Грузинський маневр Орбана

Мій поінформований колега з Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Ріхард Джозвяк стверджує, що угорське керівництво знайшло ще одну умову, якою збирається виправдати блокування європейської інтеграції України. Це… надання кандидатського статусу Грузії, яка зараз виконує задля набуття цього статусу цілу низку умов Європейського Союзу.

Нагадаю, що Україна, Молдова та Грузія перебувають у «майже рівному» становищі щодо своїх кандидатських статусів. Усім трьом країнам висунуто умови, які вони мають виконати для початку переговорів щодо вступу до ЄС. Але при цьому Україна та Молдова набули кандидатського статусу авансом і при наданні статусу наголошувалося, що він може бути анульований за невиконання умов (хоча зрозуміло, що цього, швидше за все, не станеться, проте невиконання умов може означати відсутність переговорів про членство й статус кандидата у цьому випадку перетвориться на формальність, як це сталося з Туреччиною).

Грузія ж має спочатку виконати умови, а вже потім набути статусу кандидата і відповідно допуск до переговорів. Це, зрозуміло, політичне рішення, зумовлене насамперед ставленням офіційного Тбілісі до війни Росії проти України.

Орбан усе це чудово розуміє. Його підтримка Грузії — своєрідне перестрахування. До останнього часу могло здатися, що угорський прем’єр опікується виключно ситуацією з угорською меншістю на Закарпатті. Але уявімо на мить, що політична ситуація навколо європейської інтеграції України складається ідеально. Україні вдається виконати всі умови Євросоюзу та досягти компромісу з Будапештом щодо мови освіти закарпатських угорців. Переговори відразу розпочнуться?

А ось і ні. Орбан викладе на стіл грузинську карту.

У Брюсселі таким лобіюванням нікого не здивуєш. Лише днями міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг збирав колег з групи «друзів Західних Балкан», щоб обговорити темпи інтеграції колишніх югославських республік та Албанії до Євросоюзу. Австрія лобіює цю інтеграцію і чому те, що можна Шалленбергу, не можна Орбану?

А тому, що Австрія зацікавлена у сприянні країнам Західних Балкан, щоб допомогти їм стати членами Євросоюзу. А Угорщина зацікавлена у сприянні Грузії для того, щоб зупинити європейську інтеграцію України – от і  все.

Орбан — досвідчений політик із чудовою фантазією. Він пам’ятає, скільки часу Албанія чекала на початок переговорів про вступ до ЄС — але зовсім не тому, що до Албанії були якісь претензії, зовсім ні. А тому, що Албанія була в парі із Північною Македонією, а переговори про вступ цієї країни до ЄС блокувалися спочатку Грецією, а потім Болгарією.

Читай також:

У одному потязі з Україною: як війна сфорсувала розширення ЄС у Європі та на Балканах

Якщо ви дійсно хочете зупинити Україну, грати грузинською картою – сильний хід. Тому що ви можете одночасно формально сприяти європейській інтеграції Грузії, а фактично домовлятися з грузинським прем’єром Іраклієм Гарібашвілі про те, щоб він не поспішав із виконанням умов Єврокомісії. А оскільки між Гарібашвілі та Орбаном склалися останнім часом особливо близькі стосунки і глава грузинського уряду навіть літав у травні на знаменитий форум консерваторів у Будапешті, прем’єри Угорщини та Грузії зрозуміють один одного.

Тому не варто робити наївні очі та недооцінювати Орбана. Не варто запитувати, як це Орбан хоче прискорити європейську інтеграцію Грузії — що явно не на користь Путіна. Справа зовсім не у тому, що Грузія стане кандидатом у члени Євросоюзу. Річ у тому, що переговори про вступ до ЄС не розпочне Україна. Це має стати найважливішим для Будапешта результатом «лобіювання грузинських інтересів».

Рекомендуємо прочитати авторські колонки Віталія Портникова для нашого видання