«Приходять до нас, як додому»: у Чернівцях запрацював центр для ВПО «ЯМаріуполь»

Понад місяць у столиці Буковини існує осередок для допомоги маріупольцям, які через повномасштабне російське вторгнення були змушені покинути свої домівки та шукати прихистку на Заході України. Чернівці стали 14-м містом, де запрацював центр «ЯМаріуполь». Його відкриття стало можливим за ініціативи та фінансування Маріупольської міської  ради та  всебічної підтримки Чернівецької міської  ради. 

З якими труднощами зустрічаються маріупольці при переїзді на Буковину, чого потребують найбільше та як їм у цьому допомагає центр, а також про інтеграцію вимушених переселенців у чернівецьку спільноту розповідає керівниця центру «ЯМаріуполь» Ірина Шабанова та фахівчиня зі зв’язків з громадськістю Світлана Обедінська. 

«Наша фішка в тому, що маріупольці працюють для маріупольців»

Ідея створення подібних центрів належить міському голові Маріуполя Вадимові Бойченку. Виникла вона ще у квітні, коли мешканці міста Марії вже мали змогу дістатися до підконтрольних Україні територій. Тоді й почали виникати питання житла, гуманітарної допомоги, а також інших послуг, пов’язаних із побутом людини. У результаті з’явилась думка створити центри «ЯМаріуполь».

«На той час вони були унікальні, – говорить керівниця осередку в Чернівцях Ірина Шабанова. – Наша фішка в тому, що маріупольці працюють для маріупольців. Весь штат співробітників і відвідувачів – це люди, що розуміють одне одного, адже пережили схожий досвід».    

У центрі можна отримати різні види послуг. Зокрема, відвідати сімейного лікаря. Він проконсультує, призначить певне лікування, а в разі потреби – скерує або до місцевих клінік, або до вузьких спеціалістів.

Також тут надають юридичну допомогу.

«У наших відвідувачів, – говорить Ірина, – виникає багато питань щодо зруйнованого майна, загибелі родичів, втрачених документів (майже у всіх згоріли трудові книжки). Тож на базі центру працює юрист. У Чернівцях допомогу надають спеціалісти благодійних організацій – Українська Гельсінська спілка з прав людини і БФ «Горєніє». Вони, зокрема, проводять індивідуальні та групові консультації. В нас навіть є електронна черга, бо юристи не встигають за день проконсультувати всіх охочих».  

Діти й дорослі мають можливість отримати в центрі психологічну допомогу. Фахівчиня, яка працює тут, тісно комунікує з кафедрою практичної психології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а також пройшла відповідний тренінг «Війна. Техніки зцілення», і тепер втілює здобуті знання на практиці.

«Крім того, ми долучаємо до співпраці дитячих психологів, – зауважує Ірина, – які за цією темою проходили відповідні навчання у Європі. Вони допомагають на волонтерських засадах».

При кожному центрі існує дитяча кімната, де працюють фахівці-педагоги.

«Коли батьки приходять із дитиною, – продовжує керівниця центру, – і їм потрібно відлучитися у справах, то малечу можна залишити з нашими педагогами».

Віднедавна тут запрацював і дитячий мінісадочок, щоб диференціювати дітей за віковими групами. З 9 до 12 години залишаються відвідувачі дошкільного віку, після 12 – шкільного.

«Ми не просто за ними доглядаємо, – говорить Ірина, – а ще й проводимо багато заходів. Наші партнери «Save the Children» приходять з аніматорами і раз на тиждень влаштовують свята. На базі дитячої кімнати також проходить конкурс малюнку. Діти виготовляють обереги для військових, адже наші захисники полюбляють роботи, створені руками малечі».     

У центрі видають і гуманітарну допомогу у вигляді харчових та гігієнічних наборів. Усі, хто має маріупольську прописку, можуть написати заяву на замовлення зимового набору (ковдра, подушки, постільна білизна, обігрівач). Наразі розпочалася закупівля цих наборів і працівники центру очікують, що в грудні будуть їх роздавати. Можна також написати заяву на отримання зимового одягу для дітей.

«Усім нашим школярам, – додає Ірина, – видаємо канцелярські набори. Ті, хто пішов у перший клас, отримує рюкзак першачка. Окремо йдуть набори для інших вікових груп. Якщо дитина цього року закінчила або закінчує 11 клас, батьки такої дитини  можуть написати заяву на отримання ноутбука».  

Наразі в центрі працює 12 осіб, серед яких: 3 адміністратори, сімейний лікар, психолог, педагог, фахівець зі зв’язків з громадськістю. Троє людей працюють у гуманітарному блоці. Вони приймають гуманітарну допомогу, реєструють її та видають мешканцям Маріуполя. До роботи центру також долучилася фахівчиня, яка в минулому керувала музеєм народного побуту Маріуполя, а тепер організовує в осередку різні заходи.

«Мета центру – виявляти індивідуальні потреби кожної родини»

Організація має єдину електронну базу, що об’єднує всі центри «ЯМаріуполь».

«Ми реєструємо в ній маріупольців, – говорить Ірина, –  і коли людина приїжджає з іншого міста, де була зареєстрованою, то ми дуже швидко змінюємо місце проживання і особа отримує всі види допомог і послуг, які ми надаємо».  

Наразі в осередку зареєстрували понад 800 людей. 400 родин отримали продовольчі набори, 113 осіб – медичні послуги, 53 – юридичні, 26 – психологічні.

«Найбільше люди звертаються за матеріальною допомогою, – ділиться Ірина. – Деякі мають потребу в оформленні заяв про фінансову допомогу від міжнародних організацій. Також це виплати компенсацій грошей, витрачених на лікування. Актуальним залишається житлове питання, над яким ми працюємо». 

Загалом центр намагається максимально інтегрувати мешканців до тих умов, в яких вони опинилися.

«Мета нашого центру, – зазначає його керівниця, – виявляти індивідуальні потреби кожної родини. Так, у нас є молодий батько, який сам виховує доньку. Коли він прийшов у день відкриття, то був дещо скептично налаштований через проблему з документами. З квітня він відвідував різні інстанції, але не міг вирішити своє питання, поки не звернувся до нас. Працівники центру додзвонилися на гарячу лінію в Київ і допомогли йому відновити всі документи. Тепер він приходить до нас, як додому». 

До осередку приїжджають маріупольці з усієї Буковини.

«Коли відвідувачі приходять сюди вперше, – додає Ірина, – вони часто сумні й розгублені. Але ми їх оточуємо турботою, що відразу покращує настрій. Але коли ці люди звертаються до нас повторно, то бачимо, що вони починають посміхатися. І це найоб’єктивніший індикатор нашої роботи». 

«Люди потребують заходів і хочуть спілкуватися»

Завдяки діяльності центру з’явилося чимало приватних ініціатив маріупольців. Вони приходять і хочуть бути волонтерами. Зокрема, серед ВПО є люди, які допомагають старшому адміністраторові, педагогам у дитячій кімнаті тощо.    

Оскільки відкриття центру відбулося за активної участі Чернівецької міської ради, то його організатори вирішили зробити жест вдячності й організували толоку. Маріупольці виїхали на прибирання одного з куточків Чернівців, щоб зробити те місто, яке їх прихистило, трохи кращим. 

«Люди скучили за роботою, – додає Світлана Обедінська. – Багато маріупольців згадують, що коли закінчувалися бомбардування та обстріли в їхньому рідному місті, вони відразу виходили на вулиці й прибирали. Тож тепер вони так само готові допомагати».

Керівниця центру «ЯМаріуполь» Ірина Шабанова переконана: люди потребують заходів та хочуть спілкуватися.

«Зараз ми набираємо групу для вивчення англійської мови, – говорить вона. – Плануємо, що їх буде дві. А по п’ятницях починаємо збирати людей старшого віку, які зможуть поспілкуватися в неформальній обстановці. Далі вже будемо визначатися з їхніми потребами і відповідно реагувати».

Її колега Світлана Обедінська додає, що, крім англійської, маріупольці хочуть вивчати й українську мову.

«Цього потребують багато наших відвідувачів, – зазначає вона. – Тож наразі шукаємо викладача».  

Світлана запевняє, що кожен працівник центру – свого роду психотерапевт.

«Коли приходять люди, – говорить жінка, – вони передусім хочуть поділитися пережитим. І поки не розповіли свою історію війни і спасіння, більше на жодну тему розмовляти не можуть. У всіх маріупольців шок і стрес. Вони приходять до нас, як додому. Тут – маленький Маріуполь».   

За час існування осередку вдалося налагодити співпрацю з ботанічним садом у Чернівцях. Світлана розповідає: саме сюди маріупольці ходять на безкоштовні екскурсії, знайомляться та спілкуються між собою.

«Директорка ботанічного саду, – додає фахівчиня зі зв’язків з громадськістю, – запропонувала охочим працювати і волонтерити. Й уже одна наша підопічна записалась туди. Крім того, жінки-вимушені переселенки збираються і плетуть захисні сітки для ЗСУ. Ми гуртуємо людей довкола себе й уже маємо в місті “кістяк” активної громади».   

У планах центру «ЯМаріуполь» – більше інтегруватися в громадське життя Чернівців. Як зізнається його керівниця Ірина Шабанова, найголовніша мета їхнього осередку – охопити якомога більшу кількість маріупольців.

«Наразі це 800 осіб, – зазначає вона. – Але я розумію, що це, мабуть, третина тих, хто зареєстрований у Чернівецькій області. На жаль, не маємо змоги виїжджати по районах через відсутність транспорту. Плануємо вирішувати це питання за допомогою волонтерських організацій».

Крім того, зараз у планах – індивідуальне вивчення потреб кожної родини, а також проведення якомога більшої кількості заходів, щоб спілкуватися та підтримувати активність маріупольської громади на Буковині. 

Раніше ми також розповідали історію харківського ресторану, який переїхав до Чернівців і став улюбленцем місцевої публіки. Керівник «Каші маслом» Денис Гавриличенко розповів про особливості переміщення бізнесу з Харкова на Захід України, труднощі з постачанням і логістикою, волонтерську діяльність закладу, а також плани на розширення мережі в столиці Буковини.

Лілія Шутяк, Чернівці

спеціально для Infopost.Media

* Матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.