Аналітика 20 Червня 10:19

У одному потязі з Україною: як війна сфорсувала розширення ЄС у Європі та на Балканах

Україна 17 червня отримала позитивне рішення Європейської комісії щодо надання статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Рішення ЄК є настільки неординарним, що лідери Євросоюзу отримали тільки тиждень на вивчення прийнятого документа, перш ніж ухвалити важливе остаточне рішення. Його мають розглянути на саміті ЄС в Брюсселі щодо України, розширення та реформ у ЄС вже 23-24 червня.

Рішення Європейської комісії було ухвалене після того, як Франція, Німеччина, Італія та Румунія заявили у четвер, 16 червня, що вони виступають за отримання Україною статусу “негайного” кандидата. Це було розцінено як важливий показник результатів переговорів лідерів ЄС вже цього тижня. Варто додати, що у цьому контексті доволі неочікуваним виявився візит до України президента Румунії Клауса Йоханніса. Однак, зважаючи на події наступних днів, такий крок румунського лідера виявляється доволі логічним.

Справа в тому, що відповідне рішення Єврокомісія ухвалила і щодо двох інших членів Асоційованого тріо – Молдови та Грузії. Однак висновки щодо їх готовності до набуття кандидатства відрізняються.


Україна подала заявку на членство в ЄС лише через кілька днів після того, як Росія розпочала вторгнення 24 лютого, а Грузія та Молдова подали заяву через побоювання агресії та впливу з боку Москви.


Gettyimages 1239846883

Разом з Україною Європейська комісія рекомендувала надати і Молдові статус кандидата в ЄС, маючи впевненість, що країна проводитиме реформи.

“Вона вперше за час незалежності йде по справжньому реформаторському, антикорупційному та європейському шляху”, – сказала президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі. – “Ми вважаємо, що країна має потенціал, щоб відповідати вимогам”.

Однак для цього, за словами фон дер Ляєн, Молдові знадобляться “значні покращення” в економіці та державному управлінні, законодавстві щодо верховенства права, боротьбі з корупцією та боротьбі з організованою злочинністю.


Молдова, країна з населенням 2,6 мільйона людей, є однією з найбідніших країн Європи і прийняла кілька сотень тисяч біженців з України.


Як для України, так і для Молдови подальший прогрес у відносинах з ЄС буде залежати від відповідності європейському законодавству у різних сферах. Європейська комісія має оцінити ситуацію до кінця року, кажуть високопоставлені чиновники ЄС.

Румунія стане “локомотивом” для Молдови

На наступний після засідання Єврокомісії день, 18 червня, парламенти Румунії та Молдови провели спільне засідання та ухвалили декларацію. У документі наголошується на співпраці між країнами, європейському курсі Молдови і йдеться про ситуацію в регіоні в контексті війни в Україні.

У декларації йдеться також про те, що Румунія вітає розвиток, демократію та європейський курс Молдови. Також сторони мають намір зміцнювати стратегічно важливі двосторонні проекти у галузі енергетики, транспорту та інфраструктури. Крім того, депутати домовилися про впровадження в Молдові європейського законодавства та обмін досвідом у галузі європейської інтеграції.

Румунія продовжить підтримувати зусилля Молдови щодо набуття статусу кандидата на вступ до ЄС. Крім того, румунська влада допоможе впроваджувати стандарти та правила, сумісні з нормами ЄС, особливо у сільському господарстві, необхідні для підвищення конкурентоспроможності молдавської економіки.

Слід зауважити, що спільне засідання парламентів двох країн частково спровокувало у Молдові протест, організований рухом “Нове життя”, близьким до популістичної партії “Шор”. У партії заявили, що представники влади не запросили їх до участі у засідання попри наявність семи депутатських мандатів.

Dsc 0370 2048x1365

Учасники протесту зажадали у партії “Дія та солідарність” (PAS), лідером якої є чинна президентка Молдови Майя Санду, відмовитися від влади та провести дострокові парламентські вибори. Мотиви протесту переплелись і з арештом активів лідера партії “Шор” Ілана Шора, яке відбулось 14 червня. Політика вважають причетним до виведення у 2015 році з тьох молдовських банків за кордон близько мільярда доларів.

Від Грузії чекають зміну влади

З Асоційованого тріо, країни якого майже одночасно подали заявки на вступ до ЄС, Грузія стала єдиною, хто отримав фактично відмову у наданні статусу кандидата. Єврокомісія “визнала європейську перспективу Грузії”, однак сформувала суттєво більший, ніж у випадку з Україною та Молдовою перелік вимог, які має виконати Тбілісі для відновлення переговорів про кандидатство.

Одним з пунктів є “забезпечення повноцінного функціонування державних інституцій”, що означає вкрай погану оцінку Єврокомісією стану справ у Грузії.

3b8ed09e1204ca477386873cd8e789e8

У МЗС Грузії заявили, що країна очікувала на більше від рішення Європейської комісії щодо надання статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Однак, судячи з відкритого протистояння між лідерами партій “Грузинська мрія” Бідзіною Іванішвілі та “Єдиний національний рух” Михеїлом Саакашвілі, найближчим часом це малоймовірно.

Західні Балкани погоджуються з пріоритетом України на вступ

Напередодні засідання Європейської Комісії, 15 червня, три з чотирьох західнобалканських країн-кандидатів на вступ до ЄС підписали спільну заяву з Україною на підтримку її кандидатури. Таким чином Албанія, Північна Македонія та Чорногорія засвідчили, що швидкі рішення Єврокомісії щодо України не нашкодять їхній власній повільній інтеграції до ЄС.

Хоча жодної декларації чи заяви від ЄС щодо західнобалканських кандидатів не очікується, лідери ЄС згодом мають намір закликати до “просування поступової інтеграції між Європейським Союзом та регіоном вже під час процесу розширення на основі заслуг”.

Проте, наразі не очікується жодного значного прогресу в жодній із цих країн, як і десятиліття перед тим. Албанія та Північна Македонія, хоча й є офіційними кандидатами, роками перебувають у списку очікування. Рішення щодо них заблоковані питаннями корупції та біженців, а також вето Болгарії щодо Північної Македонії. При цьому у Північної Македонії одна з вимог перекликається з вимогами до України. Так, зокрема Болгарія, яка є членом ЄС, наполягає, щоб Північна Македонія схвалила конституційні гарантії для захисту прав болгар, які проживають у країні, а також досягла прогресу в деяких історичних питаннях.

Вступ Північної Македонії до Європейського Союзу є на поточному порядку денному майбутнього розширення ЄС з 2005 року. Однак спочатку суперечки щодо назви країни з Грецією, а потім щодо прав нацменшин із Болгарією блокують офіційний початок переговорів про вступ.

Албанія ж подала заявку на членство в ЄС у 2009 році, а з червня 2014 року є офіційним кандидатом на вступ. Однак досі не виконала передумови для початку переговорів, зокрема проведення реформ у системі правосуддя, новий виборчий закон, відкриття судових процесів для корумпованих суддів і дотримання прав людини для грецької меншини.

Чорногорія ж офіційно подала заявку на вступ до ЄС у грудні 2008 року, а висновок отримала аж у 2010 році – саме тоді Європейська комісія рекомендувала її як країну-кандидатку. Крім того у 2016 році  Європейська комісія визначила Чорногорію як країну з найвищим рівнем підготовки до членства серед держав, що ведуть переговори. Однак попри проведені необхідні законодавчі зміни країна має екологічні, судові проблеми та неузгодженості у галузі кримінального права, що перешкоджає подальшому руху.

Тож основним фактором, який вплине на результати саміту ЄС в Брюсселі  23-24 червня будуть “заслуги” країн перед Євросоюзом. Однак якщо у випадку України та Молдови такі заслуги можуть бути позитивно оцінені, то Грузії і західнобалканським кандидатам на вступ доведеться попередньо вирішити свої внутрішні та зовнішні суперечки, які гальмують процес вступу роками.

 

InfoPost.Media

Фото GETTY, Andrei Mardari / NewsMaker


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі