Євросоюз шукає нові експортні маршрути для українського зерна після розриву Росією зернової угоди, але всі вони є складними з точки зору логістики та мають певні витрати. Продовження атак на українські морські порти поставило ЄС у складне становище щодо транзиту все більших залишків сільськогосподарської продукції з України.

У Брюсселі, за даними Politico, стверджують, що ЄС цілком спроможний експортувати все зерно та іншу сільськогосподарську продукцію, яка залишилася в Україні. 

«Ми готові експортувати шляхами солідарності майже все, що потрібно Україні для експорту», ​​— заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський під час зустрічі міністрів сільського господарства ЄС у Брюсселі минулого тижня. 

Та, попри це, сухопутні коридори для  транзиту автомобільним, залізничним і внутрішнім водним транспортом мають обмежену пропускну здатність. Блок намагався збільшити потужності транзиту, однак зіткнувся з відмовою з боку східних країн-членів, які врешті-решт заблокували транзит через надлишок поставок з України.

Перспективний експорт через Дунай

Найперспективнішим маршрутом в умовах блокування морських портів залишаються поставки через гирло Дунаю. Однак він теж залишається під загрозою російських авіаударів (один з прикладів — удар російського безпілотника по українському річковому порту Рені лише за кілька сотень метрів від кордону з Румунією, яка є членом ЄС і НАТО).

За даними Єврокомісії та українського уряду, понад 65% зерна, яке було експортовано через шляхи солідарності, пройшло в червні Дунайським коридором. З українських річкових портів Рені та Ізмаїл, Джурджулешти в Молдові та Галац в Румунії вантажі можуть діставатися до Чорного моря або через Сулінський канал, або через румунський чорноморський хаб Констанца.

Водночас Румунія має намір збільшити обсяги транзиту українських аграрних вантажів своєю частиною Дунаю. Про це Bloomberg розповіла міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску.

Зокрема, вона сказала, що Румунія може відкрити нові пункти пропуску на кордоні з Україною, збільшити кількість персоналу на існуючих пунктах пропуску та залучити додаткових лоцманів з-поміж пенсіонерів і військових морських офіцерів, щоб прискорити транзит суден через канали Дунаю. Вже з серпня кількість лоцманів на румунському дунайському каналі Суліна поступово почнуть збільшувати за рахунок капітанів-пенсіонерів і капітанів ВМС з нинішніх 40 до 60.

Сухопутні варіанти

Частина країн-членів ЄС наполягає на підтримці з боку ЄС альтернативних маршрутів. Наприклад, Литва запропонувала збільшити експорт українського зерна через Польщу до свого балтійського порту Клайпеда та чотирьох інших портів Естонії та Латвії. Разом п’ять портів здатні обробляти 25 мільйонів тонн зерна на рік. При цьому експорт тільки пшениці з України в 2023/24 маркетинговому році (МР), за даними Міністерства сільського господарства США (USDA) планується в 10 млн тонн порівняно з 15 млн тонн у поточному 2022/23 періоді. 

План транзиту базується на так званих «зелених коридорах», які перенесуть митний контроль, фітосанітарні та ветеринарні перевірки подалі від польсько-українського кордону.

Україна одобрила пропозицію Литви, міністр сільського господарства Микола Сольський підтримав позицію Вільнюса в листі до єврокомісара з питань торгівлі Валдіса Домбровскіса, але, окрім балтійських портів, він окремо згадав Гамбург і Росток у Німеччині, Роттердам у Нідерландах, Рієка в Хорватії, Трієст в Італії та словенський порт Копер.

«Лінії солідарності» враховують зростаючу частку українського експорту зерна: між травнем 2022 року та червнем 2023 року 41 мільйон тонн українського експорту зерна пройшов цими коридорами, тоді як 32 мільйони тонн було експортовано через нині недіючу чорноморську зернову угоду», – сказав речник Єврокомісії Адальберт Янц.

Сусіди України не готові вкладати кошти в транзит

Такі країни, як Польща, Угорщина та Румунія, через які зерно має проходити транзитом, в принципі згодні з пропозиціями, однак не хочуть нести витрати самі.

Румунія вирішила розширити пропускну спроможність Констанци, щоб прийняти збільшений зерновий трафік, тоді як Польща інвестувала близько 100 мільйонів євро в проекти збільшення пропускної здатності залізниці та створення нового пункту пропуску на кордоні з Україною.

Однак експорт українського зерна та те, що воно замість транзиту осіло на польському ринку і призвело до демпінгу цін, викликало обурення місцевих фермерів, а присутність тисяч українських далекобійників дестабілізувало місцеві транспортні компанії у Польщі та Румунії.

Читай також:

Зерно, війна та Польща

У червні Єврокомісія продовжила заборону на експорт українського зерна до цих двох країн, а також до Болгарії, Угорщини та Словаччини, щонайменше до 15 вересня. Українське зерно можна імпортувати до ЄС, але тільки якщо воно не застрягне в будь-якій з цих п’яти країн.

На чолі з Польщею п’ятірка країн стверджує, що обмеження мають бути продовжені щонайменше до кінця року. 

«Відтоді, як Європейська комісія наклала заборону, транзит через Польщу зріс більш ніж удвічі», – сказав міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс під час зустрічі минулого тижня в Брюсселі. – «Ми готові й надалі допомагати в цьому транзиті».

Чому не діє «зернова угода»

Приводом для виходу з підтриманої ООН зернової угоди та ракетного дощу на Одесу стали вибухи, нібито влаштовані українським спецслужбами, які 17 липня пошкодили Керченський міст, що сполучає Крим із Росією. 

Того ж дня Росія розірвала зернову угоду, але внутрішні російські документи, оприлюднені українською військовою розвідкою, показали, що Москва вжила адміністративних заходів, щоб перешкодити суднам фактично завантажувати українське зерно ще в жовтні 2022 року. 

Далі були російські ракетні удари, покликані послабити експортні можливості України. 19 липня російські ракети знищили 60 тис. тонн сільськогосподарської продукції, призначеної для Китаю. 24 липня Росія обстріляла чотири зернові ангари на Дунаї. 

Російські чиновники та ЗМІ назвали ці напади «ударами у відповідь» за пошкодження Керченського мосту.

Водночас Росія рекламує власний план постачання вразливих африканських країн, деякі з яких є давніми партнерами Москви, виключаючи Україну з ринку. Проте вихід Росії з зернової угоди спричинив занепокоєння деяких африканських урядів. 

«Рішення Росії вийти з Чорноморської зернової ініціативи є ударом у спину глобальним цінам на продовольчу безпеку та непропорційно впливає на країни Африканського Рогу, які вже постраждали від посухи», – зазначив на своїй сторінці у Twitter головний секретар Міністерства закордонних справ Кенії Корір Сінг’Оей (Korir Sing’Oei).

Infopost.Media
Титульне фото: depositphotos.com