Орбан та Фіцо втратили лідерство, Польща хоче готувати військових з українських біженців, Facebook блокує проросійських політиків у Молдові – що було у сусідів минулого тижня
10 Червня, 2024
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вигадав власну формулу участі країни в НАТО, у Словаччині підрахували кількість токсичних коментарів в інтернеті після стрілянини у Роберта Фіцо, Румунія найбільш вразлива до дезінформації з-поміж країн ЄС, а Росія намагається розбурхати «мовний» конфлікт між Румунією та Молдовою.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 20 по 26 травня.
Угорщина хоче переглянути своє членство в НАТО
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан прагне забезпечити неучасть країни у місіях за межами території Північноатлантичного альянсу. За його словами, Угорщина прагне переглянути своє членство в НАТО, аби мати гарантії, що країна не буде залучена до операцій за межами країн військового альянсу.
«Тепер винайшли новий термін для опису позиції Угорщини в НАТО, він називається неучасть. Зараз ми не є учасником», – сказав Орбан в інтерв’ю Kossuth Radio.
За словами Орбана, юристи зараз працюють над моделлю того, як Угорщина зможе існувати як член НАТО і не брати участі в діях Альянсу за межами території країн, що входять до його складу
«Те, що відбувається сьогодні в Брюсселі та Вашингтоні — можливо, більше в Брюсселі, ніж у Вашингтоні — це своєрідний настрій підготовки до можливого прямого військового конфлікту; ми можемо сміливо назвати це: підготовка Європи до війни», — зазначив Орбан.
Онлайн-токсичність у Словаччині зросла на 60% після замаху на прем’єра Роберта Фіцо
За даними словацького стартапу Elv.ai, замах на прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо викликав хвилю ненависних і токсичних коментарів в інтернеті.
Організація виявила, що в день замаху на Фіцо ненависницькі коментарі, які могли включати вульгарну лексику, мову ненависті, расизм, ксенофобію, погрози, а також виправдання нападу, зросли на 60% порівняно з усією базою даних моніторингу.
Раніше рівень токсичності онлайн-коментарів досяг свого найвищого рівня під час президентських виборів у Словаччині в березні та квітні, коли Elv.ai зафіксував ненависні коментарі в 13,62% онлайн-дискусій.
Для порівняння, рівень токсичності після замаху на Фіцо становив 21,62%.
Після нападу міністерство внутрішніх справ Словаччини закликало користувачів утриматися від поширення неприйнятного контенту про стрілянину. У міністерстві звернулись до ЗМІ вимкнути коментарі під публікаціями і модерувати дописи в соціальних мережах на цю тему.
У ході першого після замаху на Фіцо засідання парламенту Словаччини 130 присутніх депутатів ухвалили резолюцію про те, щоб усі політичні партії, громадські організації та ЗМІ поважали результати виборів і утримувалися від поширення ненависті до демократично обраного уряду.
Угорщина не проти вступу України до ЄС? Не все так однозначно
Угорщина веде переговори з українською владою про членство країни в Європейському Союзі. Про це заявив глава канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуяш. За його словами, Будапешт визначив свої мінімальні очікування від України щодо підтримки цього вступу.
При цьому майбутнє головування Угорщини в Раді ЄС та процес вступ України до Євросоюзу абсолютно не пов’язані між собою. На думку Гуяша, рішення про вступ вимагає одностайності, тому неважливо, хто головуватиме в Раді ЄС. Так він відреагував на тезу, за якою в Брюсселі побоюються, що з початком головування Угорщини в ЄС переговори щодо вступу України в ЄС можуть зайти в глухий кут.
Заява Гуяша щодо членства України в ЄС прозвучала після доволі резонансної новини від європейських дипломатів, котрі стверджують, що Євросоюз досяг згоди про офіційний початок переговорів з Україною. Нібито навіть узгодили дату історичної події. Старт вступних переговорів мають оголосити під час першої міжурядової конференції 25 червня.
Румунія найбільш вразлива до дезінформації перед виборами до Європарламенту
«ЄС перетворює нас на ЛГБТ і забороняє нашу релігію», «Навіщо брати участь у виборах, якщо все-одно переможе той, хто треба» або «Росію не перемогти, тому інвестиції в Україну марні» – це деякі з наративів, які останнім часом можна побачити в інформаційному просторі Румунії. Подібні повідомлення поширюються також в кількох європейських країнах у контексті виборів до Європейського парламенту.
За результатами соцопитування у жовтні 2022 року Інститутом відкритого суспільства в Софії, Румунія є однією з найбільш вразливих до дезінформації країн у ЄС. Також вона має один із найнижчих рівнів медіаграмотності серед усіх держав-членів Євросоюзу.
За словами програмного директора Global Focus (незалежний дослідницький центр в Румунії) Руфіна Замфіра, найбільш поширені в Румунії наративи також стосуються демократії та «нав’язуванню» Європейським Союзом своєї політики. Серед них: «демократія привела країну в руки злочинців, краще був би сильний лідер», «інститут ЄС створений елітами для власних інтересів», «ЄС — інструмент, за допомогою якого Захід нав’язує свою диктаторську волю», «до нас ставляться як до осіб другого сорту», «ми маємо відновити політичний та економічний суверенітет».
Цими наративами часто спекулюють політики, які намагаються залучити голоси чутливих прошарків населення. Одним з таких є лідер партії AUR («Альянс єдності Румунії») Георге Сіміон, який написав у Facebook, що кожен, хто допомагає іншій державі зброєю, повинен ставитися як до зрадника.
Росія стверджує, що влада Румунії змушує Молдову відмовитись від власної ідентичності
«Ліві» опозиційні партії Молдови отримали підтримку з боку Росії, засудивши прем’єр-міністра Румунії за слова про те, що населення колишньої радянської Молдови складається виключно з румунів, які говорять румунською мовою. За словами російських пропагандистів, Румунія вимагає від молдаван відмовитися від власної ідентичності та мови.
Минулого тижня прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку сказав під час інтерв’ю румунському телебаченню: «Немає молдован, немає молдовської мови. Є румуни і румунська мова».
👉 Читай також:
«Румунія нагадала Україні про необхідність визнати тотожність румунської та «молдовської» мов».
Молдова у різні періоди протягом останніх 150 років була частиною Російської імперії, Радянського Союзу та «Великої Румунії». Попри те, що її населення включає етнічних росіян, українців та інші групи, і тут поширена російська мова, єдиною державною мовою є румунська. Таке рішення минулоріч прийняв молдовський парламент. До цього державною вважалась молдовська мова, як вона була відома в радянські часи та протягом більшої частини періоду після незалежності від радянської влади в 1991 році.
