30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
У порівнянні з 2018-м роком, коли востаннє відбулися парламентські вибори в Угорщині, населення угорського села Кішпаладь (Kispalád), що на самісінькому кордоні з Україною в межах Закарпатської області, зменшилося з майже 1296 до 630 осіб, тобто майже вдвічі.
Водночас, між парламентськими виборами 2014-го та 2018-го населення цього ж села уже зростало майже вдвічі.
Такі дані, посилаючись на міністерство внутрішніх справ Угорщини (Belügyminisztérium) як джерело, наводить лідер угорської опозиційної партії “Діалог” (угор. Parbeszed, представник цієї партії Гергей Корачонь є мером Будапешта) Олівіо Кочіш-Цоке, який одночасно є депутатом угорського парламенту.
За його словами, це є доказом так званого виборчого туризму, яким начебто партія влади додає собі голоси.
Днями на своїй сторінці у Facebook політик оприлюднив графік з даними, який демонструє, як змінювалася кількість зареєстрованих мешканців у Кішпаладі за останні 9 років.
“Як видно з графіка нижче, на даний момент у населеному пункті проживає 630 жителів, а це означає, що з початку року населення зменшилося більш ніж на 200 осіб”, – написав угорський депутат.
Кішпаладь як яскравий приклад великої проблеми
Варто зауважити, що за останні 4-5 років невеличке угорське прикордонне село регулярно з’являється в угорській пресі саме через махінації з так званою пропискою.
Особливо після виборів 2018-го року.
Більше того, у червні цього року відразу кілька угорських медіа інформували, що попереднього мера села Кішпаладь пані Шандорне Модьора (Magyar Sándorné) засудили до 1 року та 6 місяців в’язниці (з відтермінуванням вироку на 2 роки, що ймовірно є тотожним до умовного терміну й випробувального строку), а також штрафу 120 тисяч форинтів якраз за підробку документів, пов’язаних з реєстрацію місця проживання.
Розслідувачі з угорського комерційного комерційного телеканалу RTL Klub припускають, що саме фальшування з пропискою є однією з схем для виборчого туризму, і у випадку із селом Кішпаладь – це сотні людей із Закарпаття.
Журналісти RTL Klub виявили у селі Кішпалад будинки, в яких було прописано 100-200 осіб. У одному з сюжетів йдеться про те, що під час парламентських виборів 2018 року до Угорщини із Закарпаття привозили цілі автобуси людей, які мали угорське громадянство. Насправді вони ніколи не проживали на території Угорщини і тому не мали право голосу.
Згадуваний уже угорський політик Кочіш-Цоке свого часу навіть наводив приклад, що в одному з виборчих округів прикордонної з Україною угорської області Саболч-Сатмар-Берег в 2014-ому було офіційно зареєстровано 73 229 виборців, а у 2018-ому вже 76 683 виборця, тобто на понад 3000 більше.
Напередодні чергових парламентських виборів угорська опозиція заявляє про ризики раптового збільшення виборців саме у прикордонних регіонах Угорщини, насамперед, з Україною та Сербією.
Тим паче, що на початку листопада угорський парламент, за ініціативи “Фідес”, проголосував за поправку, згідно з якою змінюється поняття місця проживання, та більше не вимагає фактичного проживання за вказаною адресою, а умовно фіктивна прописка більше не каратиметься законом.
У відповідь на це окремі громадські організації та опозиція звинуватила партію Орбана у легалізації “виборчого туризму”.
До слова, зауважимо, що на парламентських виборах 2018-го року загалом проголосувало понад 222 тисячі угорців з-за кордону, а загалом список тих закордонних угорців, які можуть взяти участь у виборах в Угорщині складає до 800 тисяч осіб.
Важливо уточнити, що досі закордонні угорці також могли брати участь у виборах, але оскільки вони юридично не мали і не можуть мати прописки, а точніше постійного місця проживання, в Угорщині, то могли голосувати лише за кандидатів по партійним спискам, а це загалом 93 мандати з 199.
Не тільки вибори
Утім, приклад села Кішпаладь чи інші випадки стрімкого зростання та відтоку мешканців у інших прикордонних населених пунктах Угорщини, пов’язано не тільки і не стільки з виборами, скільки з усією умовною “інфраструктурою послуг і бонусів”, яке відкрило, до прикладу, для громадян України угорське громадянство, яке з 2011 року можна отримати за спрощеною процедурою і щонайменше 96 тисяч українців цією можливістю вже скористалися.
У першу чергу, йдеться про купівлю і використання автомобілів на угорській реєстрації, пільгове медичне забезпечення, угорська пенсія.
Відтак, участь у виборах і підтримка тієї чи іншої політичної сили – це скоріше тягар обов’язку, ніж перевага.
І скорочення кількості зареєстрованих мешканців у такому селі як Кішпаладь може свідчити якраз про те, що після серії гучних скандалів відповідні органи Угорщини взялися за перевірку фактів зловживань і поступово наводять лад з цією “інфраструктурою послуг і бонусів”.
Розслідування проєкту Partizán про фіктивні прописки у східній Угорщині
На її критиці один з опозиційних політиків Угорщини, екс-прем’єр-міністр Ференц Дюрчань побудував свою виборчу кампанію на виборах 2018-го року, регулярно їздивши в угорське східне прикордоння і публікуючи відео будинків-примар, де офіційно зареєстровані та фактично мали би проживати сотні громадян Угорщини. У підсумку, партія Дюрчаня “Демократична коаліція” набрала майже 6% голосів та пройшла до парламенту.
“Я також маю намір отримати дані про населення населених пунктів поблизу українського кордону перед виборами 2022 року, але боюся, що населення там знову подвоїться”, – заявив днями згаданий уже лідер партії “Діалог”.
Той самий закарпатський угорець з фіктивною пропискою
InfoPost.Media розшукало закарпатця, який також був фіктивно прописаний в угорському селі Кішпалад. Арпад (ім’я змінено) має подвійне українсько-угорське громадянство і вже більше десяти років працює у Німеччині. Він розповів свою історію з пропискою.
“Декілька років тому мене викликали в поліцію в Угорщині, де повідомили, що я порушив законодавство. Це було пов’язано з пропискою. Я чесно визнав, що ніколи по місцю реєстрації не проживав, оскільки живу і працюю в Німеччині. На виборах в Угорщині також участі ніколи не брав. Змушений був заплатити досить значний штраф – 110 000 форинтів (нині це майже 9000 грн), – розповів нашому виданню закарпатець.
Головне фото MÁTHÉ ZOLTÁN/MTI
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
