Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України за минулий тиждень з 9 по 15 жовтня.

Польська опозиція за екзит-полами перемагає правлячу партію на виборах до парламенту

Результати екзит-полу агенції IPSOS показують перемогу опозиційних партій на виборах у Польщі. 

Попри перше місце правлячої партії «Право і справедливість» (PiS) за рівнем підтримки, три провідні опозиційні партії можуть зайняти більшість місць у парламенті. Це, у свою чергу, означатиме кардинальні зміни в Польщі після восьми років правління націоналістичної партії PiS. 

За даними екзит-полу, PiS набрала 36,8% голосів, за нею йдуть центристська Громадянська коаліція (Koalicja Obywatelska) з 31,6%, правоцентристська партія «Третій шлях» (Trzecia Droga) з 13%, Нові ліві (Nowa Lewica) з 8,6% та ультраправа Конфедерація (Konfederacja) з 6,2%. Похибка опитування становить 2%. Явка виборців, згідно з екзит-полом, склала 73%, що може стати рекордом для Польщі.

Правління PiS охарактеризувалось тим, що у Польщі зіпсувались відносини з Європейським Союзом завдяки зусиллям уряду поставити судову систему та ЗМІ під жорсткіший політичний контроль. 

ТОП фейків про Україну під час виборів у Польщі

За словами головного редактора польського фактчекінгового порталу Demagog Павла Терпиловського (Paweł Terpiłowski), дезінформація про українських біженців залишається однією з основних тем, якою маніпулюють у інформаційному просторі Польщі. На початку передвиборчої кампанії, наприклад, поширився фейк про те, що українські біженці також можуть голосувати на виборах, оскільки мають посвідчення особи. Хоча насправді ID-картка придатна тільки для ідентифікації особи, працевлаштування та користування різними соціальними пільгами, однак не дає права голосу.

У суспільному дискурсі Польщі також просувається наратив про необхідність зменшити або взагалі скасувати соціальну підтримку українських біженців. Прихильником такої ідеї є ультраправа партія Konfederacja, риторика якої часто містить неправдиві заяви.

Наприклад, нещодавно один із кандидатів від «Конфедерації» заявив, що українські сім’ї мають пріоритет при зарахуванні до дитячих садків. В іншому випадку політик неправильно інтерпретував результати опитування серед українських біженців, коли стверджував, що згідно з опитуванням 40% біженців очікували б від поляків фінансової підтримки. Насправді мова йшла не про фінансову підтримку, а про загальну допомогу з боку польської держави.

ЄС не виділить Угорщині «заморожені» кошти без реформ навіть в обмін на підтримку допомоги Україні

Брюссель не піде на політичну угоду з урядом Угорщини, щоб надати Угорщині кошти ЄС. Про це заявила віце-президент Європейської комісії Вера Йоурова (Věra Jourová). Для отримання фінансування необхідно, щоб угорський уряд виправдав заявлені очікування – реформування судової системи та прокуратури, а також надання Брюсселю гарантій проти шахрайства та корупції.

За словами Йоурової, уряд Угорщини працює над тим, щоб переконати Європейську комісію, що він запровадить запитані зміни. 

Варто нагадати, що минулого тижня з’явилась інформація про можливість розблокування Європейським Союзом 13 мільярдів євро для Угорщини, які були заморожені через занепокоєння верховенством права. Так Євросоюз прагне отримати схвалення Будапешта на допомогу Україні, включаючи початок переговорів про членство для Києва.

Куди ділись угорські роми?

За переписом 2022 року в Угорщині ромами назвали себе на понад 100 тисяч громадян менше, ніж 11 років тому. Тобто за цей період офіційно кількість угорських ромів зменшилася на третину — з 316 тисяч до 210 тисяч.

Під час перепису 2011 року частка тих, хто назвав себе ромами, різко зросла на 65%, зі 190 тисяч у 2001 році. 

Україна збирається відмовитися від визнання молдовської мови

Про це під час візиту до Румунії заявив президент України Володимир Зеленський.

На питання журналістів кількох румунських телеканалів «Чи готова Україна сказати, що молдовської мови не існує?» Зеленський заявив, що не вважає цю проблему глобальною. За його словами, український уряд ухвалить рішення з цього приводу у найближчий тиждень або два.

У свою чергу президент Румунії Клаус Йоганніс підтвердив політичну та практичну підтримку Румунією відкриття переговорів про вступ України та Республіки Молдова до Європейського Союзу до кінця 2023 року. Крім того, він також виступив за захист прав національних меншин як в Україні, так і в Румунії.

Жителі ЄС схвалюють підтримку України Євросоюзом, однак словаки та угорці проти постачання зброї

Схвалення дій ЄС та національних урядів у відповідь на вторгнення Росії в Україну серед жителів країн ЄС залишається дуже високим. Це показало серпневе опитування Євробарометра. 

Так, 86% опитаних європейців схвалюють те, що ЄС продовжує надавати гуманітарну підтримку людям, які постраждали від війни, а 77% погоджуються приймати в ЄС людей, які тікають від війни. 

Крім того, 71% респондентів підтримують введення економічних санкцій проти Росії. Близько двох третин європейців, відповідно 67% і 65%, вважають, що ЄС має підтримувати шлях України до євроінтеграції та її інтеграцію до єдиного ринку.

Що стосується військової підтримки, то 57% жителів ЄС підтримують ідею фінансування поставок озброєння до України. У цьому контексті із загальної статистики доволі різко виділяється ставлення до постачання озброєння словаків та угорців. Так, якщо у Польщі 77% жителів підтримує передачу Україні озброєння для оборони, то серед угорців таких тільки 37%, а серед словаків – 38%.

Infopost.Media