За це виступає 53,6% опитаних представників угорської громади, при цьому 28,8% мають протилежну думку, яка суголосна з позицією уряду Віктора Орбана. Ще 17,6% не змогли відповісти на це запитання.

Про такі настрої свідчать результати соціологічного дослідження, яке було проведено в Закарпатській області з 2 по 5 липня цього року. Його втілила соціологічна компанія «Smartpoll» разом з Кафедрою соціології та соціальної роботи Ужгородського національного університету. Вибірка склала 510 осіб угорської національності та є репрезентативною з точки зору віку, статі. Опитування було проведено в 18 населених пунктах (5 міста та 13 сіл) у місцях компактного проживання угорців у Закарпатській області у форматі особистого інтерв’ю угорською мовою (CAPI, face to face); похибка не перевищує 5%. 

Зауважимо також, що у попередні роки компанія Smartpoll працювала на місцевих виборах у Закарпатській області, зокрема співпрацюючи зі штабом одного кандидатів у мери Ужгорода, але водночас, зокрема, в ході кампанії 2020 року компанія оприлюднювала відносно релевантні зрізи суспільної думки. Саме ж дослідження було втілено в рамках грантового проєкту, і підтримане третьою незалежною стороною, Карпатським фондом. Тобто, це дослідження заслуговує на довіру.

Важливо наголосити, що підтримка більшістю закарпатських угорців військової допомоги Україні з боку Угорщини є діаметрально протилежною до офіційної позиції уряду Орбана щодо постачання зброї Україні. Більше того, зазвичай ключовим аргументом уряду Орбана на користь непостачання зброї Україні та заборони транзиту західної зброї через українсько-угорський кордон є саме захист угорців Закарпаття від російських атак.

У січні цього року аналітичний центр Századvég оприлюднив дані свого опитування, проведеного протягом жовтня – грудня 2022 року в різних країнах Європи, згідно з яким 80% угорців, 57% чехів, 49% німців начебто проти політики ЄС та його країн-членів щодо купівлі зброї для України. Таким чином, уряд Орбана намагається поставити під сумнів легітимність політики ЄС і керівництва низки країн щодо військової підтримки України, мовляв, вона суперечить громадській думці. 

Ми використовуємо уточнення «начебто» у даному контексті відразу з кількох причин. Перше, Századvég не тільки тісно пов’язаний з правлячою командою в Угорщині, а є фактично одним з аналітичних бек-офісів партії Fidesz та уряду Віктора Орбана. Опитування Századvég постійно супроводжують інформаційні кампанії уряду в ключових питаннях, які підтвердження слушності позиції уряду та начебто її підтримки більшістю громадян Угорщини. Друге, зазвичай формулювання опитувань Századvég мають не соціологічну, а політтехнологічну основу, і часто «наводять» на потрібну думку. До прикладу, у питаннях військової допомоги Україні, уряд Орбана інтерпретує це питання як «втягнення Угорщини у війну з Росією» та ледь не вступ Угорщини у війну з Росією, або що військова допомога лише продовжить війну, а не наблизить мир, а не як підтримка суверенітету України та допомога жертві захистити себе від агресора. 

У будь-якому випадку, команда Віктора Орбана зайняла чітку ізоляціоністську позицію щодо російської агресії проти України ще до повномасштабного вторгнення Росії до України. Це зокрема сталося у ході парламентської кампанії 2022. І ця позиція, зокрема непостачання зброї Україні, стала визначальною у кампанії Fidesz та Віктора Орбана, і саме з нею проурядова сила здобула конституційну більшість на виборах 3 квітня 2022 року. 

Закарпатські угорці більш однозначні в ставленні до Росії, ніж угорське суспільство 

Саме РФ відповідальною за війну вважають 71,4% опитаних угорців, які проживають на Закарпатті. Тоді як в Угорщині, за  даними останнього дослідження Globsec, проведеного у березні цього року, частка населення, яке вважає Росію відповідальною за війну, складає 54%. 

На питання чи є Росія загрозою для миру в Європі 67,3% угорців Закарпаття відповіли ствердно. В Угорщині цей показник також суттєво менший і становить 48%.

Кому з політиків довіряють закарпатські угорці

Серед лідерів країн найбільшою повагою серед закарпатських угорців користується Президент України Володимир Зеленський – 63,5% опитаних повністю або скоріше довіряють йому. Владіміру Путіну повністю довіряють 4,8%, скоріше довіряють 6,5 %, повністю не довіряють 51,9%, скоріше не довіряють 14,8%, не знають такого 5,3%, важко відповісти 16,7%. 

Звісно, було б вкрай доречно в цьому списку довіри / недовіри перевірити Віктора Орбана, однак організатори опитування з тих чи інших причин цього не зробили.

Серед політичних лідерів з-поміж етнічних угорців Закарпаття, то найбільшою довірою користується досі голова Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) Василь Брензович. Повністю йому довіряють 55,3% закарпатських угорців, ще 12,7% частково довіряють. Водночас саме Василь Брензович має і найвищий антирейтинг: 5,3% повністю та ще 5,5% частково не довіряють йому. Варто нагадати, що ще у грудні 2020 року він виїхав із Закарпаття в напрямку Угорщини після того, як СБУ почало розслідування діяльності Благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку Егана Еде», а пізніше й інших фондів, які очолював Брензович. Зокрема серед звинувачень – підозра у «державній зраді» та «сепаратизмі».

Водночас доволі високі рейтинги довіри серед угорської громади Закарпаття мають й інші політики угорського походження, причому як ті, хто займають більш ізоляціоністську про-Орбанівську позицію, як то президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдіка Орос, так і ті, хто має більш про компромісну та навіть проукраїнську позицію, як то мер Берегова Золтан Бабяк, депутатка Закарпатської облради Юдіта Петеї та лідер Демократичної спілки угорців України (UMDSZ) Ласло Зубанич.

Звідки закарпатські угорці черпають інформацію

Це дослідження підтверджує припущення та попередні дані про те, що закарпатські угорці більше споживають інформацію з іноземних, а саме угорських медіа, ніж з українських. Утім, варто наголосити, що серед них є як провладні (TV2), так і незалежні джерела інформації (RTL).

Варто зауважити, що співвласником частини 21 каналу, зокрема угорської редакції (21 Ungvar) є Товариство угорської культури Закарпаття — КМКС. Телеканал RTL є незалежним телеканалом і частиною RTL Group зі штаб-квартирою у Люксембурзі та медіа-активами по всій Європі. Утім, варто наголосити, що RTL є більше розважальним телеканалом, а суспільно-політична складова у ньому не є відчутною. Водночас TV2 є частиною медіа-імперії Віктора Орбана, яка в тому чи іншому вигляді транслює проурядові наративи, які на жаль дуже часто мають антиукраїнський зміст.

Варто зауважити, що станом на 2020 рік, понад половина мешканців Закарпатської області, які належать до представників національних меншин, споживали інформацію з іноземних медіа. Про це свідчать дані соціологічного дослідження, яке було організовано Інститутом Центральноєвропейської Стратегії спільно з Фондом Демократичні ініціативи в рамках проєкту Re:Open Zakarpattia.

Пояснення від організаторів соціологічного дослідження

Infopost окремо поспілкувався з представниками компанії Smartpoll та Ужгородського національного університету щодо їхнього соцдослідження.

«Тема угорців Закарпаття часто звучить з уст угорських політиків, в медіа ці висловлювання коментують експерти: висловлюються припущення щодо їх позицій. Тобто є певний інтерес і дослідження задовольняє це запит: що відбувається серед угорців Закарпаття», – зауважив кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ Дмитро Афанасьєв, пояснюючи мотиви проведення дослідження.

За даними головного аналітика соціологічної агенції «Smartpoll» Павла Карайченцева, подібних соцопитувань, які б проводились рідною мовою респондентів-представників національних спільнот, не було. Оригінальною є і побудова вибірки респондентів, яких було 510 та з якими спілкувались у вигляді формалізованого інтерв’ю (face to face) угорською мовою.

«Раніше подібні опитування проводили звичайні інтерв’юери, які володіли російською та українською мовами та робили це по уніфікованій анкеті для громад. Крім того, ніхто не намагався побудувати вибірку так, щоб була достатня кількість, наприклад, угорськомовного населення, щоб можна було відслідкувати саме в цій групі якісь тенденції, — розповідає Карайченцев. — Ми ж взяли для дослідження 18 населених пунктів Закарпаття і не тільки тих, де мешкає більшість угорців, а й Ужгород та Мукачево, наприклад».

Як каже дослідник, задачею опитування було перевірити гіпотезу, яка часто циркулює в українському інформаційному просторі, про те, що угорці Закарпаття перебувають під абсолютним впливом наративів угорського уряду й навіть угорських «імперських» чи «реваншистських»настроїв.

«Питання не в тому, чому саме зараз ми проводимо це дослідження, а чому раніше такого не робили. Дослідження показало, що закарпатські угорці не цураються українського інформаційного порядку денного і хоч їхні погляди на якусь ситуацію трохи інакші, ніж в середньому по Україні, цифри, які ми побачили, насправді хороші в порівнянні з тими, які є по Угорщині». 

Як каже Павло Карайченцев, ставлення закарпатських угорців значною мірою залежить від рівня освіченості, місця проживання тощо.

«Якщо це мешканці міст, то вони ближче до якихось загальноукраїнських наративів, найгірша ситуація серед сільського населення, яке живе досить замкнуто, ізольовано в угорськомовних селах і відповідно вони більше повторюють наративи, які поширює уряд Угорщини». 

Віталій Дячук,
аналітик Інституту Центральноєвропейської Стратегії
для Infopost.Media
Титульне фото: UNIAN