Від розміновувачів до артилерії: словаки та чехи збирають кошти на артилерійські снаряди для України
17 Квітня, 2024
Близько 100 000 ромських біженців покинули Україну з початку війни, але багато з них повертаються, щоб знову з’єднатися зі своїми сім’ями.
За словами європейських активістів, багато ромських біженців, які втекли з України, після дискримінації та відмови в наданні гуманітарної допомоги в Угорщині повертаються до України. Про це повідомляє Euractiv.
За різними оцінками, в Україні проживає близько 400 000 ромів (за даними Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової станом на травень 2021 року в Україні мешкало від 200 до 400 тисяч ромів – ред.). За приблизними розрахунками з початку російського вторгнення щонайменше 100 000 ромів втекли до європейських країн у пошуках порятунку. Багато з них наразі вирішили повернутися додому.
Бейла Рац, ромський активіст з громадської організації “1 Hungary Initiative” каже про дві основні причини, чому ромські біженці вирішують залишити відносну безпеку, знайдену в Угорщині, щоб повернутися в Україну.
“По-перше, це ставлення місцевої адміністрації до ромів… А інша причина – вони сумують за членами своєї родини, за батьками, чоловіками і хочуть повернутися до них”, – каже активіст.
Як і більшість інших українських чоловіків у віці від 18 до 60 років, чоловіки-роми не можуть покинути країну, адже є військовозобов’язаними.
“Проте більшість ромських сімей вирішили залишатися в Україні”, – каже Наталія Томенко, ромська активістка та художниця з центральної України.
За її словами, представники ромської громади мають “дуже велике почуття спільноти, сім’ї, і їм просто незвично розлучатися надовго”. Проте, коли небезпека війни стала надто реальною, її сім’я розлучилася, “щоб вижити”. Разом із молодшою сестрою, невісткою та племінницею вона поїхала до Угорщини через Словаччину, а батьки залишилися в Україні.
“Моя мати не хотіла йти з нами, тому що не хотіла залишати батька”, — сказала вона.
Роми скаржаться на “м’яку” дискримінацію
Але, за словами самих ромів, після прибуття в сусідні країни роми часто стикаються з дискримінацією через етнічну приналежність.
Бейла Рац каже, що ромів відокремили від інших “білих” українців вже у поїздах, які відправлялися, і зустріли “м’якою дискримінацією” в Угорщині.
“Це було не фізично, а скоріше вербально. Ви знаєте як це відбувається: “Покажи свій паспорт! Покажіть своє посвідчення особи! Чому ти прийшов? Чого ти хочеш в Угорщині?”.
Так досить грубо розмовляли з ними на кордоні, каже Рац.
Слід зазначити, що близько 10-20% українських ромів є особами без громадянства і не мають жодних документів, що посвідчують особу, а це може обмежити їх доступ до міжнародного захисту в межах ЄС.
Українські роми можуть використовувати свідоцтва про народження як посвідчення особи. Однак ромам із західної частини України часто відмовляють у підтримці не тому, що вони не мають громадянства, а тому, що вони мають громадянство Угорщини.
Роми з угорськими паспортами
У 2011 році в Угорщині партія Fidesz запровадила новий спрощений шлях до отримання угорського громадянства для етнічних угорців, які проживають за межами країни. У тому числі це полегшило отримати угорське громадянство багатьом угорським ромам, які проживають в Україні.
“Коли вони прибувають в Угорщину, вони не можуть зареєструватися як біженці, оскільки мають лише угорський паспорт. Це спричиняє масу проблем, оскільки вони не мають місця, де жити, і вони не можуть отримати доступ до тих зручностей, які передбачені для біженців”, – сказав Томенко.
Крім того, Рац каже, що українські ромські біженці часто ігноруються благодійними та гуманітарними організаціями, навіть такими як Червоний Хрест.
За словами активіста ромам часто кажуть: “Ви не справжні біженці”.
Реакція угорського Червоного Хреста
Утім Угорський Червоний Хрест заявляє, що вони “стурбовані будь-якими повідомленнями про дискримінацію ромів або будь-яких інших маргіналізованих спільнот”.
Організація повідомила, що вони вже допомогли багатьом ромським біженцям. За їхніми словами кожен з них отримує підтримку, “незалежно від свого статусу та ідентифікації, і залежно від потреби”. Утім ромський активіст стверджує протилежене.
21 березня уряд Угорщини відкрив новий транзитний пункт для біженців у спортивному залі BOK, але представників ромської громадської організації “1 Hungary Initiative” туди не запросили.
Тим часом роми, які живуть поблизу кордону з Україною, відкрили свої двері для біженців і намагалися допомогти їм, незважаючи на те, що самі ледь намагаються звести кінці з кінцями.
Рац каже, що багатьом ромам бракує інформації, фінансових ресурсів і членів сімей за кордоном. Він вважає, що угорська влада мало що зробила для допомоги ромам, які потребують особливої уваги.
Адам Балог, активіст Фонду “Будівники життя” (Életépítők Alapítvány), християнської благодійної організації, яка привезла понад сотню ромів із околиць закарпатського міста Берегово, каже, що зараз у них виникають труднощі із забезпеченням освіти для дітей.
Неписьменність створює для дітей значну перешкоду, незважаючи на готовність записати їх до школи в селі Шур на заході Угорщини, де фонд має власність для розміщення біженців.
Щоб їм допомогти, вчителі школи зголосилися проводити заняття у неробочий час, а організація зараз намагається залучити вчителів із Будапешта.
Що каже Єврокомісія
Європейська комісія вже заявила, що уважно стежить за ситуацією з ромською громадою. Але у звіті FRA (Fundamental Rights Agency – Агенції з прав людини) йдеться, що наразі “не помічено жодних дискримінаційних чи расистських дій” під час переїзду біженців з України.
У FRA повідомили лише, що не зафіксували жорстокого поводження з ромами під час своїх візитів. Однак у агенції зазначили, що із занепокоєнням слідкують за повідомленнями в ЗМІ та представників громадянського суспільства, “що деякі роми залишилися чекати на транспорт у пунктах пропуску на кордоні”.
“Деякі люди відмовляються спати в одних наметах із сім’ями ромів або їхати з ними в одних транспортних засобах”, – зазначає агентство у своїй заяві від 8 квітня.
За словами Бейли Раца у Загоні, поблизу українського кордону, він побачив, що про ромських біженців ніхто не турбується і вони не поінформовані про свої права.
“Проблема у тому, що вони залишаються сам на сам і ніби “невидимі” для адміністрації”, – каже ромський активіст.
Угорці заперечують дискримінацію
Ласло Гельмеці (Helmeczi László), мер міста Захонь, не вважає, що ситуація з організацією прийому біженців є суперечливою. Відповідаючи на питання журналістів Index, він сказав, що ні він, ні його волонтери не звертають уваги на походження закарпатських біженців. Однак їм важливо дотримуватися очікуваних стандартів у своїй поведінці.
“Ми просимо лише, щоб діти не гралися з їжею, яку приготували волонтери, і не кидали її на землю”, – коментує він одну із ситуацій, коли він відчув, що волонтерство не цінується належним чином.
Також у Загоні з першого дня війни працює ще один помічник ромів, Тібор Йонаш (Jónás Tibor), який теж сповідує певні принципи.
“Роми є представниками меншини без батьківщини. Тому важливо, щоб, коли вони приїжджають до Угорщини, їх тут, на кордоні, чекав хтось, хто також є ромом, і хто допоможе їм у цій важкій ситуації.
Нагадаємо, раніше ми розповідали історію про те, як в угорському селі працює ромська вечірня школа. Попри те, що навчання ромів “немодне”, у невеликому угорському селі Черег (Csörög) на 2 тисячі жителів працює вечірня школа, у якій допомагають ромським дітям здобути освіту і змінити своє життя.
Фото: Euractiv
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
