Закономірністю останніх років у сфері споживання медіа є зменшення довіри до традиційних ЗМІ. За дослідженням Reuters, яке охопило 46 країн світу, засобам масової інформації довіряє в середньому 40% користувачів. При цьому найвищим рівень довіри є у Фінляндії (69%), а наприкінці списку поряд з Грецією (рівень довіри 19%) знаходяться дві сусідки України — Словаччина (27%) та Угорщина (25%).

Спробуємо розібратися чому так сталося, як політики сусідніх країн, зокрема Словаччини, маргіналізують ЗМІ в очах споживачів новин і як це впливає на ставлення європейців до України.

Фіцо vs рівень довіри до ЗМІ

Дослідники Reuters Institute відзначили зв’язок між високим рівнем тиску на ЗМІ та зростанням недовіри до них. У інформаційному просторі країн Східної Європи, таких як Болгарія, Словаччина та Угорщина, цей зв’язок особливо сильний. Наприклад Словаччина протягом останніх років зіткнулась із постійним тиском і нападками на журналістів з боку колись опозиційних, а тепер провладних політиків.

«Це засоби масової інформації, які відкрито демонструють ворожу політичну позицію, що ґрунтується переважно на опублікуванні неправдивої, неповної інформації або її приховуванні», – таке повідомлення з’явилось наприкінці листопада на сайті новопризначеного словацького уряду Роберта Фіцо на адресу телеканалу Markíza та новинних порталів Denník N, SME й Aktuality.sk.

Сам Фіцо на своєму брифінгу заявив, що перевірить доцільність допуску цих медіа до будинку уряду та на його засідання.   

Позицію Фіцо повністю підтримують й інші члени його політичної сили. Так, віцепрезидент Smer Любош Блаха неодноразово заявляв про те, що тепер уряд надаватиме ексклюзивну інформацію міністерств альтернативним ЗМІ.

«Одного разу Markíza цитуватиме Infovojna або Slobodný váděčáč», – сказав Блаха в одному з інтерв’ю.

Рівень довіри населення до ЗМІ у Словаччині

Це при тому, що Aktuality та SME входять до 10 засобів ЗМІ з найвищим рівнем довіри користувачів, Denník N займає 11 місце, а TV Markíza має рівень довіри 42%, поступаючись суспільному мовнику та двом іншим приватним каналам. А за даними дослідження Europea саме тема внутрішньої політики серед новин найбільше цікавить читачів та глядачів медіа (ці теми протягом останніх 7 днів перед опитуванням більш ніж половина опитуваних словаків шукали у ЗМІ).

Рейтинг словацьких ЗМІ за рівнем довіри

Загалом рівень довіри до ЗМІ у Словаччині мав різке зростання до 34% тільки у 2018 році, оскільки у  лютому цього року вбили журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його наречену Мартіну Кушнірову. Наступний громадський тиск сприяв відставці уряду та прем'єр-міністра - Роберта Фіцо.

Активне маніпулювання з боку політиків суспільними настроями, страхом та сприйняттям словаками чутливих тем (пандемія COVID-19, мігрантські настрої, війна Росії в Україні) відзначили дослідники Центру демократії та стійкості GLOBSEC.

«В опитуваннях громадської думки, які включають країни Балтії, країни V4 до Румунії та Болгарії, Словацька Республіка виявилася на найгірших сходинках, і разом з Болгарією ми належимо до країн, які найбільше вірять у теорії змови», - зазначає представниця GLOBSEC Катаріна Клінгова. - «Ми бачимо, що деякі політичні актори інтенсивно будують свою політичну кар’єру на поширенні страху та дезінформації. Бо страх і ненависть резонують серед людей набагато більше, ніж позитивні новини». 

Читай також:
Дезінформація та невдала політика: чому Словаччина не змогла вакцинувати більшість населення

Попри все більшість словаків доволі самовпевнені у своїй здатності розпізнавати дезінформацію та фейкові новини – за даними Євробарометра до 70% опитаних у Словаччині вважають себе дуже впевненими або досить впевненими у цьому.

Як ще один крок в бік збільшення впливу на медіа можна розцінити переведення механізму фінансування суспільного мовника RTVS із поточної моделі ліцензійних зборів, що становлять понад половину його доходу, на пряме фінансування з державного бюджету. За відповідне рішення Нацрада проголосувала у грудні 2022 року.

Така зміна відбулась без консультацій з гендиректором суспільного мовника та Міністерством культури. Пропозиція ж надійшла від голови словацької опозиційної партії SaS Ріхарда Суліка в обмін на голоси його партії за проєкт державного бюджету. При цьому RTVS отримав запевнення у неможливості втручання в його роботу політичних сил. Хоча рівень фінансування суспільного мовлення залишився у прямій залежності від політичної ситуації в парламенті - фактично в руках коаліції Фіцо.

«Альтернативні» ЗМІ та основні наративи

За даними проєкту Konspiratori.sk, який моніторить словацький медіапростір на предмет поширення дезінформації, у країні діють понад 300 ресурсів, які поширювали теорії змови чи неправдиві відомості.

Найгучнішою справою у боротьбі з дезінформацією минулого року стало блокування сайту Hlavné správy, який публікував чимало проросійського контенту. Це сталось після змін до закону про кібербезпеку невдовзі після початку війни Росії в Україні. Одним із доказів проросійської спрямованості сайту став відеозапис, на якому показано як журналіст Hlavné správy отримав кошти від співробітника російського посольства для створення шпигунської мережі. 

Однак контент Hlavné správy залишився доступним на багатьох «дзеркалах» сайту, а доступ до нього обмежили тільки на території Словацької республіки. Недоторканими ж залишились десятки інших джерел, які є іконами словацької дезінформації, зокрема видання ​​Infovojna, Zem a vek та інші. 

Основні наративи щодо України

Відповідно до даних моніторингу 13 словацьких медіа аналітики VoxCheck тільки протягом грудня 2022 – січня 2023 року виявили 144 випадки дезінформації про російську агресію в Україні. Всього вони зафіксували 21 наратив, серед найпоширеніших є:

• «український фашизм», який до повномасштабного вторгнення слугував для легітимізації війни Росії на Сході України
• російська агресія виправдана, що Захід контролює Україну і використовує її у своїх цілях, а Росія не вчиняє воєнних злочинів в Україні.
• активне «накачування» суспільства страхом перед мігрантами та маніпуляція негативними повідомленнями про українських біженців 
• європейські санкції спричиняють високі ціни на енергоносії, тому їх необхідно скасувати,
• Росія не винна у жертвах серед мирного населення в Україні
• Москва хоче миру, а Київ – війни
• Захід давно планував війну з Росією.

ТОП-10 словацьких медіа, за кількістю контенту про Україну протягом грудня 2022 – січня 2023 року

Відповідно до моніторингу Infosecurity.sk протягом грудня 2022-січня 2023 року основними джерелами контенту про Україну у Словаччині були телеканали Markizа і ТА3, сторінки Міноборони та поліції, кілька найбільших ЗМІ. Однак серед них виявились і два сайти, які мають відверто проросійське спрямування та постійно поширюють дезінформацію - Armádny magazín та Extra plus.

Важливу роль у поширенні цих наративів відіграють і ключові словацькі актори, які після парламентських виборів сформували уряд та коаліційну більшість у Національній раді. Раніше ми розповідали зростаючу роль особистих профілів ТОП-політиків у Facebook. 

ТОП 10 словацьких лідерів комунікації, які поширювали наратив про «український фашизм». 

Якщо повернутись до одного з ключових наративів про «український фашизм», то серед списку найактивніших його поширювачів домінують Любош Блаха (Smer-SD) разом з Едуардом Хмеларом (Smer-SD) та чотириразовий прем’єр Роберт Фіцо. І тут також видно діяльність сайту Armádny Magazín, за яким слідують такі ж прокремлівські сторінки, як BRAT za BRATA (Брат за брата) або Armáda Ruskej Federácie (Армія Російської Федерації).

Боротьба з борцями проти дезінформації

Після приходу до влади нового уряду у Словаччині почалась реорганізація міністерств, яка зачепила, зокрема, і окремий підрозділ урядової канцелярії, що займався протидією містифікаціям та російській пропаганді. Його вивели з підпорядкування Ради Безпеки та підпорядкували керівнику апарату уряду. Наприкінці листопада цей департамент покинула команда з шести осіб Мирослави Савіріс, яка керувала державними стратегічними комунікаціями - з ними не продовжили контракт.

Без колишнього керівника із січня 2024 року залишиться Центр боротьби з гібридними загрозами при Міністерстві внутрішніх справ. З січня його директор Даніель Майло вийде на пенсію.

Усі ці аналітики працювали на спеціалізованих робочих місцях, які були створені у 2022 році в рамках проєкт Європейського Союзу та мали завдання підвищити стійкість Словаччини до гібридних загроз. Чотири відповідні підрозділи були введені до урядової канцелярії, МВС, Міноборони та Міністерства закордонних справ. 

Наразі призупинив роботу і підрозділ поліції, який займався боротьбою з гібридними загрозами. Результати його роботи, розвінчання міфів та спростування фактів дезінформації оперативно публікувались на сторінці Hoaxy a podvody. Наразі на сторінці публікувались старі матеріали та з’явився пост вдячності за підтримку. 

За словами колишнього речника поліції Давида Пуховського, який керував проєктом, він звільнився через непрофесійні втручання у стратегічну комунікацію поліції.

«[...] І саме цим кроком став статус, який ми зробили допис щодо старої відомої містифікації про мобілізацію словаків в Україну. [...] Ми опублікували статус і через три хвилини мені подзвонили, що міністр (міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток, - ред.) хоче відкликати цей пост», - зазначив він.

Також тиск на цей підрозділ Роберт Фіцо здійснював у тому числі через нібито намір запросити до Словаччини в рамках консультацій представників НАТО, що у SMER розцінили як намагання боротьби з їхньою політичною силою перед виборами.

Сам Шутай Ешток, коментуючи ситуацію, заявив, що підрозділ працюватиме надалі з новою командою, а МВС робитиме все, щоб виконувати свою роль у боротьбі з гібридними загрозами та поширенням містифікацій.

Фактично Словаччина увійшла у нову інформаційну реальність, яка має показати чи витримає вільна журналістика черговий тиск після нападок на журналістів прем’єрів Владіміра Мечіара у 90-х, Ігоря Матовича та Роберта Фіцо у різні роки правління, наскільки зміняться настрої словаків протягом найближчого часу та якою залишиться позиція Словаччини на європейській арені.

 Infopost.media