Аналітика 10 Серпня 20:28

Досвід Балкан для України: Як македонці порозумілися з албанцями

Сьогодні країни Балканського регіону за багатьма напрямками можуть бути прикладом для України. Вони є або членами Європейського Союзу, або кандидатами (хоча б потенційними) на вступ до ЄС, більшість з них вже приєдналися до НАТО, і або має План дій щодо членства.

В процесі європейської та євроатлантичної інтеграції балканським державам довелося і доводиться долати складний шлях, щоб порозумітися із сусідами, або знайти спільний знаменник для всіх громадян країни, незалежно від національності, віри або політичних переконань. Звісно, не всі балканські кейси є зразком для наслідування. Але досвід країн регіону в будь-якому випадку є повчальним і корисним для України як з точки зору розбудови миру, так і з точки зору творення нових політичних націй в нових державах.

Наша перша історія з “балканського циклу” – про Північну Македонію.

Колишня югославська республіка Македонія мирно вийшла зі складу Соціалістичної федеративної республіки Югославії (СФРЮ). Сербія не претендувала на македонську територію і не боролася за особливий статус сербського народу, як це було в інших частинах колись єдиної держави. Але протистояння виникло із іншою національною громадою – албанською. Дійшло до збройного протистояння. Але македонцям і албанцям вдалося помиритися після місяців бойових дій. Як вони змогли домовитися, як регламентували своє спільне життя, і які загрози продовжують існувати і через 20 років?

Албанці в незалежній Македонії

8 вересня 1991 року в Македонії* пройшов референдум із єдиним питанням “Ви за незалежну Македонію з правом приєднатися до майбутнього союзу суверенних держав Югославії?”. 71,85% мешканців республіки із правом голосу взяли участь в голосуванні, 95,09% проголосували “за”. 

Але більшість місцевого албанського населення бойкотували референдум через суперечку стосовно статусу албанців в новій, незалежній Македонії.

Згідно з переписом 1991 року македонців було 65% з 2 млн мешканців республіки, албанців – 21,7%. Албанці вимагали, щоб їх вважали другим конституційним народом, але в Конституції Македонії, яка була ухвалена в листопаді 1991 р., цю вимогу задоволено не було. Македонію було визначено як державу македонського народу, а албанське населення отримало статус національної меншини.

Одночасно звузили права нацменшин, виключивши з тексту нового македонського Основного закону деякі норми часів Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. 

Зокрема, югославська Конституція 1974 року дозволяла представникам національних меншинам в районах компактного проживання використовувати свою мову та виносити свій національний прапор під час офіційних заходів. Крім того, Конституція Македонії 1991 року усунула принцип колишньої Югославії, згідно з яким меншини в СФРЮ мали бути пропорційно представлені в державних органах влади.

Були проведені інші реформи, які були опосередковано пов’язані із правами меншин, зменшивши їх участь в управлінні державою.

Конституція Македонії 1991 р. і наступні закони зменшили повноваження і незалежність місцевої влади в галузі економіки, інфраструктури, охорони здоров’я, соціальних служб, освіти та територіальної оборони.

Албанський спротив

У січні 1992 року албанці проводять свій, “альтернативний референдум”, на якому висловлюються за автономію районів, де албанське населення становить більшість. Після невизнання плебісциту центральною владою Македонії, албанці починають виходити на акції протесту, під час яких відбуваються сутички з поліцією, є загиблі та поранені.

Втім, паралельно триває албансько-македонський політичний діалог, і навіть співпраця на політичному рівні.

Албанська Партія демократичного процвітання (PDP) після виборів 1992 року входить до правлячої більшості. Уряд Македонії формується з Соціал-демократичного союзу Македонії (SDSM), який контролював абсолютну більшість у парламенті, і PDP як молодшого партнера.

Тим часом доля албанців в македонському суспільстві зростає: за переписом 1994 року поряд з 1 295 964 македонцями (66,6% від 1 945 932 жителів) жили вже 22,7% (4 041 104) албанців.

Окрім участі в політичному житті країни, албанські політики підтримують проекти із посилення позицій албанської меншини в країні в різних сферах. Одним з таких кроків став запуск у 1994 році приватного албанськомовного університету поблизу міста Тетово, в районі компактного проживання албанців. 

Македонська влада не надала дозвіл на роботу навчального закладу та зачинила університет. Через два місяці навчальний заклад знов відкрився, і знов влада не дозволила йому працювати, конфіскувавши обладнання та затримавши керівництво. Сталися сутички албанських громадян із македонською поліцією, під час яких один албанець загинув. Через місяць університет знову відкрився, почав працювати неофіційно, і більше виш вже не намагалися закрити.

Тим часом албанські партії продовжили свою співпрацю із македонськими політичними силами. Демократична партія албанців (DPA) увійшла до урядової коаліції після парламентських виборах 1998 року.

Наприкінці 1990-х почався збройний конфлікт в сусідньому Косово, і це призвело до радикалізації і македонських албанців, і самих македонців, які співчували сербам. Наслідком стало загострення внутрішньополітичного, албансько-македонського протистояння в середині Македонії.

На початку 2001 року в північно-західних областях Македонії, уздовж кордону з Албанією та Сербією (Косово), розпочалися локальні збройні зіткнення албанських угрупувань та македонських сил правопорядку. Організатором албанського збройного спротиву виступила Національна Визвольна Армія (Ushtria Çlirimtare Kombëtare), скорочена назва якої – UÇK (УЧК) – збігалася із назвою Армії Визволення Косова, яка воювала проти сербів в сусідній країні. 

Mac 1
Фото EPA/Anja Niedringhaus. Албанські діти біля Тетово на даху захопленого та виведеного з ладу бронеавтомобіля у вересні 2001 року.

Албанці спочатку оголосили своєю метою “звільнення етнічних албанських територій від македонських окупантів”, але ціль боротьби звелася до політичної та конституційної рівноправності албанського народу в Македонії, тобто албанці повернулися до своїх початкових вимог.

До середини березня 2001 р. албанські сили взяли під контроль велику частину північно-західної Македонії, включно із околицями Тетово.

Сусідня Албанія в конфлікт не втручалася, на неформальному рівні в тому числі. Натомість “югославські албанці”, з півдня Сербії / Косово були активними учасниками протистояння.

Охридський компроміс

В Албанії та Македонії розташовувалося на той момент 5000 миротворців, в основному з країн НАТО, але вони забезпечували тилову підтримку військовим, дислокованим в сусідньому Косово, в них не було мандата на проведення військової операції на території Македонії. НАТО та ЄС намагалися змусити сторони припинити збройне протистояння та домовитися. По суті, перед македонською владою стояв вибір: стати “новою Сербією”, яку за два роки до того Північноатлантичний альянс бомбардував за вперте небажання підписувати угоду з албанцями Косово, чи обрати шлях співробітництва з НАТО та ЄС.

Був обраний варіант №2.

13 серпня 2001 року в македонському місті Охрид на березі знаменитого озера було підписано албансько-македонський мирний договір – Охридську рамкову угоду. Документ підписав тодішній президент Македонії Борис Трайковський і лідери провідних македонських і албанських політичних партій. Ватажки збройних угруповань не брали участі в переговорах та в підписанні угоди.

Macedonia Eu
Фото: EPA/Saša Stanković. Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон (зліва), президент Македонії Борис Трайковський (у центрі) та верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Хав’єр Солана (праворуч) на прес-конференції за результатами переговорів між македонським урядом та албанською Визвольною національною армією у березні 2001 року.

Підписаний договір підтвердив територіальну цілісність та суверенітет Республіки Македонія. Албанці не отримали своєї автономії, але македонська влада зобов’язалася суттєво розширити права албанської меншини.

Головний пункт Охридської угоди передбачав припинення бойових дій і добровільне розформування албанських підрозділів та амністію колишнім учасникам незаконних збройних формувань (УЧК) (яка не розповсюджувалася на осіб, підозрюваних в скоєнні воєнних злочинів та злочинів проти людяності). 

Mac 3
Архівне фото. Підписання Охрідської угоди в 2001 році

Інші розділи угоди стосувалися втілення албансько-македонських домовленостей щодо реформування системи влади задля розширення прав етнічних меншин – фактично ці пункти переважно стосувалися албанського населення.

Охридська рамкова угода передбачала, зокрема:

  • внесення змін до Конституції, спрямовані на розширення прав нацменшин;
  • проведення реформи децентралізації з урахуванням етнічного фактору, наприклад, допускався перегляд меж районів із врахуванням етнічної належності населення;
  • закріплювалося обов’язкове представництво етнічних груп у цілому ряді центральних і місцевих органів влади (зокрема, в поліції та судах);
  • запроваджувався особливий порядок ухвалення нормативно-правових актів, які зачіпають інтереси національних меншин (законодавства про культуру, мову, освіту, місцеві фінанси, вибори до місцевих органів влади, межі муніципалітетів, використання етнічної символіки) – для їх зміни вимагалася додатково підтримка більшості депутатів від етнічних меншин.

Домовленості, досягнуті між македонцями та албанцями, повністю зупинили бойові дії та створили умови не просто для спільного життя в одній країні, але і для реального всеосяжного примирення на всіх рівнях, від військового до побутового. 

Досвід Македонії в цьому плані – єдиний подібний приклад в колишній Югославії.

Угода в житті

З того часу, за 20 років було здійснено цілу низку кроків, зокрема, ухвалено десятки законів, спрямованих на втілення в життя домовленостей, досягнутих в Охриді.

У березні 2002 року парламент Македонії ухвалив закон про амністію колишнім учасникам збройних албанських формувань.

1 січня 2002 року набув чинності закон “Про місцеве самоврядування”, в серпні 2004 року – “Про територіальну організацію місцевого самоврядування”, ухвалені на виконання Охридської угоди.

Найдовша суперечка точилася навколо мовного законодавства, яка загострилася в 2017-2018 роках. Саме в ці роки правляча коаліція соціал-демократів та албанських партій взялася за фінальну імплементацію Охридських домовленостей (як, до речі, і за досягнення компромісу із Грецією щодо назви країни).

Ситуація періодично загострювалася; європейські ЗМІ навіть аналізували, чи не стане Македонія знов гарячою точкою.

Так, у квітні 2017 року колишні високопосадовці від колишньої партії влади “ВМРО-ДПМНЄ” (“Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність”), намагаючись не допустити створення правлячої коаліції між соціал-демократами та албанськими партіями (та прийняття недопустимих з їх точки зору “зрадницьких” рішень) та обрання спікера-албанця, організували силове захоплення парламентської зали, під час якого постраждали кілька десятків людей. Зокрема, розбили голову і лідеру Соціал-демократичного союзу Македонії Зоран Заєву.

Mac 4
Фото EPA. Лідер соціал -демократів Зоран Заєв постраждав під час захоплення парламенту 27 квітня 2017 року.

В 2017-2018 роках противники надання албанській мові статусу офіційної постійно збирали багатолюдні, але переважно мирні маніфестації в Скоп’є та інших містах країни. Протести очолювали “ВМРО-ДПМНЄ” і низка патріотичних громадських організацій. Одночасно існував спротив і на вищих щаблях влади.

Закон про використання мов, який, фактично, надав статус другої офіційної албанській мові, парламент Македонії ухвалював двічі, 11 січня та 14 березня 2018 р. Кожного разу тодішній президент Македонії Георге Іванов відмовлявся його підписувати. 

Mac 5
Фото TRTWorld. Схвалення парламентом албанської мови як офіційної у 2018 р. призвело до конфлікту з македонською опозицією.

Врешті решт 14 січня 2019 року голова македонського парламенту – представник албанської партії Демократичний союз за інтеграцію (DUI) – Талат Джафері самостійно підписав ухвалений парламентом документ. 

“Законом про використання мов нарешті юридично і офіційно завершуємо імплементацію Охридської рамкової угоди”, – відзначив тоді прем’єр-міністр вже Північної Македонії* Зоран Заєв.

Цікаво, що у Північної Македонії сталася суперечка щодо мовного закону із Венеціанською комісією, але зовсім не така, як можуть уявити собі наші читачі, що знайомі із українськими реаліями.

У звіті Венеціанської комісії, який було оприлюднено наприкінці 2019 року, зазначалося, що закон про використання мов Північній Македонії… надає занадто багато прав мовам етнічних меншин і деякі його положення важко здійснити. 

“Новий закон значно розширює використання албанської мови і багато в чому виходить за рамки європейських стандартів”, – заявив дорадчий орган Ради Європи.

У деяких сферах, зокрема, під час використання албанської мови у суді, закон “може зайти занадто далеко”. Наприклад, йшлося про можливість скасування судових вироків, якщо під час їхнього ухвалення був відсутній переклад. Це створює ризики для “серйозних порушень права на справедливий суд”, попередила Венеціанська комісія.

Спочатку Заєв заявив, що уряд буде виконувати рекомендації органу Ради Європи, але після критики з боку албанських партій з правлячої коаліції, відмовився від цієї ідеї.

“Ми не будемо наївні і не дозволимо відкрити деякі питання, які можуть нас розділити”, – зазначив він.

Представники Демократичного союзу за інтеграцію, зокрема, заявили, що зміна мовного закону “практично поверне” країну “до часів до 2001 року”, маючи на увазі часи збройного конфлікту.

Врешті решт, уряд під керівництвом Зорана Заєва відмовився імплементувати рекомендації Венеціанської комісії і коригувати мовний закон.

Наданні розширеного  статусу албанській мові мало значення не тільки для завершення мирного процесу всередині країни, але і для вирішення іншої, вже зовнішньополітичної суперечки із сусідньою державою, Грецією. Завдяки депутатам від меншин, вдалося зібрати необхідні голоси та ухвалити в парламенті рішення, яке запустило процес перейменування країни. А завдяки новому імені, “Республіка Північна Македонія”, Греція припинила блокувати рух колишньої югославської республіки до НАТО, і невдовзі Північноатлантичний альянс поповнився новим членом.

Небажаний перепис

Чергове збурення пристрастей навколо національного питання сталося в Північній Македонії під час перепису населення.

Охридська угода 2001-го року поставила в залежність права етнічних меншин від їхньої кількості. 

Наприклад, мова меншини може використовуватися в якості офіційної лише в тому випадку, якщо в громаді доля представників цієї етнічної групи становить щонайменше 20%. Або ж національні символи меншини використовуються в муніципалітетах, де ця національна меншина становить понад 50% місцевого населення.

Згідно із досягнутими в Охриді домовленостями, 19 років тому було проведено перепис населення під міжнародним наглядом. Результати, опубліковані в 2002 році, показали, що етнічні албанці становлять 25,2% – чверть населення країни, що складало трохи більше двох мільйонів. Інші меншини, включаючи турків, ромів та сербів, були меншими – до 5%.

З того часу перепис населення в Македонії / Північної Македонії не проводився. У 2011 році ВМРО-ДПМНЄ, яка перебувала тоді при владі, зірвала загальнонаціональне демографічне дослідження, бо побоювалася, що воно виявить суттєве зростання албанського населення, що потягне за собою необхідність розширення їхніх прав.

Нова спроба провести перепис була намічена на березень-квітень 2021 року. Але після зустрічі з лідером найбільшої опозиційної партії країни, ВМРО-ДПМНЄ, Хрістіаном Міцкоскі, прем’єр-міністр Зоран Заєв відклав старт перепис до вересня. Формально – через спалах коронавірусу. А фактично знов через етнополітичні побоювання. Хоча тепер не тільки опозиція, але і албанська меншина побоюються нових, невигідних для себе даних щодо етнічного складу країни.

Mac 6
Фото: GETTY IMAGES. У сучасній Македонії албанці мають своїх представників в уряді, вищу освіту албанською, можуть вивішувати албанські прапори та святкувати албанські свята. Свято національного албанського прапора у Скоп’є, 28 листопада 2017 року.

Албанські політики не виключають, що перепис виявить не збільшення, а зменшення долі етнічних албанців в Північної Македонії – головним чином, через масову міграцію до ЄС в пошуках роботи. Такі дані, потенційно, можуть призвести до виникнення питання і щодо представництва етнічних албанців у владі, і щодо використання албанської мови чи символів.

Арифметична прив’язка прав національних меншин до кількості етнічних груп в громадах, яка здавалася, напевно, раціональним рішенням в 2001-му році, в 2021-му загрожує новими суперечками та протистоянням – щоправда, лише політичним. 

Обидві сторони колись гарячого конфлікту за ці 20 років навчилися вирішувати всі проблеми без зброї, в крайньому випадку – під час бійок на акціях протесту.

 

* 17 червня 2018 року міністри закордонних справ Греції та Македонії після багаторічної суперечки, підписали на озері Преспа угоду про зміну назви  колишньої югославської республіки на Республіку Північна Македонія. Після ратифікації договору парламентами обох держав, 12 лютого 2019 року Республіка Македонія офіційно змінила назву на Республіка Північна Македонія.

 

У нас є ще кілька історій про країни Балканського півострова, і далі ми плануємо глибше досліджувати життя у цьому, безумовно, цікавому регіоні. Зараз же рекомендуємо в продовження теми почитати:

 

Наталя Іщенко, засновниця проєкту Балканський оглядач,

спеціально для InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі
Теги
128 бригада AIN.ua Aldi Andrej Babiš ANO Auchan AUR Baltic Pipe Bees Airline Boeing 787 Dreamliner BY ME Cernăuți Charmsove Deti China-CEE Institute COVID COVID-19 Csillag D1 DC Comics Diaľnica D4 DIO e-hranica Ecaterina Teodoroiu Ed Sheeran eHranica ELLE Ukraine ETIAS Facebook fake fake news Falcon 9 Fidesz Free Svydovets Gaz-System GLOBSEC GoCamp GoGlobal GPS GRUBB Grupa Lotos György Schadl Henley Henley & Partners Hofer Homonnay Gergely Hungarikum Igor Matovič Infopost IT Ivan Korčok Juraj Jánošík Karpaty KISS KMKSZ KÜRTŐSKALÁCS Latvia Lidl Liga.net Liget Liget Budapest LOT Ľudovít Štúr Luzhanka Maia Sandu Malé Karpaty Malenykij robot Marie Claire MÁV media Mercedes-Benz Milan Rastislav Štefánik Mistrál MOL Most-Híd Nagyberegi National Geographic Netflix Nicolae Ciucă OLO Omega Omicron Pál Völner Panic Button Pegasus Penny Market Pentaxim PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN PKN Orlen PKP LHS Playboy Ukraine Podzemne Hnutie Pomozi Sándor Pretty Loud QR Rail Baltica Re:Open Zakarpattia RegioJet Rolling Stones Romania Rongyos Gárda Rosia Montana RT Russia Today Ryanair S19 SaS Scorpions Sinopharm SIS Skoda Škoda Auto SkyUp SMK SpaceX Spar SPD SPOLU Spotify Sputnik Tatra Ice Dome TEN-T TEN-T CORE Tesco Tetraxim Tid(y)Up Timothy Snyder Tokai Tokaj Tungsram Turkish Airlines UCEF Ukraїner Unicum Urban Balkan Beats USSR V4 Verorab Via Carpatia Viplak Attila VUC Vujity Tvrtko WIND ROSE windrose wizz air Zemplin Museum ZEVO аварія авіакомпанія авіалінії авіарейс авіасполучення авіація австрія Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина авто автобан автобукс автобус автогігант Škoda автозавод автомагістраль Автомагістраль D4 автомобілі автомобіль автомобіль в Угорщині автопром автострада агресія агрохолдинг адвент Адер аерозйомка аеропорт аеропорт Львів аеропорт Ужгород АЕС азартні ігри Азов АЗС айкідо активіст актор акциз акція Албанія Александр Колб алкоголь алфавіт Альберт Газда Альянс американські гірки Анатолій Ткачук Ангелус англіцизми Анджей Дуда Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Воргола Андрій Любка Андрій Макаревич Андрухович аномалія анонім антивакцинатори антисемітизм античність армія архів архітектура асоціація асоційоване тріо АТБ АТО атомна енергія аукціон б/у авто Бабель Бабіш Бабкіна Баганич Базанов Байден Байстрюк сатани бал Балкани Балканський оглядач Балтика Банік банк банкнота барель Батьківщина батяр Бая Маре безвіз безпековий форум безробіття Безславні кріпаки Бела Ковач Белград бензин Берегово Берлін Бернадетт Сель Бесарабія Бетмен бетяр бібліобус бібліотека бідність Бідовце біженці бізнес білборд Білецький білінгвальність Білорусь благодійність Блінкен блокування Богатинь Богдан Хмельницький богослужіння бограч Бодрог болгари Болгарія Болонья Большая рыба Боррель Борша борщ Боснія Боснія і Герцеговина ботанік ботсад Бразилія Братислава Брензович Брюссель Будапеш Будапешр Будапешт Будапештський кінофестиваль будинок будівлі будівля будівництво Бузарест Буковель Буковина Бундестаг бур Бураш Бурштинська ТЕС бустерна доза Бухарест бюджет В'єтнам в'язниця в'язні ваакцина Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вакцинація Угорщина Валерій Залужний Валеріу Ківер валюта вантаж вантажівка вартість Варшава Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Вашингтон Велика Добронь Великі Береги Великобританія велодоріжка велосипед велосипедист велоспорт Вельке Капушани Венера Верховина Ветеранська миля вживані авто взуття вибори вибори в Угорщині виборчий туризм видавництво Комора видання викладання Винничук вино Виноградів виплада виробництво виручка виселення Високі Татри вистава виш Вишеградська група Вишеградська четвірка Вишиваний Вишиваний. Король України вишивка Вишне Немецке Вишнє Нємецке Віденський бал Відень відкрите небо відкрити бізнес відкрити бізнес у Словаччині відпочинок Відродження відходи віза візит війна війська військо військова база військова угода вікенд Віктор Орбан Вікторія Нуланд Вільгельм фон Габсбурґ вільна торгівля Вільнюс віньєтка Віола фон Крамон Віталій Портников ВНЗ вода водії водій вокзал Володимир Зеленський Ворожбит вплив Вроцлав ВУЗ ВЦИОМ вчителі вчитель Габсбург Габсбурґа газ газ у Словаччині газета газопровід газосховище Газпром галичани Галичина Ганг гастрономія Геґер Гей гектар Гельсінкі Генасамблея генконсульство генсек генсек НАТО геотермали Герцеговина ГЕС гірлянди гірськолижний курорт Гітлер глемпінг Гобітхіл Гогольфест Гойс Головко голодомор Голокост голосування Гомонай Гергей гомосексуаліхм гонведи госпіталізація ГРА гральні заклади грант Греція грип громадянство громадянство України Грузія ГТС Гуйяш ГУЛАГ гумор Гуморина гунгарікум гурт Давід Сассолі дамба Данілов Данніган Данте Аліг'єрі ДахаБраха двигуни Дебрецен дезінформація Делі Дельта демографія демократія демонтаж депортація депутат дерева держава Держдеп держдума держзрада Держмитслужба ДЕСС дефіцит дефіцит кадрів децентралізація Дещиця джинси Джо Байден Джон Кірбі дзьодо диверсант диверсія дизель диктант диплом дипломат дипломна робота дипустанова диригент дисидент дискаунтер дискримінація дистанція дифтерія діаспора Діброва діджиталізація діти Діти Хармса Дія Дмитро Кулеба Дмитро Тужанський Дні України Дніпропетровщина ДНР Добрая додаток Долежал Дональд Туск Донбас донор донорство допомога дорога дослідження дотація ДПСУ драма дрон Друга світова війна ДТП Дубровник Дуда Дулеба Дунай Дюрчань Дяківці е-вибори е-демократія Еган Еде Ед Ширан Еде Еган Едуард Гегер Едуард Хегер екологія економіка експати експерт експорт експрес електрика електроенергія електромобілі електронна комерція емігрант емігранти еміграція Емінеску Еммануель Макрон Енді Воргол енергетика епідемія Ернст Нойбауер Ерош Пішта Естонія етнополітика є ЄБРР Євангеліє євреї євро євроасоціація євроінтеграція Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз європейськість Євросоюз ЄІБ ЄП ЄС Жешув Жиліна житло житло в Угорщині життя жінка жінки жовтень Жозеп Боррель Жолт Немет журнал журналіст журналісти Забруднення Забужко завод Загайкевич Загонь зайнятість Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту Закрапаття залізниця Залужний замки замок заправка заробітна плата заробітчани зарплата застава Західні Балкани Захонь заява збірка зброя звалище згуртованість Зеленський Земан землетрус земля Земплін Зимовий сад зірки зливи зловмисник злочин ЗМІ змова знижки Ryanair знижки на квитки ЗНО золотий паспорт Золтан Бабяк Золтан Мігай Нодь Золтан Мігаль Нодь Золтан Нодь зона Зоя Казанжи Зріні зростання ЗСУ Игорь Померанцев іайдо Івано-Франківськ ігри ігроманія ідентичність Ізмаїл Ізраїль Ілдіко Орос Ілон Маск ілюмінація іммігранти імміграція імпорт імпорт газу інвестиці інвестиції Індія інклюзія іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інфляція інформація інфраструктура іпотека Ірак ірландець Іспанія історія італійське вино Італія Іштван Ійдярто Іштван Сабо Йоббік Йоже Плечник Кабмін кава кадри Казанжи казки Калуська ТЕЦ Канада канал канал Верке канікули канцерогени карантин Карен Донфрід Карл IV Карпатська Україна карта поляка картка Катанлін НОвак Катерина Бабкіна каток католики Каунас квартира у Будапешті квитки квитки Ryanair квитки в кіно квитки до Молдови квитки до Польщі квитки на Wizz Air квитки на літак квитки на поїзд квитки на потяг квитки потяг КГБ Кенія кепм Кетрін Винник Кечкемет Київ Київ-Одеса Київська Русь Китай китайські товари кібератака кібербезпека кіно кінорежисер кінотеатр кінофестиваль Кіпр Кіра Рудик Кішварда класик Клаус Йоганніс Клепало клімат кліматолог Клуж КМЄС КМКС КМУ книга книги КНР КНУ ім. Шевченка коаліція Коболєв Ковачевські ковід козаки колонка колорит Колумб Колхідські тропічні ліси Комаром компанії компенсація композитор комунізм комуністи комфорт Конгрес США конкуренція Конституція консульство контрабанда конфесії конфіскація конфлікт концерт кордон коробка передач Королівське Євангеліє коронавірус коронаірус Корчок Косино коснпірологія Косово коференція Кошице Кошицький край КПП Краків Красноїльськ кредит Кремль Кривий Ріг криза Крим Кримська резолюція кримські татари Крістіан Форро Кубраков куди поїхати на Різдво Кулеба культура купити автомобіль купити віньєтку купити житло купівля купівля в інтернеті купюра курйоз курорт курси курси словацької кухар кухня Кюртешколач Лаборець Лавров лазні Ласло Зубанич Ласло Палкович Ласнамяє Латвія латиниця ЛГБТ ЛГБТІ ЛГБТК Легинь Ленінград летовище лижі липовани листівки Литва лід лікар лікарі лікарні лікарня Лілія Гриневич літак література літка ЛНР Логвиненко логістика логогтип локдаун Лорінц Ночо лоукост лоукостер лоукостери Луганськ Лукашенко Лукойл Лунік Лунік IX Лунык Львів Львівщина Любка Люблін Людовит Велислав Штур Ляшко Магда магістраль Майя Санду Майяленд Маккартні Макрон Мале Карпатське коло Мальта маніпуляція Марго-2021 Маріуполь Маріуполь-Рахів маркетплейс Маркі-Зай Марсель Онисько марш маршрут маска Матович машиніст машиністи Меджилабірці медик медики медицина медична сестра медіафорум медперсонал медсестра медсестри Мей Маск меморандум меморіал менталітет меншина меншини мер Меркель МЗС Минай Мирослав Жбірка митниця мито Мишка Япончик мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Мілан Растіслав Штефаник Міллер Мілош Земан Мінінфраструктури міністр Міноборони Мінрегіон Мінськ Мінфін Мінцифри місіонери міст місто місцеві вибори Міхай Емінеску Мішкольц МКС мова МОЗ МОК Молдова молодь Молотов Москва музей музика музичний гурт Мукачево мультикультуралізм муніципалітет Мустафа Найєм Мюнхенська угода навчання нагорода надзвичайний стан наративи народжуваність населення НАТО нафта Нафтогаз нацизм національні меншини національні спільноти національність нація нацменшина нацменшини НВ Недитячі казки недоторканість нелегали нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Никон Нідерланди Ніжна революція Ніїредьгаза Ніколае Чаушеску Ніколає Чуке Ніколенко Німеччина НКВС Нова Зеландія Новий рік новини Новоросія Нолан НУШ Нью-Йорк ОАЕ об'їзна обгін область обмеження обмеження шивидкості оборона обсерваторія обшуки овочі ОДА Одеса Одещина озера Оксана Линів окупація Олександра Саєнко Олексій Резніков Олена Богдан олімпійські ігри Ольга Кобилянська Омікрон Онисько онлайн Онтаріо ООН ООС опади опалення опера оператор ГТС опитування опозиція Орбан освіта освітній закон отримати побит Офіс президента Охрид пакт палац паленка паливо палинка палінка пам'ятка пам'ятник пандемія Папа Римський паприка ПАР Пардубіце парк парламент партизан партія пасажиропотів паспорт паспорт Болгарії паспорт Угорщини паспорт України паспорт Чорногорії паспортизація ПДВ Пекін пендлер пенсійна система пенсія Пентагон Первый балтийский канал перевезення переговори переклад перекриття Перемишль перепис перепис населення переробка Перечин персонал Петер Саган Петер Сійярто Петер Фіала петиція Петков Петро Мідянка Печ Пийтерфолво письменник письменниця Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підприємці підробка підтримка пісня пістолет плагіат Пласт пластик ПЛР ПЛР-тест побит повітря повстання податки податок події подорож подорожі подорожчання поезія пожежа пожертви поїзд покарання покупки Полачек поліомієліт політик політика політики політінформація поліція пологи польори Польща поляки Померанцев понтифік Попасна Портников Португалія послуги посол посольство посуха посуха у Словаччині Потапі потяг похмілля похорон поштовх правила Прага Прайс Праліси Карпат працевлаштування працевлаштування в Польщі праця презентація президент президент Угорщини президент Франції прем'єр прем'єр-міністр премія прибуток прикордонники проби продажі продукти проект проживання промисловість пропаганда протест протидія дезінформації професійно-технічна освіта профспілка Прудентополіс Пряшів Псакі пункт пропуску Путін Рада Європи Радек Матула радіо радіодиктант Радянський Союз ракета Ракоці ранов-над-Топльоу Растіслав Трнка ратифікація Рахів революція регіон режим Лукашенко Резніков рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг рейтинг забруднення реклама реконструкція рекрутинг релігія реліквія ремонт ресторан Реткозі реформа Рига Ріббентроп рівень життя ріелтор Різдво різдвяні знижки річки рішення РНБО Роберт Фіцо робітники робота робота в Польщі робота в Угорщині робота в Чехії робота у Словаччині роботи робоча сила родовище Роза Вітрів розваги розвиток розкол ром роман роми ромська школа Росвигово російська мова Росія Рошія-Монтане рробоча сила румуни Румунія русини Русь РФ С14 Сабо Сабольчверешмарт салямі саміт самоізоляція Самош Санду САП Сассолі Сату Маре Саудівська Аравія СБУ Свидівець Свидовець свята святкова ілюмінація свято Сегед сегрегація Сейм сейсмологи секонд-хенд секретар село Сенат США Сенцов сепаратизм Сербія Сергій Жадан Сергій Квіт сертифікат сигарети символ СІань Сібіу Сійярто Сікура сіль сім'я Сімоньян Сіярто сказ сканер Скоп'є скульптор скульптура скульптури Слобожанський експрес слова словаки словацька культура Словачина Словаччина Словенія слоган смаколики смертність сміттєзвалище сміття смог собор Соваччина соколи! Солідарність Солотвино сортувальна лінія сортування Софія соцдослідження соціалізація соціологія соцопитування Союз спад спадщина спецслужба спецслужби спиртне співпраця Спліт Спутник СРСР ССО ССС СССР ставлення стагнація Стамбульська конвенція Станіца Старай старіння стартап статистика стереотип стерилізація стічні води столиця Столтенберг страви страйк студенти сувенір Суми супермаркет супкультура Сучава Схід Опера Східне партнерство США Тhe Guardian табір табори Тайвань Таллін Таллінн тара Тарас Качка тариф тарифи Тарту Татри тварини Твртко Вуйіч театр Теб та НС телебачення телеграм телеканал теорія тепло теракт Теребле-Ріцька ГЕС термальні води термінал Тернопіль тероризм терористичний акт ТЕС тестування технологі Тиса Тімішоара Тімоті Снайдер ткацтво товари товари в Інтернеті товари з Китаю товарообіг Томаш Фіала ТОП торгівля традиції трамвай транзит транзит газу Трансильванія трансляція трансплантація транспорт транспортний коридор тренер тривалість трилер Триль Тріанон Трнава трубопровід трудова міграція трудові мігранти Тужанський ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік Туреччина туризм турист Туро Руді Туров Тюнде Грівнак Тячів УГКЦ угода угорська угорська мова угорське вино Угорське королівство угорські вибори угорці Угорщина Ужгород Ужгород-Одеса УжНУ Україна українська мова українці Укренерго Укрзалізниця університет УПА Урсула фон дер Ляєн уряд утилізація учні фабрика Факти фактчекінг фарцовщики Федерація футболу Білорусі Федір Корятович Федоров феєрверк фейк Фенешлітке Ференц ІІ Ракоці Ференц Лість фестиваль Фіала Фідес фільм фінансування Фінляндія Флорін Роман Фльонц фольклор фонд Фонд Бетлена Габора фортеця форум фото фото Словаччина фотограф Франц Йосиф Франциск Франція фрукти футбол хакери Харі Крішнан Харків Хегер Херсонський хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія Хуст Це дитя Цензор.нет Центральна Європа церква цигарки цифровізація ціна ціни цінності Цісар ЦПТО Чапутова Чаушеску Чебі-Погань чемпіонат червона зона черга черги Чернівці Чеська республіка четвірня Чехія Чехословаччина чиновники Чоп Чорне море Чорногорія Чубай Чубаров Шандор Петефі Шанта Шарль Мішень шахрайство шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість Шенген Шенгенська зона Шеремета Шкода школа школярі Шкураков Шмигаль Шовковий шлях Шойгу Шон Пенн шосе шпигунство штам штраф штрудель штучний інтелект щеплення Юдіт Йожа Юморина ЮНЕСКО Юрай Яношик юрист Юрій Андрухович Юрій Винничук Ялта Яніка Мерило Янош Адер Янош Кобор ярмарка ярмарки ярмарки у Європі ярмарок Ярослав Грицак Ярузельський