“Всі ненавидять усіх”: Угорщина – дуже поляризована, зокрема і щодо українців та Путіна

Відповіді на всі ці та багато інших запитань дають результати ґрунтовного дослідження Policy Solutions, проведеного з 25 квітня до 4 травня у співпраці з Závecz Research. Обидві інституції заслуговують на довіру та є незалежними, зокрема не представляють мережу провладних аналітичних та дослідницьких центрів Угорщини.

Інституті Центральноєвропейської Стратегії проаналізував це та інші дослідження, вибравши ключове.

Основна теза та висновок дослідження за версією авторитетного угорського видання HVG: “Всі ненавидять всіх”. Це слова з пісні популярного угорського гурту Halott Pénz («Мертві гроші”):

“Тут всі ненавидять всіх / і всі ненавидять, що після тебе залишиться ненависть”.

«Результати не повинні здивувати будь-кого, хто прожив в Угорщині останні 12 років і мав справу з новинами та політичним суспільним життям, принаймні побічно, але подробиці ще цікавіші, ніж той факт, що Угорщина пронизана ненавистю”, – пише HVG.

Російська агресія та Путін

Виявилося, що угорців досить сильно роз’єднує російсько-українська війна.

Загалом більше половини угорців (52%) погоджуються з твердженням, що Володимир Путін є військовим злочинцем, тому що влаштував криваву бійню в Україні, але важливо зазначити, що 38% з числа респондентів не вважають, що це саме так.

В чому полягає полярність думок? Саме серед провладних виборців більшість тих, хто вважає, що Володимира Путіна не слід вважати військовим злочинцем (48%), але все ж багато виборців Fidesz таки засуджують російського президента (45%). І навпаки, 2/3 опозиційних виборців (69%) засуджують Путіна за розв’язання війни, але при цьому кожен четвертий з прихильників опозиції (27%) не згідний з твердженням, що росіяни здійснили геноцид в Україні. Для порівняння наводяться і результати прихильників ультраправої партії Mi Hazánk (“Наша Батьківщина”): 53% з них вважають Путіна військовим злочинцем (тоді як 30% не згодні з цим твердженням).

Також серед запитань було ставлення до розповсюдженого в Угорщині наративу щодо можливих причин російсько-української війни. А саме респондентів запитали, чи згодні вони з твердженням, що «росіяни напали на Україну у відповідь на геноцид українцями щодо етнічних росіян».

Угорці різко розділилися і щодо цього питання: 45% респондентів відкидають цей наратив, однак 42% заявили що геноцид проти росіян таки був на їхню думку причиною війни в Україні. При цьому існує досить значна частка як проурядових, так і опозиційних виборців, які схильні погоджуватися з цим російським наративом. Утім найбільше тих, хто притримується такої думки виявилося серед прихильників Fidesz (49%). Тоді як більшість опозиційних виборців найчастіше відхиляють цей наратив (52%).

Хто є небажаним сусідом для угорців? Серед них – і українські біженці

Не менше цікавими є відповіді угорців на ніби просте питання: кого б вони не хотіли бачити по сусідству? Як з’ясувалося в цьому дослідженні, більшість угорців дуже чутливо ставляться до людей власне не за політичною приналежністю, а переважно за релігією, походженням та навіть сексуальною орієнтацією.

«Незважаючи на значні політичні розбіжності, ми виявили теми, які об’єднують протилежні політичні табори. Цією «спільною темою» є сильне протистояння ромам і мусульманам», — зазначають у Policy Solutions.

Дослідники запитали, як люди відреагували б, якби сім’я, яка належить до певної групи, переїхала в помешкання по сусідству. Отже, незалежно від партійних уподобань:

• третину людей турбували б родина українських біженців та гомосексуальна пара,
• половину — ромська родина,
• більшість — сусід-мусульманин.

При цьому, прихильників Fidesz («Фідес») та Mi Hazánk («Нашої Батьківщини») найбільше лякають саме мусульмани (відповідно 63% та 69%). Ця частка становить 51% навіть серед прихильників опозиції.

Загалом 49% угорських виборців будуть роздратовані сусідом ромської національності (приблизно 50% як опозиціонерів, так і прихильників «Фідес»). При цьому безпартійні в цьому випадку найтолерантніші (у ставленні щодо сусідів-ромів проти виступили трохи більше третини).

Згідно з дослідженням, найбільш гомофобними (проти LGBTQ) виявилися виборці з табору «Фідесу», а сусідів-українців зневажали б найбільше прихильники «Нашої Батьківщини».

Щодо сусідів-українців результата наступний:

«Фідес» – 21% проти чи дуже проти, 28% – за чи не проти;
«Наша Батьківщина» – 41% проти чи дуже проти, 15% – не проти;
Опозиція – 26% проти, 23% – не проти;
Безпартійні – 22% проти, 26% – не проти.

Дослідники також вимірювали ставлення до вакцинованих від коронавірусу – їх найменше вітають прихильники «Фідес» (21%).

Майже третину опозиціонерів турбуватиме сусід із «Фідес» (19%). Але цікаво, що і «Фідес», і виборці опозиції хотіли б бачити по сусідству виборців «Нашої Батьківщини».

Угорщина є у більшості «правою», а також «радикальною»

44% угорців самоідентифікують себе як «праві», у той час як 27% як «центристи», і 22% як «ліві». При цьому, 10% самоідентифкують себе як «крайні ліві», а 24% як «крайні праві». Таким чином, констатують соціологи, 34% угорців індентифікують себе як “політично крайніх поглядів”, і цей показник хоч і доволі високий, але нижчий, ніж це було в Угорщині в 2010 році.

41% угорців індентифікують себе консерваторами, 25% лібералами. 29% – «у центрі / посередині”, ще 27% зараховують себе одночасно і до лібералів, і до консерваторів.

8 з 10 виборців опозиції вважають, що Фідес не можна усунути демократичних шляхом, тільки силовим.

50% опитаних угорців переконані, що режим Фідес неможливо змінити демократичних шляхом, а тільки силовим. З-поміж виборців опозиції таких аж 79%, і навіть серед виборців Фідес – 31%.

Водночас, 38% опитаних не згодні з таким твердження. Ще 12% не змогли відповісти.

«Всім промили мізки!»

Прихильники різних політичних таборів в Угорщині, звісно, у більшості ставляться один до одного як до людей з «промитими» мізками. Хоча саме виборці «Фідес» тут є менш ворожі до іншої сторони, ніж навпаки. Але цікаво, що це ставлення проникає навіть у повсякденне життя угорців: п’ята частина опитаних вже «забанила» знайомих через політичні погляди у соцмережах, а шоста частина серйозно посварилася з кимось із близьких родичів.

Дослідження показало, що політична поляризація також поширюється навіть на романтичні стосунки в Угорщині: 68% опитаних проголосували так само, як їхній партнер, і лише 16% проголосували інакше. У цьому відношенні фанати «Фідес» є більш згуртованими, 82% голосують разом.

Відраза до «Фідес» у опозиції також особливо сильна у виборі потенційного партнера: половина респондентів не могла уявити романтичних стосунків з тим, хто голосував за правлячу партію, тоді як останні на 58% відкриті для роману з партнером із опозиції (і лише 29% таку можливість відкидають). При цьому можливих партнерів серед виборців ультраправої «Нашої Батьківщини» більшість опитаних з різних таборів чомусь не відкидає.

«Угорці – відкрита нація»: Дослідження «проурядових» соціологів

За даними проурядового Mathias Corvinus Collegium (MCC), угорці якраз більш відкриті, ніж інші європейські нації:

«у той час як 75% угорців спілкуються з тими, хто має інші політичні переконання, середній показник для інших країн становить лише 71%», – йдеться за підсумками дослідження MCC проведеного протягом лютого-березня 2022 року.

Для угорців (69%) набагато характерніший обмін думками з людьми, які сповідують інші релігії, ніж в середньому для інших націй (56%), констатують в MCC.

У заяві Mathias Corvinus Collegium з приводу результатів дослідження зазначається:

«Якщо Угорщина ставить національні інтереси вище інтересів інших країн і, отже, йде на конфронтацію, її часто звинувачують у проведенні сепаратної політики відмови від співпраці. У багатьох випадках іноземна преса малює угорців так, ніби вони більш відсторонені, ніж західні суспільства, і менш сприйнятливі до поглядів інших».

Цікаво, що результати дослідження Mathias Corvinus Collegium були подані в угорських ЗМІ в якості стислого прес-релізу з боку дослідницького інституту без посилання на власне опитування. Зокрема інформацію в червні оприлюднило видання Magyar Nemzet, яке часто рекламує особисто Віктор Орбан як свою щоденну газету до кави.

На сайті самої установи інформація подається досить коротко і зазначається, що опитування проводилося методом телефонного інтерв’ю серед 1000 респондентів у період з 11 лютого по 14 березня 2022 року.

Додаткові висновки

На тлі все більшої проросійськості у політиці правлячої команди на чолі з Віктором Орбаном, угорці натомість прагнуть залишатися частиною Заходу. Це підтверджує опитування Závecz Research на замовлення видання Telex, проведене з 20 по 23 травня 2022 року (опитано 1000 респондентів, похибка 3,2%).

Так, після початку російської агресії у сусідній Україні лише близько третини (33%) угорців залишилися при думці, що варто продовжувати тісні стосунки з Росією. При цьому, 83% опозиційних виборців дистанціювалися б від росіян, порівняно з лише 27% прихильників проурядових партій. При цьому виборці «Фідес» залишаються набагато більше проросійськими – 45% підтримують зближення з Росією, не впевнені – 28%.

Крім того, якщо у 2017 році Владіміру Путіну симпатизував 31% угорців, то в травні цього року таких залишилося лише 17%. При цьому Путін є найнепопулярнішим політиком для опозиційних виборців (його підтримка складає всього 6 балів за 100-бальною шкалою).

Згідно зі згаданим дослідженням Závecz Research у травні, 66% угорських респондентів бачать Росію як потенційну загрозу, хоча у 2017 році таких було 49%.

Цікаво, що у березні 2022, відразу після російського вторгнення та реакції на нього світу, 12% українців вважали Угорщину ворожою державою, 45% – дружньою (серед них лише 13% – «однозначно дружньою»). Такими були результати репрезентативного опитування громадян України, оприлюднені соціологічною групою «Рейтинг». Опитування проводилося 18 березня 2022 року, за методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Опитано 1000 респондентів серед населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Водночас, радимо порівняти ці цифри зі ставленням українців до Угорщини напередодні вторгення.

Довідка. Policy Solutions – інститут політичних досліджень, що базується в Будапешті. Заснований у 2008 році та як зазначає на своєму офіційному сайті «відданий цінностям ліберальної демократії, солідарності, рівних можливостей та європейської інтеграції». Робота інституту зосереджена на розумінні політичних процесів в Угорщині та Європейському Союзі – серед провідних напрямків досліджень: розвиток «якості» демократії, аналіз факторів, що спричиняють євроскептицизм, популізм і ультраправі рухи, а також дослідження виборчих процесів. В якості основи для аналізу було використано опитування, проведене за допомогою партнерської організації (Závecz Research), що відбувалося з 25 квітня по 4 травня 2022 року. Опитування ґрунтувалося на особистих інтерв’ю з 1000 угорцями, які склали репрезентативну вибірку угорського суспільства за віком, статтю, рівнем освіти та типом населеного пункту у якому вони проживають.