Колонки 04 Жовтня 00:50

Будуючи мости та руйнуючи стереотипи. Історія українського румуна

Побудова мостів – найбільший соціальний виклик, погодьтесь. Ви можете обирати різні “цвяхи” та “матеріали”, та найефективнішою конструкцією, яка триматиме ці мости є саме культурна дипломатія та транскордонне співробітництво.

Однак мова не тільки про мости між географічними кордонами, окреслені річками Прут та Сірет, а про кордони, що будуються між кожним жителем Сігету та Солотвина, між окремими індивідами.

Саме національні меншини, етнічна та соціальна приналежність до різних груп, постають можливістю руйнувати бар’єри, стереотипи або навіть сталі патерни, що живуть в закутках свідомості. Тому влаштовуйтесь зручніше і насолоджуйтесь розповіддю з перших вуст про те, як мати різні етнічні коріння і суміщати їх з викликами сучасного суспільства (на реальних подіях).

Це моя власна історія життя.

184310573 3053432118249044 7034923949921870814 N

Я сам виріс в непримітному, на перший погляд, селі, більшість населення якого ідентифікують себе етнічними румунами, та вчився у звичайній українській загальноосвітній школі, маючи багато друзів та сусідів мого віку, що навчались в школі з румунською мовою викладання.На дворі ми всі разом частіше спілкувались румунською і рідше українською мовами, що не було абсолютно для нас проблемою та допомагало практикувати обидві мови з раннього віку.

Ми разом відвідували різні державні свята, ходили на пікніки та паради, змагання та олімпіади, де показували свої вміння та навички та виборювали перемоги для своїх шкіл та селища в цілому як на обласному, так і на національному рівнях разом з іншими школярами.

12 1 768x512
Фото: Ukrainer

Особливості освіти румунів в Україні

Напевно, першою ознакою, за якою намагаються зруйнувати мости порозуміння між людьми, є саме маргіналізація за мовним принципом. Водночас, це перший місток для порозуміння, що будують в багатомовних середовищах.

Є стереотип, що румунська спільнота в Україні та на Закарпатті отримує освіту повністю на румунській мові. На основі цього відразу ж робиться висновок, що у представників румунської спільноти є проблеми зі складанням ЗНО, і це одночасно означає, що мовляв румуни України націлені на навчання у вишах Румунії, і їх Україна не цікавить.

Дійсно, є багато старшокласників серед румунів України, які прагнуть отримати освіту в Румунії, та готуються до вступу до ВНЗ саме в Румунії. Однак їхня кількість не значно перевищує кількість молодих людей, що проживають і в інших регіонах України та бажають навчатись за кордоном. Вони, як і всі інші, керуються якістю європейської освіти та привілеями саме європейського диплома про вищу освіту.

Однак також існує проблема надто високого прохідного балу ЗНО у більшості ВНЗ України.

Але за моїми спостереженнями, частина румунської молоді, яка вступає до румунських вузів, потім вертається в Україну і продовжує здобувати вищу освіту саме в українських вишах, оскільки в румунських є дуже висока планка для бакалаврів, яку не всі можуть побороти та вдало закінчити університет.

До слова, це не є проблема для молоді, бо зміна освітнього середовища для румунської молоді є типовою починаючи зі школи.

Як на мене, це добрий показник що це не закрите суспільство, в якому всі орієнтовані лише на Румунію, а дійсно якісно вивчають українську мову та історію України, бо розглядають українські університети як рівнозначну, а часто і пріоритетну ціль.

Більшість абітурієнтів з числа румунської громади Закарпаття вступають до Ужгородського національного університету на різні спеціальності та показують гарні результати як в навчанні, так і в житті університету.

Варто також почитати:

Румуни vs Роми

Коли мова йде про румунську меншину, то одразу пробігає думка про ромів і асоціативний ряд пов’язаний із цим. Це найбільш поширена асоціація, за якою дуже дивно спостерігати в 21 столітті, але як кажуть у народі – вже маємо, що маємо.

Як тільки ти покидаєш румуномовну спільноту і потрапляєш в інший соціум, до стін альмаматер та знаходишся в пошуку соціальних груп, в яких ти знайдеш своє місце, тобі потрібно буде пояснювати, чим відрізняються роми та румуни, і що це абсолютно інший народ із своїми особливостями, яких ти у більшості навіть не знаєш.

Існує безліч питань та ще більше стереотипів, які постійно день за днем потрібно руйнувати та позиціонувати себе.

Напевно, у більшості це проблема у відокремленості, як культурній, так і етнічній, яка не тільки дуже різноманітна, але й сильно плекається самими етнічними румунами через різні фестивалі, виставки та транскордонні заходи.

Але як це круто, коли ти сидиш в якомусь закладі спілкуючись з кимось румунською мовою і під час знайомства з українцями з сусіднього столику, на запитання “а якою ви тільки що мовою розмовляли” у тебе є величезна кількість можливих варіантів для відповіді, навіть банальне “італьяно”, яке було дуже впевнено сказано. І це сприймається ніби ти європеєць, який відвідує чудове Закарпаття, щоб подивитись неймовірні краєвиди, і на тебе дивляться зачаровані очі аж поки ти скажеш “це жарт, насправді це була румунська”. Це обов’язково стає приводом для посмішки, жартів та історій, які переповідаються друзям та знайомим.

1572163427
Фото: Антон Рижих, Varosh

Багатство румунів

Якщо ви живете в Закарпатті, то скоріш за все коли-небудь чули плітки про те, що румуни – багаті. Загалом, це правда. Румуни – люди заможні, працьовиті та дуже відповідальні.

Перший спільний місточок, який притаманний всім закарпатцям і поширений як Україною, так і Румунією, саме про те що головне в житті обох націй – це сім’я. І саме для цього з самого дитинства в наших спільнотах нам прививається працьовитість та вміння робити все, аби вдома завжди було все необхідне і сім’я процвітала.

Саме з цього проростає наступний стереотип, який у більшості є правдою, про те, що українські румуни – заробітчани.

Більша частина вимушені працювати сезонними працівниками і навіть невелика частина з них мігрує до Чехії та Італії назавжди в пошуках кращого життя і гідного та якісного працевлаштування.

У Чехії навіть є міста, в яких заробітчани складають більшість населення, як, наприклад, Плзень, де надзвичайно велика спільнота заробітчан, які проживають частину життя на Закарпатті, а іншу частину життя саме там, підтримуючи тим самим фінансово свої сім’ї. Багато з них знаходять там своє “місце під сонцем”, будують кар’єру, але… (так, без “але” в цій розповіді не обійтись, оскільки всі вони завжди, і це важливо розуміти) неодмінно повертаються додому щонайменше 2 рази на рік, для того, щоб провести, щонайменше, місяць вдома в період затяжних зимових та весняних святкувань, під час яких всі дружно ходять одне до одного в гості, згадують цікаві історії за сімейними застіллями та заряджаються позитивною енергією теплого сімейного кола.

Справді, сімейні традиції займають велике місце в житті українських румунів і плекаються більшістю навіть без релігійних забарвлень і незалежно від віросповідання та поглядів на релігію.

Румуни і контрабанда

Продовжуючи тему закарпатських стереотипів, ви точно натрапите на думку, що найбільше контрабандних цигарок возяться саме румунами.

Однак виходячи з попереднього абзацу, думаю, ви вже зрозуміли, що основна маса людей займаються саме легальними речами і до нелегальної діяльності не залучені, тому це скоріше міф.

Він притаманний саме закарпатському регіону, який просто складно спростовувати.

Румунські замки в Нижній Апші (Тячівський район, Закарпаття. Фото: Ukrainer)

Румунські замки

Як же без них. Кожний, хто хоч раз гуглив “Нижня Апша” або “закарпатські замки”, неодмінно бачив “новітню” архітектуру, якою “захоплюються” місцеві архітектори і не тільки.

Неймовірна площа будівель, башти та шпилі, і все це в простих приватних житлових будинках не можуть не затамувати подих відвідувачів, що вперше дивляться на них.

І знову ж бажання показати свою заможність інколи набуває дуже, а інколи й надто екстравагантного характеру, який інколи може здатись смішним та позбавленим естетичного смаку.

Однак, як то кажуть “краса в очах того, хто дивиться”, а людина яка змогла реалізувати дитячу мрію, яка ще з малих літ бачила уві снах саме такий паркан, ті шпилі та таку хату, буде любити саме те подвір’я, яке у неї вийшло зробити тяжким багаторічним трудом.

Варто також почитати:

Румунські весілля

Сімейні узи, інколи навіть клановість сімей (в позитивному значенні, без ніяких крайнощів) у будь-якому разі завершуються весіллями.

Що б там не казали, але українські румуни добре знаються на весіллях. Великі пишні зали, яким би позаздрив Версальський палац, неймовірна кількість м’ясних виробів, що зустрічають тебе з самого порогу зали, та набиті доверху столи, за якими до самого ранку лунають гучні історії та сміх учасників, етнічні музичні колективи, що розкривають всю сутність румунського фолькльору в перемішку з сучасними виконавцями, що супроводжують увесь захід гарною популярно-естрадною музикою, та звісно дискотека в сусідньому залі для молоді.

А головне – це, напевно, кількість учасників такого дійства, яке налічує від 300 до майже 1000 учасників. І всі вони або родичі, або друзі сім’ї.

Насправді саме такі сильні та різноманітні сімейні зв’язки не можуть не дивувати. Всі вони чудово разом проводять час, багато з них саме на весіллях знаходять маловідомих родичів або бачать добрих друзів та знайомих з “минулого”, хтось навіть знаходить любов всього свого життя, розпочавши діалог з простого: “А ким ти приходишся молодятам?”.

Це щось між фестивалем та днем села, якщо спробувати навести якісь приклади, але жоден з них не опише повністю те, що можна побачити на святкуванні румунського весілля.

Антипідсумки

Підводячи невеликий підсумок впевнено можна сказати, що українські румуни – це гармонійне поєднання обох культур, які зберігаються та плекаються в комунах, є цікавинкою та родзинкою Закарпаття.

Але крім цього – це завіяна темрявою таємниці тема, яку неодмінно варто розкрити для себе, щоб краще зрозуміти особливості побуту та життя земляків.

Саме в цих спільнотах гармонійно співіснують та розвиваються українці, румуни, угорці, євреї та ще кілька десятків національностей, допомагаючи та підтримуючи одне одного, разом розвиваючи наше суспільство та рідний край, в якому їм було дано народитись і який вони не хочуть покидати, назавжди лишаючись культурною перлиною Закарпаття.

 

Юліан Кріцак, Голова Національної молодіжної ради України

спеціально для InfoPost.Media

Цей текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки, насамперед, заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі
Теги
Andrej Babiš ANO Charmsove Deti COVID COVID-19 Csillag DC Comics DIO eHranica Facebook GPS Igor Matovič Infopost Ivan Korčok Karpaty KMKSZ Liget Liget Budapest Luzhanka MÁV Nagyberegi OLO Panic Button PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN Podzemne Hnutie QR SaS Sinopharm Skoda Škoda Auto SkyUp SPD SPOLU Sputnik Tid(y)Up UCEF Via Carpatia VUC wizz air ZEVO аварія авіарейс авіасполучення авіація австрія авто автобан автомагістраль автомобіль автострада агресія агрохолдинг аеропорт аеропорт Ужгород азартні ігри Азов айкідо акція Албанія алкоголь алфавіт Альянс Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Любка Андрухович античність Байден Балкани Бая Маре безвіз безробіття Берегово Бетмен бібліобус бібліотека бізнес білборд Білецький Білорусь блокування Борша борщ Бразилія Братислава Брензович Будапешт будинок будівництво Бузарест Буковина Бураш Бухарест Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вартість Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Велика Добронь Великі Береги Великобританія велосипед велосипедист Венера Верховина Ветеранська миля вибори викладання виробництво виселення Вишеградська четвірка Вишиваний Вишнє Нємецке відкрите небо Відродження відходи візит війна Вільгельм фон Габсбурґ ВНЗ водій вокзал вчитель Габсбург Габсбурґа газ газопровід Газпром Галичина генсек генсек НАТО ГЕС Гобітхіл Головко голодомор Голокост голосування гральні заклади грант Греція громадянство Грузія Гуйяш дамба Данніган Дебрецен дезінформація Делі Дельта демонтаж депутат дерева Держдеп держдума дефіцит дзьодо диверсант диверсія диктант диплом дипломат дипломна робота дисидент дистанція Діброва Діти Хармса Дія Дні України додаток Донбас донор донорство допомога дорога ДПСУ дрон ДТП Дубровник Дуда Дунай Еган Еде експерт експорт емігранти еміграція епідемія Естонія Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз Євросоюз ЄС Жиліна завод Загайкевич Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту залізниця замок заробітна плата заробітчани Захонь заява згуртованість Зеленський землетрус земля ЗМІ ЗНО Золтан Бабяк зона Зоя Казанжи Зріні зростання іайдо ігри ігроманія ідентичність імміграція іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інформація Італія Кабмін кадри Казанжи Канада карантин Київ Китай Кішварда класик КМЄС КМКС КМУ книга коаліція ковід Комаром Конституція консульство контрабанда конфлікт кордон коронавірус коронаірус Корчок Косино Кошице Кошицький край Крим кримські татари Кулеба культура купівля курси курси словацької кухар латиниця Легинь летовище Литва лікарня літак література літка Лорінц Ночо лоукост лоукостер Луганськ Лукашенко Лунык Львів Львівщина Любка Ляшко магістраль Макрон Марсель Онисько Матович медик медики медицина медична сестра медсестра меншина меншини мер Меркель МЗС мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Міллер міністр Мінрегіон Мінфін міст місцеві вибори мова МОЗ Молдова Москва музей музика Мукачево мультикультуралізм муніципалітет навчання НАТО Нафтогаз національні меншини нацменшина нацменшини нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Німеччина Нова Зеландія Новоросія Нолан НУШ обгін обмеження обсерваторія ОДА окупація Онисько онлайн опера опитування Орбан освіта освітній закон Охрид пандемія Папа Римський парк парламент партія паспорт паспортизація пендлер перевезення переклад перекриття Перемишль перепис переробка Перечин персонал Петер Фіала петиція Петро Мідянка Пийтерфолво письменник Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підтримка плагіат пластик ПЛР подорож пожежа поїзд Полачек політик політика політики Польща понтифік посол посольство потяг поштовх правила Прага працевлаштування праця президент прем'єр прем'єр-міністр проби проект протест професійно-технічна освіта Прудентополіс Пряшів пункт пропуску Путін радіо радіодиктант Ракоці Растіслав Трнка регіон рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг реклама рекрутинг ремонт Реткозі реформа РНБО робота розвиток ром роман роми ромська школа російська мова Росія румуни Румунія русини РФ С14 Сабольчверешмарт самоізоляція САП Сату Маре СБУ сейсмологи секретар село сепаратизм Сербія Сергій Жадан сертифікат сигарети Сійярто сіль сім'я Сіярто сканер скульптура слова словацька культура Словаччина сміттєзвалище сміття Солотвино сортувальна лінія сортування соціалізація соціологія спецслужба Спліт ставлення Станіца стереотип Столтенберг студенти супкультура Схід Опера Східне партнерство США табір Таллін тариф Теб та НС теракт Тернопіль тероризм терористичний акт Тиса Тімішоара ткацтво традиції транзит трансплантація транспорт тренер Триль Трнава ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік туризм Тячів угода угорська угорська мова угорці Угорщина Ужгород УжНУ Україна українська мова українці Укрзалізниця університет уряд фабрика фактчекінг фейк фонд фортеця форум фото фотограф Франциск Франція Харі Крішнан Харків хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія цигарки ЦПТО червона зона черга Чехія Чоп Чорногорія Чубаров Шанта шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість школа Шмигаль штам щеплення юрист Юрій Андрухович Янош Адер