Аналітика 18 Січня 18:29

Шанс на реанімацію «Вишеградської четвірки»: що дасть Україні візит мерів європейських столиць до України

11 січня 2023 року до Києва з офіційним візитом прибули мери чотирьох європейських столиць – Варшави, Праги, Братислави і Будапешта. А саме мер Варшави Рафал Тшасковські (Rafał Trzaskowski), Праги — Зденек Гржиб (Zdeněk Hřib), міський голова Братислави Матуш Валло (Matúš Vallo) і мер столиці Угорщини Гергей Корачонь (Karácsony Gergely).

Члени «Пакту вільних міст» приїхали засвідчити підтримку та подальшу допомогу Україні та українській столиці.

виз2

 


(Довідково. Пакт вільних міст – це відкритий і прогресивний міський альянс, започаткований у 2019 році мерами Варшави, Будапешту, Праги та Братислави. Згідно з ним, європейські міста співпрацюють у захисті демократії, у боротьбі з корупцією, захисті місцевого самоврядування й побудові ефективної взаємодії із національними урядами. А також реалізовують спільні ініціативи та проєкти, адаптовані до потреб окремих міст).


 

А найголовніше, цей візит — це шанс на відновлення співпраці всередині V4 – «Вишеградської четвірки» (до якої входять Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина) і яка опинилася практично на межі розпаду після початку повномасштабної російської агресії в Україну.

Halka

Зденек Гржиб разом зі своїм варшавським колегою Рафалом Тшасковським відвідали Київ 15 лютого 2022 року, тобто за 9 днів до російського вторгнення. Тоді вони висловили готовність допомогти Києву та іншим містам України. А також запропонували Києву стати членом «Пакту вільних міст» – спільноти міст, яку столиці країн V4 заснували у 2019 році для підтримки прав людини, демократії та свободи. Київ приєднався до «Пакту вільних міст» у вересні минулого року під час Празького саміту міст. Таке партнерство забезпечує ефективну комунікацію та координацію допомоги Україні на міжнародному рівні.

Цього разу мери європейських столиць оглянули місця російських атак на цивільні об’єкти Києва, відвідали міський клінічний госпіталь для ветеранів війни, реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю, а також відвідали місця воєнних злочинів російських терористів у Бучі.

Кожен з міських голів написав свої враження від побаченого в Україні у соцмережі на своїх офіційних сторінках.

«Солідарність місцевого самоврядування в дії. З початку російської агресії ми підтримуємо наших українських друзів – також і в рамках «Пакту вільних міст», – зазначив Рафал Тшасковські.

Він додав, що до Києва невдовзі відправлять 10 вагонів метро з Варшави.

«Сьогодні ми були в Бучі. У містечку, яке є символом страждань та жахів війни. Разом з мером Буча Анатолієм Федоруком, мерами Варшави, Праги та Будапешту ми віддали шану сотням невинних жертв, і ми не повинні їх забувати. Ми маємо допомагати, (і сподіваємося) подібне більше ніколи не повториться знову. В Україні цими днями ведемо перемовини з мером Києва Віталієм Кличко про допомогу, яку наші міста можуть надати зараз, а також після війни», – написав Матуш Валло, мер Праги.

«Разом з іншими мерами ми зараз шукаємо шляхи використання потенціалу наших міст у повоєнній відбудові України. І не менш важливе: мер Кличко та експерти з безпеки з Києва поділилися з нами своїм безцінним досвідом кризового управління у мегаполісі, який постраждав від багатьох видів надзвичайних ситуацій. Ми можемо повчитися у Києва, як бути готовим до подібних терористичних атак на критичну цивільну інфраструктуру», – додав мер Праги Зденек Гржиб.

виз1

До речі, у грудні минулого року Прага передала Києву 400 обігрівачів і 10 електростанцій, а з початку лютневої кризи надала українським містам два десятки трамваїв, автомобілів швидкої допомоги та рятувальників, автобусів, продуктових наборів та іншого базового обладнання на 10 мільйонів чеських крон, а також медичне приладдя. Прага співпрацює з ЮНІСЕФ щодо різноманітної та довгострокової допомоги дітям та їхнім родинам, які знайшли безпеку в Празі.

Варшава також надала українським містам 60 вагонів метро, Будапешт – 15 автобусів і Братислава – 25 автобусів.

«Подобається нам це чи ні, але Прага також є частиною війни Росії проти вільного світу. Тільки нам пощастило наразі стояти поза полем бою. Тим більше ми повинні підтримувати тих, хто бореться за нашу безпеку та захист Європи від тирана», – написав Зденек Гржиб.

Описав свої враження від своєї поїздки в Україні і мер Будапешта Гергей Корачонь, який перебуває в опозиційному таборі до голови угорського уряду прем’єр-міністра країни Віктора Орбана.

«Мені соромно, що Угорщину Орбана сприймають як країну на боці Росії», – заявив він нещодавно у інтерв’ю «Європейській правді».

«Я в Бучі. Де сотні беззбройних людей були вбиті, а потім поховані, наприклад, у саду церкви, в якій я стою. Перед тим я був у дитячій лікарні, куди потрапляють маленькі діти, в тому числі через травму війни. Потім ми відвідали лікарню де лікують ветеранів війни з мерами Вишеградської четвірки.

Ця війна – не тільки війна між Україною та Росією. Це боротьба між добром і злом. Усім, хто втратив свій моральний компас, рекомендую приїхати сюди й подивитися в очі тих, хто вижив», – написав Гергей Корачонь під час поїздки до України.

Мер Будапешта також розповів, що в його кабінеті висить малюнок, який він отримав від українського хлопчика, який нині з родиною перебуває в угорській столиці.

«На цьому малюнку зображено пам’ятки Будапешта. Я зберігаю цей малюнок, але головним чином для того, щоб якомога швидше його повернути. Щоб, коли цей маленький хлопчик повернеться додому, у нього залишився спогад, спогад про минулий жахливий період, який не може повторитися знову, і про місто, яке його прийняло, Будапешт», – написав мер столиці Угорщини.

А найважливіше — Гергей Корачонь додав, що Угорщина на боці України та українського народу:

«Ми, угорці, точно знаємо, що означає, коли окупаційна армія намагається зброєю придушити прагнення нації до свободи. Тому я дав зрозуміти нашим українським друзям, що Угорщина — не дорівнює угорському уряду. Не можна звинувачувати людей у рішеннях, прийнятих від їх імені їхніми лідерами.

Я приніс послання багатьох мільйонів угорців, у тому числі багатьох жителів Будапешта, до української столиці: тримайтеся. Тому що ця боротьба – це не тільки боротьба між Україною та Росією. Це боротьба між добром і злом. І тільки добро може перемогти».

 

Halka

«Вишеградська група» (V4)

«Вишеградська група» (V4), до якої входять Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина, є прикладом малих європейських союзів, покликаних спільно розв’язувати регіональні питання у Європі. Однак це об’єднання попри його сприйняття як «клубу однодумців», багато разів з лютого 2022 року оголошувалось «мертвим».

У той час, коли Польща, Чехія та Словаччина на різних рівнях виявляли підтримку України у протистоянні агресору, позиція Угорщини коливалась від холодної до відверто проросійської.

Так зустріч міністрів оборони країн «Вишеградської четвірки», яка мала відбутися 30 березня 2022 року була скасована – Польща та Чехія відмовилися через позицію Будапешту щодо Росії.

Словаччина з 1 липня 2022 року перейняла головування у Вишеградській групі від Угорщини. Вишеградська група, як і інші регіональні союзи у Європі, переживає не найкращі часи у відносинах між країнами-партнерами. Глобальні виклики, а головне – відношення до Росії та її збройної агресії в Україні призвели до напруженості у співпраці.

Бажання зберегти формат Вишеградської групи та зміцнити економічні та інфраструктурні зв’язки змусив Словаччину переглянути пріоритети та змінити вектор роботи, переорієнтувавши його з політики на інші сфери.

Відновлення чотиристоронньої співпраці Вишеградської групи, як це було в часи міграційної кризи, залишається наразі малоймовірним. Проти цього грають багато факторів — і майбутні парламентські вибори у Польщі, які мають відбутись у 2023 році, і ще більша ізоляція Угорщини, і ймовірні політичні зміни у керівництві Словацької Республіки.

Однак спільний візит до України мерів європейських столиць V4 все-таки дає надію на шанс відновлення цієї співпраці. Не лише для допомоги Україні, а й для власної безпеки.

 

Infopost.Media

 

* Матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, який реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі