у Європі

Енергетична криза в Європі також погіршила ситуацію. У результаті зростання цін на газ постраждали фермери, оскільки природний газ є основним інгредієнтом азотних добрив, які вони використовують.

Підприємствам з харчової промисловості також довелося стикатися з більшими витратами на електроенергію, часто перекладаючи їх на споживачів.

“Подивимось, наприклад, ціну на хліб. Ціна на газ і ціна на пшеницю – обидва фактори, які безпосередньо впливають на те, скільки буде коштувати буханець хліба. Неможливо не побачити зростання цін на продукти харчування після того, як зростають витрати на енергоносії”, – пояснив Іонуц Думітру з Райффайзен Банку.

Прес-секретар міністерства сільського господарства Чехії Войтех Білі спрогнозував, що підвищення цін відбудеться цього або наступного року, оскільки “деякі харчові компанії мають довгострокові енергетичні контракти”.

“Навіть найгірший хліб, який я купую лише для годування голубів, зараз дорожчий”, – каже Камелія Антонеску, яка працює в бригаді обслуговування приватної лікарні в Бухаресті. – “Дивишся на свій кошик, а він майже порожній. Дивишся на чек і не розумієш, куди пішли твої гроші”.

Інші кризові рішення

Щоб вирішити складні проблеми, які спричиняють інфляцію цін на продукти харчування Польща, Румунія та Чехія вдалися до зниження ставок ПДВ на електроенергію та газ. За прогнозами, це може опосередковано призвести до зниження цін.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також скасував ПДВ на продукти харчування та добрива, які використовуються в сільському господарстві.

Наприкінці минулого року Моравецький оголосив про низку інших заходів, щоб допомогти людям впоратися з ситуацією, коли їжа стала дорожчою. Одним з них він бачить виплати, які цього року будуть розподілені малозабезпеченим сім’ям у розмірі від 88 євро до 317 євро залежно від розміру домогосподарства та заробітної плати.

InfoPost.Media

Фото: dw.com

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.