30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
Частина угорських медіа взяла участь у дезінформаційній хвилі, що стосується мобілізаційної кампанії в Україні, зокрема нібито масового призову закарпатських угорців до війська та втрат української армії.
Увагу на чергову хвилю звернули в Центрі протидії дезінформації при РНБО України та аналітики DFR Lab.
Так, зокрема, в ЦПД відзначили кілька проросійських тез, які поширюють угорські ЗМІ, які ми розібрали на відповідність реальності.
Хто поширив дезінформацію
Серед медіа, які поширювали цей вміст – російські Интернет-газета ЖИЗНЬ, mriya.news, Брянск.News, Антифашист тощо. Проте основну інформаційну хвилю запустила державна пропагандистська інформаційна аґенція Росії ТАСС.
В Україні новини про «шокуючу мобілізацію угорців» поширили заборонене видання Страна та маргінальний сайт UA-Reporter.
В Угорщині кілька матеріалів та власний сюжет зробило видання Pesti Srácok, яке вважають прихильним до угорського уряду. З подачі Pesti Srácok подібні матеріали поширили і видання Origo, Sonline, KarpatHir, Promenad24, Magyar Nemzet, Mandiner, HirTV.
Посилюються такі матеріали коментарями «експертів та аналітиків», наприклад старшого аналітика XXI. Század Intézet (Інститут XXI століття) Даніеля Деака на Радіо Кошут.
Наратив про так звані «утиски угорської спільноти на Закарпатті» та акцент на участі в цьому української влади
Основні закиди в бік української влади лунають стосовно історій зі зняттям статуї турула, який символізує угорську державу, із замку «Паланок» у Мукачеві, зняття табличок угорською мовою з державних установ угорських сіл Мукачівського району та будівлі футбольної академії у с. Дерцен, яка побудована за сприяння Угорщини. Також про звільнення директора школи, який є керівником фракції «КМКС» Мукачівської міської ради, Іштвана Шінка.
26 січня у сесійні залі Закарпатської облради представники угорської громади Закарпаття озвучили звернення до Президента України Володимира Зеленського щодо цькування, образ та провокацій у бік їхньої громади.
Водночас депутат Закарпатської обласної ради Йосип Борто повідомив, що представники угорської громади Закарпаття разом з українцями пліч-о-пліч захищають Україну, надають прихисток ВПО та наближають перемогу. Він також розповів, що чимало представників угорської меншини загинули, виборюючи незалежність України. Щодо демонтажу національних символів Угорщини у Мукачівській громаді, які стали предметом заяви, Борто наголосив, що вони були зняті без обговорення з громадськістю та без підтримки депутатів Мукачівської громади.
На заяву угорців відреагували в обласній раді та Закарпатській обласній військовій адміністрації.
«У той час, коли ми боронимо державу, хтось дозволяє собі принижувати і розправлятися в тилу з окремою громадою. Ми не дозволимо ображати жодну з етнічних громад Закарпаття і не дамо використовувати українських угорців як об’єкт для маніпуляцій і ворожої пропаганди. Тому представники угорської національної спільноти Закарпаття сьогодні надіслали чіткий сигнал усім: є максимальна підтримка, всебічна допомога та розуміння від держави й органів виконавчої влади на місцях», — наголосив голова Закарпатської ОВА Віктор Микита.
Він також нагадав, що незалежно від етнічного походження, належності до національних спільнот нам гарантуються рівні громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні права і свободи, визначені Конституцією України.
Військові комісаріати у західних областях, зокрема на Закарпатті очолюють вихідці з Донецької та Луганської областей, які прагнуть просування на посадах та мобілізують усіх придатних до військової служби. Особливо це стосується угорців на Закарпатті.
На засіданні Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку 26 січня тезу про «жорстку мобілізацію угорців» озвучив і міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто.
«…на цій війні, крім українців, гинуть і угорці, оскільки угорці, які живуть на Закарпатті, також призвані до української армії. Ми бачили кілька кадрів за останні кілька днів, як жорстоко це іноді відбувається», – сказав він.
В Україні військові комісаріати зараз перепрофільовані та називаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. При цьому саме на Закарпатті обласним ЦТК та СП керує полковник Олександр Музиченко, який народився у м. Чернівці та до призначення в Закарпатську область керував мобілізаційним відділом Івано-Франківського обласного військового комісаріату оперативного командування «Захід».
Що стосується відео, кадри з яких опублікувала частина угорських медіа, то найпоширеніші з них мають мало спільного із Закарпаттям.
Так, зокрема, одне з найпоширеніших відео з’явилось в мережі вперше 21 січня (оригінал відеоролика підписаний російською «Мое видео18»), хоча зняте воно скоріш за все напередодні. Самі телеграм-канали, які це відео поширили, підписують його локацію як «Новомиргородский район Кировоградской области». Про те, що учасники відео не закарпатці, свідчить і характерна вимова.
Реєструють [у військкоматах] навіть 16-річних і правила реєстрації стають жорсткішими. Згідно з нещодавно ухваленим указом, до університету не можуть навіть прийняти людину, яка не має документа про реєстрацію. Робочі місця та органи місцевого самоврядування також повинні вести облік і звітувати про всіх призовників.
Тут угорське ЗМІ намагалось видати за сенсацію очевидне – систему військового обліку в Україні, яка працює з 1992 року на підставі Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та деякі зміни у ній, пов’язані у тому числі й з війною.
Напередодні Нового року Кабмін ухвалив новий порядок військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, у якому постановою №1487 передбачив військовий облік жінок-медиків, створення Єдиного держреєстру військовозобов’язаних та деякі інші оновлення. Однак постановка на військовий облік та ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах були обов’язковими й раніше.
Оприлюднення будь-яких даних про втрати української армії тягне за собою тюремне ув’язнення
24 березня Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення протидії несанкціонованому розповсюдженню інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних сил України чи інших військових формувань України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Законом встановлено кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про направлення в Україну, розташування або переміщення ЗСУ, зброї, військової техніки. Згідно з документом, такі дії каратимуться позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, а з можливістю ідентифікації місцевості чи зі спричиненням тяжких наслідків — до 8 років.
Однак у законі, та й у інших нормативних актах не йдеться про відповідальність за поширення інформації про втрати української армії. Хоча дійсно на період воєнного стану ця інформація поширюється виключно офіційними джерелами, оскільки знаходиться під грифом обмеження оприлюднення.
Рефрижератори з тілами загиблих військових у селі Страбичово
Видання Pesti Srácok без посилання на джерела повідомило також, що через великі втрати української армії у селі Страбичово на Мукачівщині можуть розміщуватись холодильні камери з тілами українських військовослужбовців. І нібито через небажання оприлюднювати втрати, військові видають рідним по 4-5 тіл щодня.
Однак самі ж репортери видання, перевіривши село, не виявили будівель чи вантажівок, які могли б бути призначені для збереження тіл загиблих. Однак меседж вже було запущено.
Віталій Дячук для InfoPost.Media
* Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії
Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
