Більше 75% чехів підтримують Україну в контексті російського вторгнення на її територію. Такі дані оприлюднив один з найпопулярніших чеських часописів Denik, який провів власне опитування серед своїх читачів щодо їх ставлення до України та Росії.
Участь у опитуванні взяла участь рекордна кількість читачів та підписників сайту – понад 27 000.
При цьому виявилося, що менше 16% читачів бажають Росії перемоги у війні.
Редакція видання підкреслила, що такі дані різко контрастують з останніми подібними опитуваннями у сусідній Словаччині.
“Ми хотіли дізнатися, як наші читачі ставляться до суперечливих тем, пов’язаних із війною”, – пояснив головний редактор “Деніка” Роман Галло.
Перші опубліковані результати мали кілька фундаментальних висновків.
Перше, той факт, що російське повномасштабне вторгнення в Україну досі дуже цікавить чехів навіть через півроку після його початку. Своїми думками поділилися 27 053 читачі, що більше, ніж будь-коли за всю історію сайту Deník. Другий факт стосується того, що чехи суттєво відрізняються від словаків у поглядах на війну.
Видання наразі не оприлюднило методики свого опитування та повного переліку питань своєї анкети, тож результати можуть відрізнятись від соцдосліджень подібної тематики.
Лише 15,9% респондентів бажають перемоги Росії.
Не дивним, на думку журналістів є те, що прихильників Росії можна знайти особливо в бідніших регіонах і серед старшого населення, тоді як молодь з великих міст переважно на боці України. Здивувало їх лише те, що люди з базовою освітою підтримують Україну частіше, ніж люди з вищою.
Однак головною межею розмежування є не місце проживання, стать, вік чи освіта, а політична орієнтація. Хоча виборці правлячої коаліції явно підтримують Україну, прихильники центристського руху ANO (лідер Андрій Бабіш) розділені у думках. Більшість у дві третини виборців правих євроскептиків SPD (лідер Томіо Окамура) і комуністів прагнуть перемоги Москви.
Також, згідно з результатами опитування, чехи практично однозначно визначилися з головним винуватцем війни. Рівно 72% учасників визначили, що це режим Володимира Путіна. Цікаво, що на другому місці серед респондентів винуватець не Україна, а США: на думку 18% опитаних військовий конфлікт спровокував Вашингтон.
Чому чехи обрали словаків для порівняння?
Близько місяця тому результати опитування, в якому прийняло участь понад 1000 словаків показало шокуючий висновок: більшість із них бажають, щоб Росія досягла успіху у військовому вторгненні в Україну. Дослідники MNFORCE, Seesame і SAS ще у липні провели опитування серед словаків «Як справи, Словаччина?» щодо того, як би вони хотіли, аби закінчилася війна в Україні.
За результатами опитування більше половини словаків (52,1%) схиляються до перемоги Росії, а п’ята частина опитаних (20,6%) відкрито заявила, що прагне цієї перемоги.
Журналістів видання здивувало також те, що найбільш “проросійсько налаштованим” виявився прошарок словаків віком 30-39 років. Пояснюють це тим, що це покоління, яке “вже не має відчутного досвіду окупації Чехословаччини в 1968 році”. Також на проросійському боці виявились прихильники ультраправих та “SMER-SD”.
Утім, виявляється, демонізувати мешканців Словаччини також не варто. Адже інше опитування, проведене у вересні організацією GLOBSEC спільно з агентством FOCUS, показало зовсім інші, відмінні від липневих, результати.
Результати показали, що перемоги України хочуть 47% респондентів, перемоги Росії – лише 19%. Приблизно третині байдуже, або ж вони не мають своєї думки чи не хочуть відповідати.
Чому так сталося, і куди поділися проросійські настрої у словаків?
По-перше, певний зсув настроїв на користь України організатори опитування пов’язують із подіями на фронті. Влітку ситуація в Україні показувала перевагу російських військ, це могло скласти у частини словаків враження, що Україна не має шансів на перемогу.
“Успішний контрнаступ (Збройних Сил України, – ред.) протягом вересня зі значними успіхами з українського боку могли змінити це ставлення”, – пояснює Домініка Гайду з Центру за демократію та стійкість GLOBSEC.
По-друге, в опитуванні GLOBSEC дослідники включили альтернативні формулювання питань, адже в попередньому респонденти мали можливість визначитися за 10-бальною шкалою лише двома різними способами – або як байдужість до результатів війни, відсутність інтересу до результатів, або як прагнення до угоди між воюючими сторонами.
Тому при опитуванні GLOBSEC вибірку респондентів випадковим способом розділили на дві половини, і одній половині спочатку зачитали запитання з можливістю відповіді «Мені байдуже» та потім запитання з можливістю відповіді «Згоден». Іншій половині вибірки поставили запитання в протилежному порядку. Дослідники виявили, що порядок запитань не вплинув на розподіл відповідей.
* Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії
Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.