5 листопада в Республіці Молдова відбудуться загальні місцеві вибори. Під час виборів жителі Молдови оберуть 898 міських голів та понад 11 тисяч депутатів місцевих рад. 

Зважаючи на намагання молдовської влади позбутись впливу російських агентів та фактичний провал проросійських сил на парламентських виборах 2021 року, Москва вчергове посилила намагання привести до влади своїх сателітів.

Навіщо Росії Молдова?

Про вірогідний вплив Росії на місцеві вибори у Молдові заявила і президентка Республіки Молдова Майя Санду. Вона наголосила на ризиках «купівлі» кандидатів і підкупу виборців.

Раніше в РФ провели паралель між Молдовою та Україною у заявах керівництва країни про недостатність нейтралітету і намір зміцнити відносини з НАТО. Позаяк потужностей, здатних підсилити контингент російських військ у Придністров’ї та оточити Україну ззаду у Росії наразі немає, то Москва обрала тактику перешкоджання прозахідному вектору країни та розділення населення. Таку думку у лютому цього року висловив заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане. За його словами, проросійські сили «намагаються працювати з «розколами», які існують у цій країні, вони намагаються підірвати лідерство Майї Санду і зробити Молдову Україною, Грузією чи Боснією…»

Читай також:
Молдова стурбована можливим нападом Росії з території Придністров’я

У свою чергу Молдова продовжує відмежовуватись від впливу Росії на своє суспільно-політичне життя, економіку та інформаційний простір. 

«Газова» боротьба

Одним із головних важелів впливу Кремля на Молдову був природний газ — до початку війни Росії в Україні 100% енергії, яку споживала Молдова, надходила саме з РФ.

Минулого року російський «Газпром» пред’явив країні історичну заборгованість за його поставки на суму близько $700 млн. Однак після початку повномасштабного вторгнення Молдова повністю інтегрувалась у європейську енергетичну мережу та відмовилася від споживання російського газу, спрямовуючи його тільки в Придністров’я.

Наразі, за словами Майї Санду, інфраструктура країни готова приймати газ із кількох джерел та має достатні запаси й джерела постачання на зиму.

Пропагандисти і російське телебачення

Ще одним кроком проєвропейського уряду Молдови від російського впливу стала зачистка інформаційного простору від пропагандистських джерел. Наприкінці жовтня 2023 року у Молдові позбавили ліцензії на мовлення на час надзвичайного стану 6 телеканалів. В уряді заявили, що ці канали просувають геополітичні наративи на користь Росії. 

Самі канали пов’язують з Іланом Шором (колишній голова забороненої в Молдові партії «Шор», заочно засуджений до 15 років в’язниці за відмивання грошей) і Володимиром Плахотнюком (олігарх, екс-віце-спікер Парламенту Молдови, який перебуває у розшуку та під санкціями). 

Також було заблоковано 31 новинний сайт, 21 з яких, за інформацією Служби інформації та безпеки, керують безпосередньо з Росії.

У посольстві Російської Федерації в Молдові відразу ж заявили, що блокуванням сайтів уряд порушує право на «плюралізм думок», особливо під час виборчого процесу.

«Напад на свободу слова в Молдові набуває справді гротескних масштабів. (…) Цензура в інформаційному просторі серйозно порушує право значної частини російськомовного населення країни на вільний доступ до інформації та плюралізм думок, закріплене в Конституції Республіки Молдова та в рамках договір міжнародних організацій», – повідомляє посольство.

Водночас інформаційний простір Молдови почав швидко заповнюватись довколаполітичними фейками. Так, наприклад, 31 жовтня частина анонімних Telegram-каналів розповсюдила повідомлення про те, що кількість російських дипломатів у Кишиневі скоротять з 18 до 13, а решту видворять з країни. 

Проте насправді посольство Росії в Кишиневі налічує всього 10 дипломатів. А проект постанови уряду, на який посилались анонімні джерела, стосувався чисельності дипломатичного персоналу Молдови у Росії. 

«Гречкосії» на виборах та блокування російських спостерігачів

Наприкінці жовтня Служба інформації та безпеки (СІБ) Молдови направила до Центральної виборчої комісії запит про виключення з передвиборчих перегонів частини представників новоствореної партії «Шанс». Її  пов’язують з олігархом-втікачем Іланом Шором. 

Партія «Шанс» з’явилася на політичній арені Молдови у липні 2023 року після оголошення партії «Шор» неконституційною. Разом з партією «Альтернативна сила порятунку Молдови» (FASM) вона увійшла до блоку «Ш.О.Р.» – «Шанс. Обов’язки. Реалізація».

На думку глави СІБ Олександра Мустяце, якщо кандидати від партії «Шанс» потраплять до місцевої влади, «є ризик того, що злочинна група «Шор» вдасться до тих самих підривних процедур на президентських виборах 2024 року та парламентських виборах 2025 року».

Тут варто нагадати, що саме материнська партія «Шор» була головним організатором проросійських протестів у Молдові у 2022-2023 роках. Тоді у вересні та листопаді 2022 року, в лютому та жовтні 2023-го на тлі зростання цін на газ та інфляції «Шор» організувала в Кишиневі великі мітинги з вимогою відставки прозахідного уряду президентки Молдови Майї Санду.

На місцевих виборах партія «Шанс» висунула своїх кандидатів у більшості мерій Молдови, а Ілан Шор відкрито заявив про підтримку кандидатів від цієї партії.

Читай також:
Молдова – нова Україна: чи стане сусідня країна майданчиком для російської агресії

Крім того, до проросійського крила, підтримуваного Іланом Шором, відноситься Партія «Відродження», до якої перейшла більшість колишніх соціалістів з парламентського блоку комуністів та соціалістів, а також «Альтернативна сила порятунку Молдови» (FASM).

Основна риторика кандидатів від цих партій знаходиться у полі націонал-консерватизму, соціалізму та русофільства і щедро приправлена популістичними обіцянками.

Так, наприклад, кандидат від «Відродження» на посаду голови міської ради Бельць Олександр Нестеровський, якого підозрюють у незаконному фінансуванні Іланом Шором, обіцяє місцевим пенсіонерам хліб за один лей (2 гривні) і безкоштовні комунальні послуги. Кандидатка в мери Кишинева від «Шансу» Крістіна Вульпе обіцяє будівництво кільцевої дороги, підземні паркінги та величезний парк розваг «ChișinăuLand» з вільним доступом.

Сам Ілан Шор оголосив, що кожен пенсіонер у Гагаузькій автономії, Оргіївському районі та місті Тараклія отримає 1 тис. леїв надбавки до пенсії. Їх фінансувати вирішили коштом… спонсорських внесків, серед яких вже виявили сліди надходження грошей від російського бізнесмена.

Ще одним приводом до обурення Кремля стала відмова в акредитації російським короткостроковим спостерігачам при ОБСЄ Центральною виборчою комісією Молдови. ЦВК акредитувала 401 міжнародного спостерігача, проте серед них від Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ немає жодного громадянина Росії.

«Через антиросійську зашореність офіційний Кишинів не вперше зловмисно порушує міжнародні зобов’язання в електоральній сфері, прийняті в рамках ОБСЄ», – заявили у російському представництві в ОБСЄ.

У молдовській ЦВК, у свою чергу, заявили, що консультувались із компетентними органами держави щодо переліку призначених спостерігачів і Комісії «порекомендували утриматися від акредитації певних осіб».

Infopost.Media