Орбан та Фіцо втратили лідерство, Польща хоче готувати військових з українських біженців, Facebook блокує проросійських політиків у Молдові – що було у сусідів минулого тижня
10 Червня, 2024
Засилля фейків у Європі, відчайдушні спроби Віктора Орбана врятувати свій вплив напередодні виборів до Європарламенту, роль ромів у європейських виборах та історія рома-військовослужбовця, котрий потрапив на службу до Президентського полку.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 27 травня по 2 червня.
Фейк про мобілізацію поляків на війну в Україні
31 травня польський уряд заявив про російську хакерську атаку на ресурси Польського агентства преси (PAP), де двічі поспіль з’явилось повідомлення про нібито рішення прем’єр-міністра мобілізувати поляків для участі у війні в Україні.
Новина на сайті PAP вийшла із заголовком: «Прем’єр-міністр Республіки Польща Дональд Туск: 1 липня 2024 року в Польщі розпочнеться часткова мобілізація». У статті наводилась «заява» Дональда Туска про те, що Польща оголосить часткову військову мобілізацію 1 липня.
«Двісті тисяч польських громадян, як колишніх військових, так і цивільних, будуть призвані на обов’язкову військову службу», – йдеться у статті. – «Всі призвані будуть відправлені в Україну».
У тексті було кілька ознак, які вказували на те, що це фейк, зокрема відсутність цитат, відсутність точного джерела, багатослівний стиль написання та відсутність ініціалів журналіста в кінці.
Фейкова заяву Туска з’явилась у п’ятницю, коли міністри закордонних справ країн НАТО зустрічалися в Чехії, щоб обговорити довгострокову підтримку України у боротьбі з російськими військами.
Раніше Туск заявляв, що в останні місяці в Польщі з боку Росії було здійснено кілька спроб диверсій, диверсій і підпалів.
Марш Орбана в Угорщині
В Будапешті десятки тисяч людей зібралися на «Марші миру» в суботу, 1 квітня, щоб продемонструвати підтримку прем’єр-міністра Віктора Орбана за тиждень до виборів до Європейського парламенту.
Прихильники Орбана пройшли маршем уздовж річки Дунай у Будапешті від знакового Ланцюгового мосту міста до острова Маргіт, розмахуючи прапорами та плакатами «Ні війні».
Сам прем’єр-міністр Віктор Орбан у півгодинній промові виголосив головний меседж поточної кампанії Fidesz: «Голос за Фідес рятує життя».
Марш став важливим інструментом демонстрації сили уряду Орбана напередодні європейських та місцевих виборів. Адже чи не вперше за 14 років Fidesz зіткнулась із низкою великих труднощів — справа про амністію та відставка президентки Каталін Новак й завершення політичної кар’єри ексміністерки юстиції від Fidesz Юдіт Варга, феномен опозиціонера Пийтера Мадяра, який з’явився після цього скандалу та створив партію Тиса (Tisza Párt). Партія Мадяра, за підрахунками соціологів, набирає 24% та відстає від правлячої Fidesz всього на 5%.
Долю виборів до Європарламенту можуть вирішити… роми
На майбутніх виборах до Європейського парламенту майбутнє ЄС висить на волосині. І хоча є близько 400 мільйонів виборців, які мають право голосу, може знадобитися лише кілька сотень тисяч з них, щоб змінити владу в Європарламенті. Одними з потенційних виборців, для яких європейські цінності — рівність, свобода, солідарність, права людини та верховенство права особливо важливі, є роми в ЄС. Їх в країнах ЄС нараховують майже 6 мільйонів (майже як населення Данії). У деяких країнах ЄС, зокрема в Угорщині, Болгарії та Словаччині, роми складають близько 10% населення.
Саме тому ультраправі партії, які прагнуть наростити свій електорат, почали загравати з ромськими лідерами та організаціями. Наприклад, у Румунії, де, за оцінками, проживає 1,5 мільйона ромів (найбільше ромське населення в ЄС) — ультраправа партія «Альянс єдності Румунії» почала домовленості з консерваторами.
Позивний «Бетон»: історія рома-танкіста з Президентського полку
Час від часу в інформаційному просторі України спалахують сигнали, які свідчать, що толерантність на ґрунті етносу й національної свідомості не є достатньою. Особливо це стосується стереотипів, які глибоко вкорінились у людську свідомість та підкреслюють негативні риси національних спільнот на основі одиничних випадків.
Насправді ж описати всю діяльність та внесок кожного представника національних спільнот України в оборону держави є надскладним завданням. Це стосується, зокрема, і ромської спільноти, яка має багато прикладів самоорганізації та партнерств у допомозі переселенцям зі Сходу України, наданні гуманітарної підтримки постраждалим регіонам та безпосередньо участі ромів у захисті суверенітету країни. Останнє — особливо важливо, адже роми так само ідентифікують себе українцями, як і решта національних спільнот, а у захисті країни часом стають успішним прикладом.
Яскравий доказ тому — історія 38-річного закарпатця Василя Каналоша. Це єдиний ром, який у свій час став бійцем президентського полку — Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
Нові фейки в Молдові: патріотичний податок та військовий табір для школярів
Молдова вкотре стала жертвою дезінформаційних кампаній. На цей раз фейкова реклама почала з’являтися на піратських кіносайтах. У ролику поширювали фейк про те, що влада планує вводити в Молдові 10-відсотковий «патріотичний податок». Нібито від 300 тис. до 1 млн молдован працюють за кордоном, і в 2022 році обсяг грошових переказів з-за кордону склав $1,75 млрд. Загалом 10% від суми кожного переказу з-за кордону принесуть країні додатково $175 млн. Це начебто дозволить відремонтувати дороги, купити комп’ютери для шкіл, встановити комунікації у будинках молдован, де це не було зроблено через відсутність державного фінансування.
Цю інформацію спростували в уряді.
Також на піратських кіносайтах з’явилася фейкова реклама, нібито міністерства освіти Молдови, в якій стверджується, що в нашій країні відкриють «військово-туристичний табір» для старшокласників «Захисник Молдови».
Плата за інформацію та коментарі за паспортом: уряд Фіцо поновив спроби зарегулювати словацькі ЗМІ
Правляча коаліція Словаччини зробила чергову спробу обмежити доступ до інформації та вимагати від ЗМІ виправляти статті на свою вимогу. Відповідні зміни подали до парламенту менш ніж через два тижні після невдалого замаху на прем’єр-міністра Роберта Фіцо.
Депутати від Словацької національної партії (SNS), партнера в ліво-популістській правлячій коаліції країни, подали проект поправок до закону країни про ЗМІ та закону про свободу доступу до інформації.
👉 Читай також:
Фіцо «закручує гайки»: словаки занепокоїлись рівнем свободи медіа
Запропоновані зміни до закону про засоби масової інформації запровадять «право на виправлення». За ним від ЗМІ у разі оскарження вимагатимуть змінювати ймовірно неправдиві або неповні твердження, «які принижують честь, гідність або добру репутацію [заявника]».
