Ситуація з мігрантами з Близького Сходу, які намагаються потрапити до ЄС через кордон в Білорусі стає дедалі напруженішою. Колони мігрантів щодня штурмують кордон з Польщею, потрапляючи до нього за допомогою білоруських прикордонників.
Польща зосередила біля кордону близько 15 тисяч військових у повній бойовій готовності.
Триває така ситуація вже більше трьох місяців. Східні країни ЄС – Литва, Латвія та Польща ще з літа потерпають від небувалого напливу нелегальних мігрантів з країн Близького Сходу та Африки.
Наростання мігрантської кризи
Найактивніша фаза мігрантської кризи на кордонах ЄС почалась у вересні. Так, ще 18 вересня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявляв, що на території Білорусі перебувають близько 10 тисяч мігрантів, які можуть наповнити Польщу і Литву.
Тоді ж наприкінці вересня польські прикордонники виявляли від 250 до 500 спроб незаконного перетину кордону з території Білорусі чи не щодоби. Загалом за вересень-жовтень польські прикордонники зафіксували понад 18 000 спроб незаконного перетину кордону з Білорусі.
“Згідно з нашими даними, в Білорусі є понад 10 тисяч, може, і більше осіб, які переміщені з Близького Сходу, переважно – з Іраку, а також з Сирії, щоб проводити гібридну атаку”, – сказав Моравецький на спільній пресконференції з прем’єром Литви Інгрідою Шимоніте.
Інгріда Шимоніте тоді заявила, що Литві доводиться охороняти досить довгу ділянку кордону в порівнянні з розміром країни, так що це “досить серйозний виклик”.
Тоді ж у вересні Литва почала споруджувати на кордоні паркан із колючого дроту. Загальна протяжність його до кінця 2021 року мала б скласти 100 км на ділянках, де наразі найпростіше непомітно перетнути кордон. За тим його довжину планують збільшити до 502 км при загальній протяжності литовського кордону 680 км.
У Варшаві час від часу заявляли про провокаційні інциденти з боку білоруських силовиків на кордоні, спрямовані, зокрема, на польських військових. За словами голови міністерства внутрішніх справ Польщі Маріуша Камінського, білоруські прикордонники на очах польських колег демонстративно перезаряджали зброю, здійснювали постріли у повітря та спрямовували зброю на польських солдат.
З 2 вересня в прикордонній смузі з Білоруссю, тобто в частині Підляського та Люблінського воєводств, ввели режим надзвичайного стану, який охопив 183 міста.
Надзвичайний стан ще влітку запровадив і уряд Латвії, а вже в середині жовтня прийняв рішення продовжити дію режиму надзвичайної ситуації в чотирьох районах на кордоні з Білоруссю до лютого 2022 року.
Що кажуть правозахисники
При цьому, незважаючи на напруженість ситуації у Литві, Латвії та Польщі не всі міжнародні організації позитивно сприйняли намагання цих країн закрити свої кордони для мігрантів.
Так, зокрема, неурядова організація Amnesty International розкритикувала Польщу за протиправне повернення на територію Білорусі групи мігрантів. Ті розбили табір на її кордоні в кінці серпня, однак, як свідчать супутникові знімки, були повернуті з території Польщі назад на територію Білорусі.
Правозахисники розкритикували уряд Польщі за поведінку з мігрантами на кордоні, звинувативши його у численних незаконних видвореннях і нездатності надати медичну допомогу. Ще одним звинуваченням було неспроможність забезпечити їх адекватним харчуванням і житлом.
Німеччина та глава державної мережі контрабандистів
В середині жовтня Німеччина також повідомила про зростання хвилі міграції через “білоруський маршрут”. Німецькі силовики закликали повернути прикордонний режим із Польщею через ризик масового потрапляння мігрантів до Німеччини. Вони висловили побоювання повторення ситуації 2015 року, коли дійшло до “неконтрольованого потрапляння мігрантів”.
Через ускладнення ситуації та напруження на білорусько-польському кордоні міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас навіть назвав самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка главою державної мережі контрабандистів.
“Лукашенко використовує біженців як інструмент, щоб чинити тиск на європейські країни. Лукашенко є ніким іншим, як шефом державної мережі контрабанди”, – заявив він.
При цьому ЄС планує ввести додаткові санкції проти ключових осіб та компаній Росії та Білорусі у відповідь на штучне нарощування кризової ситуації. Як зазначається, 27 послів країн членів Євросоюзу погодилися, що дії Білорусі є юридичною основою для санкцій, які можуть бути введені вже наступного тижня і спрямовані на близько 30 фізичних і юридичних осіб, включаючи міністра закордонних справ Білорусі та національну авіакомпанію. Про таке рішення повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Риторика Німеччини посилилась заявою експерта із зовнішньополітичних питань фракції Соціал-демократичної партії у німецькому Бундестазі Нільcа Шміда. Той заявив, що потрібно відкрити контрольований шлях для мігрантів до Польщі і залучити Україну до вирішення проблеми біженців на кордоні з Білоруссю.
На це оперативно відреагували в українській Раді національної безпеки та оборони. Її секретар Олексій Данілов заявив, що депутатам Бундестагу слід взяти по кілька біженців додому та розмістити їх у своїх кабінетах.
При цьому Україна почала підготовку до потенційної появи нелегальних мігрантів на власному кордоні з Білоруссю. Так, зокрема, посилиться нагляд за кордоном силами Нацгвардії та Нацполіції. Найближчим часом, у прикордонних областях також будуть залучені підрозділи тероборони.
Однак таке рішення може бути не остаточним, вважає експерт з міжнаціональних відносин, релігієзнавець та культуролог Євген Савісько.
“Вітчизняні урядовці вже вкотре суперечать самі собі. У вересні поточного року Міністерство юстицію України підтвердило погодження на розміщення афганських біженців на території України в приміщеннях виправних колоній у Черкасах, Чернігові та Кременчуці. Натомість секретар РНБО на словах виступає проти розміщення біженців у нас. Невже тільки зараз в Києві почали розуміти ті небезпеки які несуть з собою біженці, частина з яких може бути агентами Талібану, а частина Кремля”, – зазначив він.
На його думку, попри чисельні заперечення громадян і очевидні загрози, уряд може піти на такий крок. Що однак викличе нові акції протесту, особливо серед місцевих мешканців, адже їм такі сусіди не дуже імпонують. Окрім іншого їх ще й доведеться утримувати за рахунок українських платників податків.
Як німці бачать мігрантську кризу в Європі
Про німецьке бачення кризи з напливом мігрантів біля кордонів з Євросоюзом розповів закарпатський історик та політолог Іван Стряпко, який проживає в Німеччині.
За його словами, німецька влада, експерти та політики не вважають, що мігранти, які скупчилися на кордоні можуть спричинити серйозну кризу. Мова йде про кілька тисяч осіб.
При цьому більшість політиків з партій Союз 90 / Зелені, СДП та партія “Ліві” вважають, що мігрантів слід прийняти країнам ЄС. Як саме їх розподілити – триває дискусія. Представники партії “Альтернатива для Німеччини” (AFD) проти, скоріше проти християнські депутати, уникають чіткої відповіді Вільні демократи.
У суспільстві ж спостерігається значний розкол.
На думку політолога, німецьку владу більше турбує, щоб у майбутньому не виникало подібних прецедентів, а тому вони хочуть тиснути на країни, з яких прибувають мігранти.
“Німці вважають, що польська влада має свої причини для підігріву напруги на кордоні – щоб збити протести в країні та щоб відсунути на другий план конфлікт з ЄС. У німців є чітке розуміння, що наплив мігрантів організовують Лукашенко та Путін”, – зазначив експерт. – “Партії намагаються про роль російського президента говорити обтічно, а експерти говорять прямо”.
Як підсумок в ситуації політолог бачить введення додаткових санкцій проти режиму Лукашенко. Однак справжньому організатору – Володимиру Путіну нічого не буде.
І дійсно, наразі в ЄС готують п’ятий пакет санкцій, який можуть прийняти у листопаді. Тема санкцій і міграційної кризи стала головною і на саміті в Брюсселі 22 жовтня.
Фото: Reuters
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.