“Тут був Бетмен”. Соляна копальня у місті Турда, або підземний космос поруч з Україною (ФОТО)

Після локдаунів та обмежень українці знову почали масово подорожувати за кордон. Ми вирішили розповісти про цікаві місця, які можна побачити зовсім поруч, у наших західних сусідів, щоб краще їх зрозуміти.

Одним з таких місць, де перехоплює подих від побаченого, є соляна 100 метрова шахта Salina Turda в румунському містечку Турда (Thorenburg).

Вибір Бетмена

Мабуть, недарма американський режисер Крістофер Нолан обрав для зйомок свого третього фільму про Бетмена – “Темний лицар повертається” (The Dark Knight Rises, 2012) саме підземелля Турди.

Соляна шахта стала притулком для Темного Лицаря. А підземні пейзажі дозволили створити абсолютно фантастичну картину того, що відбувається у фільмі – практично без додаткових ефектів. 

Герой блокбастера може тут літати, їздити, плавати, адже місця вистачає для будь-яких трюків.

Занедбане та давнє минуле

Раніше шахта “Саліна Турда” була занедбаною і забутою, – а тепер повністю переобладнана для туристичних потреб і приносить значний прибуток.

Журналісти престижного сайту Business Insider визнали її найгарнішою пам’яткою у світі з тих, що розташовані під землею. 

Крім того, цю копальню внесли до списку “25 незвичайних визначних пам’яток на Землі, про існування яких туристи не підозрювали”.

Археологічні розкопки свідчать, що видобуток солі у цій місцевості здійснювався ще до приходу римлян.

А ось власне промисловий видобуток солі розпочинається на території Трансильванії у XI–XIII століттях. Перший відомий документ, в якому згадана соляна копальня Турда, був виданий угорською королівською канцелярією у 1075 році. Згодом, 1 травня 1271 року, король призначив себе власником “Соляної копальні в Турді”. Праця тут у тій часи була надзвичайно важкою і небезпечною – тому більшість робітників у соляних копальнях були в’язнями.

Важливість цієї копальні значно зросла у часи Габсбурзької імперії, саме тоді проводяться важливі роботи для успішного видобутку солі та роботи з розширення копальні. Копальня була однією з найважливіших в Трансільванії.

Початки бальнеологічного лікування в Турді датуються 1840 роком, коли лікар Іосиф Ганко закладає основи курорту Байле-Сарате-Турда.

Щоб скоротити витрати і час на перевезення стратегічного продукту, у 1853 році було прийнято рішення про будівництво транспортної галереї, її назвали на честь імператора Франца-Йосипа. Раніше сюди перевозили сіль спочатку у мішках на конях, а потім, починаючи з кінця XIX століття, за допомогою вагонеток, що також тягнулися за допомогою коней.

Видобуток солі в соляній копальні Турда припинився у 1932 році, через низьку якість технічного оснащення та значну конкуренцію з боку інших трансильванських копалень.

У період Другої світової війни місцеві жителі використовували шахту у якості бомбосховища. Пізніше транспортну галерею Франца-Йосипа використовувалися в якості місця для зберігання сиру, цьому сприяв постійний температурний режим.

Туристичний фокус

Соляна копальня Турда була наново відкрита в 1992 році вже як туристична принада, а також як підземний оздоровчий центр.

Згодом, за допомогою європейських фондів, відбулися подальші роботи з облаштування соляної копальні.

На цей час тут розташовані лікувальні зали, спа-центр, амфітеатр, спортивні зали, “колесо огляду” з якого можна помилуватися соляними сталактитами. І навіть підземна каплиця, місце для молитви та власне музей видобутку солі.

Але головна цікавинка копальні — підземне озеро, на якому можна навіть поплавати на човнах. Температура повітря в копальні тримається стабільно на рівні 11-12 градусів, а вологість у різних залах складає 73-80%.

До того ж шахта має свій унікальний мікроклімат – у повітрі практично відсутні бактерії і будь-які алергени, що робить Salina Turda ідеальною для людей, які страждають астмою або іншими захворюваннями дихальних шляхів. Концентрація мікроорганізмів складає всього 4-10 на кубічний метр, що є дуже низьким показником!

Космос

Сюди можна спуститися і без гіда. Довгий спуск і тунель приводять до головного залу верхнього рівня. А тут справді перехоплює подих – це справжній підземний космос або інопланетне місто з якогось фантастичного фільму! Далі прямуємо до середнього підземного “поверху”.

172 кроки приведуть вас до серця шахти – названої на честь принца Австрійського Рудольфа. Трапецієподібний купол шахти “Рудольф” має глибину 42 метри, ширину і довжину 50 метрів – і це справжній витвір мистецтва. Ця шахта також є останнім місцем видобутку солі в Турді.

Далі спускаємось трохи нижче, у шахту Терези. Тут можна побачити соляний водоспад та підземне озеро. Тут видобуток солі відбувався у період між 1690 та 1880 роками.

Саме тут у гігантській порожнині, яка видовбали люди за багато віків, нині розташований тематичний парк з соляним озером глибиною 6 метрів. У вас є шанс самостійно проплисти у човні на на глибині 100 метрів під землею.

Можна також відвідати шахту Гізелли, де надаються бальнеологічні процедури. Або спуститися ще нижче – до глибини 108 метрів у шахту Антонія. Саме тут видобуток солі було призупинено через високу концентрацію глини.

Відвідування комплексу Salina Turda коштує 50 леїв (або 60 – у вихідні та на свята) – тобто 10-12 євро. Для дітей і пенсіонерів вхід складає 30 леїв. За користуванням човном плата окрема – 30 леїв, за колесо огляду – 15 леїв. Можна придбати груповий квиток – це вийде дешевше. Цікаво, що для зйомок професійних фільмів або кліпів плата складає мінімум 2500 євро. Але охочих вистачає.

Працює шахта для відвідування щодня, без вихідних, з 9.00 до 19.00 за місцевим часом.

Враження гостей

“Нарешті карантин послабився і ми з друзями  вирішили скористатись моментом і вирушили в подорож по Румунії. Вчора відвідали соляну шахту в місті Турда, і не віриться що це всьо “надзьовбали” люди, масштаби вразили, в шахті є своє оглядове колесо, амфітеатр, тенісний корт, дитячій майданчик і озеро, де можна поплавати на човнах”.

“Колись тут видобували сіль у промислових масштабах, а зараз шахти перетворили на круту туристичну локацію. Тут ідеальна акустика, облаштована сцена, проводять концерти. А коли оздоровлюєшся, то можна пограти у більярд, навіть у теніс! Вірю, невдовзі щось навіть краще з’явиться у наших солекопальнях”, – це пишуть у Facebook вражені від побаченого українці.

Кейс для України

Адже і ми могли мати щось подібне у соляних шахтах у Солотвино. Однак наразі перспектива відновлення підземних лабіринтів та унікальної лікарні на Закарпатті досі є примарною.

Дослідження та відновлення зруйнованих шахт у Солотвині почали обговорювати у 2010 році, коли ця проблема отримала статус надзвичайної ситуації державного рівня, а пізніше Закарпатська обласна рада звернулася по допомогу до міжнародних партнерів в ЄС.

А нещодавно розпочався міжнародний проєкт «Revital I» за участі України, Румунії, Словаччини та Угорщини. Мета проєкту – вивчити та оцінити поточний стан солерудника та його околиць, розпочати дослідження та моніторинг щодо змін у підземних та поверхневих водах та зміщення ґрунтів.

У червні у затоплені Солотвинські шахти запустили наноробота UX-1 – він  досліджуватиме затоплені ділянки та шахти, збиратиме дані для науковців для подальшого дослідження.

Під проєкт виділено понад 1 мільйон євро, з яких більше 968 тисяч євро – це внесок ЄС. Чи буде можливість відновити у закарпатському Солотвині алергологічну лікарню та відновити промисловий видобуток солі – вже незабаром дізнаємося.

Автори: Андрій Клоц* спеціально для InfoPost.Media 

* це творчий псевдонім журналіста, який давно працює в тематиці міжетнічних відносин, а псевдонім використовує задля того, аби особа автора не впливала на якість та відвертість дискусії щодо його текстів (Chatham House rules).

Усі фото з сайту www.salinaturda.eu

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.