В суботу, 23 березня, у Словаччині відбувся перший тур президентських виборів. Перемогу на них, всупереч прогнозам соціологічних опитувань, отримав кадровий дипломат, ексміністр закордонних справ Словаччини в уряді Едуарда Геґера Іван Корчок (Ivan Korčok). З-поміж дев’яти кандидатів у першому турі виборів Корчок отримав 42,5% голосів на противагу 37,1% голосів за чинного спікера парламенту Петера Пеллегріні, лідера урядової партії «Глас» (Hlas-SD).
Третє місце в голосуванні отримав проросійський ексголова Верховного суду Словаччини Штефан Харабін (Štefan Harabin), набравши 11,75% голосів.
Ще одним важливим результатом першого туру стала рекордно висока явка виборців, яка склала 51,91%.
Роль словацьких угорців
Другий тур президентських виборів відбудеться 6 квітня. У ньому перед Іваном Корчком стоятиме завдання охопити виборців усього політичного спектру, зокрема й угорських словаків (звернення до яких Корчок вже робив угорською). Варто зазначити, що угорська нацспільнота на виборах мала свого кандидата Кріштіана Форро (Krisztián Forró) від угорського «Альянсу» (Aliancia), утвореного в результаті злиття в жовтні трьох політичних партій. Однак він спромігся набрати тільки 2,9% голосів.
Словацькі аналітики напередодні першого туру виборів прогнозували, що у боротьбі між Пеллегріні та Корчком, з погляду угорських виборців, будуть важити інші аспекти, ніж у випадку словацьких виборців. Так, значна частина угорської громади не має особливих симпатій до Івана Корчка через його заяви про офіційний Будапешт, коли він був міністром закордонних справ. Річ у тому, що Корчок не підтримував політику подвійного громадянства, неодноразово критикував політику Віктора Орбана, демонтаж верховенства права в Угорщині.
Натомість Пеллегріні особливо не коментував питання угорської меншини, не говорив нічого позитивного чи негативного. Натомість за даними проекту розслідувань VSquare, у 2023 році Роберту Фіцо та Петеру Пеллегріні у виборчій кампанії допомагали радники Віктора Орбана. А 11 березня Пеллегріні як голова Національної ради відвідав Угорщину та згодом рекламував фото із зустрічі з Віктором Орбаном у Facebook з текстом угорською мовою.
Та все ж, основна боротьба розгорнеться за тих, хто не голосував та за виборців націоналістичної партії SNS (входить до урядової коаліції), яка підтримала Штефана Харабіна.
Чому президент від опозиції важливий для Словаччини
Президент у Словацький республіці не має широких повноважень, однак має певну роль у призначенні уряду та суддів, може накладати вето на закони та ініціювати референдуми, як це, наприклад, робила президентка Зузана Чапутова.
За словами політичного аналітика Економічного університету Братислави Радослав Штефанчик, вибори мають показати, наскільки значним є невдоволення суспільства політикою уряду Роберта Фіцо та чи підтримають виборці невдоволення активної меншості.
«Ці вибори покажуть, чи масові протести, які відбулися в Братиславі та інших великих містах останніми тижнями, також підтримують люди, які зазвичай висловлюють своє несхвалення на виборчих дільницях», — зазначив Штефанчик.
Попри суттєву перемогу на парламентських виборах минулого року Роберт Фіцо зумів дуже поляризувати словацьке суспільство, маніпулюючи темою війни Росії в Україні, рівнем інфляції та доволі хаотичного правління попередніх урядів Ігоря Матовича та Едуарда Геґера.
Вже після призначення коаліційний уряд Фіцо запропонував зміни до кримінального законодавства, які, на думку критиків, послаблюють боротьбу з корупцією. Ці ініціативи у Конституційному суді оскаржила президентка Зузана Чапутова.
Європейська комісія також різко розкритикувала рішення уряду щодо ліквідації спеціального відділу прокуратури, що займається найтяжчими злочинами та корупцією.
Ще одним вектором змін, який викликав обурення громадськості, оскільки дасть уряду Фіцо додаткові повноваження та, як наслідок, більше контролю над словацьким суспільством, є реформування суспільного мовника RTVS.
Різниця у ставленні до України
Роберт Фіцо та його правляча ліва партія Smer-SD перемогли на парламентських виборах у вересні минулого року з «мирною» програмою та обіцянками підтримки словаків, які постраждали від інфляції. Після призначення нового уряду Фіцо різко змінив частину зовнішньої політики Словаччини, припинивши державні військові поставки в Україну, залишивши можливими поставки лише на комерційній основі, та розпочав діалог із Москвою.
Колишній однопартієць та колега Фіцо по коаліції Петер Пеллегріні ж заявив, що Словаччина залишатиметься в ЄС і НАТО, однак підтримав позицію прем’єра, що ситуація в Україні не має військового вирішення. Він підтримав ідею мирних переговорів між Києвом і Москвою. Натомість його опонент на президентських виборах Іван Корчок таку позицію назвав капітуляцією в умовах, коли частина території України окупована російськими військами.
На думку директора Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитра Тужанського, президентські вибори у Словаччині важливі не тільки для самих словаків, а й для Заходу та України.
«Стоїть питання, чи зможе команда Фіцо здобути третю ключову політичну посаду в країні, пост президента. Після парламентських виборів восени минулого року відбувся політичний реванш у Словаччині. Попри відносну символічність посади президента, якщо її здобуде прозахідний та опозиційний до команди Фіцо кандидат, Корчок, це буде бодай частковий баланс».
Другий тур президентських виборів у Словаччині все ще залишаються шансом для Фіцо, противагу правлінню якого намагаються утворити опозиційні сили.