Бути кримською татаркою — значить, бути вільною: як вимушена переселенка інтегрується в Чернівцях
10 Квітня, 2024
Ми зібрали найважливіші факти та заяви політиків трансатлантичної спільноти, які дають об’єктивну картину того, що обговорюють останні два місяці в медіа усього світу, – а саме ризик нового повномасштабного наступу російський військ вглиб України.
Саме з цього приводу 7 грудня відбулися другі за цей рік переговори між президентами США Байденом і Росії Путіним, які тривали понад дві години і в основному стосувалися нарощування російських військ на кордоні з Україною.
Зокрема під час неї Владімір Путін озвучив, можливо, свою ключову вимогу сьогодні: отримати гарантії від Вашингтона з приводу того, що Україна ніколи не стане частиною НАТО.
З чого все почалось
31 жовтня впливове американське видання The Washington Post написало про перекидання та зосередження російських військ біля українського кордону.
Вже наступного дня інше видання Politico оприлюднило супутникові фотографії, що підтверджують нарощування військ РФ на кордоні України,
На фото – скупчення бронетанкових частин, танків та самохідної артилерії разом із наземними військами в районі російського міста Єльня недалеко від кордону з Білоруссю. Зазначалося, що ці підрозділи розпочали рух ще наприкінці вересня з інших районів Росії, де вони зазвичай базуються.
The Washington Post написало, що чергова передислокація російських військ у суміжні з Україною регіони викликало занепокоєння серед політичних діячів у Сполучених Штатах та Європі.
Реакція офіційного Києва
Утім, тоді у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України не підтвердили масове перекидання російських військ до кордону. Зазначалося у повідомленні, що це, можливо, лише навчання.
“Оприлюднені у ЗМІ та мережі Інтернет факти нарощування угруповань збройних сил Російської Федерації на українському напрямку є елементом спеціальних інформаційно-психологічних дій, та по суті є плановими заходами у рамках переміщення військ після завершення навчань”, – йшлося в повідомленні ГУР.
Таку ж думку висловили і в Офісі президента України.
“Залишається відкритим питання, навіщо американські ЗМІ поширюють таку інформацію, чи вона правдива. Але Офіс президента на цей момент не має жодної стверджувальної інформації”, – заявив прессекретар президента України Сергій Никифоров 7 листопада.
Реакція США
У першій половині листопада, за даними відразу кількох ЗМІ, США повідомили союзникам із Євросоюзу про те, що Росія може планувати вторгнення в Україну. Зокрема, першими сигналами цього є посилення напруженості на кордонах ЄС через нелегальних мігрантів та проблеми з постачанням енергоресурсів з Росії.
Президент РФ наполягає на тому, аби європейські регулятори підтримали експлуатацію газопроводу “Північний потік-2” з Росії у Німеччину. Однак проти цього різко виступають США і Україна – як проти загрози європейській безпеці.
12 листопада держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив: “Нас дуже непокоять певні незвичні пересування сил, які ми спостерігаємо на кордоні з Україною…”
“Ми не знаємо, якими є наміри Росії”, – додав він, але нагадав, що “відомі випадки, коли Росія нагромаджує сили на кордонах з Україною, заявляє про якусь провокацію з боку України і потім проводить вторгнення”.
І зазначив, що в уряді США уважно стежать за пересуваннями російських військ.
Зміна риторики української влади
20 листопада Розвідка Сполучених Штатів попередила союзників, що залишилося небагато часу для того, щоб розробити пакет економічних та військових заходів, аби стримати Росію в її планах розгортання військових дій проти України.
“Росія ще не вирішила, що вона має намір робити з військами, які накопичила поблизу України, але накопичення сприймається серйозно і США не вважають, що це блеф”, – пише The New York Times.
Цього ж дня міністр оборони України Олексій Резніков розповів, що очікує на підтримку США та Заходу через загрозу агресії з боку Росії.
21 листопада керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноброни України Кирило Буданов в інтерв’ю виданню Military Times каже, що Кремль планує напад, який має стати більш масштабним за будь-які дії російських військ з 2014 року. За його словами, атака, ймовірно, включатиме авіаудари, артилерійські та бронетанкові атаки з наступними десантними ударами на сході, десантними нападами в Одесі та Маріуполі та меншим вторгненням через Білорусь.
У той самий час Буданов каже, що спочатку Росія планує психологічну атаку на українців – “підштовхнути до заворушень через протести та мітинги”.
26 листопада Верховний головнокомандувач України, президент Володимир Зеленський під час пресмарафону заявив, що силою відбивати Донбас від російських окупантів не будуть, оскільки через це гинутимуть українські військові.
Також Зеленський заявив, що президент РФ має привселюдно сказати, що “Росія не готує повномасштабне вторгнення до України”. І запропонував Путіну зустрітися або обговорити телефоном ситуацію.
“Не хочете зустрічі – давайте говорити телефоном, давайте скажемо це публічно, що РФ не готує повномасштабне вторгнення в Україну”, – наголосив Зеленський.
Кремль заперечує
28 листопада прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав інформацію західних медіа щодо скупчення російських військ біля кордону з Україною “істерикою”.
“Росія не готувала, не готує і не готуватиме жодних наступів ні на кого… Росія – абсолютно миролюбна країна, яка зацікавлена у добрих відносинах зі своїми сусідами”, – заявив представник Кремля.
За його словами, Росія зберігає військову присутність на своїй території там, де вважає це необхідною.
Черговий витік даних розвідки
3 грудня стало відомо, що, за даними американської розвідки, Кремль планує наступ на Україну на кількох фронтах на початку наступного року за участі до 175 тисяч військовослужбовців. Про це свідчить документ розвідки, отриманий The Washington Post.
Він включає супутникові фотографії, на яких видно, що російські війська зосереджуються на чотирьох основних позиціях.
Цього ж дня німецьке видання Bild повідомило, що Росія розглядає план захопити дві третини території України, включно з Києвом. Інформація про можливе вторгнення Росії журналісти отримали від кількох людей з НАТО та служб безпеки.
Саме ця публікація чомусь викликала широкий резонанс у світі, хоча саме видання не є таким впливовим як The Washington Post. Справа у більш докладних планах Кремля, які за версією Bild, оприлюднили їм представники західної розвідки. Видання пише, що Путін планує у першій фазі нападу захопити весь південь України, аби прокласти “коридор” до кордонів з Румунією, тобто до кордону з НАТО. Далі просунутися до великих міст – Дніпро та Полтави, а згодом почати атаку з півночі, можливо, з території Білорусії з метою захоплення Києва.
Так чи інакше, але результатом всіх цих повідомлень стали відеопереговори президентів США та Росії Байдена та Путіна, які відбулися 7 грудня.
Про що розмовляли Байден з Путіним
Про результати відеозустрічі повідомив радник США з питань національної безпеки Джейк Салліван.
Він наголосив, що США закликають Росію у випадку з Україною вибрати шлях деескалації. Утім президент Байден не пішов на жодні поступки під час розмови з Путіним, в тому числі щодо перспективи членства України в НАТО: “Не було жодних поступок, жодних зобов’язань”,
“Те, чого ми не робили в 2014 році, ми готові зробити зараз”, – процитував слова президента США Джейк Салліван, зауваживши, що саме їх в очі Путіну сказав Джо Байден.
Салліван також додав, що в США наразі не вважають, що Путін остаточно ухвалив рішення щодо тотального військового наступу на Україну. Утім США готові надати додаткову військову допомогу Україні, якщо вона таки зазнає нападу з боку Росії.
Наразі Байден запропонував президенту Путіну, ще один варіант: деескалацію та дипломатію, як це вдалося зробити у епоху “холодної війни”.
100 тисяч російських військових біля кордону України
Того ж дня заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд також зазначила, що США наразі не відомо, чи ухвалив президент Росії Путін рішення атакувати Україну, “але ми знаємо, що він нарощує потенціал для цього”.
У своїй заяві комітету сенату США із закордонних справ Нуланд сказала, що зараз, за оцінкою США, Росія розмістила майже 100 тисяч військових поблизу північних, східних та південних кордонів України. А взагалі Росія здатна стягнути до України вдвічі більше сил, ніж зробила це в рамках нарощування минулої весни.
“Російські військові та розвідувальні служби продовжують розвивати здатність до рішучих дій в Україні після отримання відповідного наказу, можливо, на початку 2022 року”, – заявила Вікторія Нуланд.
Відомо також, що Байден після розмови з Путіним вже провів переговори з лідерами Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії.
Залишаються військові опції, – генерал Брідлав
Свій скептицизм щодо дієвості економічних санкцій висловив верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі у 2013-2016 роках, генерал Філіп Брідлав.
За його словами, потрібно використовувати більше інструментів, ніж лише економічний тиск.
“Оскільки ми вже обговорили економічні санкції, залишаються військові опції. Я вважаю, що допомогти українцям стати важчою ціллю, збільшити ціну для Путіна буде важливим кроком для нас та інших націй на Заході”, – пояснив Брідлав.
Агресія проти України позначиться на житті кожного росіянина, – Евелін Фаркас
Україна має отримати додаткову військову допомогу через концентрацію російських військ біля її кордонів. Про це заявила заступниця помічника міністра оборони США у 2012-2015 роках Евелін Фаркас.
На думку Фаркас найбільш важливим складовим чинником тиску на Росію буде те, щоб російське керівництво знало, що це позначиться на житті кожного росіянина.
“Як ми говорили завжди – і в міжнародній пресі, і в американській пресі, – що росіяни, українці не хочуть війни одне з одним. Але українці будуть захищати власну територію, а росіяни не будуть за себе воювати. Вони не зацікавлені в цій війні, і про це ми маємо говорити завжди”, – зазначила вона.
При цьому нова атака на Україну, за словами Фаркас, має стати вкрай невигідною для політичного керівництва Росії, як з військової точки зору, так і з економічної. США готові відключити Росію від SWIFT та заборонити подорожі для росіян до ЄС чи інших країн. Однак комплекс заходів має передбачати також додаткову військову допомогу Україні не лише оборонною зброєю, не лише на суходолі але і на військовому театрі дій.
Держдеп: США не підштовхує Україну до поступок Росії
14 грудня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся у Києві з помічницею держсекретаря США з питань Європи та Євразії Карен Донфрід, яка після цього прямує до Москви.
Вона запевнила, що жодних рішень чи обговорень про Україну не буде без участі України.
“Думка про те, що ми будемо підштовхувати Україну до поступок і діалогу з Росією це чиста дезінформація і ставитися до неї треба відповідно”, – зазначила Донфрід.
За її словами, одна держава не може силою змінювати кордони іншої, одна держава не може змушувати іншу змінювати свою політику, країни не можуть наказувати іншим, з ким їм співпрацювати.
Європарламент: у разі нападу Росію слід негайно відключити від SWIFT
Про це йдеться у резолюції під назвою “Ситуація на українському кордоні та на окупованих Росією територіях України”, ухваленої 16 грудня голосами 548 євродепутатів на противагу 69, які були проти.
У цій резолюції Європарламент закликав Європейську Раду бути готовою до негайного запровадження санкцій проти усіх причетних до можливого наступу Росії на Україну – військових, політиків, членів їхніх родин, а також зробити все, щоб “газопровід “Північний потік-2″ не був введений в експлуатацію, незалежно від того, чи відповідає він певним пунктам положень Газової директиви ЄС”.”
“Компроміси або дії з умиротворення з боку Заходу будуть сприйматись російською стороною як слабкість і лише підштовхуватимуть її до подальшої ескалації своїх агресивних підходів”, – йдеться у резолюції.
Варто зауважити, що аналогічну за змістом та жорсткістю резолюцію Європейський парламенту ухвалив також у квітні цього року, коли Росія також стягнула війська під кордон з Україною.
Висновки
Хоч наразі не відомо й справді, чи Путін планує віддати наказ про новий повномасштабний наступ, і чого він насправді домагається цією новою ескалацією, але наразі точно можна зробити 2 наступні висновки:
Перший – остаточно викрито і спростовано увесь той масив дезінформації, під прикриттям якого Росія почала агресію проти України, мовляв, Москва захищає російськомовне населення України від нацистів та фашистів, в Україні почалася і триває громадянська війна, внутрішній конфлікт і так далі. Це зробив особисто Путін своїми останніми діями і претензіями щодо України.
Другий – трансатлантичний Захід на чолі з США одностайний у підтримці України та не йде на шантаж Путіна щодо України. Для Києва важливо цю підтримку не тільки зберігати надалі, а й виправдовувати її власними діями, зокрема внутрішніми реформами та модернізацією.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
