Аналітика 13 Квітня 20:30

“Ми всі розуміємо, що це війна не тільки України, а й всієї Європи”: історія чеських волонтерок на Закарпатті


Юдіта Крулішова – чешка з Кутної Гори. Філологиня за освітою, вона викладала мову для українців від Чеського центру в Києві, тому знайомих по всій країні їй не бракує. До початку пандемії, зокрема, навчала в Ужгороді та має тут багато друзів. 

З перших днів війни стала волонтеркою та допомагала вимушеним переселенцям. Також Юдіт залучила до допомоги свою сестру-близнючку Ольгу. Дівчата разом приїхали допомагати в Україну. 

Infopost.media поспілкувався з волонтерками, щоб зрозуміти їх мотиви в допомозі українцям. 

275983607 7643064075707527 8236364218470633634 N

Чому ви з сестрою вирішили приїхати в Україну, а не залишатися в Чехії?

Коли почалася війна, ми почали допомагати українським біженцям знайти житло в Чехії. Також я допомагала перекладати, бо розмовляю російською, англійською,  розумію українську. Ми знали, що на словацько-українському кордоні допомагає багато наших волонтерів, які на автомобілях перевозили людей до Чехії. У нас було багато охочих допомогти, але вони не мали чіткої інформації про логістику з України. Тому ми вирішили приїхати в Ужгород та координувати допомогу безпосередньо з місця. 

Якими напрямками допомоги ви займалися?

Спочатку ми поширювали інформацію про евакуаційний потяг із Чопа до Острави та поточну ситуацію на кордоні зі Словаччиною. Коли могли, то особисто возили людей від вокзалу до кордону, особливо якщо це були неповнолітні чи люди похилого віку. Наші друзі в Ужгороді допомогли описати для біженців логістику від залізничного вокзалу в Ужгороді до евакуаційних потягів. Ми були на кордоні майже щодня, спілкувалися з українськими та словацькими  волонтерами, тому завжди мали актуальну інформацію. Я також перекладала на кордоні чеським журналістам і лікарям, які прийшли на допомогу.

Наші друзі в Чехії пропонували свої будинки та квартири, щоб переселенці вже в Україні знали, де можуть зупинитися. Що важливо, ми також інформували про поточну ситуацію в Чехії з питань реєстрації біженців та їх розміщення.

До нас приєдналися інші чеські волонтери, які почали перевозити гуманітарну допомогу прямо в Ужгород. Тут ми все сортували та відправляли у потрібні точки – до “Совиного гнізда”, або на Гойди 8, до волонтерів та гуртожитків, де розміщуються біженці (до речі, ми там теж жили). Речі для військових, переважно ліки, потім відправляли до Києва та інших гарячих точок. 

Ми з сестрою жили у місцевому гуртожитку, там бракувало деяких речей. Тому ми просили своїх знайомих надіслати гроші, щоб купити необхідне. Наприклад, гігієнічні засоби. Так ми змогли придбати чайники, мікрохвильову піч, пральні машини для гуртожитку, де проживають біженці, і таким чином трохи полегшити їм побут після довгої подорожі зі сходу країни.

Чим реальна ситуація в нашій країні відрізняється від того, що ви чули про неї в Чехії?

Ми не уявляли, як це буде виглядати в Україні. Але ми були дуже раді, що тут добре організована допомога і що залучена велика кількість волонтерів із числа місцевих жителів та біженців.

Чи зруйновані якісь стереотипи про Україну після війни?

Коли ми їздили в Україну, ми нічого такого не чули. Звичайно, існує стереотипний образ українського біженця – він має бути брудним, у порваному одязі, без мобільного телефону та без грошей. Але реальність інша – українці часто думають про інших і хочуть справити гарне враження на чужині, не хочуть бути тягарем. Перше, що їх хвилює, це те, чи зможуть вони негайно почати працювати. Українки намагаються виглядати красивими, коли перетинають кордон, навіть коли вони напружені, виснажені та голодні. Деякі дурні потім дивуються, що біженці з України мають гарний одяг, гарне волосся та макіяж. Вони не усвідомлюють, що це єдиний одяг, який у них є. І все ж вони намагаються стежити за собою, бо бояться, що будуть виглядати як стереотипні біженці, з якими можуть виникнути проблеми. 

На вашу думку, чи змінилися стосунки чехів з українцями?

Звичайно! У суспільстві виникла велика хвиля солідарності. Кожен, хто може, якось допомагає. Будь-як! Хтось забезпечує житло, хтось дає їжу та одяг, хтось приїжджає на кордон з гуманітарною допомогою і забирає людей назад. У Чехії працюють тисячі волонтерів, які неймовірно швидко відреагували на ситуацію.

Як в Чехії сприймають війну в Україні?

Як страшну несправедливість і великий злочин. Ми всі розуміємо, що це війна не тільки України, а й всієї Європи. Всі ми маємо допомогти. Якщо наша влада допомагає у військовому плані, то ми, звичайні чехи, допоможемо гуманітарною допомогою, координацією та підтримкою народу України.

Зараз сестри вже в Чехії, але продовжують допомагають українцям.

Нагадаємо, що Чеська Республіка хоче спрямувати фінансування ЄС на відновлення економіки після COVID-19 на допомогу українським біженцям. Для цього чеський уряд має оновити свій національний план відновлення та, можливо, дочекатись схвалення Європейської комісії.

 

Галина Гичка для InfoPost.Media

Фото: Юдіт Крулішова / Facebook


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі