Аналітика 28 Листопада 15:55

Словаччина прагне стати частиною залізничного Шовкового шляху до Китаю. Від цього виграє й Україна

Трансконтинентальні залізничні вантажні перевезення на маршруті Китай-Європа переживають безпрецедентне зростання. Після карантину минулої весни судноплавство між Китаєм та Європою зазнало величезного тиску. Тому все більше компаній шукають рішення в наземному транспорті.

У 2013 році Китай представив проект “Новий шовковий шлях” з амбітним планом, який передбачав будівництво терміналів, доріг і залізниць для з’єднання Азії та Європи.

sk-china

У 2020 році, за даними Євростату, Китай обігнав США і став найбільшим торговельним партнером Європейського Союзу з товарами, при цьому загальний обсяг імпорту з Китаю зріс на 6% до 384 мільярдів євро.

 

Від моря до залізниці

Більшість китайських компаній експортують свої товари до Європи морем. Проте з середини минулого року ціни на морський транспорт різко зросли, а терміни доставки подвоїлися. Незважаючи на те, що виробники в Китаї змогли швидко відновити виробництво, їм доводиться шукати нові шляхи для задоволення потреб своїх клієнтів у Європі. Тому китайські виробники все частіше звертаються до залізниці, яка несподівано стала привабливою альтернативою іншим видам транспортування.

За весь 2020 рік, за офіційними даними, опублікованими в державних ЗМІ, загальна кількість поїздів з Китаю до Європи зросла на 50% і в 7 разів більше, ніж у 2016 році.

Середній час транспортування потягом від китайського кордону до європейського становив близько п’яти днів. Це 10 тисяч кілометрів.

Через збільшення попиту на китайських терміналах виникла перевантаженість, коли вони не могли впоратися з непропорційним збільшенням обсягів вантажів, і виникала затримка до десяти і більше днів. Уряд Китаю вирішив надати додаткову фінансову підтримку сервісу і виділив 28,6 млн доларів на подальшу підтримку та розвиток терміналів і коридорів у п’яти містах на залізничному маршруті Китай-Європа.

 

Словаччина як частина “Шовкового шляху”

Словаччина має величезну можливість бути важливою частиною Шовкового шляху, вважає державний секретар Міністерства транспорту та будівництва Словацької Республіки (MDV) Ярослав Кмет. За його словами, обсяги контейнерних поїздів, які відправляються з Китаю, постійно збільшуються. Тому від активності влади Словаччини залежить, чи пройдуть ці поїзди через Словаччину, чи обійдуть її разом із прибутками та можливими інвестиціями.

“За п’ятирічний період кількість вантажних поїздів, що відправляються з Китаю, зросла на 43 відсотки. Словаччина зацікавлена ​​в тому, щоб ці потяги також їздили маршрутом через Україну та Словаччину, і якомога більше вантажних поїздів було перекинуто в інтермодальний термінал “Dobrá” на кордоні з Україною”, – повідомив Кмет.

За словами держсекретаря, співпраця у сфері інтермодальних перевезень була ключовою темою його зустрічі з послами Китаю та України Сан Ліцзе та Юрієм Мушкою. Він особисто представив термінал “Dobrá” та можливості, які пропонує Словаччина.

“Якщо через Словаччину пройде більша кількість контейнерних поїздів, Китай готовий притягнути до Словаччини інвестиції”, – додав Кмет.

 

Перші результати

Наразі Словаччині важливо зацікавити чимось Китай, щоб активізувати рух залізничного транспорту. Тут Словаччина поки програє своєму сусідові Угорщині. Ми розповідали про те, як прикордонне угорське містечко перетворюється в крупний логістичний центр. А нещодавно в Загонь прибув ювілейний сотий вантажний контейнерний поїзд з Китаю.

І зараз влада Словаччини бачить перспективу активізації залізничного транспортного сполучення з Китаєм завдяки… експорту питної води. Ми розповідали й про те, що самі словаки вважають питну воду однією з асоціацій зі своєю країною. Про запаси питної води Словаччини дивіться в інфографіках.

Так от, днями з Дунайської Стреди відправили незвичайний потяг до Китаю, 41 вагон якого був наповнений якісною словацькою питною водою. Перші 740 тонн води в півтора літрових та півлітрових ПЕТ-пляшках були відправлені до Китаю залізницею.

Переправка води до Китаю не є легкою справою, бо вода повинна зберігати свої властивості. Особливо небезпечною є можливість її замерзання в дорозі. Саме тому піддони з водою було обгорнуті у спеціальні ізотермічні мішки. І навіть такі додаткові витрати не лякають імпортера, бо наразі питна вода у багатьох країнах дуже витребувана.

Саме ця подія з перевезенням питної води до Китаю додала словацькій владі оптимізму.

“Це перший повноцінний потяг, це сигнал для китайських підприємців, що Словаччина є на карті залізниць і може забезпечити хороші цінові умови для цих китайських потягів, Шовкового шляху до Європи, щоб працювати через словацькі перевантаження та залізниці Словаччини”, – заявив державний секретар Міністерства транспорту Словаччини Ярослав Кмет.

Щорічно до Китаю з Європи прибуває 15 000 поїздів, але більшість із них прямує через Білорусь та Польщу. Хоча цей маршрут коротший і, відповідно, економніший, потяги там чекають на перезавантаження кілька тижнів.

“Ми пропонуємо негайне розвантаження чи перевантаження і сподіваємося, що з Китаю в Європу може проходити щонайменше тисяча поїздів на рік”, – додав Ярослав Кмет.

Звичайно, що активізація Словаччини та Угорщини щодо притягнення до себе залізничних перевезень з Китаю є вигідною для України, як транзитної країни. Але в України також є багато чинників, які можуть зацікавити Китай в активізації залізничного сполучення.

28 вересня 2021 року був урочистий запуск першого вантажного потягу сполученням Європа-Китай з термінала станції Київ-Ліски. На сьогодні Китай залишається найбільшим торговим партнером України. Товарообіг між Україною та Китаєм зростає рекордними темпами: за 7 місяців 2021 року він перевищив 10 млрд 525,2 млн дол., що на 31,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Цей новий логістичний маршрут дасть змогу значно збільшити товарооборот між країнами.

 

Петро Гойс спеціально для InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі