Спекуляції на Україні та залякування бідністю: у Словаччині на виборах президента переміг соратник Роберта Фіцо

Спікер парламенту Словаччини та лідер партії Hlas Петер Пеллегріні здобув перемогу на президентських виборах у Словаччині, які відбулись в суботу, 6 квітня. У другому турі він з відривом у понад 6% голосів переміг прозахідного дипломата Івана Корчока.

Майже повний результат підрахунку голосів показав, що він Іван Корчок отримав 46,87% голосів проти 53,12% у експрем’єра Пеллегріні.

За що боролись кандидати у другому турі

Після першого туру президентських виборів боротьба між кандидатами розгорнулась у кількох напрямках, одним з яких стало забезпечення максимальної явки виборців до дільниць. Тут обидва кандидати справились навідмінно, оскільки явка склала 61,1%, а це майже на 10% більше, ніж у першому турі, і на 20% більше, ніж на попередніх президентських виборах. Особливо зростання явки зафіксували у прикордонних регіонах, куди проголосували з’їжджались словаки, які проживають за кордоном.

Інший напрям боротьби розгорнувся за увагу угорської нацменшини, яка є найбільшою в Словаччині. Тут ситуація була доволі напруженою, оскільки Корчок неодноразово критикував політику Віктора Орбана та демонтаж верховенства права в Угорщині, а Роберту Фіцо та Петеру Пеллегріні у минулорічній парламентській виборчій кампанії допомагали радники Віктора Орбана. Відповідно у другому турі президентських виборів вперше на півдні Словаччини, де проживає велика угорська громада, переміг кандидат, якого підтримував Smer-SD і який конкурував з кандидатом від правоцентристських прозахідних партій.

Та найбільший вплив на результат виборів здійснили прихильники ще одного кандидата першого туру  — проросійського політика Штефана Харабіна, який тоді посів третє місце з менш ніж 12% голосів. Попри те, що він не підтримав відкрито Пеллегріні перед другим туром, після першого туру соціологи зазначили, що прихильники Харабіна також є виборцями SNS, Smer-SD чи Republica, політики яких чітко визначилися проти Івана Корчока у фіналі президентської кампанії.

Спекуляції на війні в Україні та соцвиплатах словакам

Вторгнення Росії в Україну стало частиною виборчої кампанії у Словаччині після того, як прем’єр-міністр Роберт Фіцо поставив під сумнів суверенітет України і закликав до миру з Росією. Посилились антиукраїнські настрої словацьких провладних політиків після того, як урядова коаліція партій Роберта Фіцо Smer-SD, Петера Пеллегріні Hlas та невеликої ультраправої SNS вирішили припинити військову допомогу Україні.

Після оголошення попередніх результатів виборів Пеллегріні в Братиславі пообіцяв «забезпечити, щоб Словаччина залишалася на боці миру, а не на боці війни». Таким чином він фактично підкреслив підтримку політики Роберта Фіцо, якому в минулорічних виборах до Національної ради він був якщо не противагою, то щонайменше «урівноважувачем».

Напередодні другого туру виборів Пеллегріні заявив, що виступає за мирні переговори з Росією. Корчок у свою чергу стверджував, що Україна не повинна відмовлятися від території для досягнення миру.

Попри те, що Петер Пеллегріні 24 березня пообіцяв «зберігати порядність» і «не вдаватися до агресивної тактики» перед другим туром, вже за кілька днів його колега по коаліції Роберт Фіцо засудив Корчока як «розпалювача війни, який без вагань підтримує все, що йому каже Захід, включаючи втягнення Словаччини у російсько-українську війну».

На цьому використання урядового ресурсу на користь Пеллегріні не закінчилось. 27 березня міністра праці, соціальної політики та сім’ї Ерік Томаш від партії Hlas заявив, що якщо «Корчок стане президентом і цей уряд впаде», всі люди похилого віку та соціально незахищені категорії населення втратять свої соціальні виплати». При цьому він нічим не обгрунтував взаємозв’язок між посадою президента та виплатами, які призначає саме міністерство самого Томаша.

Спекулювали прихильники Петера Пеллегріні, та і сам кандидат, і на темі наслідків та політики уряду часів Івана Корчока щодо Covid-19, і на призначенні додаткових одноразових виплат «бюджетникам» – пенсіонерам, поліцейським, пожежникам та працівникам міністерств.

Навіщо Фіцо контроль над президентом

Заяви кандидатів між першим та другим туром показали чіткі розбіжності у їхніх поглядах щодо війни в Україні та сильне протистояння попри те, що посада президента у Словацькій республіці є здебільшого представницькою та має обмежені повноваження. Основні ролі президента зводяться до того, що він призначає послів, а також може оголошувати амністію.

Але жорстока кампанія, проведена Пеллегріні та його прихильниками, засвідчила важливість, яку коаліційний уряд Фіцо надає контролю над президентською гілкою влади.

Зацікавленість у контролі над посадою президента у Роберта Фіцо у й тому, що президент може призначати конституційних суддів. Ще одним інструментом протидії опозиції є можливість президента ветувати законопроєкти та повертати їх на розгляд парламенту.

Крім того, перемога союзника Роберта Фіцо на президентських виборах це своєрідна перевірка сил у протистоянні між провладною коаліцією та опозицією, які суттєво різняться у ставленні до Росії.

InfoPost.Media
Титульне фото: Vladо Simicek/AFP via Getty Images