Фіцо приїхав в Україну, однак не доїхав до Києва, Орбан провів чергові «національні консультації» (спойлер: всі за, та не всіх спитали), ультраправі у Європі отримують відсіч, а в Румунії їх вигнали з мітингу.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 22 по 28 січня.

Чи вторгував Фіцо транзит російського газу в Ужгороді?

24 січня в одному із заміських комплексів поблизу Ужгорода відбулась зустріч прем’єр-міністрів України та Словаччини Дениса Шмигаля і Роберта Фіцо. Зустріч пройшла без доступу українських журналістів, пресконференцію за підсумками розмови провів тільки український прем’єр. За його словами, сторони прагматично підійшли до налагодження взаємовідносин, що зафіксували у двосторонній угоді:

• уряд Словаччини не блокуватиме купівлю Україною зброї та техніки у словацького бізнесу;
• Україна та Словаччина співпрацюватимуть у питанні поставок з боку словацької компанії техніки для зведення оборонних рубежів;
• Словаччина підтримає програму Ukraine Facility, яка передбачає виділення Україні 50 млрд євро з боку Європейського Союзу.

Крім того, за словами Дениса Шмигаля, Фіцо запевнив у повній підтримці євроінтеграційних прагнень України.

Роберт Фіцо, у свою чергу, заявив, що з боку України є готовність продовжити угоду про транзит російського газу до Словаччини, термін дії якого спливає наприкінці цього року.

«Виникла домовленість про те, що транзит російського газу через Україну, ймовірно, продовжиться, і це чудова новина», – сказав Фіцо у відеозверненні на Facebook.

Водночас в українському Кабміні ці слова категорично спростували.

98% учасників «національних консультацій» Орбана підтримали політику уряду. Але є нюанс

«Національна консультація засвідчила, що ми сильна країна, сильна нація. Наше повідомлення буде почуте в Брюсселі», – заявив прем’єр-міністр Угорщини Орбан у Facebook.

Так він відзначив «успіх» останньої національної консультації уряду (у одному з дайджестів ми розповідали трохи більше про цей інструмент уряду Орбана). Анкету було розіслано в листопаді минулого року всім громадянам Угорщини, які мають право голосу, та на нього відповіли 1,5 млн угорців.

98% респондентів погодилися з позицією уряду з усіх 11 запитань, зокрема за припинення поставок зброї в Україну, проти ідеї «ґетто мігрантів» в Угорщині та відмови Україні в членстві в ЄС.

Речник уряду Александра Сенткіралі пояснила, що «консультації чітко показують, що угорці відстоюють суверенітет країни, і переважна більшість проти того, щоб інші вирішували життєво важливі для нашого життя питання». Вона також пообіцяла, що уряд захищатиме інтереси Угорщини в Брюсселі.

Однак угорський уряд проігнорував те, що менше чверті з 8 мільйонів виборців країни повернули анкети з відповіддю. Решта ж просто не взяли участі у опитуванні, а отже їх думка виявилась не врахована.

Варто нагадати, що результати опитувальника не є обов’язковими, але мають на меті надати правлячій партії Fidesz «народну підтримку» в її переговорах з Європейською комісією та Радою ЄС. Водночас в Україні помітили, що опитувальник, розміщений на відповідному сайті, абсолютно не захищений від зовнішнього впливу. Тож українцям вдалося проголосувати за всіма 11 питаннями угорського плебісциту, не маючи ні угорського громадянства, ні угорської прописки, і вказавши номер телефону з українським кодом.

Протести проти ультраправих у Німеччині та Австрії

У багатьох містах Австрії в п’ятницю, 26 січня, десятки тисяч людей вийшли на протести проти правих екстремістських партій та їх політики расизму. Поштовхом для таких акцій стали подібні мітинги в сусідній Німеччині.

Хвиля протестів проти ультраправих партій була викликана 10 січня звітом розслідувального видання Correctiv, який показав, що члени AfD обговорювали на зустрічі видворення іммігрантів і «неасимільованих громадян». AfD підтвердила свою присутність на зустрічі з екстремістами, але заперечила, що брала участь у проекті «реміграції».

Партія AfD займає друге місце в опитуваннях громадської думки в Німеччині та лідирує в кількох східних регіонах, де вибори мають відбутися пізніше цього року.

У вихідні по всій Німеччині заплановано понад 200 демонстрацій, більшість із них у містах середнього розміру, зокрема на сході країни, де AfD досягла найкращих результатів на виборах.

Фермери прогнали румунських націоналістів зі свого мітингу у Бухаресті

Ультраправі румунські партії намагалися скористатися протестами фермерів у столиці Румунії. Ті майже тиждень протестували, блокуючи рух на кільцевій дорозі навколо Бухареста сільськогосподарською технікою та вантажівками.

Однак після спроби виступів голови ультраправого «Альянсу єдності Румунії» (AUR) Георге Сіміона та сенатора від партії SOS Діани Шошоаке, лідери протесту прогнали їх. Політиків-радикалів звинуватили у підбурюванні людей проривати поліцейське оточення, яке перешкоджало протестувальникам потрапити до Бухареста без дозволу на протест.

Варто додати, що цього року Румунія готується до чотирьох типів виборів – президентських, парламентських, місцевих і виборів до Європейського парламенту.

Ультраправі «сусіди» вчергове зазіхнули на Закарпаття

Спочатку лідер угорської ультраправої партії Mi Hazank (Наша Батьківщина) Ласло Тороцкаї допустив втрату Україною державності й заявив, що в такому разі Угорщина претендуватиме на Закарпаття. Про це він сказав під час виступу на річній партійній конференції у Будапешті 27 січня.

Майже одночасно з Тороцкаї один з лідерів румунських екстремістів AUR Клаудіу Тарзіу (Claudiu Târziu) заявив про територіальні претензії на Північну Буковину, те ж Закарпаття, а також фактично всю Молдову.

«Ми не будемо справді суверенними, поки не реінтегруємо румунську державу в її природних кордонах. Бессарабія має повернутися додому. Північна Буковина не може бути забута, південна Бессарабія, Герца, Закарпаття, все, що було і є румунської нації, має повернутися в межі держави. Це ідеал, про який ми не повинні забувати. Молдова відома. Молдова Штефана має бути вдома, в Румунії», – сказав Тарзіу в Яссах з нагоди Дня об’єднання князівств, яке відзначається 24 січня.

InfoPost.Media

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.