Етнічна мозаїка Херсонщини: зрозуміти і переосмислити

Населення Херсонщини характеризується помітним розмаїттям етнічного складу. Майже кожен п’ятий мешканець області – представник національних меншин (18% від загальної кількості населення). Найбільш чисельними в регіоні за даними перепису 2001 р. є 14 громад.

Серед найчисельніших росіяни, білоруси, кримські татари, вірмени, молдовани, турки-месхетинці, азербайджанці, роми, євреї, поляки, німці, корейці, курди та болгари.

Національні меншини сконцентровані переважно у південних, наближених до морського узбережжя, районах області. У центральних та північних територіях домінують українці (у Великоолександрівському, Верхньорогачицькому, Високопільському, Горностаївському та Нововоронцовському районах вони складають 90%).

Російська меншина найбільш чисельно представлена в м. Херсон (19,9% від корінного населення), м. Нова Каховка та Генічеському районі (23,4%).

Наразі кримські татари фактично є третьою (після українців та росіян) за чисельністю етнічною громадою Херсонщини, яка до того ж виявляє потужну громадсько-політичну активність. Відсутність перепису не дозволяє оцінити чисельність громади турок-месхетинців, які відрізняються від всіх інших етнічних груп найбільшими показниками природного приросту населення.

Соціальна активність нацспільнот на Херсонщині

Етнічні спільноти Херсонщини відрізняються за ступенем згуртованості і соціальною активністю. Навіть невеликі національні товариства можуть справляти надзвичайним позитивний вплив на суспільні процеси в області. Натомість порівняно чисельні етнічні групи будуть практично непомітними в житті громад.

Яскравим прикладом активної позиції є товариство литовців, яке очолює Наталія Бімбірайте. Так, за ініціативи пані Наталі вже котрий рік при мінімальній підтримці з боку держави відбуваються масштабні археологічні розкопки напевно найпівденнішої фортеці Великого князівства Литовського в Тягинях. Ці дослідження стали справжньою подією для Херсонщини. На них з’їжджаються волонтери з усієї Східної і Центральної Європи, а на розкопках щороку знаходять нові унікальні середньовічні артефакти.

Перевинайдення середньовічних Тягин дозволяє зовсім інакше подивитися на історію всього краю і етапи його заселення. Введений в обіг матеріал спростовує досить поширений історичний наратив радянського/царського періодів про минуле Херсонщини, який просуває імперське бачення минулого. В цьому наративі ігнорується середньовічна спадщина, а освоєння краю пов’язується з приходом Російської імперії в кінці 18 століття. Дослідження спадщини Великого князівства Литовського і османського періоду Херсонщини спростовують такі уявлення. Переосмислення історії йде поруч з життям національних громад. Суспільна дискусія навколо версій минулого пов’язана з ідентичністю. Висвітлення в медіа історії краю викликають жваві дискусії.

Мусульманські спільноти і їх поява у регіоні

Іншим феноменом Херсонщини, який не зустрічається в інших регіонах України, є мусульманські етнічні спільноти кримських татар та турків. Вони також називають себе турками-месхетинцями, або турками-ахиска і компактно проживають в сільській місцевості. Турецька (месхетинська) громада походить з грузинського регіону Месхетія, який в турецькій традиції називають за головним містом – Ахис (грузинською – Ахалкалакі). Є суперечливі погляди на те, як ця спільнота сформувалася – чи то це ісламізовані і отуречені грузини, чи то турки, які тривалий час проживали в близькому контакті з грузинською більшістю конкретного регіону.

В залежності від того, яку концепцію походження підтримує людина, можливі різні варіанти самоназви – месхетинець, турок або турок-ахиска. В 1944 році під час сталінських репресій всіх месхів з Грузії депортовали до Узбекистану, де більшість з них оселилася у Ферганській долині. В 1989 році в місцях їх проживання відбулися етнічні погроми, в результаті яких месхетинці знову вимушені залишити свої домівки. Вони після 1989 року розселилися на півдні Казахстану, Краснодарському краї РФ, західних регіонах Азербайджану, а також в Херсонській, Донецькій і Миколаївській областях України. Більшість турків компактно проживає в колишніх Чаплинському і суміжних Генічеському, Новотроїцькому та Каланчацькому районах. Лише незначна кількість змогла повернутися на історичну батьківщину в Грузію.

Переселення месхетинців до Херсонщині відбулося найменш конфліктним способом. Регіон в кінці 80-х років страждав від гострого дефіциту сільськогосподарських працівників, для залучення людей з-за меж області будувалося житло, надавалися різноманітні пільги. Старійшини громади згадують гостинність і допомогу місцевих мешканців у перший, найважчий період після переїзду. Досвід співпраці і допомоги в облаштуванні на новому місці має бути актуалізованим і висвітленим.

Кримські  татари на Херсонщині

Громади кримських татар та месхетинців на Херсонщині сформувалися в різний період у суміжних ареалах та посіли стале місце в етнополітичному ландшафті регіону.

Громада кримських татар на Херсонщині утворилася в кінці 60-х років як наслідок першої невдалої спроби масового повернення до Криму. В Херсонській області кримські татари проживають у найближчих до півострова Генічеському (Новоолексіївка, Риково, Щасливцево, тощо) та Новотроїцькому районах, а також у місті Херсон.

Найчисельніша громада сформувалася в селищі Новоолексіївка, де радянські органи безпеки знімали кримських татар з потягів, щоб не допустити їх до Криму.

Окупація Криму справила потужний вплив на південні райони Херсонської області. Крим був основним ринком збуту сільськогосподарської продукції. В Сімферополі кримські татари здобувати вищу освіту. Багато кримських татар і месхетинців мають родичів і близьких друзів на півострові. З російською окупацією вимушено зменшилася інтенсивність економічних, соціальних, родинних зв’язків мешканців південних районів області з Кримом. Для кримських татар Херсонщини контакти з Кримом це частина їх ідентичності і комфорту проживання на материковій частині. Одночасно, переферійна і невпливова кримськотатарська громада Генічеського і Новотроїцького районів після анексії у певній мірі стала уособленням всіх кримських татар України.

Сучасна історія кримських татар і вплив Росії

Після окупації Криму в середовищі кримських татар Херсонської області відбувається внутрішня трансформація національних інститутів. Роль місцевого меджлісу (виборного органу національного самоврядування) значно зросла для всієї спільноти кримських татар у національному масштабі і стала помітна на міжнародному рівні. Зміни масштабу діяльності та поява нових викликів і нових завдань призвела до часткової мобілізації спільноти та певної внутрішньої перебудови органів національного самоврядування. Одночасно, в області з’явилися нові гравці у лідерській групі з числа кримських татар- переселенців.

Рідні мови в об’єднаних територіальних громадах. За даними Ukrainian Center for Social Data :: Український центр суспільних даних

З’явилася можливість залучати ресурси на потреби кримськотатарської громади, які раніше ніколи не були залучені в регіон. Зокрема з боку державного бюджету, центрального меджлісу або міжнародних донорів. Доступ до національних і міжнародних ресурсів, спрямованих на програми, пов’язані з кримськими татарами, стає важливим чинником для зміни свого соціального статусу на місцевому рівні.

Одночасно, медіа, контрольовані Росією, розповсюджують пропаганду, спрямовану на руйнування лояльності мешканців Херсонської області до української держави та демонізацію кримських татар. Це відбувалось таким чином, що навіть невелика кількість кримських татар з числа ВПО (вимушено переміщені особи), одна-дві сотні людей, спричинила певне соціальне напруження, зокрема в Генічеському районі.

Херсонські турки-аграрії

За переписом 2001 р. турецько-месхетинське населення Чаплинського району складало 2278 осіб (5,7%). Завдяки високим темпам народжуваності у традиційно багатодітних турецько-месхетинських сім’ях на даний момент, за оцінками експертів, кількість турок месхетинців становить приблизно до 5 – 6 тис., тобто наразі їхній етнічний компонент складає до 10% від загальної кількості населення району.

Для цієї громади все ще характерна замкненість, ізольований характер життя, слабка інтеграція до українського національного культурного поля. Високі темпи народжуваності змінюють демографічний баланс у Чаплинському районі. Турецька громада зросла чисельно і збільшила свої статки. Завдяки турецьким дітям наповнюються школи, в той час як у сусідніх населених пунктах змушені їх закривати. Працьовита, зростаюча меншина вносить позитивний внесок у розвиток регіону. Однак такі зміни подеколи супроводжуються конфліктами – наприклад молодіжним груповим насильством. Іншим викликом є руйнування традиційного порядку громади, коли молодші покоління ставлять під сумнів авторитет старійшин або прийняті правила поведінки.

Турецька громада займає свою нішу в аграрних відносинах області. Оскільки турки спеціалізуються переважно на працемістких аграрних галузях, розширена сім’я тривалий час складала основу їх способу організації праці і трудових відносин. Масовим явищем була дуже рання зайнятість дітей у сімейному аграрному виробництві, що позначалося на їхній успішності в школі. Однак, з розширенням площ власних і орендованих земель, збільшенням механізації, підвищенням товарності аграрного виробництва, турецькі фермери все більше орієнтуються не стільки на можливості задіювати працю членів родини, скільки на найманих працівників.

Лікарі, бізнесмени та програмісти замість агрономів – як змінюється турецька громада

Хоча значна частина херсонських турків (розуміється як одна етнічна група, яка використовує три різні самоназви – турки, ахиска, месхетинці) залишається жити в сільській місцевості, спектр їхньої зайнятості дещо розширився за останні роки. Серед них є успішні бізнесмени, лікарі, правники, інженери, працівники у промисловості та сфері послуг – “землю бросили и пошли работать шоферами”. Частина з них працює в компаніях з турецьким капіталом, яких багато в Херсонській області та в інших регіонах України (наприклад, фірми, що будують автодороги). Інші зайняті у фірмах, що мають торгові відносини з Туреччиною. Знання мови, персональні знайомства, обізнаність з культурою сусідньої держави – це той соціальний капітал, який може слугувати обом країнам.

Зміна видів зайнятості у турків говорить про зміни в кількості осіб з вищою освітою. Вона невисока, проте теж зростає. Якщо у 90-х роках у вишах України і Туреччини вчилися тільки поодинокі турки, то зараз ситуація змінилася. Турки вчаться на лікарів (це спеціальність на першому місці), фармацевтів, програмістів, агрономів, економістів, правників. Наразі це переважно юнаки, але й трапляються дівчата. Вища освіта серед турків – це заявка на вертикальну соціальну мобільність, на переїзд до міст, на модернізацію взагалі.

В контексті впливу політичного процесу в Херсоні на всю столичну агломерацію, важливим індикатором емансипації турецької громади стала участь в локальному політичному процесі крупного фермера Садіяра Мамедова. Мамедов позиціонує себе як успішний фермер, ветеран АТО і патріот України, який займається благодійністю і соціальними проектами. У своїй зовнішній репрезентації Мамедов виходить за межі звичного порядку денного своєї етнічної групи, яка переважно зосереджується на дуже локальних інтересах турок на базовому, сільському, рівні. Прикладом є виділення окремих ділянок на цвинтарях для мусульманських поховань, вирішення побутових суперечок і конфліктів, зокрема з представниками поліції, проведення заходів тощо. Це перший приклад участі представника турецької громади в політичному процесі на регіональному, а не локальному рівні.

Не тільки турки

В короткому матеріалі важко розповісти про всі етнічні спільноти Херсонщини. Зокрема таких цікавих як корейці, які проживають на Скадовщині чи в районі Каланчака, або про курдів і єзидів, які зберегли свої давні вірування і частину обрядів. Болгарська громада активно працює в місті Херсон, а її лідер Юрій Палічев успішно просуває регіональні продукти і унікальні місця Херсонщини на національному і міжнародному рівнях.

Херсонщина потребує розвитку, в якому важлива роль належить знанням і вмінням всіх етнічних спільнот.

Рекомендуємо ознайомитись також з іншими матеріалами, які розповідають про особливості національних спільнот у різних регіонах України:

• Закарпатські словаки: етнічна спільнота, що відродила культуру після 40-річного забуття
• Румунські журналісти зробили репортаж з української Буковини про асиміляцію румунів. Що варте уваги
• Етнічність чи місцевість: експерти визначили, що більше впливає на освіту нацменшин на Закарпатті

Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, спеціально для InfoPost.Media

Титульне фото: khersonci.com.ua, інфографіка – socialdata.org.ua

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.