Ваш успіх – це наш успіх

Мені здається, що українсько-словацькі відносини – в наших руках. Все залежить від того, як ми зможемо домовлятися. Ми, звичайно, можемо це робити в контексті євроінтеграції України, в нас є певні інституційні та юридичні підстави, база для цього. Але в більшості це все ж буде залежати від того, як українці будуть підходити до словаків, а словаки до українців. 

Щодо впливу крупних гравців – третіх сторін. Візьмемо, наприклад, Китай. Я нещодавно проводив аналіз, зокрема шукав статистичні дані про інвестиції Китаю у 7 пострадянських країнах східної Європи (Росії, Білорусі, Україні, Молдові, Грузії, Вірменії та Азербайджані). Цікаво, що частка прямих іноземних інвестицій Китаю у всі ці країни складає менше 1%, за винятком Грузії, де показник близько 3,7%. У торгівлі ситуація трошки інша. У Росії, Україні та Грузії Китай підвищує обсяги торгівлі. Тобто Китай стає все більш важливим торговим партнером цих країн. Але, все ж ця роль набагато менша, ніж роль ЄС. Наскільки я пам’ятаю у 2019 році, навіть у Росії  67% – це кошти, які надходять з Європи, тобто частка набагато більша, ніж з Китаю. Так само ситуація в Україні, Молдові та інших пострадянських країнах. 

Але тут можна побачити низку суперечностей. З одного боку – ЄС є найбільшим економічним та торговим партнером. Йдеться не тільки про послуги й товари, але й про інвестиції та модернізацію цих країн, їх оновлення. З іншого боку – ЄС є слабким гравцем у площині безпеки. 

Ми бачимо ці розриви й по відношенню до США. З одного боку, ми всі усвідомлюємо важливість США, як нашого безпекового партнера, тому що, фактично, все це складає частину нашої ідентичності за останні 30 років, тому що ми постійно говоримо про трансатлантичну та трансєвропейську інтеграцію. 

Але зупинімося на Китаї. Він поки не відіграє ніякої ролі в нашій безпеці, поки що він є слабким і економічним, і політичним гравцем в нашому регіоні. Тож що саме Китай може нам запропонувати? Те саме, запропонувала Росія – стратегічну корупцію. Якщо ви хочете працювати з Росією, або з Китаєм, то ви повинні бути готовими до стратегічної корупції, оскільки саме ці методи вони використовують у формуванні своїх стосунків. Якщо вам ця ситуація подобається, ви можете прийняти такий тип відносин з третіми сторонами, можете рухатися в цьому напрямку. Але тоді у вас може скластися враження, що ваша країна рухається не в тому напрямку, не в сторону Центральної Європи. Цей процес тимчасовий, а в підсумку ми повинні мати бачення, куди саме ми хочемо дійти після перехідного періоду. 

***

Якщо говорити про ЄС та євроінтеграцію України, то тут також є ще один важливий момент. Ми повинні розуміти, що є чітка відмінність між членством України у ЄС та її інтеграцією. Тому що фактично у нас існують різні моделі європейської інтеграції, наприклад як у Швейцарії, Норвегії, Ісландії. Це не політичне членство. Вони не є членами ЄС, але тим не менше вони повністю інтегровані у єдиний ринок ЄС, є асоційованими членами шенгенської зони. Для України дуже важливо продовжувати впроваджувати угоду про асоціацію, тому що в кінцевому результаті, якщо це буде здійснено ефективно,  Україна отримає статус, аналогічний до статусу, скажімо, Норвегії.

Українсько-словацькі відносини я бачу наступним чином. Дуже важливо, що нинішня влада і прем’єр-міністр Словаччини мають дуже чітке бачення щодо співпраці. Прем’єр вже у травні відвідував Київ. Він побачив, що з українського боку теж є аналогічне бачення щодо стратегічних інтересів. 

Зі словацького боку я би сформулював ситуацію так: те, що добре для відновлення територіальної цілісності України – це добре і для Словаччини; те, що добре для європейської інтеграції України – це також добре для Словаччини. Тому що ми вважаємо, що європейська інтеграція України дасть поштовх і стимулюватиме розвиток східної частини Словаччини, зокрема. У Словаччині теж є регіональні відмінності – західна частина більш розвинена, ніж східна. Ми вважаємо, що якщо Україна реалізує угоду про Асоціацію, то наш кордон буде краще розвинений, оскільки між східною частиною Словаччини та Україною будуть кращі економічні та торговельні відносини. Тому коли ми допомагаємо Україні з євроінтеграцією – ми допомагаємо самі собі. 

Євроінтеграція України – це найважливіша тема, яку ми повинні обговорювати, якщо хочемо змінити ситуацію в регіоні і загалом забезпечити процвітання та розвиток нашій країні. Уявіть собі, що ЄС за рік приймає десь 1 тис. різних норм, стандартів. А скільки законів прийняла Верховна Рада? Можливо, ми можемо нарахувати десь 100. В ЄС така складна структура – Парламент, Комісії, Комітети і так далі. Власне, ЄС – це така машина, яка продукує різні норми і стандарти. Це треба розуміти, якщо ми хочемо здійснювати підрахунки, наскільки готова Україна до інтеграції. Щоб оцінювати ситуацію, треба добре зрозуміти, що ж таке ЄС. 

Оскільки я проводив обговорення на різних рівнях, то в мене склалося враження, що українці все таки не розуміють, що таке євроінтеграція. Зокрема, урядом було здійснено оцінку України на початку цього року. І вони стверджують, що понад 50% гармонізації уже досягнуто. Але це не так, тому треба реалістично проаналізувати, на якому етапі зараз перебуває Україна і яку частину “домашнього завдання” вона виконала. Оцінка має бути реалістична і ми можемо допомогти вам в цьому, оскільки це у наших інтересах. Не настільки важливо, чи стане Україна частиною ЄС чи ні, важливо, щоб Україна була інтегрованою у ЄС, як, скажімо, Норвегія чи Швейцарія. Можливо, таким стане майбутнє України. Побачимо. Коли ви будете готові, то рішення, яке ви приймете, може бути геть іншим. 

Україна має досягти успіху. Ваш успіх – це фактично те, що ви можете дати нам з погляду, зокрема, мого покоління. Тому що ми хочемо, щоб Україна стала успішною. Ваш успіх – це наш успіх. Ваша безпека – це наша безпека. Фактично, ми повинні більше працювати в цьому керунку. Дайте нам свій успіх!

Александр Дулеба, експерт Асоціації словацької зовнішньої політики

Фото: parlamentnelisty.sk

Запрошуємо прочитати також інші колонки відомих авторів для нашого видання.

Цей матеріал створений на основі виступу Александра Дулеби на форумі Re:Open Zakarpattia 2021 https://reopen.zakarpattia.org.ua , організованого Інститутом Центральноєвропейської Стратегії https://ices.org.ua. Відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки, насамперед, заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.