Новини 08 Грудня 13:47

ЄС переходить від будівництва автомагістралей на запуск залізничних сполучень

Євросоюз віддає перевагу розвитку залізничного транспорту, зменшуючи роль швидкісних автомагістралей. Залізниці вважаються екологічнішим видом транспорту в боротьбі з глобальним потеплінням.

Прикладом такої стратегії є програма нового німецького уряду, сформованого соціал-демократами, лібералами та “зеленими”. Вона передбачає створення регулярних швидкісних сполучень між великими містами Німеччини із щогодинними рейсами. Очікується, що частка залізничного вантажного транспорту зросте з сьогоднішніх 19% до 25%, повідомляє denik.cz.

Rail Building

Будівництво нових автомагістралей уряд Німеччини більше не планує, а бюджет спланували тільки на утримання та модернізацію існуючої мережі автодоріг.

“Вперше коаліція взяла на себе зобов’язання віддавати пріоритет інвестиціям у залізниці, а не в автомобільні дороги. Це може ознаменувати початок нової ери в транспортній політиці з пріоритетом екологічної мобільності”, – сказав голова залізничного альянсу Дірк Флеге в інтерв’ю журналу DVZ.

Схожої тенденції дотримувався і австрійський уряд, який за останні місяці відмовився від будівництва кількох нових ділянок автомагістралі. Наприклад, від об’їзду Віденської автомагістралі та автомагістралі на чеському кордоні в регіоні Вальдфіртель.

“Ми всі хочемо і повинні бути мобільними. Наше політичне завдання полягає в тому, щоб забезпечити, аби ця мобільність була комфортною, ефективною та дружньою до клімату”, – сказала міністр клімату та транспорту Леонор Гевесслер.

У Австрії більшість “інфраструктурних” коштів також спрямована на великі транспортні проекти залізницею.

Чехія продовжує будувати автомагістралі

На противагу цьому новий міністр транспорту Чехії Мартін Купка під час прийому з президентом Мілошем Земаном говорив переважно про прискорення будівництва автомагістралей.

“Ключове – це справді досягти прогресу в будівництві мережі автомагістралей у Чехії”, – сказав Купка.

За його словами, щорічно планується будувати сорок кілометрів автомагістралей. Однак про залізниці чеський уряд також думає.

“Водночас ми хочемо підготувати швидкісні лінії”, – додав Купка після зустрічі. “Ми створимо умови для переведення частини вантажних перевезень з автомобільного транспорту до залізниць”.

Хоч Європейський Союз підтримує будівництво магістральних автомагістралей у Чеській Республіці протягом наступних семи років, підтримка залізниць починає набувати більш-менш помітну перевагу і тут. Через Чехію мають пройти два швидкісних залізничних коридори. Проте необхідно поспішати з будівництвом ліній для швидкісних поїздів. Тепер транспорт з Берліна до Будапешта швидший через Мюнхен і Відень, ніж через Чехію.

“Чехії потрібно завершити чотири основні транзитні коридори та почати будувати систему високошвидкісних залізниць і підключати її до трансєвропейської інфраструктури”, – йдеться в угоді між ЄС та Чехією.

Швидкісні залізниці повинні почати працювати в Чехії за сім років.

Прикладом надання переваги залізничному транспорту в інфраструктурних проектах ЄС є підписання додаткової угоди на співфінансування будівництва високошвидкісної залізничної магістралі Rail Baltica на суму 19,7 млн. євро. Ця магістраль має сполучити країни Балтії, Східну (Польща) та Західну Європу.

Зростання частки вантажних залізничних перевезень зумовлене ще й тим, що Китай спонукає країни Центральної та Східної Європи ставати частиною нового “Шовкового шляху”. Так, наприклад, угорці будують найбільший у Європі залізничний термінал на кордоні з Україною. Словаччина також має величезну можливість бути важливою частиною цього шляху, адже обсяги контейнерних поїздів, які відправляються з Китаю, постійно збільшуються.

 

InfoPost.Media

Фото: networkrail.co.uk


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі