26 Серпня, 2022

Сусіди України “злазять” із російської газової голки. До чого тут LNG-термінали та Трансбалканський коридор Україною?

Сусіди України “злазять” із російської газової голки. До чого тут LNG-термінали та Трансбалканський коридор Україною?

До Угорщини 11 серпня прибула перша автоцистерна зі скрапленим природним газом, який доставили з хорватського терміналу Крк. Постачання скрапленого газу приватною угорською компанією з швейцарськими інвестиціями Arelgas Kft стало початком нового маршруту в угорському ланцюзі поставок газу. Зараз ці потужності працюють на забезпечення газом транспортних перевезень, однак незабаром компанія планує об’єми для промислового використання.

Ми вирішили дослідити можливості і перспективи постачання газу до сусідніх з Україною країн під час скорочення поставок із Росії. Яку роль тут відіграють LNG-термінали та чи можуть вони стати альтернативою російській трубі?

За даними Міжнародного валютного фонду, у деяких із найбільш постраждалих країн Центральної та Східної Європи – Угорщині, Словацькій Республіці та Чехії – існує ризик дефіциту до 40% споживання газу та скорочення ВВП на майже 6%. 

Залежність Європи від імпортованого природного газу з Росії стала особливо помітною після вторгнення Росії в Україну 24 лютого. Так, у 2021 році Європейський Союз імпортував у середньому понад 380 млн кубометрів газу на добу трубопроводами з Росії, або близько 140 млрд кубометрів за рік в цілому. Крім того, близько 15 млрд кубометрів було поставлено у вигляді зрідженого природного газу (LNG). Загалом 155 млрд кубометрів, імпортованих із Росії, становили близько 45% газу, імпортованого ЄС у 2021 році, і майже 40% загального споживання газу Євросоюзом

Однак наслідки можна пом’якшити шляхом забезпечення альтернативних поставок і джерел енергії, усунення вузьких місць інфраструктури, заохочення енергозбереження при одночасному захисті вразливих домогосподарств і розширенні угод про солідарність для розподілу газу між країнами.

Частка російського газу у імпорті інших країн

Однак існують сумніви щодо того, де ЄС знайде альтернативні постачання. Експортні потужності LNG у світі працюють на повну потужність в умовах жорстких енергетичних ринків, а газу більше немає. 

Крім того, Європа конкуруватиме з Азією за обмежені обсяги LNG, а аналітики Capital Economics очікують, що ціни залишаться високими. За їхніми словами, навіть ціни в США, які зазвичай є фіксованими, зростуть, оскільки вони є великим експортером LNG.

Очікується, що у 2022 році потреби Європи в LNG перевищать існуючий ріст потужностей постачання. Повільне зростання ринку скрапленого газу пов’язане зі скороченням інвестицій у період зниження цін на нафту та газ у середині 2010-х років та затримках у будівництві мереж і LNG-терміналів через COVID-19. Прогнозується, що протягом 2021-2025 років світова торгівля СПГ зростатиме із середньорічними темпами трохи менше 4%, що значно нижче показника 7%, зафіксованого за попередні п’ять років.

«Довелося б звернутися до таких виробників, як США та Катар, які транспортували б скраплений природний газ (LNG) танкерами», – каже радник США з енергетики Кейт Дуріан. – «Але в Європі недостатньо LNG-терміналів. Особливо це буде проблемою для Німеччини».

Що стосується російських поставок, то базовий сценарій Звіту про газовий ринок International Energy Agency припускає, що російський трубопровідний експорт газу до ЄС впаде більш ніж на 55% між 2021 і 2025 роками, але у звіті також розглядається прискорений сценарій, коли він впаде більш ніж на 75%.

Залежність країн ЄС від російського газу

Угорщина та газ із Крка

Загалом Угорщина має шість точок з’єднання газових мереж, причому інтерконектор Берегово – Берегдароц на українському кордоні є джерелом більшості імпорту природного газу в Угорщину в 2020 році. Є додаткові інтерконектори в Мошонмадьяроварі, поблизу кордону з Австрією, і в Балашадьярматі на словацькому кордоні.

Є також додаткові міжсистемні з’єднання в Чанадпалоті, що межує з Румунією, і в Кішкундорожшмі, що межує з Сербією, і обидва зараз використовуються для транспортування газу з Угорщини.

Маршрути постачання газу до Угорщини будуть додатково диверсифіковані завдяки введенню в експлуатацію транскордонного з’єднання з Сербією, що полегшить імпорт через трубопровід «Турецький потік».

інфраструктура природного газу Угорщини

Крім того у 2019 році введена в експлуатацію нова компресорна станція в Чанадпалоті на кордоні з Румунією, що відкриває можливість транспортування до Угорщини видобутого газу з морського шельфу Чорного моря. Однак обсяги, що транспортуються з Румунії, залежатимуть від майбутнього розвитку цих морських джерел.

залежність Угорщини

Кілька додаткових проектів можуть призвести до збільшення потоків природного газу як на угорський ринок, так і на сусідні ринки через Угорщину в найближчому майбутньому. Серед них запропонований інтерконектор між Словенією та Угорщиною, робота якого розпочнеться у 2025 році. Крім того на стадії обговорення впровадження двонаправленої пропускної здатності між Угорщиною та Австрією.

Поставки з LNG-терміналів

Повертаючись до поставок з хорватського LNG-терміналу на острові Крк. За даними LNGPrime майже всі обсяги на заводі в Крку на наступні два роки забронювали європейська газова компанія, родом з Угорщини MET, угорська MFGK і катарська PowerGlobe.

Скраплений газ оператором LNG-терміналу Крк, компанією LNG Croatia, перевантажується безпосередньо з судна на вантажівки.

У Arelgas Kft заявили, що постачання скрапленого газу допоможе пом’якшити енергетичну кризу та посилити газотранспортні потужності не лише для транспортної галузі, а й для інших промислових споживачів.

Зараз в Угорщині є три заправні станції СПГ, дві з яких знаходяться в власності компанії Arelgas на трасі М0, третя незабаром буде відкрита поблизу Мошонмадяровар, на трасі М1. Очікується, що в 2023 році кількість таких АЗС в Угорщині подвоїться відповідно до потреб зростаючого парку транспортних засобів, що працюють на скрапленому природному газі.

Варто додати, що перший масштабний контракт на постачання скрапленого природного газу Угорщина уклала з компанією Shell у 2020 році на шість років. Так, протягом 2021-2027 років компанія мала б поставляти до Угорщини 250 мільйонів кубометрів природного газу щорічно у 2021–2027 роках. 

А що там російський газ?

Натомість Росія на тлі скорочення обсягів споживання свого газу у ЄС, почала закачувати до Угорщини додаткові поставки газу понад договірний обсяг. Про це повідомив у Facebook Тамаш Менцер, депутат від правлячої партії Фідес. 

Про поставку додаткових 0,7 млрд кубометрів газу з Росії на додаток до щорічних 4,5 млрд кубометрів газу на рік за контрактом від вересня 2021 року під час візиту до Москви у липні домовлявся міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Оскільки російський Газпром через санкції не може сплачувати українській стороні за транзит, то витрати за транспортування взяв на себе угорський Mol.

Диверсифікація по-польски

У Польща добре розвинена та взаємопов’язана мережа природного газу, яка забезпечує внутрішній попит на газ і підтримує потоки між Російською Федерацією та Західною Європою. Газова мережа охоплювала 72% території країни в 2020 році і, як очікується, буде швидко розвиватися в наступні роки. Так, зокрема, планується до 2025 року побудувати додаткові 2000 км нових трубопроводів у західній, південній та східній частинах Польщі.

залежність Польщі

Окрім LNG-терміналу у Свіноуйсьце, Польща має сім основних з’єднань трубопроводів із Німеччиною, Чехією, Україною та Білоруссю.

Серед актуальних газових проектів, які розвиває Польща, – розширення LNG-терміналу (додаткові 3,3 млрд кубометрів), Baltic Pipe (10 млрд кубометрів), FSRU (4,5 млрд кубометрів), газопровід Польща-Литва ( 1,9 млрд кубометрів) та інтерконектор Польща – Словаччина (5,7 млрд кубометрів).

Коли ці проекти запрацюють, це дасть змогу збільшити поточні імпортні потужності більш ніж удвічі.

Існуюча інфраструктура може задовольнити попит на природний газ з боку побутових споживачів навіть у моменти пікових навантажень та у разі відключення якогось із елементів цієї інфраструктури, зокрема і найбільшого – газопроводу Ямал-Європа.

Крім того Польща замовила будівництво двох танкерів для перевезення зрідженого природного газу у Південній Кореї для польської державної газової компанії PGNiG. Їх мають ввести в експлуатацію у 2023 році. Судна ходитимуть під французьким прапором та будуть зафрахтовані польською газовою компанією на довготривалий термін. Названі плавучі LNG-термінали будуть «Lech Kaczyński» та «Grażyna Gęsicka» відповідно на честь колишнього президента Польщі та колишнього міністра регіонального розвитку.

Загалом група PGNiG замовила вісім таких суден, оскільки вона прагне збільшити постачання до існуючого польського LNG-терміналу в Свіноуйсьце і запланованого нового у Гданську. Два судна почнуть експлуатацію в 2024 році, а ще чотири будуть введені в експлуатацію в 2025-му.

Словаччина запаслась на зиму

Словаччина на 85% залежить від російського газу. Однією з можливостей його заміни є доставка скрапленого природного газу (LNG) танкерами в порти Середземного чи Балтійського морів і транспортування його газопроводами на нашу територію. Проте є великий інтерес до цього газу і серед інших країн ЄС, до того ж потужності LNG-терміналів обмежені.

залежність Словаччини

У перспективі Словаччина може постачатися газом із США, регіону Перської затоки або Норвегії, заявив виконавчий директор Словацької газової та нафтової асоціації (SPNZ) Ріхард Квасьовський у ток-шоу TASR TV.

Однак Словаччині буде непросто забезпечити постачання LNG, оскільки вона є надто маленьким ринком для великих постачальників. Країна споживає близько п’яти мільярдів кубометрів (м3) газу щорічно. Виходом із ситуації, на думку Квасьовського можуть бути спільні закупівлі ЄС. 

Станом на травень цього року запасів газу у сховищах Словаччини вистачило б на один місяць використання взимку. Незважаючи на те, що комерційні сховища країни становлять 3,5 млрд м3, наразі вони заповнені лише на 25%. Для захищених споживачів Словаччина має аварійні запаси в обсязі 0,65 млрд м3.

На початку липня Словаччина заповнила свої сховища на 49%, чого може вистачити на наступні вісім місяців для домогосподарств, інфраструктури та промисловості. Про це заявив на прес-конференції міністр економіки Річард Сулік разом із генеральним директором Словацької газової промисловості (SPP) Річардом Прокипчаком. Сховища вдалось заповнити у тому числі газом із двох LNG-танкерів, які надала державна компанія Slovak Gas Industry (SPP). Підготовку цього контракту SPP почала ще в жовтні минулого року.

Наразі Словаччина підписала контракти на постачання природного газу з Північного моря з Норвегією з 1 червня. До кінця 2023 року цей газ буде надходити як по трубопроводу, так і в рамках поставок скрапленого газу, причому щомісяця до морського терміналу прибуватиме одне судно.

Інше судно було замовлено газовими операторами в італійському адріатичному терміналі поблизу Порто-Леванте, на південь від Венеції. Крім того, Словаччина також активно використовує термінал Крк у Хорватії.

Також словацька газова компанія порт планує орендувати вільні потужності LNG-терміналів у Німеччині чи Італії. Окрему увагу приділяють будівництву плавучого LNG-терміналу у Польщі поблизу Гданська, плановані потужності якого можуть навіть подвоїти, зважаючи на інтерес Словаччини та Чехії у його роботі.

Крім того, Словаччина також уклала на рік контракт на використання потужностей в новому південному маршруті трубопроводу з півдня Італії. З 1 жовтня ним почне надходити газ для Словаччини із Алжиру.

Чи безпечний LNG?

Однак у Європі зростає занепокоєння щодо впливу скрапленого природного газу на клімат. За даними Європейської комісії, з березня світовий експорт LNG до Європи зріс на 75% порівняно з минулим роком через санкції проти Росії та намагання диверсифікувати поставки.

У березні Вашингтон погодився поставити 15 мільярдів кубометрів додаткового LNG на ринки ЄС цього року. За даними Refinitiv, опублікованими наприкінці липня, у червні цього року США експортували близько 57 млрд кубометрів LNG, з яких 39 млрд кубометрів пішли до Європи.

«Експорт LNG зі Сполучених Штатів до Європейського Союзу зріс майже втричі», – заявила в липні президент Комісії Урсула фон дер Ляєн.

Досі країни ЄС максимально уникали імпорту американського LNG, який дорожчий за російський газ і має репутацію забруднювача. Річ у тім, що американський газ здебільшого видобувається шляхом гідророзриву – технології, яка широко заборонена в Європейському Союзі через екологічні проблеми. Американський СПГ також є більш енергоємним, ніж російський трубопровідний газ, тому що його потрібно охолоджувати та створювати тиск перед транспортуванням через Атлантику.

Lng Tanker Foto Woodside E1433834188941

Наприклад, Франція у 2020 році рекомендувала місцевій енергетичній компанії відмовитись від імпорту американського газу через його неекологічність, а віце-канцлер Німеччини Роберт Хабек після російського вторгнення в Україну навіть заявляв, що ЄС шукатимуть альтернативу російському газу не у США.

Проте в березневому аналізі екологічний аналітичний центр Rocky Mountain Insitute (RMI) дійшов висновку, що  російський газ для Німеччини має вплив на клімат у два-три рази більший, ніж американський і катарський газ. Незалежні вимірювання показали, що російські трубопроводи є вдвічі більш негерметичними, ніж їхні американські аналоги, а показники викидів газу перевищують дані, які оприлюднює російський Газпром.

Трансбалканський коридор для газу через Україну

Трансбалканський транспортний коридор проходить територією Болгарії, Румунії та Молдови. Це нафтопровід Бургас-Александруполіс в обхід проток Босфор і Дарданелли. Перше реверсне постачання газу за його допомогою відбулося у 2020 році з Греції через ГТС Болгарії та Румунії в Україну.

З 1 серпня 2022 року Оператор ГТС України збільшив обсяги можливості вимірювання природного газу в точці з’єднання «Гребеники» (між Україною та Молдовою) з 3,96 млн куб. м на добу до 6,12 млн куб. м на добу. Це дасть змогу замовникам з країн ЄС зможуть імпортувати газ з LNG-терміналів у Греції і Туреччині Трансбалканським коридором через територію України до Угорщини, Словаччини, Польщі. Диверсифікація джерел і маршрутів постачання газу сприятиме зміцненню енергетичної безпеки країн Центрально-Східної Європи.

Переваги від збільшення потужностей у «Гребениках» матимуть і газові оператори Румунії та Молдови, зокрема:

  • доступ до нових ринків;
  • більші обсяги газу в системі.

Потенційно потужність цього газопроводу можна розширити до 20 млрд куб. м на рік. Для цього необхідне підписання болгарським та турецьким операторами Угоди про взаємодію. Молдова має впровадити можливість здійснення віртуального реверсу природного газу, що передбачено європейським законодавством. За повідомленням Оператора ГТС України, для здійснення транспортування по цьому маршруту замовники мають забронювати потужності з Півдня на Північ у точках з’єднання між Туреччиною та Болгарією (або Грецією та Болгарією залежно від того, з якого LNG-терміналу буде здійснюватися імпорт), Болгарією та Румунією, Україною та Румунією, а також Молдовою та Україною.

Ще одним можливим джерелом постачання газу Трансбалканським коридором може стати Азербайджан, який також зацікавлений в розширенні експорту до регіону.

 

Віталій Дячук для Infopost.media

Титульне фото: usm.media

 

* Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі