Бути кримською татаркою — значить, бути вільною: як вимушена переселенка інтегрується в Чернівцях
10 Квітня, 2024
Увечері 3 травня російська ракета впала на залізничний вокзал міста Воловець. Війна, яку розв’язала Росія ще ніколи не підходила так близько до угорського кордону, всього за 116 кілометрів.
Журналісти з видання Telex вирушили на Закарпаття, аби почути від місцевих мешканців як їхнє життя змінила ракетна атака.
Нижче подаємо матеріал у скороченому вигляді.
“Чому росіяни вдарили саме сюди? Тому що вони ідіоти”, — каже один з місцевих мешканців.
У цьому районі мало що раніше нагадувало про боротьбу, яку веде Україна з російськими загарбниками. Це східні околиці Закарпаття, серед Карпат. Навколо високі круті зелені гори, на вершині вдалечі ще біліє сніг. Саме тут, у вузькій долині примостилося невелике селище Воловець. Посеред ще сонного містечка вранці журналістам зустрілись лише кілька велосипедистів у чоботах, жінок у хустках та курей, що ходили по вулицями.
Цю ідилію підірвала російська ракета ввечері 3 травня. Ніхто з людей не постраждав, але загальну атмосферу Воловця було зруйновано.
Повідомляється, що ракета впала на трансформаторну станцію біля залізничного вокзалу.
Тут працюють кілька робітників у помаранчевих шоломах, а за ними — купа обгорілого дроту та чорний кратер. Саме сюди і влучила ракета.
*(На прохання правоохоронців, які прибули на місце події, журналістам не вдалося сфотографувати безпосереднє місце удару.)
Один з місцевих жителів розповів, що був у будівлі вокзалу під час ракетного обстрілу.
“Була без чверті десята вечора. Ще вдень оголосили повітряну тривогу, потім зателефонувала дружина і сказала, що на залізницю у Львові впали дві ракети. Потім я почув гучний шум, в мене запаморочилося у голові, я був весь вкритий покритий гіпсовою штукатуркою. І навіть встиг сказати їй, що сюди щойно прилетіла ракета, а потім зв’язок обірвався. Я вибіг на вулицю, і побачив ці руїни”, — каже чоловік.
При цьому він показує на двоповерхову будівлю з вибитими вікнами.
“Це важлива залізнична лінія. За цим маршрутом також ходять потяги до Києва, Львова та інших районів Закарпаття”, – каже мешканка Воловця.
Вона вважає, що росіяни своєю атакою хотіли паралізувати цю лінію на захід.
“Іноді тут вмикалася сирена, але майже ніхто не звертав на неї уваги. Ми думали, щоб все одно сюди в гори росіяни не влучать. Саме це прийшло у голову перше тієї ночі. Вибух був схожий на глухий хлопок дверима. Я вийшла по вулицю, побачила дим над станцією і зрозуміла, що сталося”.
“Ми чули, як вдарила ракета, але подумали, що це був вибух газу”, – каже інша жінка, яка йшла вулицею з дитиною. — “Сусіди сказали, що ні. Ми спочатку думали, що атакували залізницю, а потім з’ясувалося, що це трансформатор. З тих пір ми дуже налякані, і якщо звучить тривога, ми одразу біжимо ховатися у підвал”.
“Ми не чули сирен, лише рев. Мій син уже спав, і його засипало розбитим склом”, — розповідає літня жінка, яка проживає поруч із станцією разом з дорослим сином.
“Відтоді я не можу спати. Коли ми чуємо сирену, ми з мамою вибігаємо з дому й лягаємо на землю. Ми живемо в постійному страху. Довелося звертатися до лікарів через нервовий розлад”, – каже чоловік.
Він зітхає і розводить руками: “Ми не думали, що таке може бути на Закарпатті…”
“Два дні страху не було, мабуть через адреналін”, — каже інший працівник на місці удару ракети. – “Шок прийшов лише на третій день, тоді я заплакав, як дитина”.
Щодо угорців, то їх тут у Воловці практично немає. Це підтвердив і працівник мерії. Він особисто не знає жодного угорця серед місцевих мешканців.
Ще один чоловік зазначив, що російська ракета прилетіла саме з боку Угорщини і впала неподалік від його будинку. Він додав, що скоріш за все, ці ракети здатні маневрувати й атакувати, описуючи коло.
Однак, незважаючи на втрату колишнього почуття відносної безпеки, мешканці Воловця не бажають покидати рідні домівки.
“Наші родичі живуть у Словаччині, нам одразу телефонували, але ми не хочемо звідси їхати. Зараз росте городина, ось тому і ми тут, маємо справи”, – каже старенька бабуся.
“Нікуди ми не підемо – ось наш дім!”, – показує жінка з дитиною.
Робітник на прізвище Мадяр, який працює біля пошкодженого трансформатора підсумовує:
“Я вже знаю, що йде війна, і за будь-яку хвилину наше життя може змінитися. Але я не хочу йти звідси. Я люблю Україну. Ми переможемо, якщо Європа нам допоможе”.
Нагадаємо, що в Угорщині після обстрілу російськими ракетами Закарпаття очікують напливу українських біженців. Про це заявив головний радник прем’єр-міністра Угорщини з питань внутрішньої безпеки Дьордь Баконді.
Фото: Telex
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
