Заборона імпорту української аграрної продукції в деякі країни східної Європи вже отримала назву «зернової кризи». Зокрема в урядах наших країн-сусідок кажуть, що раптовий наплив значно дешевшого зерна та інших продуктів з України негативно впливають на внутрішній ринок. Все почалося з Польщі, а саме з протесту фермерів, а подальші події почали розвиватися майже блискавично і в інших країнах.

Для України нинішня ситуація виглядає доволі трагічно, адже може викликати непередбачувані економічні наслідки. Тим більше коли така ситуація складається одночасно в кількох країнах-союзниках у боротьбі з російською агресією і має вигляд штучно створеної. Утім, здається, не все втрачено. Наразі все залежатиме від переговорів, які розпочинаються у Польщі, і продовжаться в інших країнах, через які прямує українське зерно. При чому, враховуючи обставини, ці переговори виходять для України на перший план і будуть проводитися на вищому рівні.

Як розвивалися події?

Минулої п’ятниці, 14 квітня, міністри сільського господарства 5-х країн — Румунії, Болгарії, Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини провели зустріч у форматі відеоконференції, під час якої вирішували як діяти спільно щодо зерна з України.

До цього прем’єр-міністри Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі та президент Болгарії направили спільного листа президенту Європейської комісії, у якому просили вжити низку заходів для захисту внутрішніх ринків.

«Я підписав разом зі своїми колегами з Болгарії, Угорщини, Словаччини та Польщі спільний лист на ім’я президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, у якому ми пропонуємо комплекс заходів, спрямованих на суттєве зменшення дисбалансів, створених на ринку через масовий імпорт українського зерна», – зокрема повідомив румунський прем’єр Ніколає Чуке.

Вже 15 квітня уряд Угорщини оголосив про тимчасову заборону імпорту зернових та олійних культур із України, заявивши, що ситуація завдає серйозної шкоди сільському господарству країни. Зроблено це було після аналогічного кроку в Польщі.

Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь. Фото: Pelsőczy Csaba / haszon.hu

Польська заборона, яка теж набула чинності 15 квітня, також стосуватиметься транзиту цих продуктів через країну. Зокрема, згідно з постановою заборона на імпорт сільськогосподарської продукції з України до Польщі поширюється також на: крупи, цукор, сухий корм, насіння, хміль, льон і коноплі, фрукти та овочі, продукти перероблення фруктів і овочів, вина, яловичину і телятину, молоко та молочні продукти, свинина, баранина, яйця, м’ясо птиці, спирт етиловий сільськогосподарського походження, продукти бджільництва та інші продукти.

До цього у Словаччині призупинили переробку великої партії української пшениці, в якій нібито виявили підвищену концентрацію заборонених в ЄС пестицидів. А 17 квітня стало відомо, що в уряді країни також вирішили тимчасово призупинити імпорт зерна та інших окремих продуктів з України.

Тим часом міністр сільського господарства Болгарії Явор Гечев заявив, що країна також розглядає заборону на імпорт зерна для захисту місцевих сільськогосподарських секторів. Отже, список незадоволених українським імпортом невпинно розширюється.

Всі ці новини можуть боляче вдарити по українським фермерам, підприємцям, виробникам продукції та економіки України загалом. Звісно, їх можна було передбачити. Але нині залишається лише одне — терміново шукати вихід з ситуації.

Чому так склалося з українським зерном?

Як зазначає Reuters, після того, як вторгнення Росії заблокувало деякі чорноморські порти, великі обсяги українського зерна, яке є дешевшим, ніж вироблене в Європейському Союзі, почало залишатися в країнах Центральної Європи через логістичні «вузькі місця», таким чином вдаривши по цінам і продажам аналогічної продукції місцевих фермерів.

Отже, економічна складова — перша причина. Інша причина — політична.

Економічні проблеми є очевидними: польські порти на Балтиці ніколи не стикалися з таким обсягом вантажів і виявилися практично заблокованими, українське зерно стало осідати у самій Польщі, загальний надлишок зерна знизив ціни на польську продукцію.

Читай також:

Плата за порятунок. Колонка Віталія Портникова

Раніше проти експорту українського зерна до Польщі виступили польські фермери з групи AgroUnia. Вони заявили, що це обвалює ціни на їхню продукцію. Після цього перевірки українського зерна посилились, багато його партій відкликали, а експорт скоротився.

Але у Польщі це питання створило також політичну проблему для правлячої націоналістичної партії «Право і справедливість» (PiS) у рік виборів, оскільки викликало гнів людей у сільській місцевості, де підтримка PiS зазвичай є високою. І в польському уряді вирішили відреагувати. Звісно, не на користь України.

Ситуація, що склалася очевидно на користь лише одній країні — Росії, яка веде агресивну війну. І вона буде всіляко використовувати її на свою користь

Адже Україна наразі експортує більшу частину своїх сільськогосподарських товарів, переважно зерна, через чорноморські порти, розблоковані в липні відповідно до угоди між Україною, Туреччиною, Росією та ООН. Термін дії цієї угоди закінчується 18 травня, і минулого тижня Москва дала зрозуміти, що вона може не бути продовжена, якщо Захід не усуне перешкоди для експорту російського зерна та добрив.

«Тому можна, звичайно, просто сказати, що у відносинах України та Польщі настав період вічної дружби – і на цьому заспокоїтись. А можна врахувати, що війна – це завжди пожежа. Причому не одна пожежа, а ціла система загорянь – Росія ж спеціалізується на підпалах. І тому, якщо вчасно не звернути увагу на ситуацію, ми можемо зустрітися з багатьма неприємностями», – зазначає у своїй колонці Віталій Портников.

Звісно, переговори тривають. На ці події відреагували і в Єврокомісії. Зокрема на заборону імпорту українського зерна та інших продуктів харчування з України. Ці односторонні рішення урядів деяких країн ЄС були названі неприйнятними.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Фото: Reuters/K. Pempel

16 квітня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також мала розмову з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким.

Утім міністр агрополітики України Микола Сольський все ще сподівається на конструктивний діалог з польською стороною.

«Ми розуміємо, що польським фермерам складно. Ми всі розуміємо хто є причиною всього цього. Але кожна людина у світі знає, що найскладніше українським фермерам. Ми сподіваємося на конструктив у переговорах у понеділок», – зазначив Сольський.

Тим часом у Польщі неофіційно відреагували на те, що до складу переговорної групи у Варшаві 17 квітня увійшла віце-прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, зауваживши, що підвищення рангу української делегації є не найкращим сигналом. Міністри сільського господарства обох країн мали ухвалити нову угоду, яка визначатиме нові правила імпорту та транзиту. Проєкт тексту угоди між Польщею та Україною був узгоджений на вихідних і практично готовий. Відповідно до попереднього плану перемовини спочатку мали вести винятково міністри сільського господарства обох країн.

Однак присутність української віце-прем’єрки може означати, що весь документ доведеться писати майже «з нуля».

Наразі Європейська комісія оголосила, що розглядає подальший пакет підтримки для фермерів ЄС, які постраждали від напливу української сільськогосподарської продукції після рішення Польщі, Угорщини та Словаччини заборонити імпорт сільськогосподарських товарів з України.

Також у планах міністра агрополітики України Миколи Сольського відвідати ще дві країни: Румунію та Словаччину. Українська делегація не відвідає лише Угорщину, яка також заборонила імпорт зерна.

За словами Сольського, поставки українського продовольства до Угорщини складали близько 6% українського аграрного експорту, через Польщу – 10% від загального об’єму. Міністр також зазначив, що транзит харчових продуктів через Угорщину та Словаччину наразі не постраждав.

Чому для України нині важливий «румунський транзит»?

У контексті обмеження експорту та навіть транзиту зерна з України до Польщі очікується збільшення обсягів продукції, які будуть йти через Румунію.

12 квітня, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску провів телефонну розмову з українським колегою Дмитром Кулебою, в якій торкнувся питання надходження до з України зернових та іншої сільськогосподарської продукції.

Зокрема Богдан Ауреску підкреслив стурбованість уряду Румунії пошуком рішень для проблем, з якими стикаються румунські фермери внаслідок виходу української продукції на румунський ринок, і наголосив на важливості суворого забезпечення відстеження цієї продукції.

Утім він запевнив, що Румунія й надалі надаватиме всіляку підтримку Україні. Глава румунської дипломатії також відзначив сприяння експорту з України майже 15 млн тонн зерна та іншої сільськогосподарської продукції.

Стало також відомо, що український міністр агрополітики обговорить «зернову кризу» з румунськими чиновниками в середу, 19 квітня.

Якщо надія на румунський транзит існує, то набагато складніше ситуація зі Словаччиною. Ситуацією миттєво скористалися місцеві політичні партії, які не надто симпатизують Україні. Зокрема у партії Hlas-SD (партія Петра Пеллегріні, екс-прем’єр-міністра Словаччини) вимагають від уряду країни негайно припинити потік зерна з України. За їхньою інформацією нібито українське борошно, яке не відповідає нормативам ЄС, масово потрапляє на внутрішній ринок вже місяцями. Тому ще одні переговори заплановані на четвер, 20 квітня, вже зі словацькою стороною.

Отже, на черзі важкий тиждень переговорів, від яких багато чого залежатиме для України.

Infopost.Media
Титульне фото: Shutterstock