Аналітика 06 Січня 09:15

Дзвінок Зеленському: що стурбувало румунську владу у новому законі про національні меншини (спільноти) України

Президент Румунії Клаус Йоганніс у телефонній розмові з Президентом України Володимиром Зеленським висловив стурбованість новим законом про національні меншини, який прийняли в Україні наприкінці грудня минулого року. За його словами, закон «викликав занепокоєння та невдоволення на рівні румунської влади», тож Йоганніс попросив Володимира Зеленського «вирішити ситуацію».

Про це йдеться у пресрелізі Адміністрації президента Румунії.

Знімок екрана 2023 01 05 о 23.49.28

Президент Румунії Клаус Йоганніс / Фото: Reuters

У розмові Клаус Йоганніс нагадав про послідовну та багатовимірну підтримку, яку надає Румунія Україні як у вигляді прямої допомоги, підтримки вимушених переселенців, забезпечення генераторами, так і сприяння транзиту зерна, підтримки європейської інтеграції України, прийняття санкцій проти Росії та дій, спрямованих на міжнародну ізоляцію Росії.

Однак однією з тем розмови став також нещодавно ухвалений Закон про національні меншини (спільноти) України. Клаус Йоганніс попросив Володимира Зеленського швидко знайти рішення для вирішення та усунення проблем, які, за його словами, нормативний акт створює для етнічних румунів в Україні. Президенти домовились, що найближчим часом міністри закордонних справ двох країн проведуть дискусії щодо двостороннього розв’язання цих питань.

Володимир Зеленський, у свою чергу, запевнив щодо готовності в пошуку рішень, щоб румунська громада в Україні користувалась тими самими правами, якими користується українська громада в Румунії.

Чинності новий закон набере через 6 місяців після опублікування.

Реакція румунського МЗС на новий закон

Наприкінці грудня Міністерство закордонних справ у Бухаресті повідомило, що ухвалення Закону про національні меншини в Україні без урахування вимог Румунії, консультацій з румунською громадою в Україні та рекомендацій Венеціанської комісії викликає «прикрість».

У румунському МЗС нагадали, що у Висновку щодо заявки України на вступ до Європейського Союзу, сформульованому 17 червня 2022 року, серед необхідних кроків Європейська комісія вказала завершення реформи законодавчої бази щодо прав осіб, які належать до національних меншин.

Які питання закону про нацменшини стурбували румунську владу

У МЗС Румунії стверджують, що в ухваленому 13 грудня 2022 року законі залишилися положення, які можуть мати негативний вплив на румунську громаду.

Так, серед спірних моментів:

  • залишаються незрозумілими формулювання щодо моніторингових обов’язків центрального органу, що реалізує державну політику у сфері національних меншин, щодо діяльності об’єднань громадян національних меншин;
  • немає положення про використання рідної мови у відносинах із судовою владою;
  • зберігається невизначеність щодо конкретного застосування положень про використання мов меншин у державних органах в регіонах, традиційно населених національними меншинами. Зокрема і використання мов нацменшин у публічному інформаційному просторі (оголошення, інформаційні таблички, вивіски, табло та інша публічно розміщена текстова, візуальна та звукова інформація);
  • право сповідувати свою релігію чи переконання не винесене в окреме положення і тільки включене до статті, яка стосується права на свободу вираження поглядів;
  • залишається неясним визначення організації, яка виступатиме представником нацменшини, якщо таких існує декілька у межах однієї національної меншини;
  • не уточнено питання фінансування перекладу інформації щодо мистецьких та культурних заходів для перекладу державною мовою;
  • залишається питання недостатнього фінансування представницьких об’єднань національних меншин, з можливістю лише фінансування за проєктами та на конкурсній основі в межах бюджету, який щорічно виділяється на ці цілі.

Як відреагував Володимир Зеленський на розмову з Клаусом Йоганнісом

Президент України за підсумками телефонної розмови з Клаусом Йоганнісом подякував Румунії за солідарність і підтримку в плані опору російській агресії.

«Разом із президентом Клаусом Йоханнісом ми домовилися про кроки для подальшого розвитку співпраці між Україною та Румунією, насамперед в оборонній сфері. Я подякував Румунії за солідарність і підтримку у протистоянні російській агресії. Ми обговорили формулу миру та питання двостороннього порядку денного», – йдеться у повідомленні на офіційній сторінці Володимира Зеленського.

Нагадаємо, у квітні минулого року Президент України Володимир Зеленський заявив румунським депутатам, що Київ буде шукати нову угоду з Бухарестом для розв’язання взаємних проблем і зближення двох держав після війни. Про це він зазначив під час свого відеозвернення до румунського парламенту.

«Як тільки ситуація дозволить, я хочу вести з вами діалог щодо нової всеохоплюючої угоди, яка гарантує абсолютний захист і всебічний розвиток наших національних меншин – української громади в Румунії та румунської громади в Україні», – сказав Зеленський.

Румуномовна громада, що складається з етнічних румунів та молдаван, є другою за чисельністю меншиною після росіян в Україні й налічує понад 400 000 осіб.

 

Читай також:

Румунські журналісти зробили репортаж з української Буковини про асиміляцію румунів. Що варте уваги

 

Спікер Палати депутатів, лідер правлячої Соціал-демократичної партії Марсель Чолаку після візиту в Україну наприкінці квітня зазначив, що були офіційні дискусії щодо прав меншин. За словами Чолаку, Володимир Зеленський погодився з необхідністю внесення змін до законодавства, щоб румуни в Україні мали ті самі права, що й українська меншина в Румунії.

1642681614 768x511

Клас румунської школи в селі Чудей

Про що йдеться у новому законі

Зміни українського законодавства про національні меншини були необхідні давно, зважаючи на постійні нагадування сусідніх з Україною держав. Крім того, це було необхідним і для самої України, оскільки діючий поки закон, який прийняли 30 років тому, мав відносно декларативний характер та містив застарілі поняття.

«Національні меншини» та «спільноти»

Однак саме ключове поняття національних меншин зіграло злий жарт з авторами закону. Річ у тому, що в українському законодавстві, в Конституції зокрема, у міжнародних угодах Україні тощо є поняття «національні меншини», але немає терміну «національні спільноти». Тож розбавлення існуючого терміну поняттям «спільноти» може стати «вузьким місцем» у імплементації норм закону.

Відповідно до нового закону, особи, які належать до національної меншини, мають, серед іншого, право на самоідентифікацію, використання мови меншини, збереження культурної самобутності, освіту рідною мовою та інші права.

Мова нацменшин у інформаційному просторі

Представники національних меншин та їх об’єднань можуть організовувати публічні заходи (наприклад, збори, конференції, мітинги), а також культурно-мистецькі чи розважальні заходи мовами своїх меншин. При цьому афіші та інформаційні матеріали мають бути виготовлені українською мовою та можуть дублюватися мовою національної меншини.

Що стосується офіційних назв на вивісках органів місцевого самоврядування й комунальних підприємств (цей пункт був у зауваженнях румунської влади), то у населених пунктах, де традиційно проживають або становлять значну частину населення представники національної меншини, такі написи мають бути виконані українською мовою, однак можуть дублюватися мовою меншини. Остаточне рішення залишається за сільською, селищною чи міською радою. Те саме стосується й іншої інформації для загального ознайомлення (оголошення, покажчики, вказівники, вивіски тощо).

Дублювати мовою меншини у таких населених пунктах дозволяється і матеріали передвиборчої агітації.

Мова у освіті нацменшин

Закон не містить нововведень щодо використання мови нацменшин у освіті, адже ці права і надалі залишаються в русті регулювання Закону «Про освіту» та інших освітніх законів. Як і в законодавстві про середню освіту, приватні школи, засновані організаціями чи представниками національних меншин, можуть самостійно визначати мову освітнього процесу, якщо школа не отримує публічних коштів. Проте такі школи зобов’язані забезпечити вивчення учнями української мови відповідно до державних стандартів.

Захист від посягань на державність

Окремою нормою в законі прописали обмеження, пов’язані із захистом України від зовнішньої агресії. Так, законодавці виділили заборону при реалізації прав нацменшин популяризувати чи здійснювати пропаганду Росії, її органів і посадовців, виправдовувати російську агресію чи окупацію української території.

Проте безпекові норми закону стосуються не тільки Росії, а й недружніх впливів будь-яких інших іноземних держав, організацій чи навіть окремих осіб, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

 

InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі