Новини 11 Лютого 11:05

Інтеграція ромів у ЄС призупинилась – Румунія, Латвія та Естонія не представили національних планів

Деякі європейські країни відстають від своїх стратегій боротьби з дискримінацією та нерівністю, з якими стикаються роми. Як стверджують експерти, виникають сумніви, що вони зможуть досягти і без того “неамбітних” цілей на цьому шляху.

Очікувалося, що країни ЄС представлять свої національні плани в рамках Стратегічної програми ромів на 2020-2030 роки щодо включення найбільшої етнічної меншини в Європі до вересня 2021 року. Однак багато хто пропустив цей термін, повідомляє Еuractiv.

роми Європи

Серед таких країн Румунія, Латвія, Бельгія, Естонія та Болгарія. Більшість із них наразі завершують свої національні плани. Очікується, що вони нададуть їх відповідній комісії в період з лютого по березень 2022 року.

“Це був дуже повільний прогрес”, – зазначає ромський активіст із Європейського центру з прав ромів (ERRC) Джонатан Лі. – “Я розумію, що пандемія триває, але це рамки з 2020 по 2030 рік. Зараз 2022 рік, і ми все ще чекаємо, що це (затвердження інтеграційних планів) станеться”.

Варто зазначити, що Хорватія, Словаччина, Словенія та Угорщина вже представили свої стратегії, які цього року повинна буде оцінити комісія.

На думку Лі, країни ЄС можуть зробити більше, навіть незважаючи на те, що Комісія “неамбіційна” у боротьбі з дискримінацією та нерівністю ромів.

Нова Стратегічна програма щодо інтеграції ромів вперше запровадила кількісні цілі. Однак, за словами активістів, вона спрямована лише скорочення дискримінації ромів удвічі до кінця десятиліття, а не зведення її до нуля.

З точки зору освіти, наприклад, мета полягає в тому, щоб до 2030 року принаймні 50% ромської молоді закінчили середню школу. Наразі лише 28% ромських учнів отримують середню освіту. Однак у ЄС стверджують, що це тільки мінімальні цілі. Тоді як довгострокова мета – подолати розрив між ромами та основним населенням.

Програми по інтеграції ромів необов’язкові, тому малодієві

  • Тим часом активісти та євродепутати все частіше закликають, щоб ці цілі були юридично обов’язковими для країн.

“Стратегічні рамки можуть бути більше, ніж м’якою політикою”, – зазначив ромський депутат Європарламенту Ромео Франц. – “Незалежно від того, наскільки потужними  були заходи, якщо для держав-членів немає юридичного зобов’язання щодо їх виконання, програма залишається сукупністю порожніх слів на аркуші паперу”.

Франц є доповідачем резолюції, ухваленої Європейським парламентом у 2020 році. Вона тоді закликала Єврокомісію до обов’язкових завдань щодо сприяння інтеграції ромів та боротьби з “антиромством”.

Щодо національних планів Франц сказав, що вони є “лише інструментом для легітимізації роботи держав-членів перед представниками ЄС”.

Однак деякі країни прогресують більше, ніж інші. Румунія, наприклад, нещодавно ввела закон проти антиромських випадів, засуджуючи до 10 років позбавлення волі за антиромську поведінку та ворожі висловлювання.

Участь ромів

Також спостерігається прогрес у залученні ромів до розробки національних стратегій, що є однією з рекомендацій нової структури ЄС.

“У Греції, наприклад, участь громадянського суспільства ромів є “необхідною умовою” для нового національного плану”, – сказав Георгіос Цікалос, керівник проектів Асоціації ромських жінок Дендропотамосу.

Проте включення ромів у процес прийняття рішень часто заважає їх недовіра до влади через багаторічний досвід виключення та зловживання.

Опитування 2020 року, проведене Агентством з фундаментальних прав у п’яти країнах ЄС, показало, що від 44 до 48% ромів, як правило, не довіряють органам влади, як національним, так і місцевим.

Проте місцеві органи влади та муніципалітети залишаються найкращими інструментами для вирішення проблем ромів, на дмуку Цікалоса, оскільки це “різноманітні громади з різними потребами”.

Варто нагадати, що роми Угорщини залишились без можливості мати свого представника в Національних зборах Угорщини. Така ситуація виникла, не зважаючи на те, що в країні проживає майже 1 мільйон ромів, які могли б мати до 10 депутатів угорського парламенту. Самоврядування меншини не змогло висунути кандидатів до парламенту до 31 січня 2022 року. Під час заходу делегати загальних зборів влаштували бійку.

 

InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі