Карл Нехаммер у ролі Віктора Орбана

Рішення Австрії заблокувати входження до Шенгенської зони Румунії та Болгарії вкотре продемонструвало, наскільки непросто та драматично складаються відносини країн «старої» та «нової» Європи навіть після приєднання останніх до Європейського Союзу.

Ми часто говоримо про протистояння Євросоюзу та Угорщини: Будапешт примудряється буквально наодинці блокувати спільні рішення щодо виділення допомоги Україні, нафтового ембарго або включення до списку санкцій російського патріарха Кирила. Але у випадку з Болгарією та Румунією у ролі Угорщини виступила вже Австрія, а Угорщина намагалася переконати керівництво сусідньої країни.

Але Віктор Орбан зазнав поразки у суперечці із Карлом Нехаммером – приблизно так, як Карл Нехаммер майже завжди зазнає поразки у суперечці із Віктором Орбаном.

А чому?

А тому, що Нехаммер керувався тими самими мотивами, що й Орбан. Австрійський федеральний канцлер, який був міністром внутрішніх справ країни, хоче довести своїм виборцям, що дотримується жорсткої міграційної політики. І саме через це вирішив знехтувати той факт, що і Румунія, і Болгарія виконали всі необхідні умови Євросоюзу. Як, втім, і Хорватія, яку прийняли до Шенгену.

Проти Хорватії австрійський канцлер не заперечував, причому у Відні серйозно стверджували, що це рішення допоможе австрійським туристам не стояти в корках дорогою на Адріатичне узбережжя. В Австрії не стали звертати увагу на очевидні проблеми із біженцями на хорватських кордонах. Та й інші країни ЄС воліли забути про недавній скандал із протизаконним та насильницьким видворенням біженців на кордоні Хорватії і Боснії та Герцеговини, натомість зосередили свою критику саме на Румунії та Болгарії. Але Шенген — адже він для громадян, а не тільки для туристів.

Канцлер Карл Нехаммер і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан / Фото: APA/GEORG HOCHMUTH

Цей поворот австрійської політики дивує навіть моїх колег у Відні. Редакційна стаття у виданні Wiener Zeitung нагадує, що Австрія — теж майже наодинці — постійно вимагає від своїх партнерів по Європейському Союзу надати реальну перспективу членства в ЄС країнам Західних Балкан. Але якщо у Відні готові бачити у Європейському Союзі албанців чи сербів, то чому ж не готові бачити у Шенгені болгар та румунів?

Це, звісно, риторичне питання.

Ми чудово розуміємо, чим керувався Карл Нехаммер, коли ветував приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони. Але це його рішення додає аргументів опонентам Австрії у питанні про Західні Балкани. Тому що якщо Австрія не хоче бачити у Шенгені країни, які виконали всі необхідні для цього умови, то чому треба замислюватись про розширення Європейського Союзу за рахунок держав, яким ще далеко до параметрів румунської та болгарської міграційної політики?

Після вторгнення Росії в Україну необхідність європейської солідарності стала очевидною навіть для тих, хто ще нещодавно скептично ставився до перспектив Європейського Союзу та стверджував, що країнам ЄС не потрібна «брюссельська бюрократія» та визначення форми огірків, що реалізуються на овочевих прилавках Європи. Виявилося, що є щось важливіше, ніж бюрократія та огірки – загальна загроза. Саме тому, коли одна з країн Європейського Союзу виявляє зневагу до цієї солідарності, це не може не викликати серйозного занепокоєння.

Ну і нагадує нам, що шлях європейської інтеграції для України не буде таким вже простим. Я вже й не кажу про період, коли ми й насправді станемо повноправними членами ЄС.

Віталій Портников, спеціально для Infopost.Media

Титульне фото: Наталія Радченко

Рекомендуємо прочитати авторські колонки Віталія Портникова для нашого видання

* Текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки насамперед заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com

** Матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.