Аналітика 19 Липня 11:20

Північна Македонія відновлює рух до ЄС: чим довелося пожертвувати Скоп’є

Парламент Північної Македонії нарешті ухвалив рішення, які мають розв’язати довготривалу “етнічну” суперечки із сусідньою Болгарією, яка заблокувала початок офіційних перемовин зі Скоп’є про вступу до ЄС. Статус кандидата Північна Македонія отримала ще в 2005 році, тобто 17 років тому. 

Після 3 днів дебатів, у суботу, 16 липня, 68 зі 120 депутатів Національної асамблеї підтримали проект висновків на основі пропозиції Франції, які мають бути втілені у змінах до Конституції країни. Їхня суть: визнання болгарської меншини, захист прав національних меншин та недопущення дискримінації.

Утримались від голосування депутати від македонської опозиції: націоналістична партія VMRE-DPMNE рішуче виступає проти такої угоди з Софією. З початку липня з ініціативи опозиції в країні проходять щоденні акції протесту з цього приводу. Основний меседж цих акцій: пропозиція Франції з врегулювання відносин Північної Македонії та Болгарії ставить під загрозу македонську мову та ідентичність. Опозиція впевнена, що нинішній уряд Північної Македонії робить занадто багато поступок у відповідь на заяви Болгарії про те, що мова та етнічна приналежність Північної Македонії походять від болгар.

Реагуючи на рішення парламенту Північної Македонії президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн заявила, що переговори про приєднання розпочнуться «вже наступного тижня». Вона навіть відвідала столицю Північної Македонії Скоп’є за кілька днів до історичного голосування, щоб особисто закликати депутатів підтримати важливі рішення.

 


Варто додати, що вже сьогодні, 19 липня почалися офіційні перемовини з Албанією та Північною Македонією про вступ до Євросоюзу. Для цього до Брюсселя приїхали прем’єр Албанії Еді Рама та глава уряду Північної Македонії Дімітар Ковачевскі.


 

Від Греції до Болгарії

Північна Македонія отримала статус кандидата в члени ЄС у 2005 році, й відтоді чекає початку офіційних переговорів про вступ. Тобто, вже 17 років.

Спочатку Греція заперечувала проти членства країни через претензії на назву «Македонія», що спонукало країну у 2019 році перейти до назви «Північна Македонія». Та і для самих македонців питання зміни назви країни було важким – біля 60% громадян не взяли участь у голосуванні під час референдуму у вересні того року. Основна опозиційна націоналістична партія ВМРО навіть спонукала невдоволених вийти на вулиці та пошкоджувати знаки з новою назвою республіки.

Після цього голосування відбулось і в парламенті Греції. Там рішення схвалити назву Республіки Північна Македонія для сусідньої країни, незважаючи на значний спротив частини грецької громадськості, депутати прийняли з невеликою перевагою.

Болгарія ж стала першою країною, яка визнала незалежність Північної Македонії (тоді відомої як Республіка Македонія, що була утворена у результаті референдуму 8 вересня 1991 року після розпаду Югославії). Сталось це 15 січня 1992 року. Однак невдовзі суперечки щодо спільної історії, мови та визнання болгарської меншини в Північній Македонії стали приводом до розбрату між обидвома урядами. 

Часто у інформаційному просторі озвучувалась думка, що болгари і македонці – це один народ, але через геополітичні чинники після Другої світової війни «болгари розділилися на дві країни». Такі наративи озвучувались як болгарськими депутатами, так і дипломатами та соціологами.

У 2020 році Болгарія заблокувала офіційний початок переговорів між Європейським Союзом та Північною Македонією про вступ останньої до ЄС через суперечку про походження македонської мови, поводження з болгарськими меншинами в Північній Македонії та питання спільної історії.

2021 рік для Болгарії та Північної Македонії був роком тривалої політичної кризи, яка призвела до зміни урядів та стала поштовхом до налагодження двосторонніх відносин. 

Наприкінці 2021 року у Північній Македонії внаслідок кількамісячної політичної кризи у відставку пішов прем’єр-міністр Зоран Заєв та було сформовано новий уряд під керівництвом заступника міністра фінансів Дімітара Ковачевскі.

49842445 403

У Болгарії протягом 2021 року тричі обирали парламент, тож країна також знаходилась у політичному тупику. Вихід з нього з’явився 13 грудня 2021 року  із призначенням на посаду прем’єр-міністра країни Кирила Петкова та затвердженням складу його широкого коаліційного уряду.

18 січня 2022 року, відразу ж після формування уряду Кирил Петков відвідав столицю Північної Македонії. Під час цього та зустрічного візиту Ковачевскі до Софії сторони обговорили питання економічної співпраці – сільське господарство, малі та середні підприємства та залізничний маршрут Софія-Скоп’є. Однак сторони обійшли увагою питання, пов’язані з македонською мовою та визнанням македонської ідентичності.

Screenshot 12

Наразі обидві країни мають нові уряди, які, здається, готові до вирішення суперечки. Участь у налагодженні діалогу двох країн на шляху євроінтеграції Північної Македонії взяв і власне Євросоюз. Франція, яка головувала в Раді ЄС, виробила компроміс, який Болгарія схвалила у червні.

Угода передбачає внесення змін до конституції Північної Македонії для визнання болгарської меншини. Пропозиція не вимагає від Болгарії визнання македонської мови. В обмін на це Болгарія дозволить своєму західнобалканському сусіду почати переговори про членство в ЄС. 

Чи хочуть самі македонці до ЄС?

Результати загальнонаціонального опитування в Північній Македонії, проведеного Центром аналізу опитувань Міжнародного республіканського інституту (IRI) у 2018 році, показали зростаючий рівень оптимізму та підтримки приєднання до Європейського Союзу (ЄС) та Організації Північноатлантичного Альянсу (НАТО).

Тоді більшість македонців виступили за вирішення суперечки щодо назви з Грецією – сумарно 57% підтримали пропозицію про приєднання Македонії до ЄС і НАТО під новою назвою «Республіка Північна Македонія». Так, «повністю підтримали» рішення 37%, а «відносно підтримали» – 20%. Така ж частка населення (57%) вважала, що переваги приєднання виправдовують прийняття нової назви. 

2018

При цьому підтримка членства в ЄС і НАТО демонструвала зростання ще з березня 2017 року. Підтримка членства Македонії в ЄС зросла до 83% – на шість пунктів більше, ніж у серпні 2017 року, і на одинадцять пунктів, ніж у березні 2017 року. 

Результати загальнонаціонального опитування, проведеного IRI у березні-квітні 2021 року, продемонстрували занепокоєння щодо темпів вступу до Європейського Союзу.

Опитування показало, що вступ до Європейського Союзу підтримує 79% громадян. Проте кількість тих, хто вважає, що Північна Македонія у 2021 році була ближчою до вступу в ЄС, ніж у 2005 році, коли вона вперше отримала статус кандидата на членство, за три роки до опитування впала з 57% до 32%.

2021

Опубліковане у 2022 році опитування, що охоплює період з листопада до грудня 2021 року, також показало сильну підтримку Європейського Союзу і Сполучених Штатів. Загалом 85% респондентів погодились, що інтересам Північної Македонії найкраще відповідають міцні відносини з ЄС, а 76% вітають співпрацю зі США.

При цьому 64% громадян Північної Македонії також погодились, що їхнім інтересам найкраще відповідають міцні відносини з Китаєм та 60% виступили за підтримку відносин з Росією. Це зростання на одинадцять пунктів для Китаю та на шість пунктів для Росії у порівнянні з опитуванням, проведеним у лютому 2020 року. 

2022 2022 1

Такі результати викликали занепокоєння регіонального директора IRI по Європі Пола Маккарті, за словами якого, «Китай і Росія продовжують стабільно просувати свої інтереси на Балканах».

«На щастя, підтримка тісного партнерства з ЄС і Сполученими Штатами залишається дуже сильною», – зазначив Маккарті.

Варто додати також, що опитування проводилося до вторгнення Росії в Україну

* Дані були зібрані за допомогою методу стратифікованої багатоступеневої ймовірнісної вибірки шляхом особистих інтерв’ю в домашніх умовах на вибірці з 1222 респондентів, доповненій додатковими 1285 інтерв’ю в обраних муніципалітетах. Похибка для національної вибірки становить плюс-мінус 2,8 %.

 

  • Радимо також прочитати наш розлогий матеріал про те, як македонці порозумілися з албанцями. Його для нашого видання підготувала засновниця проєкту Балканський оглядач Наталя Іщенко. Зауважимо, що Брюссель разом розглядає заявки на вступ до ЄС від Скоп’є та Тирани.

 

Віталій Дячук для InfoPost.Media

Фото з відкритих джерел


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі