Волонтерство, фейки та пропутінські політики: позиція Німеччини у війні України з Росією

У Німеччині багато тих, хто не згідний з політикою уряду та вважає його дії надто повільними. Частина суспільства готова прийняти зростання цін на енергоресурси після введення ембарго на імпорт газу з Росії.

Звісно, на тлі військового вторгнення Росії в Україну, серед жителів Німеччини зросли побоювання у погіршенні економічної ситуації. Однак, за результатами опитування ARD-DeutschlandTREND, проведеного інститутом infratest dimap на замовлення німецького громадсько-правового телеканалу ARD та газети Die Welt, протягом останнього місяця зросла частка тих, хто вважає рішення німецького уряду щодо РФ надто м’якими. 

91% німців співпереживає про події в Україні та цікавиться новинами звідси. І з кожним тижнем, починаючи від дня російського вторгнення, ця кількість зростала на кілька відсотків. Ескалація військових дій, звірства російської армії у захоплених містах, зокрема Бучі, посилили переживання німців. Тож якщо чотири тижні тому більшість їх вважала дії уряду відповідними, то зараз їх кількість зменшилась на 16%. При цьому 45% німців тепер вважають рішення уряду ФРН щодо Російської Федерації недостатньо жорсткими.

Однак, і німецька влада, і, власне, німецьке суспільство є неоднорідними.

Є люди, які сильно допомагають та підтримують Україну, волонтерять, приймають українців у своїх домівках. Є й ті, хто не хоче бачити українських біженців у своїй країні. Те ж стосується і німецьких політичних сил.

Infopost.media поспілкувався з українським політологом, який живе в Німеччині, Іваном Стряпко́ щодо ставлення німців до ситуації в Україні.

За його словами, найчастіше поміркованість у рішеннях німецького уряду пояснюється самими німцями “моральною травмою” і “провиною” німецького суспільства за участь у Другій світовій війні перед країнами східної Європи, передусім Росією. 

Пропутінські нацисти і комуністи проти демократів

Однак дійсно серед німецьких політиків є ті сили, які або намагаються бути осторонь, або не приховують своєї проросійської позиції.

“Наприклад, маргінальні ультраправі та ультраліві. Парадокс такий, що саме союз нацистів і комуністів є абсолютно пропутінським і готовий відстоювати будь-яку позицію Кремля. Однак є проросійські погляди і серед парламентських партій. Так пропутінською є AFD (Альтернатива для Німеччини). Вона сприймається в Німеччині як неонацистська і з нею ніхто не хоче мати справи. Латентно пропутінською, яка намагається перефарбуватися, є соціалістична партія лівих Die Linke. Раніше представники партії активно поширювали всі кремлівські наративи про українських неонацистів та недотримання прав нацменшин тощо. Але з початком війни партія відразу ж почала перефарбовуватись і зараз не блокує ініціативи по допомозі Україні”. 

За словами Стряпка, відносно проросійською є і партія Ангели Меркель Християнсько-демократичний Союз. Багато чинних і колишніх її членів активно підтримували зв’язки із Росією. Також до проросійського блоку належить соціал-демократична партія. Менший вплив Росії є на партію Зелені та Вільна демократична партія. Саме ці чотири політичні сили і визначають, якою буде допомога, надана українській державі. 

Проте найяскравішим прикладом пропутінської риторики став федеральний президент Німеччини від соціал-демократів Франк-Вальтер Штайнмайєр. Протягом багатьох років він підтримував тісні стосунки з Москвою і недостатньо серйозно ставився до попереджень про загрозу з боку Росії щодо Східної Європи, особливо України.

Також серед “заслуг” Штайнмайєра підтримка будівництва газопроводу “Північний потік” і причетність до вето Німеччини на членство України в НАТО. Всіх цих приводів вистачило для розчарування офіційного Києва і попри те, що Штайнмайєр нещодавно визнав помилки, 12 квітня він отримав відмову у візиті до Києва для зустрічі з президентом Зеленським. 

Вертаючись до підтримки України німецькими політиками, – “зелені” допускають надання як гуманітарної, так і військової підтримки. Поки не визначились із цим Вільні демократи. Категорично проти Християнсько-демократичний союз та соціал-демократи. Однак така позиція не завжди була однозначною. Так, наприклад, “зелені” чинили рішучий опір постачанню зброї до Києва, який змінився лише після початку бойових дій.

“В реальності Німеччина боїться спровокувати Росію на агресивні дії, оскільки німецька армія дуже слабка – Бундесвер не є тією військовою силою, яка здатна забезпечити надійний захист”, – каже Стряпко.

Німці допомогли житлом та їжею тисячам українців

Інша частина суспільства – велика кількість пересічних німців, які щодня зносять їжу волонтерам, перераховують кошти для допомоги біженцям з України.

“Я живу у Тюрингії, де є великі склади, куди німці приносять багато різних речей. Тому ми маємо змогу щодня відправляти до України фуру з допомогою, причому окремо з медикаментами, продуктами тощо. Не так давно у Києві презентували 3 реанімобілі, які якраз і передала наша громада. Тільки через те, щоб вони не стовбичили на кордоні, то вирішили передачу організувати через політиків”, – розповідає політолог.

Ще одна група – німці, які самі волонтерять, наприклад, возять українців з польського кордону. Багато людей дає своє житло – кімнату чи квартиру. І їх насправді дуже багато.

“Тому ця допомога від німців суттєво дисонує з перепалками між українськими та німецькими політиками. Хай не дали мільярди доларів, але допомогли житлом та харчуванням тисячам людей”.

Він розповідає історію однієї української жінки з двома дітьми, якій німецька родина дала в користування цілий другий поверх свого будинку. Для них купили ліжка, одяг, харчування, дали гроші на повсякденні потреби. Жінка плакала та казала, що вона й вдома не мала таких умов.

“Хоча ще раз наголошую, що є німці, які не допомагають і підтримують Путіна. Тому з їх аргументами треба боротися”, – зазначає Стряпко.

 

Крім того варто враховувати прагматичність німців, адже попри підтримку України вони також задумуються про власну економіку і свій добробут.

Так, наприклад, щодо залежності Німеччини від російських енергоресурсів серед німців думки досі розділені. Хоча підтримка негайного припинення імпорту російського газу та нафти дещо зросла (50%, +6% проти середини березня), 42% (-3%) залишаються проти, адже це може призвести до перебоїв у енергопостачанні або підвищення цін на енергію в Німеччині.

Так, наприклад, багато німців вже скоригували свою поведінку в умовах зростання цін. 64% заявляють, що скоротили споживання опалення та електроенергії через високі ціни на енергоносії. Більшість також обмежує користування автомобілем – 56% автовласників рідше користуються особистим транспортом через високі ціни на бензин і дизель. Ще 35% кажуть, що загалом купують менше через підвищення цін.

Росіяни в Німеччині

Як розповідає політолог, чимало місцевих вихідців з Росії підтримують війну і намагаються будь-яким чином показати себе пригнобленими та нещасними через начебто “русофобію”. Однак це не що інше як імітація та черговий наратив Кремля, оскільки на практиці такої дискримінації немає. 

“Але враховуючи поведінку росіян, які тривалий час вже живуть у Німеччині та їх пропутінську позицію, мені здається, що ставлення до них буде погіршуватися. Наприклад, росіяни у Чехії організували мітинг проти війни, а росіяни з німецького міста Єна навпаки організували мітинг проти українських біженців. 

У Німеччині живе значна кількість росіян і вони не спромоглися організувати жоден мітинг проти війни”.

Однак, як розповідає Іван Стряпко, є випадки, коли окремі росіяни Німеччини підтримують українців та й самі волонтерять. Показовим є приклад російської піаністки, яка зароблені кошти від свого турне Німеччиною віддає на потреби українських біженців.

Напередодні появи інформації про звірства російської армії у Бучі росіяни влаштували в Берліні “автопробіг” на підтримку Російської Федерації. Уперше після початку війни було масово використано прапори країна-агресора. 

Однак автопробіг” попри очікування організаторів” не став топ-новиною у Німеччині. Він був заявлений, як мітинг проти дискредитації росіян. Формально це не був мітинг на підтримку війни чи Путіна, адже в такому випадку поліція не дозволила б його проведення.

“Але росіяни самі погіршили своє становище непристойною поведінкою на цьому заході”, – каже Іван Стряпко.

Часом у Німеччині зустрічаються ситуації, коли російськомовні вихідці з пострадянських країн, які не є росіянами, побоюються, що через мову та прізвище до них буде негативне ставлення. Часто такі люди є носіями російської культури, але хотіли б відділитися від неї.

Російська “деза” та далекосхідні біженці на службі німецьких радикалів

Основними дезінформаціними тезами, які останній час просувались у німецькому суспільстві є, наприклад, нібито прибуття до Німеччини “українських неонацистів” для вербування бажаючих воювати.

Ще один фейк стосується нібито побиття чи навіть вбивство у різних містах Німеччини українськими біженцями російськомовних дітей. 

“Попри спростування та цілі розслідування цих фейків німецькими журналістами, вони активно почали “гуляти” ультралівими та ультраправими пабліками в соцмережах”, – зазначає політолог. 

Третій фейк полягав у тому, що нібито українська влада видає за українські Маріуполь та Харків фото із розбомблених міст Сирії. 

Більш глобальні наративи Кремля у Німеччині мають на меті посіяти розбрат між українцями та приймаючими їх німцями.

Для цього росіяни починають розігрувати карту інших біженців, які вже давно живуть у Німеччині, підігріваючи їх невдоволення.

Так серед емігрантського населення Німеччини розповсюджують інформацію про те, що українським біженцями надається багато преференцій, яких не отримували вимушені переселенці з інших країн. Зокрема українці не зобов’язані відразу реєструватись як біженці, можуть вільно пересуватись Німеччиною. Так само вільним є відвідування музеїв, передбачені безкоштовні поїздки потягами та спортивні секції для дітей. 

Також українцям не потрібен дозвіл на роботу. Жодна інша група біженців таких привілеїв не отримувала, тому є певний момент невдоволення. 

Що мають робити українці, аби стати “своїми” у Європі

Українці, які довго живуть у Німеччині закликають співвітчизників, які приїжджають, вчити мову, поважати місцеві закони та елементарні правила. Наприклад, сортувати сміття, не шуміти ввечері, економити електрику тощо.

“Я боюся, що таке хороше ставлення від німців почне змінюватися через те, що частина наших людей негарно себе поводить. І будьмо відвертими, багато людей скористалися можливістю і виїхали до Німеччини, аби там добре жити на “соціалці”. І ця категорія людей мене завжди питає – скільки нам дадуть? А чого так мало? А де субсидія? Де жити?”, – розповідає політолог.

Тому варто пам’ятати, що українцям у Німеччині ніхто нічим не зобов’язаний. Аби стати хоча б трішки “своїм” для німців, варто пам’ятати про дотримання правил країни, необхідність вивчення мови (навіть знання англійської тут не буде великою перевагою), пошук роботи чи допомогу громаді.

За словами Івана Стряпка, важливо також не вестись на можливі провокації з боку росіян, які теж живуть у Німеччині.Багато начебто мирних акцій російської спільноти покликані показати агресивне відношення українців до російськомовних жителів Німеччини, тож для уникнення сутичок, варто їх обходити.

“І насамкінець українцям варто не боятися чітко й постійно говорити про війну в Україні, говорити, що цю війну розпочала Росія. Розповідати свій власний досвід втечі від війни”, – зазначає політолог.

Що варто робити державі для підтримки своєї вагомості серед країн ЄС?

Як розповідає Іван Стряпко, у Європі складається враження, що Україна веде слабку українську політику іноземними мовами. 

“Дуже важливо, щоб були телеканали, радіо, які б велися європейськими мовами, без посередництва європейських журналістів. Ми мусимо доносити до світу інформацію про події у світі”, каже він. – “Посол України постійно бігає по каналах, говорить про війну. Але це не може робити тілька одна людина, це має робити держава”.

На думку політолога, Україні варто звернути увагу на охоплення інформаційною політикою східних держав. 

“Наприклад, треба мовити арабською, адже східні держави в кращому випадку, нейтральні, або ж взагалі підтримують росію. Нам треба звертатися до них”.

***

Для розуміння сприйняття пересічними німцями ситуації в Україні та їх залученість до допомоги, радимо також прочитати історію подружжя, яке переїхало до Німеччини задовго до війни:

Допомагають навіть пенсіонери: українці розповіли як у Німеччині ставляться до війни проти Росії

Віталій Дячук спеціально для InfoPost.Media

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.