Конкурент Орбана набирає обертів, Польща припинить фінансувати українських чоловіків, а Фіцо звинуватили у стеженні – що було у сусідів минулого тижня
15 Вересня, 2024
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо звинуватив лідера опозиції Міхала Шимечку у корупції через антиурядові протести, угорський уряд змінив правила надання житла українським біженцям, румунський прем’єр заграє з румунською діаспорою за кордоном, Молдова переоцінює шлях до ЄС, а «Шенген» все більше страждає від внутрішнього прикордонного контролю.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 19 по 25 серпня.
Роберт Фіцо звинуватив лідера опозиції у зловживанні державними коштами
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо звинуватив Міхала Шимечку (лідер партії Progresívne Slovenskо) в тому, що він намагається захистити фінансові інтереси своєї сім’ї через скликання антиурядових протестів і підбурювання громадськості. Як доказ він навів нібито державні субсидії, які мали отримати громадські об’єднання та неурядові організації, пов’язані з родиною голови Прогресивної Словаччини. Як наслідок Фіцо заявив про необхідність усунення Шимечки з посади віце-спікера Національної ради.
За словами Фіцо, Шимечка отримував вигоду від держави з 2020 по 2023 рік, коли його родичі мали зв’язки з державою. Йдеться про суми в 190, 314 та 680 тис. євро, отриманих різними фондами на свою діяльність, до яких були причетні мати, дядько та подруга Шимечки. Голова PS Міхал Шимечка у відповідь планує подати цивільний позов проти прем’єр-міністра про захист особистості за ці заяви.
Варто додати, що на той момент Прогресивна Словаччина не була непарламентською партією, а в парламент потрапила лише після виборів 2023 року.
Напад Фіцо на Міхала Шимечку відбувся після того, як минулого тижня опозиція організувала акцію протесту проти дій міністра культури Мартіни Шимковичової та міністра юстиції Бориса Суско. Опозиція виступила проти звільнення главою Мінкульту керівника Словацького національного театру та директора Словацької національної галереї.
Тисячі українських біженців можуть втратити державне житло в Угорщині
Згідно з червневою постановою уряду, з 21 серпня отримати безкоштовне житло від угорської держави мають право лише біженці з частин України, які постраждали від війни. Зараз у списку, який формується угорським урядом 13 областей.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, наприкінці минулого місяця в Угорщині було зареєстровано трохи понад 46 тисяч українських біженців, які звернулись за тимчасовим захистом. Цей статус надається їм відповідно до європейського законодавства та дає право на проживання в країні-члені ЄС. Більшість українців або оплачує власне житло, або проживає у друзів, родини чи волонтерів. Проте, за даними Угорської Гельсінської спілки, близько 4000 осіб, які не мають достатніх коштів, перебувають у фінансованому державою житлі. З ним 3000 таке право втрачають після законодавчих змін.
Угорські правозахисники ще у липні подали офіційну скаргу до Єврокомісії, адже ЄС голосами більшості країн-учасниць у червні продовжив дію тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2026 року. Відповідно до Директиви про тимчасовий захист 2001 року, яка надає біженцям із постраждалої території право на проживання, охорону здоров’я та освіту для дітей, такі витрати в основному покриваються наявними бюджетними коштами ЄС.
Однак, за словами керівника апарату прем’єра Угорщини Гергея Гуяша, ті заходи, які вжив угорський уряд, відповідають заходам Чехії, Польщі та Румунії, які також обмежили практику забезпечення біженців.
Кандидат у президенти Румунії пообіцяв звільнити румунів за кордоном від податків
«Настав час для Румунії зробити щось для румунів, діаспора яких щороку приносить мільярди євро в бюджет Румунії за рахунок коштів, які вони надсилають додому», — сказав прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку (Marcel Ciolacu).
Як пояснив Чолаку, за прикладом інших країн, він пропонує, щоб румунські громадяни, які легально оселилися за кордоном, не сплачували податок на гроші, які вони привозять додому протягом 10 років після повернення, а їхні доходи з-за кордону (інвестиції, рента, дивіденди) також не повинні оподатковуватися.
Варто додати, що Марчела Чолаку на з’їзді лівоцентристської соціал-демократичної партії (PSD) переобрали її головою. Його також висунули кандидатом в президенти від партії на виборах, які мають відбутись наприкінці листопада цього року.
Велику увагу зверненню до румунської діаспори прем’єр-міністр приділив, оскільки в останні роки електоральні вподобання румунів за кордоном були спрямовані проти соціал-демократів. Громадяни Румунії за кордоном зазвичай голосували за неоліберальні, праві чи опозиційні партії. На наступних виборах хороші шанси розраховувати на підтримку румунів, які живуть у діаспорі, також може «Альянс єдності Румунії» (AUR), що становить загрозу для PSD.
Молдова – новий Кіпр? Чи зможуть Москва та Тирасполь заблокувати вступ країни до ЄС
Євроінтеграція та реінтеграція країни — два найважливіші національні проекти Молдови протягом останніх десятиліть. Саме провал врегулювання придністровського питання за російського посередництва на початку нульових років сприяв розвороту Молдови на Захід та початку євроінтеграційних процесів.
З тих пір Молдова пережила «Меморандум Козака», зіпсовані відносини з Москвою, план придністровського врегулювання Віктора Ющенка, кризу у відносинах Кишинева і Тирасполя та безвізовий режим з країнами ЄС.
А в червні 2022 року Єврокомісія рекомендувала, а Єврорада погодилася надати Молдові та Україні та європерспективу та статус кандидата на вступ. У грудні 2023 року обидві країни отримали право розпочати переговори щодо вступу.
на цьому шляху у Молдови є очевидна проблема, що виділяється своїм масштабом, – невирішений придністровський конфлікт. Поточну позицію Брюсселя щодо цієї проблеми озвучив під час саміту Євроспільноти у червні 2023 року тодішній голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. Він зробив сенсаційну заяву про те, що Молдова може вступити до ЄС та з невирішеним територіальним конфліктом, як Кіпр. Однак після вступу Кіпру в 2004 році цей прецедент за 20 років жодного разу не повторився. Країни-кандидати, які мають подібні проблеми: Сербія чи Північна Македонія – як і раніше залишаються країнами-кандидатами.
Більше про шлях Молдови до Євросоюзу та роль України у цьому процесі можна переглянути у мультимедійному матеріалі Молдова – новий Кіпр?
«Шенген» все більше страждає від внутрішнього прикордонного контролю
Європейська зона вільного пересування, також відома як Шенгенська зона, дедалі більше порушується прикордонним контролем, оскільки багато країн ЄС вирішують посилити свої внутрішні кордони.
Підписана в 1985 році і набула чинності в 1995 році, Шенгенська зона вважається однією з найбільших переваг блоку, що дозволяє людям подорожувати між державами-членами без жодної паспортної перевірки. З 29 членами, останній раунд розширення відбувся 31 березня з приєднанням Румунії та Болгарії, обмеженого повітряними та морськими перетинами кордону.
Однак колись локальний, довгостроковий прикордонний контроль у Баварії тепер розширився до загальнонаціональної політики по всій Німеччині. Аналітики також відзначають чітку тенденцію до більшої та тривалішої перевірки кордонів між ключовими членами ЄС. Наприклад, після терактів з міркувань національної безпеки продовжила перевірки на кордоні Франція. Австрія, в свою чергу, проігнорувала рішення Європейського суду від 2022 року щодо незаконності її прикордонного контролю.
Словенія встановила контроль на кордонах з Хорватією та Угорщиною. Італія проводить перевірки на всіх кордонах. А Швеція обмежила безкоштовний проїзд для жителів столиці Данії Копенгагена.
Як наслідок, Європа все більше розколюється довгостроковим прикордонним контролем, який охоплює від Балтійського до Адріатичного моря.
