Новини 20 Грудня 15:33

Польща поскаржилась на блокування Україною потягів з Китаю: позиції сторін

Європейські компанії, які імпортують товари з Китаю залізницею, схвильовані тритижневою затримкою потягів з продукцією через труднощі на польсько-білоруському кордоні. Крім того, вже тиждень не курсують потяги з Китаю в Польщу через Україну.

Цим маршрутом користується в основному компанія PKP LHS, яка на початку року запустила операторський потяг з Китаю, пише Rzeczpospolita.

Lhs Kontenery

Оператор LHS наголошує, що це перше сполучення, створене польським підприємством на Новому Шовковому шляху.

“Ми не чиїйсь субпідрядник. Ми продаємо місця на наших платформах, і продаж йде добре”, – запевнив 30 вересня президент PKP LHS Збігнєв Траціхлеб.

PKP LHS вже співпрацює з чотирма китайськими провінціями, також перевозить вантажі з Кореї.

Перевагою подорожі з Китаю до польського Славкова є короткий час у дорозі – 12-14 днів. На цьому маршруті контейнери перевантажуються лише на кордоні між Китаєм та Казахстаном, звідки їх транспортують до Славкова ширококолійним сполученням. Їдучи північним маршрутом, їх перевантажуватимуть у Малашевичах (Польща).

Як повідомляє видання, Україна повністю заблокувала транзит, вимагаючи більше дозволів на вантажівки з Польщі. У 2021 році Польща надала Україні 160 тисяч дозволів і отримала таку ж кількість для своїх потреб. Цього року Мінінфраструктури Польщі видало додатково тисячу дозволів на транспортування кисню для медичних цілей. Як стверджують у Польщі, на наступний рік українське відомство вимагає 200 тисяч дозволів.

Що кажуть в Україні

Заступник міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка назвав таку політику Польщі щодо видачі дозволів на перевезення українських товарів через кордон “свідомим знущанням над українською економікою”. Про це він заявив під час публічної консультації з бізнесом Волині щодо оновлення Угоди про Асоціацію з ЄС 20 листопада.

“Можливо, треба трішки жорсткіше щодо Польщі себе поводити. Я, наприклад, є прихильником того і вважаю, що те, що робить Республіка Польща — це свідоме знущання над українською економікою. Пан посол ображався певного часу на мої слова, але так воно і є. Це не дружнє, а, навпаки, вороже і негативне ставлення до українських компаній, і я цього особисто не приховую”, — зазначив він.

За його словами, українська сторона може у відповідь зупинити імпорт польського сиру, почати торгову війну з Польщею. Однак питання в тому, буде вона переможною чи не переможною.

Польща зазначає, що про блокування торгівлі не може бути й мови, оскільки польські перевізники використовують лише половину дозволів .

“Ліцензійна установа має на меті забезпечити рівний доступ на ринок для перевізників по обидва боки кордону. Крім того, відсутність турботи про модернізацію та реорганізацію роботи служб на кордоні та будівництво нових прикордонних переходів при нинішньому збільшенні товарообігу незабаром призведе до великих заторів на кордоні, – зауважує Ян Бучек, президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників.

Причиною претензій стали черги на кордоні

Як стверджує польська сторона, прикордонні переходи в Україну славляться тривалим часом реєстрації та чергами. Однак в Україні стверджують, що ця проблема скоріше є спільною. Принаймні таку думку наприкінці жовтня висловив заступник Міністра інфраструктури України Мустафа Найєм.

“На ринку перевезень складається вкрай критична ситуація через гострий дефіцит дозволів на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень Республіки Польща. Мінімальні потреби українських перевізників до кінця року становлять 34 000 дозволів. Між тим, на складі залишилось близько 7000″, – зазначив він. – Польська сторона пояснює зменшення кількості дозволів чергами на українсько-польському кордоні. Ми вважаємо, що ця проблема є спільною, затримки під час перетину кордону є також з польської сторони”.

Після цього в українському Мінінфраструктури запропонували Польщі провести міжнародний аудит пунктів пропуску на спільному кордоні через черги.

Заступник міністра інфраструктури Польщі Рафал Вебер вважає, що збільшити квоту дозволів можна, але за умови покращення дорожньої інфраструктури, щоб перетин кордону відбувався набагато швидше.

“Це завдання покладається на обидві країни. Ми встановили меморандум щодо щоденної кількості транспортних засобів для перетину чотирьох автомобільних прикордонних переходів – Дорогуськ, Корчова, Медика та Гребенне. На жаль, ми не досягаємо навіть 80%. У Корчові з 2016 року на польській стороні працює порожній термінал реєстрації великовагового транспорту”, – зазначив Вебер.

При цьому в Польщі нагадали, що чекають на відкриття такого ж терміналу з українського боку.

Транспортні перевезення з Китаю стали важливою частиною майбутньої економіки сусідніх з Україною держав. Ми розповідали про те, як прикордонне угорське містечко перетворюється в крупний логістичний центрА нещодавно в Загонь прибув ювілейний сотий вантажний контейнерний поїзд з Китаю. Словаччина також прагне стати частиною залізничного Шовкового шляху до Китаю. Від цього виграє й Україна

 

InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі