Від розміновувачів до артилерії: словаки та чехи збирають кошти на артилерійські снаряди для України
17 Квітня, 2024
За останні роки з річки Тиси та її заплав в Угорщині вивезли 180 тонн відходів. Однак довкілля продовжує страждати від забруднення мікропластиком. Угорські фахівці стверджують, що відходи найчастіше потрапляють на територію країни від сусідів – з України та Румунії.
Вже третій рік поспіль дослідники з університету Сегеда досліджують забруднення Тиси мікропластиком. Зокрема для цього використовують знімки супутника Sentinel-2 Європейського космічного агентства (ESA). Проби води також показують, який вміст зважених речовин у воді та на скільки вона складається з мікропластику, пише Index.
На поверхні води можна досі побачити значну кількість ПЕТ-пляшок та іншого сміття. Але й існує інший тип забруднення, який неможливо побачити неозброєним оком. Це мікропластик, що потрапляє в річки через стічні води та через руйнування великих шматків, розповідає Тімеа Кішш (Kiss Tímea), доцент Сегедського університету.
Тиса чи індійський Ганг?
Дослідниця проілюструвала забруднення Тиси порівнянням: осад у Тисі містить 3-4 тисячі мікрочасток пластику на кілограм. Це перевершує навіть забруднення річки Ганг в Індії.
Дослідження в рамках проекту National Geographic’s Sea to Source показало, що річкою Ганг до Індійського океану щодня потрапляє до 3 млрд частинок мікропластику. При чому більше 90% мікропластику – це волокна, які зазвичай використовуються в одязі, як наприклад віскоза та акрил.
Скільки мікропластику потрапляє у Чорне море через Тису і Дунай наразі не підрахували. Але відомо, що у відкладеннях Чорного моря як на шельфі, так і на глибині понад 2 тисячі метрів також було знайдено мікропластик.
Тімеа Кішш пояснила, що пластик руйнується у природних умовах надзвичайно повільно.
“Залежно від його типу є й такі, які зберігаються в природі 500-1000 років, це довгострокове забруднення. Пластмаси мають різний колір і щільність, що досягається за допомогою різних добавок. Тому мікропластик також містить шкідливі хімічні речовини”.
Таким чином через забруднення води мікропластиком, він може потрапити на вашу кухню навіть опосередковано. Наприклад, в організмі риб також можуть накопичуватися шкідливі речовини.
За словами науковця, забруднення значною мірою спричинено, наприклад, пранням одягу зі штучного волокна. Стічні води потрапляють у річку, і навіть очищені належним чином, вони все одно несуть з собою приблизно 20 відсотків забруднення.
Як працюють волонтери Tisza PET Cup
Транскордонна програма, започаткована громадською організацією Tisza PET Cup два роки тому за підтримки Міжнародного інвестиційного банку, завершилася нанесенням на карту всієї довжини Тиси. Там зафіксовані і ділянки із найбільшим забрудненням відходами.
За час програми “Чиста вода, щаслива Тиса” було досліджено “гарячі точки” та створено онлайн-базу даних, щоб здійснювати природоохоронну діяльність у басейні річки Тиса більш ефективно.
Згідно зі звітом, всього виявлено близько трьох тисяч забруднених територій в угорських заплавних лісах, що межують з річкою, з яких триста вже розчищено. Організація PET Cup вже дев’ять років працює над тим, щоб привернути увагу до складної екологічної проблеми. Вона пов’язана в основному з відсутністю належних систем поводження з відходами зокрема у верхніх, транскордонних ділянках Тиси.
За ці роки з річки та її заплави вивезено 180 тонн сміття. Зокрема лише цього року з озера Тиса, Верхня Тиса та Бодрог волонтери зібрали та зуміли вивезти 20 тонн відходів.
Побутові відходи вивозяться з Тиси поблизу Вашарошнаменя, 6 лютого 2021 року. Фото: Attila Balázs/MTI
Звідки стільки пластикових відходів?
Про походження більшості відходів розповіла прессекретар Національного генерального директорату водного господарства Угорщини Габріелла Шіклош (Siklós Gabriella).
Вона зазначила, що Управління водних ресурсів Верхньотиського регіону з 2004 року регулярно фіксує забруднення побутовими відходами іноземного походження. Найчастіше на річці Тиса, а також час від часу на річці Самош. Таким чином сміття потрапляє в Угорщину найчастіше з боку України та Румунії.
Забруднення спричинене насамперед тим, що населення скидає побутове сміття в річку Тиса та її притоки, або поблизу берегів. Згодом, особливо під час повеней, відходи потрапляють до Угорщини.
Габріелла Шіклош розповіла, що до 2019 року в Угорщині не було розроблено ефективних засобів для вилучення цих відходів.
Згодом уряд Угорщини виділив 1,3 мільярда форинтів на розвиток інфраструктури для утилізації відходів, а також на залучення різних технологій та техніки, щоб затримувати та вилучати сміття з річок.
При цьому вибіркове сортування, наприклад, пластику та ПЕТ-пляшок для подальшої переробки можна проводити тільки вручну.
У 2021 році працівники водного господарства очистили річки на понад 2100 кубометрів змішаних відходів, з яких кількість побутових відходів перевищила 400 кубометрів.
Нагадаємо, у вересні угорські волонтери під час акції PET Kupá на річці Бодрог зібрали та вивезли майже дев’ять тонн, загалом 1256 мішків, відходів. Більшість зібраних відходів відправили на переробку, також з порожніх пляшок створили два плавучих порта, які будуть використовувати і для подальших операцій з порятунку річок.
Для того, щоб зрозуміти глибину проблеми, радимо також ознайомитись із дослідженням, чому проблема сміття, яке Тисою пливе з України в Угорщину, повинно об’єнувати, а не сварити країни-сусіди.
Цей матеріал та відео – спецпроєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії і його видань Infopost та Varosh з угорським виданням Telex у рамках спільного розслідування за підтримки IJ4EU (Investigative Journalism for Europe).
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
