Аналітика 12 Травня 10:28

Міграційна криза через російське вторгнення в Україну вкотре підняла ромське питання у Європі

В Ужгороді нещодавно відбулася представницька українсько-словацька зустріч, на якій вирішувалися доволі делікатні ромські питання. Зустріч стала одним з кроків, потрібних для вирішення глобальнішої проблеми, яка торкнулась сусідніх з Україною країн.

Учасники міжнародної зустрічі не особливо коментували обговорювані проблеми, однак йшлося, у тому числі, про зловживання гуманітарною допомогою представниками ромських поселень.

ромські біженці

З українського боку участь у розмові взяли перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький, директор департаменту зовнішніх зносин та гуманітарної допомоги Олександр Біляк, депутат Ужгородської міськради, керівник Ужгородської асоціації ромів Мирослав Горват.

Щодо Словаччини, то її на нараді представляли уповноважений уряду Словаччини у справах ромської громади Ян Геро, радник прем’єр-міністра Словацької Республіки у справах ромів Ян Буц, заступник директора Департаменту регіональної координації Інгрід Лукачова, радник глави уряду Словаччини з питань регіонального розвитку Растіслав Їлек, радник прем’єр-міністра Словацької Республіки з питань транскордонного співробітництва Едуард Бураш та ряд інших громадських діячів. На нараді також був присутній Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Павол Паніс.

Роми-переселенці на Закарпатті

Із початком війни із “гарячих” точок на Закарпаття прибуло чимало представників ромської національності. Деякі виїхали за межі країни, деякі залишилися тут.

“Сусідні держави створюють всі умови, аби допомогти переселенцям з України одягом, їжею. Аби підтримати тих, хто проживає у нас в області, прийняли рішення напрацювати механізм передачі гуманітарної допомоги зі Словаччини в Ужгород. Зі свого боку, осередки, які займаються підтримкою ромів-переселенців, та лідери громадських організацій будуть максимально поширювати інформацію про можливість отримати таку допомогу в обласному центрі”, – розповів Мирослав Білецький.

роми

Коментар голови асоціації ромів Ужгорода Мирослава Горвата був ще більш скупим:

“Була дуже плідна зустріч з обласною владою та представниками уряду Словаччини. Усі сторони розуміють, що роми у цій війні якщо не повністю залишилися сам на сам, то точно обділені увагою. Із міст, які найбільше постраждали від російських окупантів таких як Буча, Ірпінь, Маріуполь чи Харків тамтешні роми переїхали до нас і вони потребують підтримки. Хоча б найелементарнішої” – зазначив він.

За словами Горвата, словацькі партнери та обласна влада обіцяють надавати допомогу ромам-переселенцям – їжею, одягом та найнеобхіднішими речами.

Крім того словацька сторона пропонує створити на Закарпатті гуманітарний хаб. Там роми зможуть отримувати цю допомогу. Це буде міжнародний проєкт, спрямований на найбільш незахищених українців.

Реакція словацької влади на “ромське питання”

Радник глави уряду Словаччини з міжнародної співпраці Едуард Бураш розповів нашому виданню, що останнім часом групи закарпатських ромів регулярно навідуються до Словаччини і беруть гуманітарну та соціальну допомогу нібито для ромів-переселенців. Однак це ніде не фіксується і немає інформації, як ця гуманітарна допомога використовується.

“На нараді ми з’ясували, що влада на Закарпатті знає про цю проблему щодо зловживання наданою Словацькою Республікою гуманітарною допомогою місцевими маргіналізованими групами. Гуманітарною допомогою зловживають переважно жителі Закарпаття, а не біженці з постраждалих територій, для яких ця допомога передбачена. На нараді ми погодилися створити робочу групу у складі представників Офісу Уповноваженого Уряду Словацької Республіки у справах ромської громади та експертів із Закарпаття, яка збереться у вівторок, 10 травня 2022 р., з конкретною пропозиції щодо вирішення поточної ситуації”, – розповів Бураш.

За його словами, попередньо вирішили, що гуманітарна допомога зі Словацької Республіки буде направлятися централізовано ​​до гуманітарного хабу в Чопі. Там його закарпатська регіональна адміністрація разом із місцевими експертами розподілятиме допомогу так, аби згадані Бурашем “маргінальні групи” не мали підстав перетинати державний кордон і могли отримувати допомогу на місці.

Ромські біженці у Чехії

До речі, подібна проблема спостерігається і в Чехії. Найбільше від цього страждає Південно-Моравський край. Як повідомляє видання novinky.cz, на клумбах серед міста Брно оселилося майже 80 ромів-переселенців з України. Як розповідає мер міста Маркета Ванькова, роми відмовляються поселятися у центрі утримання біженців у виставковому центрі або в колишніх казармах у Жиденіце. Вони їздять по країні, виїжджають за межі Чехії, а потім повертаються за соціальними виплатами. За її словами, багато міст не хочуть цих ромів на своїй території, тому виникають конфлікти. Як стверджує Ванькова, у Європі відсутня чітка координація допомоги цим людям.

 


На початку травня керівник Пардубіцького краю Мартін Нетолицький (ČSSD) назвав ромів “соціальними туристами”.


 

Його слова підтвердив у інтерв’ю CNN Prima NEWS і голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.

“Роми дізналися, які пільги в Чехії. Це було, я думаю, 5000 крон. Тож вони вирішили поїхати до Чехії як біженці, отримати гроші й повернутися, бо чехи цим питанням не займатимуться. І ми теж. Ми можемо на це дивитися як хочемо, але це в рамках закону і розуміємо, що є війна і нещастя”, – зазначив він. 

На цю проблему звернув увагу і міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан.

“Чеська поліція буде суворо контролювати, чи мають біженці, які визнають себе біженцями з України, у своїх паспортах, штамп про перетин кордону Європейського Союзу”, – повідомив він. – “Проблему не можна вирішити, приймаючи всіх”.

Він звернув увагу на те, що ромські біженці з України часто мають також угорське громадянство, а тому вони насправді не мають права на допомогу в Чехії.

У цьому контексті Ракушан пообіцяв звернутись до міністра внутрішніх справ Угорщини щодо посилення перевірок біженців з угорської сторони.

При цьому міністр Ракушан заявив, що попросить міністра внутрішніх справ України звернути увагу на поліцію в Закарпатській області, чи не вчиняє хтось там злочин, організовуючи незаконні поїздки місцевих ромів до Чехії.

Ромів у Польщі важко порахувати

Офіційно в Україні проживало 400 тис. ромів, але ця оцінка може бути значно нижчою за реальну кількість. За словами заступника радника з прав людини Ганни Мачинської, ніхто не знає, скільки українських ромів прибуло до Польщі.

“Це багатодітні сім’ї з кількома поколіннями, навіть по 30 осіб”, – розповіла Мачинська. – “Більшість не мають чіткого плану, коли прибувають до Польщі. Ця ситуація потребує міжнародної допомоги”.

Інституційної допомоги не надходило – більшість допомоги біженцям-ромам надавали самоорганізовані люди або неурядові організації, каже Йоанна Талевич-Квятковська, антрополог Варшавського університету.

“Ми хотіли отримати інформацію про людей, які потребують допомоги, поспілкуватися з центральною владою та знайти людей, які готові прийняти ромських біженців”, – каже Йоанна Талевич-Квятковська, член ромської громади. – “Я не думала, що вся відповідальність за цю ситуацію ляже на наші плечі”.

Screenshot 1

Роми повертаються до України, скаржачись на дискримінацію

За словами Йоанни Талевич-Квятковської, окрім відсутності підтримки, ромські біженці також стикаються з дискримінацією як з боку тих, хто повинен їм допомагати, так і з боку інших біженців з України.

Дискримінації ромів, якій втекли за кордон від війни, була присвячена і стаття британського видання Guardian.

У той час як велику кількість біженців, які втікають з України, зустрічають з розпростертими обіймами в Польщі та інших сусідніх країнах, жінкам і дітям ромів важко знайти притулок від війни Путіна, пише The Guardian.

“Я не знаю жодного ромського біженця, який встиг оселитися в Польщі”, – каже ромка Надя, яка приїхала до Польщі зі своєю дорослою донькою та з сімома малолітніми дітьми.

Жінки знайшли роботу на фабриці, яка виробляє хот-доги. Але, як і багато інших біженців з ромської громади, вони наштовхнулися на “стіну”, коли намагалися знайти місце для проживання.

Той факт, що велика частина допомоги надається незалежними волонтерами, а не урядом, ускладнює аналіз того, як ставляться до меншин.

“У перші дні війни я бачила, як поляки робили добрі жести солідарності в бік українських біженців. Але я ніколи не думала, що нам доведеться говорити про дискримінацію чи дегуманізацію. Ромів вигнали з приймальних пунктів для біженців, де вони, як казали, крали одяг, щоб потім продати”, – каже Йоанна Талевич-Квятковська.

Вона також повідомила, що деяким сім’ям та групам ромів було відмовлено в доступі до автомобілів і автобусів, які перевозили біженців.

Квятковській вдалося скоординувати роботу з ромськими організаціями у Швеції та Німеччині, щоб знайти житло для ромських біженців там. Однак багато ромів неохоче погоджуються на пропозиції. “Вони не хочуть бути так далеко від України – вони сподіваються, що незабаром зможуть повернутися додому”.

Раніше, досліджуючи тему ромів, ми з’ясували, що деякі європейські країни відстають від своїх стратегій боротьби з дискримінацією та нерівністю, з якими стикаються роми. Як стверджують експерти, виникають сумніви, що вони зможуть досягти і без того “неамбітних” цілей на цьому шляху. Так, зокрема, Румунія, Латвія, Бельгія, Естонія та Болгарія не представили національних планів інтеграції ромського населення, які мали бути затверджені на початку цього року.

 

 

Петро Гойс спеціально для InfoPost.Media

Фото: Anna Liminowicz / The Guardian


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі