Все більше ультраправих партій у Європі об’єднуються та намагаються приєднатися до владних коаліцій, щоб утриматися при владі. Проте зараз ультраправі є не просто частиною політичного мейнстріму, але й дедалі частіше починають домінувати. Це показують перемога Партії свободи (PVV) у Нідерландах, ріст популярності лідерів словацької Republika, польської Konfederacja Wolność i Niepodległość, значні здобутки правопопулістської «Альтернативи для Німеччини» (AfD) та її потенціал на наступних федеральних виборах.

Ультраправі партії на повну використовують чутливі для європейців теми — проблеми міграції, війна в Україні, суперечки з політикою офіційного Брюсселю. До цього ми вже досліджували «феномен» таких політичних сил у сусідніх Польщі та Словаччини, Німеччини і Австрії. Зараз — черга Румунії, яка також зайшла у активну підготовку до парламентських, президентських і європейських виборів.

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку 8 листопада ввечері повернувся з Єгипту  разом із 93 громадянами Румунії та членами їхніх сімей, які були евакуйовані із сектора Газа.

«Усі 260 осіб, які ще кілька днів тому звернулися з проханням про виселення, перебувають у списках з необхідними погодженнями», – додав міністр. 

Вже незабаром всіх громадян Румунії було евакуйовано зі сектора Газа.

Однак буквально через кілька днів після початку війни між Ізраїлем і терористичним угрупованням ХАМАС у соціальних мережах став вірусним пост, у якому йшлося про те, що влада Бухареста оплатила евакуацію 3000 українців з Ізраїлю, а для вивезення румунів, які опинились у зоні конфлікту, зусиль не доклали. 

Попри те, що нічого з написаного не відповідало дійсності, пост, автором якого є лідер ультраправої партії «Альянс єдності Румунії» (AUR) Георге Сіміон, поширили понад 1,1 тисячі разів. Це черговий приклад того, як AUR скористалася кризовим моментом, щоб завоювати прихильність потенційних виборців. 

Хто такі AUR

«Альянс єдності Румунії» (AUR) був заснований у вересні 2019 року Георге Сіміоном. Сам він став відомим у 2015 році після його депортації з Молдови та заборони на повторний в’їзд протягом 5 років за підготовку до демонстрацій. Іншим випадком, який прославив Георге Сіміона, стало проникнення у 2019 році кількох десятків румунів на чолі з ним на закритий захід на військовому кладовищі у Валя Узулуй. Тоді учасники зламали ворота цвинтаря і почали бійку з присутніми угорцями, мотивуючи свою присутність тим, що хочуть вшанувати пам’ять румунських солдатів.

Доктрина AUR традиційно для популістичних сил ґрунтується на чотирьох стовпах: сім’ї, батьківщині, вірі та свободі.

Маргінальна у недалекому минулому партія, яка мала сутички з угорською етнічною меншиною під час пандемії Covid-19 відзначилась підтримкою антивакцинаторських теорій змови. Так у жовтні 2021 року AUR організувала відносно велику акцію на вулицях Бухаресту на знак протесту проти карантинних обмежень.

Зараз AUR переорієнтувалась на нові «виклики». Лідери партії, підтримуючи курс провладних партій Угорщини, Словаччини та ультраправих європейських сил, зосередились на темі війни Росії в Україні. Ключовою тезою стало твердження, що війна «не наша», а основні заклики до уряду стосуються припинення допомоги Києву і переосмислення відносин Румунії зі США та ЄС. 

Як теперішні, так і колишні члени AUR є постійним джерелом дезінформації для російських ЗМІ, відпрацьовуючи таким чином наратив про неоднозначне ставлення європейських країн до України. Так, наприклад, сенаторка верхньої палати парламенту, яка балотувалась, а згодом була виключена з AUR, Діана Шошоаке зареєструвала законопроєкт про розірвання договору про дружбу з Україною та повернення Північної Буковини, частини Одеської області та острова Зміїний до румунських кордонів. Російські ЗМІ підхопили цю подію, представивши її за позицію Румунії.

Румунські ультраправі за 4 роки подвоїли свій рейтинг

У загальнонаціональному опитуванні громадської думки, проведеному дослідницьким центром INSCOP на замовлення News.ro*, половина респондентів заявили, що вони точно проголосували б на парламентських виборах. Перше місце серед електоральних вподобань румунів посіла Соціал-демократична партія (PSD) з 28,7%. Два наступних місця у рейтингу ділять між собою Національна ліберальна партія (PNL) і «Альянс єдності Румунії» (AUR), які мають 18,9% і 18,6%.

При цьому румунським ультраправим вдалось більш ніж вдвічі наростити підтримку електорату у порівнянні з результатами виборів 2019 року.

Що ще важливіше, – серед тих, хто пішов би голосувати та вже знає, за кого б проголосував, частка прихильників PSD становить майже 30 відсотків (29,5%), а AUR займає вже друге місце з 4% перевагою над PNL.

Виборці AUR стверджують, що їх приваблює новизна поглядів партії. Самі ж ультраправі називають себе «найбільшим антисистемним рухом» у відношенні до чинної проєвропейської влади.

Такий ріст підтримки AUR добре корелює зі зростанням, наприклад, партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Вона нещодавно зарекомендувала себе як політична сила по всій Німеччині, отримала гарний результат на регіональних виборах у Баварії та Гессені та набирає понад 30% на виборах наступного року у Східній Німеччині.

Як AUR прагне послабити вплив ЄС та допомогу Україні

У зв’язку з майбутніми виборами в Румунії та до Європарламенту посилення позицій ультраправих стурбувало румунського прем’єр-міністра Марчела Чолаку. Він заявив про безпосередні ризики, які несуть такі тенденції для ЄС. 

«Не забуваймо, що наступного року відбудуться вибори до Європарламенту, і якщо до Європарламенту увійдуть більш радикальні партії – це зробить ЄС ще більш вразливим», – заявив він в інтерв’ю Bloomberg.

Як і екстремістська Конфедерація в Польщі, яка фактично атакувала уряд у Варшаві за дозвіл на імпорт та транзит українського зерна, AUR виступає проти транзиту сільськогосподарської продукції з України через Румунію. Також румунські ультраправі виступили проти продовження постачання зброї Києву з Бухареста та розміщення українських пілотів, які навчаються на винищувачах F-16.

Однак вибори наступного року, за словами Марчела Чолаку, не змінять зобов’язань Румунії щодо підтримки України, як це сталось, наприклад у Словаччині. Румунський уряд продовжуватиме «багатомірну підтримку» України, навіть якщо «європейські союзники демонструють ознаки втоми від війни».

«Румунія продовжуватиме допомагати Україні, попри політичну ціну. Ці політичні втрати менш важливі, ніж прецедент, який створила б перемога Росії».

* Дослідження проводилось з 23 жовтня по 2 листопада методом CATI (телефонні інтерв’ю), за допомогою анкети. Обсяг простої стратифікованої вибірки становить 1100 осіб. Максимально допустима похибка даних становить ± 3 % при довірчій вірогідності 95 %.

Infopost.Media