Аналітика 28 Квітня 17:31

“Я далеко, але моє серце з Україною”: історія турецького музиканта, який допомагає ЗСУ

Озан Дайі — турецький рок-музикант, який зараз допомагає українській армії. Він переїхав в Україну тільки 5 років тому, а вже встиг полюбити її людей та культуру. 

Із початком повномасштабної війни Росії проти України почав записувати пісні українською та збирати кошти для українського народу та ЗСУ.

Infopost.media поспілкувався з Озаном Дайі, аби зрозуміти, що спонукає турецького музиканта підтримувати Україну.

Озан Дайі

Як ти опинився в Україні?

Я приїхав до Києва 5 років тому, щоб відвідати своїх друзів і продовжити тут свою музичну освіту. Вже будучи тут, я закохався в культуру та природу України, й вирішив залишитися. Як не дивно, але я відчуваю Україну  своєю другою Батьківщиною.  

Де зустрів війну чи бачив її на власні очі?

Буквально за тиждень до війни я приїхав до Стамбула, аби побачитися зі своєю сім’єю. У новинах казали, що може початися війна, але я не очікував, що це станеться так швидко. Новину про бомбардування Києва я почув вже в Туреччині. Я так і не зміг повернувся, адже повітряний простір над Україною закритий. 

У Києві залишилося багато моїх знайомих та затишних місць, за якими я дуже сумую… Багато можна сказати про мої емоції зараз, але головне розуміти, що пріоритетом має бути повна підтримка українців та звільнення наших земель від окупантів. 

Чим ти зараз займаєшся, будучи далеко від України?

Хоч я далеко, але моє серце з Україною. Тому я  намагаюся допомагати українцям тут тим, чим можу. Зараз багато з них приїхало до Туреччини, і я допомагаю їм облаштуватися, шукаю все необхідне для них. 

 


Якби я був в Україні, то, думаю, я б спробував піти у військо.


 

Я хочу також допомогти творчістю — записав кілька патріотичних пісень. Тексти обох написав сам, за підтримки моєї подруги Алли Фенікс. З’явилася й перша пісня українською мовою — “Лист до воїнів ЗСУ”

Українці пишуть, що мої пісні надихають та допомагають триматися. Це велика честь для мене. 

Я зазвичай ділюся рахунками для пожертв під своїми відео, кошти надходять безпосередньо до ЗСУ. Але я не люблю ділитися фотографіями та відео про допомогу людям, тому що не хочу, щоб люди сприймали це як піар чи особисту рекламу. 

Чому ти вирішив допомагати, адже ти можеш жити безтурботним життям у Туреччині?

Так, я турок, але Україна – моя друга Батьківщина. Це країна моїх спогадів, моєї любові, моїх мрій. Як турок, я завжди буду проти гніту та насилля. Зараз в країні, де я жив стільки років і куди планую повернутися, гинуть невинні люди. Я буду стояти за цим народом і захищатиму його свободу своїм мистецтвом, оскільки український народ ніколи не заслуговував на той біль, який зараз відчуває. Буду підтримувати відважних українців до кінця. Моє серце не заспокоїться, поки ця війна не закінчиться. Впевнений — перемога за нами, треба вірити у наших воїнів та допомагати їм. Якщо є надія, то завжди буде світло. 

Озан Дайї 1

Які стереотипи щодо українців існують у Туреччині? Війна їх спростувала чи підтвердила?

Уряд Туреччини намагається забезпечити мир між двома країнами, але більшість людей не знають багато про ситуацію в Україні та й взагалі не мають тісного контакту з Україною. Але ми, турки, завжди стоїмо на стороні жертв та тих, хто потребує підтримки.

Україні допомагає наш “Турецький червоний півмісяць” – найбільша гуманітарна організація в Туреччині. Вона є частиною Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного півмісяця. Волонтери щотижня надсилають тисячі тонн гуманітарних вантажів до України, та й самі також їдуть. 

Що будеш робити після перемоги?

Я обов’язково повернуся в Україну після нашої перемоги. Я повернуся до міста, в якому живу, до Києва, і буду продовжувати займатися мистецтвом. Так само я буду співати наші переможні пісні разом з українцями на площах всієї України. Я буду давати концерти і продовжувати лікувати наші душевні рани. Хочу все своє життя провести в Україні, бо пишаюся жити у країні з такими відважними людьми. 

З ким би ти хотів заспівати?

Я сольний артист, але, звичайно, хотів співати разом зі Святославом Вакарчуком.

 

***

Рекомендуємо також прочитати історію чешки з Кутної Гори Юдіти Крулішової. Філологиня за освітою, вона викладала мову для українців від Чеського центру в Києві, навчала в Ужгороді, а з перших днів війни стала волонтеркою та допомагала вимушеним переселенцям. Також Юдіт залучила до допомоги свою сестру-близнючку Ольгу. Дівчата разом приїхали допомагати в Україну.

 

Галина Гичка для InfoPost.Media

Фото з архіву героя публікації


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі