Сьогодні, 15 вересня, закінчується термін дії поточної заборони на імпорт українського зерна до європейських країн, погодженої ЄС. При цьому лідери Угорщини та Польщі заздалегідь зробили заяви про одноосібне продовження заборони, не зважаючи на те, яке рішення прийме Єврокомісія.

Підтримали їх також Словаччина та Румунія.

Однак мотиви у кожної з країн різні і такі меседжі мають різну аудиторію. Тоді як угорський прем’єр Віктор Орбан своїми заявами всупереч позиції ЄС намагається отримувати для себе преференції та грати роль сильного лідера своєї країни, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький таким чином готується до виборів, які мають відбутись вже за місяць.

Інші 22 країни-члени ЄС виступають проти продовження заборони. Однак, за версією видання Politico, Єврокомісія може продовжити обмеження ще на два місяці. 

«Зараз усе в руках Урсули, і вона може зробити все, що завгодно, але це один із варіантів», — сказав високопоставлений чиновник ЄС, маючи на увазі президента Комісії.

Названі країни ЄС дійсно з початку повномасштабного вторгнення, а надто після виходу Росії із зернової угоди, стали ключовими торговельними і транзитними партнерами України, зокрема і щодо зернових культур. Так, за даними Національного інституту стратегічних досліджень, протягом двох років експорт агрокультур до однієї тільки Румунії зріс майже у 6,5 тис. разів. Загалом же серед топ-5 країн ЄС, куди експортується українська продукція Польща (14,6% в загальній структурі експорту), Румунія (9,7%), Німеччина (4,7%), Угорщина (4,5%) та Іспанія (4,3%).

Вибори, фермери та голодуючі країни Африки

«Польща не дозволить, щоб її затопило українське зерно», — зазначив Матеуш Моравецький у передвиборчому відео цього тижня. — «Незалежно від того, що вирішать брюссельські бюрократи, ми не відкриємо наші кордони».

За словами польського прем’єр-міністра, Польща допомагала українцям, коли це було необхідно, але тепер на першому місці мають бути інтереси польських фермерів. Саме їх голоси можуть зіграти ключову роль у поразці або перемозі провладної партії «Право і справедливість» (РІS). Для наочності варто навести результати минулих парламентських виборів, коли серед фермерів PIS отримала 67,7% голосів, а загалом серед сільського населення – 56,4%.

Читай також:

Зерно, війна та Польща. Колонка Віталія Портникова

Того ж дня уряд Польщі ухвалив рішення, яка забороняє імпорт українського зерна, крім транзиту, після 15 вересня. Прийняти її на засіданні кабміну пообіцяв міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус у разі відмови ЄС продовжити заборону.

Після відповідної заяви прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля про можливу подачу позову до Світової організації торгівлі (СОТ) Телус взагалі відповів, що Польща може протестувати проти вступу України до ЄС.

Угорщина

Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь, своєю чергою, заявив, що його уряд звернувся до Європейської комісії з проханням продовжити заборону на імпорт, який включає пшеницю та кукурудзу, проте не отримав відповіді. 

Угорщина й надалі дозволятиме транзит української продукції, тому що «не хоче завдати шкоди Україні, але має зберегти конкурентоспроможність своїх аграріїв».

Керівник канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуляш заявив на своїй щотижневій прес-конференції в середу, що «українське зерно має йти до голодуючих африканських країн».

«Це не питання європейської солідарності – українське зерно знищує ринки сусідніх країн», – сказав він.

Словаччина

Уряд Словаччини також підтвердив, що залишить заборону.

«Уряд готовий, якщо (Європейська) комісія не зробить цього (продовжить заборону), ухвалити заборону на імпорт на позачерговій сесії в тому ж режимі, що й зараз», – заявив міністр сільського господарства Йозеф Біреш.

За його словами, слідуючи прикладу Польщі та Угорщини, Словаччина також повинна це зробити, оскільки може зіткнутись зі збільшенням транспортування зерна через свою територію, і це зерно також може залишитися в Словаччині всередині країни.

Румунія

У Міністерстві сільського господарства Румунії заявили, що Кабмін ухвалить рішення після того, як Комісія висловиться. 

«Безсумнівним є те, що якщо заборону не буде продовжено, у нас є рішення, які захистять наших фермерів», — йдеться в заяві.

Болгарія вийшла з «коаліції»

Попри попередні домовленості п’яти країн, болгарський парламент у четвер, 14 вересня, проголосував за зняття заборони на імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику. Рішення набуде чинності з 15 вересня. Таким чином болгарський уряд сподівається знизити ціни на продукти харчування в країні.

Однак Болгарія збирається запровадити посилений контроль якості за продукцією з України.

«Ми посилимо контроль за всім імпортом, що надходить з України, особливо щодо радіоактивності та наявності вмісту важких металів», — зазначив міністр сільського господарства Кирил Ватєв.

Вин спрогнозував можливий опір з боку вітчизняних виробників, але зауважив, що пріоритетнішим питанням є дотримання Україною жорстких вимог ЄС у процесі виробництва.

Чи правомірна одноосібна заборона?

Попри гучні заяви політиків про односторонню заборону, в питаннях торговельної політики виключні повноваження має саме ЄС і закріплені вони угодами, які країни-члени прийняли під час вступу до Євросоюзу. Тобто рішення щодо торгових відносин з третіми країнами приймаються не в Будапешті чи Варшаві, а в Брюсселі. А оскільки прикордонні пункти між Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Україною служать для імпорту товарів на весь спільний ринок ЄС, то така заборона з їх боку є порушенням внутрішньої політики.

Якщо поглянути з іншого боку, то через те, Польща, Угорщина, Румунія є бенефіціарами спільної торговельної політики ЄС, то вони так само використовують територію та зовнішні кордони Євросоюзу для постачання своїх товарів на ринки, наприклад, Японії чи Південної Кореї, угоди про вільну торгівлю з якими прийняла Єврокомісія.

Фізична ж заборона допуску українських продуктів (а Польща вже почала суттєво перешкоджати транзиту, подовжуючи процедури прикордонного контролю до 12 днів), може обернутись для цих країн політичними наслідками та можливими штрафами.

Історія заборони імпорту українського зерна

Україна стала залежною від альтернативних експортних маршрутів ЄС, які називаються Solidarity Lanes, для експорту зерна після того, як Росія в липні відмовилася від річної угоди, яка дозволяла безпечно транспортувати українське зерно через її чорноморські порти.

Однак фермери цих країн почали протестні акції проти того, що українська продукція, призначена для зовнішніх ринків, насправді залишалась на внутрішніх ринках, штовхаючи їх до банкрутства.

Читай також:

Заборона імпорту в найближчі країни Європи: що не так з українським зерном і який вихід?

Тоді, після одностороннього обмеження імпорту українського зерна цими країнами, на початку травня Європейська комісія погодила  заборону на імпорт українських зернових та олійних культур до п’яти країн Центральної та Південно-Східної Європи – Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії – після того, як фермери цих країн протестували проти того, що українська продукція, призначена для зовнішніх ринків, насправді була залишаючись на внутрішніх ринках і штовхаючи їх до банкрутства.

П’ять країн домовилися продовжувати дозволяти транзит українських продовольчих товарів, що стало ще більш важливим після того, як Росія вийшла з угоди за посередництва ООН, яка дозволяла Україні експортувати зерно через порти Чорного моря в липні, а потім почала бомбити українські порти та інфраструктуру зберігання зерна.

Також раніше ми розповідали про те, як Євросоюз шукає нові експортні маршрути для українського зерна після розриву Росією зернової угоди. Сухопутні коридори для транзиту автомобільним, залізничним і внутрішнім водним транспортом мають обмежену пропускну здатність. Блок намагався збільшити потужності транзиту, однак зіткнувся з відмовою з боку східних країн-членів, які врешті-решт заблокували транзит через надлишок поставок з України.

Infopost.Media
Титульне фото: Helen H. Richardson/The Denver Post via Getty Images