Імунітет до провокацій, подолання стереотипів та возз’єднання з сім’ями: чим зараз живе угорська спільнота Закарпаття

Тема закарпатських угорців, як правило, піднімається тоді, коли відбуваються певні політичні процеси між Угорщиною та Україною або в результаті інформаційних кампаній, запущених Кремлем для дестабілізації ситуації в Україні. Активні бойові дії, масовий виїзд українців, у тому числі з-поміж етнічних угорців, за кордон посунули в пріоритетності зазвичай гарячі питання дотримання прав національних спільнот.

Однак це не означає, що всі питання закриті. Перед Україною досі стоять євроінтеграційні зобов’язання в галузі прав нацспільнот, досі тривають обговорення так званих «11 вимог Орбана», які його уряд висунув в обмін на підтримку вступу України до ЄС.

Тож чим живе зараз угорська спільнота на Закарпатті, чому Кремлю не вдалось повноцінно перетворити національне питання в Україні на інструмент розколу та які позитивні кроки відбуваються у відносинах між Україною й Угорщиною – про це ми поспілкувалися з істориком, професором Ласло Зубаничем, який очолює Демократичну спілку угорців України (UMDSZ).

Чим живе угорська спільнота на Закарпатті на третій рік війни

За словами Ласло Зубанича, більшість людей зараз хвилюють побутові питання — забезпечення світлом, теплом і запасами на зимовий період. 

– Ті, хто живе в сільській місцевості, зараз збирають урожай та намагаються знайти додаткові ресурси, аби підготуватись до складної зими. Це турбує зараз, в принципі, кожного українця як з того боку Карпат, так і з Києва чи інших регіонів, тому зараз не до політики. Особливість угорської спільноти в тому, що вона частково забезпечується коштом тих членів сімей, які живуть і працюють за кордоном, тому великих фінансових потрясінь поки немає. 

Однак, на думку професора, все частіше на поверхню випливає проблема спілкування з рідними та возз’єднання сімей. 

– Дуже багато є випадків, коли дружини та діти залишились вдома на Закарпатті, а чоловіки десь за кордоном. Поїхати до них не всім по кишені, адже така поїздка на кількох членів сім’ї може бути доволі вартісною. Тому, особливо влітку, частина закарпатських угорців переосмислила своє життя і кількість людей, які виїжджають або на постійне, або на тимчасове проживання за кордон, зросла. Їх можна зрозуміти, бо за кордоном вони шукають стабільності — від банального електропостачання до [порятунку від] інших наслідків війни.

Скільки етнічних угорців залишилось на Закарпатті

Ще на початку 2022 року Ласло Зубанич у розмові з Infopost припустив, що чисельність закарпатських угорців у 2022 році може зменшитися до 100 000 і навіть менше. Адже вже на той час через початок війни близько 30 000 угорців виїхало за межі країни. 

– Зараз, за різними оцінками, на Закарпатті на постійній основі проживають від 60 до 70 тисяч етнічних угорців. Якщо подивитись у ретроспективі, скорочення відбулось десь на 50%, порівнюючи з 2001 роком. Якщо подивитися на склад цих 60-70 тисяч, то більшість це пенсіонери або діти. Відсоток людей, які можуть працювати, дуже мізерний. Тому всіх турбує питання того, коли і в який спосіб закінчиться війна.

Основою комфортного проживання нацспільнот стала вибудувана роками інфраструктура —  дитячі садочки, школи, будинки культури. Вони не тільки забезпечують підтримку мови та культури, а й дають робочі місця. Однак, наприклад, зменшення кількості угорськомовних дітей впливає на можливості місцевого самоврядування утримувати малочисельні класи з мовами навчання національних меншин.

Про скорочення Угорщиною програм підтримки українських біженців, зокрема з етнічних спільнот

Наприкінці серпня в Угорщині набула чинності нова постанова уряду, яка посилює вимоги до біженців з України.

За новими нормами, право на державну підтримку, яка охоплює безкоштовне житло та базову щомісячну суму, зберігається лише в українців, чия остання офіційна адреса в Україні була в районі, у якому безпосередньо відбувалися бойові дії. 

Через такі зміни без житла та виплат залишилась частина з 31 тисячі українців, які мешкають в Угорщині. За даними правозахисників, найбільше постраждали представники угорськомовної ромської етнічної меншини із Закарпатської області, які все ще живуть у притулках, що втратили фінансування.

– Дійсно тут слід розрізняти етнічних угорців із Закарпаття та угорськомовних етнічних ромів. Я знаю етнічних угорців з нашої спільноти, котрі також виїхали, однак не подавали заявок на захист, а самостійно влаштувались на роботу та знайшли житло. У випадку ромів часто виявлялось, що вони навіть українською мовою погано володіють, до того ж у них виявились угорські закордонні паспорти. А за законодавством Євросоюзу, громадяни Євросоюзу не мають право на статус біженця.

Чому Росія не змогла на повну використати етнічне питання в Україні та чи є загрози в майбутньому

У 2014-2015 роках на Закарпатті за допомогою російської пропаганди почала активно просуватись тема «угорської» автономії. Проте якщо тоді це супроводжувалось в основному медійними провокаціями, після 2018 року вони набули активного фізичного втілення. 

Найбільш резонансними подіями 2018-го стали два поспіль напади на офіс спілки угорців в Ужгороді. 4 лютого будівля на набережній в центрі Ужгорода постраждала від коктейлю Молотова, а 27 лютого сюди ж підклали вибухівку. Згодом правоохоронці виявили виконавців та організатора та дослідили російський слід у їх провокаціях.

У квітні 2023 року «Товариство угорської культури Закарпаття» навіть випустило тематичну збірку під назвою «Антиугорські акції в Україні 2014-2018», сформовану на основі дослідження Центру соціологічних досліджень ім. Легоцького Тівадара». У збірці навели 426 випадків провокацій, які назвали антиугорськими.

Час від часу інформаційні кампанії з метою розсварити угорців та українців досі виникають в інформаційному просторі.

– Етнічне питання можна використати в будь-який день, але чи є на це попит зараз? В українському суспільстві, у Європі на третьому році війни більшість людей вже розуміють, що коли з’являються різні плакати чи приходять провокаційні повідомлення на телефон, то це десь зі сходу йде.

Однак, за словами Ласло Зубанича, посіяні у свій час стереотипи щодо угорців та угорської спільноти закладені доволі глибоко й особливої роботи, щоб їх подолати, не проводилось.

– Часто бачу, наприклад, коли в медіа підіймається якесь питання щодо стосунків України й Угорщини і яке не має відношення до угорців Закарпаття, то в коментарях люди завжди намагаються притягнути і нашу спільноту та принагідно звинуватити у сепаратизмі. Якщо серед закарпатських угорців на початку 90-х років, у перші дні незалежності України, і піднімались питання можливої територіальної, культурної автономії, то зараз ситуація дуже змінилась. Угорська спільнота у складі населення області вже не становить 12%, як раніше, а може 5-6%. Тому потрібно переосмислювати всі пріоритети, стратегію, куди йдемо, чого хочемо.

Про відкриття української школи в Будапешті

5 серпня в Будапешті зареєстрували першу державну україно-угорську двомовну середню школу та гімназію. Українські учні, які проживають в столиці Угорщини, матимуть змогу вчитись рідною мовою з 1 по 12 класи у повнокомплектній пʼятиденній школі. Разом з тим як першу іноземну мову діти вивчатимуть угорську.

Фінансувати школу та гімназію буде угорський уряд за кошти державного бюджету.

На думку Ласло Зубанича, це позитивний крок в угорсько-українських стосунках.

– У відкритті цієї школи треба виділити дві різні частини. Перша — це забезпечення прав українців, які є громадянами Угорщини, державними послугами. Адже надання, наприклад, освітніх послуг для дітей національних меншин закріплені в угорській конституції. Це питання, яке вже років 10 повинно було забезпечитись, але не знаходилось необхідної кількості дітей та батьків, для яких воно було б актуальним. 

Зараз війна пришвидшила ці процеси, нарешті зібралась певна кількість дітей для того, щоб ці школи могли бути відкриті. Це друга частина питання, оскільки освітні послуги стали доступними і для дітей українських біженців.

Раніше, коли підіймалось питання скільки шкіл з українською мови викладання в Угорщині, ну кожного разу казали, що нуль. А чому нуль? Бо не було людей, які хочуть отримувати ці державні послуги. Зараз вони є, і відкриття такого закладу – це дуже позитивний крок.

🇭🇺 Ez a cikk magyar nyelven is elérhető: Immunitás a provokációkkal szemben, a sztereotípiák leküzdése és a családok újra egyesülése: mivel foglalkozik most a Kárpátaljai magyar közösség

Віталій Дячук для Infopost.media
Титульне фото: RMDSZ